KYIV
INTERNATIONAL
INSTITUTE of
SOCIOLOGY
sociological and
marketing
research
tel. 537-3376
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Міжособистісна політико-психологічна напруженість населення України

Прес-реліз підготував Сергій Дембіцький, д.соц.н., провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України

 

З 8 по 18 лютого 2020 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2038 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

 

Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми. Міжособистісна політико-психологічна напруженість також може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які мають потребу у постійному обговоренні політичних проблем.

З метою вивчення вказаної проблеми була використана методика «Міжособистісна політико-психологічна напруженість» (див. Додаток 1), яка дозволяє оцінити ступінь міжособистісної політико-психологічної напруженості як нормальний, підвищений та високий.

 

Частота спілкування про політику з опонентами, загальний рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості

Лише близько третини респондентів вказали, що за останні пів року вони спілкувалися про політику з тими, хто не підтримує їх думку (Таблиця 1). При цьому кожен десятий вів такі розмови кілька разів на тиждень або практично кожен день.

До найбільш розповсюджених ефектів такого спілкування (Таблиця 2) належать почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів, а також легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем. Кожен десятий з усіх опитаних відчував це достатньо часто або майже завжди під час спілкування з політичними опонентами.

Міжособистісна політико-психологічна напруженість відсутня взагалі або знаходиться на нормальному рівні у 89,0% опитаних. Відповідно, рівень її вище норми мають 11% респондентів.

 

Таблиця 1

Частота спілкування про політику за останні пів року з людьми, які відстоювали в розмові протилежну точку зору

100% у стовпчику Ніколи
Не доводилось спілкуватися 64,8
Кілька разів за останні пів року 13,4
Хоча б кілька разів на місяць 11,8
Хоча б кілька разів на тиждень 5,5
Практично кожен день 4,6

Таким чином, за останні півроку з людьми, які відстоювали в розмові протилежну точку зору спфлкувіалися 35,2%. 

Таблиця 2

Частота проявів ворожості та міжособистісної сенситивності під час спілкування про політику з людьми, які відстоювали протилежну точку зору

35,2% у рядку (ті, хто спілкувався) Ніколи Зрідка Достатньо часто Майже завжди
Почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів 9,2 15,1 8,1 2,9
Легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем 10,0 15,4 7,0 2,9
Відчуття, що під час обговорення політиків та їх дій з людьми, які відстоюють протилежну точку зору, ваші співрозмовники переходять межу дозволеного у спілкуванні 14,3 13,6 5,7 1,6
Бажання припинити і не відновлювати спілкування з людьми, позиція яких з політичних питань не витримує ніякої критики 16,9 11,2 5,6 1,6
Відчуття, що люди, які сперечаються з Вами про національну або міжнародну політику, просто не хочуть Вас зрозуміти 11,0 15,0 6,9 2,3
Імпульс висловлюватися на підвищених тонах при обговоренні гострих політичних проблем 14,5 13,7 5,4 1,6
Відчуття, що люди, які відстоюють протилежну політичну позицію, налаштовані вороже 15,8 13,3 4,8 1,3
Почуття, що Ви занадто часто берете участь у суперечках на політичні теми 16,3 13,3 4,1 1,5

 

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних соціально-демографічних групах

Розглядаючи різні соціально-демографічні групи, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є дещо вищою серед чоловіків (Таблиця 3), осіб віком від 60 до 69 років (Таблиця 4), людей з вищою освітою (Таблиця 5) та осіб з кращим фінансовим становищем (Таблиця 8). З іншого боку менший її рівень спостерігається серед мешканців півдня України (Таблиця 7), а також серед тих, хто не користується Інтернетом (Таблиця 9). Крім цього, варто зазначити, що приналежність до міського або сільського населення, - фактично не впливає на рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості (Таблиця 6).

 

Таблиця 3

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів різної статі

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Чоловік 87,5 12,5
Жінка 90,1 9,9

 

Таблиця 4

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів різного віку

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
18-29 років 89,9 10,1
30-39 років 89,7 10,3
40-49 років 89,2 10,8
50-59 років 88,6 11,4
60-69 років 85,9 14,1
70+ років 90,2 9,8

 

Таблиця 5

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів з різною освітою

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Початкова (менше 7 класів) 100,0 0,0
Неповна середня (менше 10 класів) 94,7 5,3
РУ, ФЗУ, ПТУ після 7-8 класів 89,5 10,5
Повна середня, загальна (10-11 класів) 90,3 9,7
СПТУ, ПТУ після 10-11 класів 94,2 5,8
Середня спеціальна (технікум тощо) 89,4 10,6
Неповна вища (3 курси і більше) 91,1 8,9
Повна вища 85,4 14,6
ВАЖКО СКАЗАТИ/НЕ ЗНАЮ 100,0 0,0

 

Таблиця 6

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед міського та сільського населення

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Міське населення 88,5 11,5
Сільське населення 89,8 10,2

 

Таблиця 7

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед населення різних макрорегіонів

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Західний 88,1 11,9
Центральний 87,0 13,0
Південний 92,7 7,3
Східний 88,7 11,3

 

Таблиця 8

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів з різним фінансовим становищем

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Нам не вистачає грошей на їжу 91,3 8,7
Нам вистачає грошей на їжу, але купувати одяг вже важко 90,4 9,6
Нам вистачає грошей на їжу, одяг і ми можемо дещо відкладати, але цього не вистачає, щоб купувати дорогі речі 85,9 14,1
Ми можемо дозволити собі купувати деякі коштовні речі 85,1 14,9

 

Таблиця 9

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів з різним доступом до мережі Інтернет

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Респондент користується Інтернетом як вдома, так і за межами помешкання 88,7 11,3
Респондент користується Інтернетом лише вдома 88,2 11,8
Респондент взагалі не користується Інтернетом 91,2 8,8

 

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних соціально-політичних групах

 

У випадку розгляду відмінностей міжособистісної політико-психологічної напруженості серед груп з різними політичними уподобаннями (Таблиці 10-12), а також респондентів з різним рівнем політико-комунікативної активності (Таблиця 13), відмінності стають більш відчутними.

Беручи до уваги відповіді респондентів щодо їх можливого та реального голосування на виборах Президента України, найбільшу напруженість демонструє електорат Юлії Тимошенко. Слідом за ним йдуть прибічники Петра Порошенка та Юрія Бойка, а також ті, хто пішли б на вибори та зіпсували бюлетень. Очікувано найменший рівень напруженості спостерігається серед тих, хто не бере участі у голосуванні.

Що стосується можливих виборів до Верховної Ради України, то політичною партією, електорат якої містить найбільшу частку осіб з міжособистісною політико-психологічною напруженістю вище норми, є «Сила і Честь». Інші результати є досить схожими на характеристики електоральних груп, що можна виокремити з точки зору політичних переваг на виборах Президента.

 

Таблиця 10

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед електоратів різних політиків (уявні вибори Президента України найближчого часу)

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Юлія Тимошенко 82,6 17,4
Петро Порошенко 85,6 14,4
Закреслив / зіпсував 86,8 13,2
Юрій Бойко 86,9 13,1
Володимир Зеленський 89,8 10,2
Важко сказати 91,8 8,2
Не брав би участі 93,1 6,9

 

Таблиця 11

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед електоратів різних політичних партій (уявні вибори до Верховної Ради України найближчого часу)*

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Сила і Честь 75,4 24,6
Всеукраїнське об'єднання 'Батьківщина' 82,4 17,6
Закреслив би усі політичні партії у бюлетені 85,4 14,6
Європейська Солідарність 85,8 14,2
Опозиційна платформа – За життя 86,0 14,0
Слуга народу 91,6 8,4
Важко сказати / не визначилися 92,0 8,0
Не брав би участі у голосуванні 93,4 6,6

* представлені результати для тих електоральних груп, розмір яких у вибірці складає хоча б 50 респондентів.

Таблиця 12

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед електоратів різних політиків (за результатами голосування у другому турі виборів Президента України)

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
За Петра Порошенка 83,8 16,2
Відмова від відповіді / зіпсував бюлетень 88,6 11,4
За Володимира Зеленського 89,0 11,0
Не брав участь 91,5 8,5

 

Нарешті, чинником, що найтісніше пов’язаний з рівнем міжособистісної політико-психологічної напруженості, є частота, з якою респондент бере участь у спілкуванні з політичними опонентами. Так, кожен другий респондент серед тих, хто бере участь у ньому практично кожен день, має рівень напруженості вище норми. В цілому спілкування з людьми, які дотримуються протилежної точки зору з політичних питань, є суттєвим стресором для українців.

Таблиця 13

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів, які за останні пів року обговорювали політичні питання з людьми, які відстоювали під час спілкування протилежну точку зору?

100% у рядку Нормальний рівень напруженості чи вона взагалі відсутня Рівень напруженості вище норми
Практично кожен день 52,6 47,4
Хоча б кілька разів на тиждень 68,2 31,8
Хоча б кілька разів на місяць 63,7 36,3
Всього кілька разів за останні пів року 73,9 26,1

 

Додаток 1.  Методика «Міжособистісна політико-психологічна напруженість»

 

Методика розроблена доктором соціологічних наук Сергієм Дембіцьким (більш докладно див.: Дембіцький С. Ворожість та міжособистісна сензитивність як характеристики спілкування про політику: кейс України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2019. – №4. – С. 34-39.). Вона складається з 9 запитань. Перше стосується частоти спілкування про політику за останні пів року (в тому числі і в мережі Інтернет) з людьми, які відстоювали в розмові протилежну точку зору. Якщо респондент не обирає варіант відповіді «ні, не доводилось», то йому пропонується батарея з 8 стандартизованих індикаторів (запитань), що оцінюють рівень психологічного дистресу, що обумовлений такими симптоматичними вимірами як ворожість та міжособистісна сенситивність. Ці стандартизовані індикатори дозволяють оцінити ступінь міжособистісної політико-психологічної напруженості: нормальний, підвищений та високий.

 

Тема політичного життя як у багатьох країнах світу, так і в Україні, є гострою і в багатьох випадках безкомпромісною. На повсякденному рівні це часто веде до сильної зацікавленості політичним життям, а також виникнення напруженості і конфліктів між громадянами однієї країни. Говорячи про ті випадки за останні пів року, коли ви обговорювали політиків і політичні події з людьми, які відстоювали в розмові протилежну точку зору, як часто під час такого спілкування і в найкоротші терміни після нього Ви відчували перераховані нижче переживання, відчуття і думки? Дайте одну відповідь по кожному пункту.

  Ніколи Зрідка Достатньо часто Майже завжди
1. Почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів 1 2 3 4
2. Легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем 1 2 3 4
3. Відчуття, що під час обговорення політиків та їх дій з людьми, які відстоюють протилежну точку зору, ваші співрозмовники переходять межу дозволеного у спілкуванні 1 2 3 4
4. Бажання припинити і не відновлювати спілкування з людьми, позиція яких з політичних питань не витримує ніякої критики 1 2 3 4
5. Відчуття, що люди, які сперечаються з Вами про національну або міжнародну політику, просто не хочуть Вас зрозуміти 1 2 3 4
6. Імпульс висловлюватися на підвищених тонах при обговоренні гострих політичних проблем 1 2 3 4
7. Відчуття, що люди, які відстоюють протилежну політичну позицію, налаштовані вороже 1 2 3 4
8. Почуття, що Ви занадто часто берете участь у суперечках на політичні теми 1 2 3 4

23.4.2020
Go up | Back
FILTR BY DATE
Year:
Month: