КИЕВСКИЙ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ
ИНСТИТУТ
СОЦИОЛОГИИ
социологические и
маркетинговые
исследования
тел. 537-3376
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Религиозная самоидентичность и молитва в Украине

Аналитический отчет.
Материалы подготовила Елена Богдан, olena.v.bogdan@gmail.com

С 19 по 31 мая 2016 Киевский международный институт социологии (КМИС) провел всеукраинский опрос общественного мнения. Методом личного интервью (при встрече) опрошено 2014 респондентов, проживающих в 110 населенных пунктах всех областей Украины (кроме АР Крым и оккупированной части Донецкой и Луганской областей) по стохастической выборке, репрезентативной для населения Украины старше 18 лет, за исключением территорий, не контролируемых Украиной (в Луганской и Донецкой областях опрос проводился только на территориях, контролируемых Украиной, на территории Автономной Республики Крым опрос не проводили).


Статистическая ошибка выборки (с вероятностью 0,95 и при дизайн-эффекте 1,5) не превышает:

3,3% для показателей близких к 50%,

2,8% - для показателей близких к 25%,

2,0% - для показателей близких к 10%,

1,4% - для показателей близких к 5%,

0,7% для показателей, близких к 1 или 99%.

 
Полный вариант отчета в pdf формате можно скачать здесь

 

  • 80% респондентов отмечают, что принадлежат к христианству; 12% - что не принадлежат ни к одной религии, но являются верующими людьми. В то же время молились дома хотя бы один раз в течение последней недели 44% (своими словами, с молитвенником, иначе), а в течение последнего месяца - 62% респондентов.

  • Женщины значительно чаще отмечали более недавнее время молитвы дома (своими словами, с молитвенником, иначе), чем мужчины, пожилые люди - гораздо чаще, чем молодежь.

  •  55% женщин и 31% мужчин отметили, что молились дома хотя бы один раз в течение последней недели.

  • Процент мужчин, которые никогда не молились дома, в 2,5 раза превышает соответствующий процент женщин (25% мужчин и 10% женщин).

  • Процент людей старшей возрастной категории, которые молились хотя бы один раз в течение последней недели, почти вдвое превышает аналогичный процент среди молодежи: 66% респондентов в возрасте 70 лет и старше и 34% респондентов, которым 18-29 лет. 

  • Социально-демографические характеристики верующих двух наиболее многочисленных украинских Церквей - Православных Церквей Киевского и Московского патриархатов - в значительной мере сходны (отсутствуют статистически значимые различия по возрасту и разделение на сельское и городское население; различия по уровню образования и доходов и за преференции относительно языка общения значимые, но небольшие - они значимы с вероятностью 0,95, но не с вероятностью 0,99). Несмотря на различия в распределении по макрорегионам, по национальной идентичности и взглядам относительно внешней политики, подавляющее большинство верующих обеих Церквей считают себя «только украинцем/украинской» (без сочетания с российской или другой идентичностью) - 90% верующих УПЦ КП и 76% УПЦ МП.

 

  1. 1.     Религиозная принадлежность и молитва дома

81% респондентов отметили, что принадлежат к определенной религии, в частности к христианству отнесли себя 80% опрошенных. 17% не принадлежат ни к одной религии; однако, 12% опрошенных хотя и не относят себя к определенному вероисповеданию, но считают себя верующими (табл. 1).

Таблица 1. Религиозная принадлежность

Принадлежите ли Вы к какой-либо религии? Если да, то скажите, пожалуйста, к какой религии Вы принадлежите? Процент Количество респондентов
Християнство 79,6 1600
Буддизм 0,6 11
Иудаизм 0,0 1
Ислам 0,1 3
Другая религия 0,6 12
Не отношусь ни к одной религии, но являюсь верующим человеком 11,6 234
Не отношусь ни к одной религии, не являюсь верующим человеком 5,6 112
Трудно сказать* 1,9 38
Всего** 100,0 2010

* В этом и следующих вопросах опроса КМИС ответа «трудно сказать» не было среди вариантов ответов, предложенных респонденту на выбор. Его фиксировал интервьюер в том случае, если респондент спонтанно отвечал «трудно сказать», «не знаю», «не могу выбрать» и другие.

** Четверо респондентов не дали ответа на вопрос.

 

44% респондентов отметили, что молились дома хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, с молитвенником, иначе). Делали это хотя бы один раз за последний месяц почти две трети респондентов - 62%, что на 19 процентных пунктов меньше, чем процент людей, которые отметили принадлежность к определенной религии (табл. 1 и 2).

Раньше, чем месяц назад, молились дома 11% респондентов; никогда - 17%, что на 11 процентных пунктов превышает количество тех, кто отметили "не принадлежу ни к одной религии и не является верующим человеком» (табл. 1 и 2).

Таблица 2. Молитва дома

Молились ли Вы (своими словами, с молитвенником, иначе) ДОМА хотя бы один раз в течение ... Процент Количество респондентов
Последней недели 44,2 887
Последнего месяца (но не последней недели) 18,0 362
Последнего года (но не последнего месяца) 6,0 120
Более чем год назад (но не последнего года) 4,6 92
Никогда не молился / не молилась дома 16,7 337
Трудно сказать [как вариант ответа не предлагали] 10,5 211
Всего* 100,0 2009

*Пятеро респондентов не дали ответа на вопрос.

 

Молитва дома среди женщин и мужчин

Женщины значительно чаще отмечали более недавнее время молитвы дома, чем мужчины: 55% женщин и 31% мужчин отметили, что молились дома хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, с молитвенником, иначе). Процент мужчин, которые никогда не молились дома, в 2,5 раза превышает соответствующий процент женщин (25% мужчин и 10% женщин). Мужчины почти вдвое чаще, чем женщины, отмечали, что им трудно определить, как давно они в последний раз молились: 14% мужчин и 7,5% женщин (табл.3).

Таблица 3. Молитва дома среди женщин и мужчин

Молились ли Вы (своими словами, с молитвенником, иначе) ДОМА хотя бы один раз в течение ... Мужчины, % Женщины, % Все респонденты
Последней недели 31,2 54,9 44,2
Последнего месяца (но не последней недели) 17,0 18,9 18,0
Последнего года (но не последнего месяца) 7,7 4,6 6,0
Более чем год назад (но не последнего года) 5,1 4,2 4,6
Никогда не молился / не молилась дома 25,0 10,0 16,7
Трудно сказать 14,1 7,5 10,5
Всего 100,0[1] 100,0 100,0
Всего, человек 908 1103 2011


Молитва дома среди различных возрастных категорий

Пожилые люди значительно чаще отмечали более недавнее время молитвы дома, чем молодежь. Процент людей старшей возрастной категории, которые молились хотя бы один раз в течение последней недели, почти вдвое превышает аналогичный процент среди молодежи: 66% респондентов в возрасте 70 лет и старше и 34% респондентов, которым 18-29 лет. Однако, разница в показателях молитвы дома меньше для этих возрастных категориях, если взглянуть в перспективе месяца: 76% респондентов 70 лет и старше и 54% в возрасте 18-29 лет молились хотя бы один раз за последний месяц (табл. 4).  

 

Таблица 4. Молитва дома по возрастным категориям

Молились ли Вы (своими словами, с молитвенником, иначе) ДОМА хотя бы один раз в течение ... Возрастные категории, % Все
респонденты
18-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70 +
Последней недели 33,8 37,6 42,2 43,3 51,6 65,7 44,2
Последнего месяца (но не последней недели) 20,6 18,0 22,3 19,4 14,5 10,5 18,0
Последнего года (но не последнего месяца) 9,9 5,6 4,2 6,2 6,5 2,2 6,0
Более чем год назад (но не последнего года) 3,8 7,5 3,9 4,5 5,2 2,2 4,6
Никогда не молился / не молилась дома 18,2 21,2 14,2 18,5 13,7 11,9 16,7
Трудно сказать 13,7 9,9 13,3 8,1 8,5 7,6 10,5
Всего 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Всего, человек* 423 372 332 356 248 277 2008

*Шесть респондентов не дали ответа на вопрос.

2. Конфессиональная принадлежность и молитва в церкви среди христиан

 

Среди отметили принадлежность к христианству, 88% считают себя православными (70% от всех опрошенных), 8% - греко-католиками (6,4% от всех опрошенных). Только 2,4% христиан (1,9% респондентов в целом) не относят себя к конкретной христианской конфессии.

Таблица 5. Конфессиональная принадлежность

К какой христианской конфессии Вы принадлежите? (Вопросы задавали только тем, кто отметили «христианство» как ответ на вопрос о принадлежности к определенной религии.) Количество респондентов Процент тех, кто считает себя христианами Процент от всех опрошенных
Православие 1405 87,8 69,7
Греко-католицизм 129 8,1 6,4
Протестантизм 7 0,4 0,3
Римо-католицизм 11 0,7 0,6
Другая христианская конфессия 8 0,5 0,4
Я - просто христианин/христианка (не отношусь к конкретной христианской конфессии) 38 2,4 1,9
Трудно сказать [как вариант ответа не предлагали] 2 0,1 0,1
Итого христиан 1600 100,0 79,5
Респонденты, которым не ставили вопрос 414 - 20,5
Всего 2014 - 100,0

 

Молитва в церкви (среди христиан)

25% респондентов, отметили свою принадлежность к христианскому вероисповеданию, сообщили, что молились в церкви хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, за молитвенником, иначе). Делали это хотя бы один раз за последний месяц почти две трети христиан - 62%[2]. Раньше, чем месяц назад, молились в церкви 23% христиан, а никогда - 8% (табл. 6).

Таблица 6. Молитва в церкви среди христиан

Молились ли Вы (своими словами, с молитвенником, иначе) в церкви хотя бы один раз в течение ... (Вопросы задавали только тем, кто отметили «христианство» как ответ на вопрос о принадлежности к определенной религии.) Количество респондентов Процент тех, кто считает себя христианами
Последней недели 394 24,7
Последнего месяца (но не последней недели) 599 37,5
Последнего года (но не последнего месяца) 245 15,3
Более чем год назад (но не последнего года) 128 8,0
Никогда не молился / не молилась в церкви
121 7,6
Трудно сказать [как вариант ответа не предлагали] 110 6,9
Всего* 1597 100,0

*Трое респондентов не дали ответа на вопрос.

 

  1. 3.    Религиозная, конфессиональная и церковная принадлежность: сравнение ответов на различные вопросы в рамках одного опроса

Тем самым респондентам в пределах одного опроса с интервалом 20-30 мин. были поставлены различные формулировки вопроса о религиозной, конфессиональной и церковной принадлежности. Сначала один вопрос (религиозно-конфессиональная идентификация в один этап) дальше (после ряда вопросов по другим темам) вновь были поставлены вопросы о религиозной идентичности, но на этот раз не одним вопросом, а путем постепенного уточнения в три этапа (чтобы ознакомиться с точными формулировками вопросов, см. Приложение). Во втором формулировке православные церкви были приведены в алфавитном порядке названий. В первом - в той последовательности, которая воспроизведена в таблице (табл. 7).

Таблица 7. Первая формулировка вопроса: религиозная самоидентификация в один этап
 
Скажите, к какой конфессии / церкви Вы принадлежите ... (Вопросы задавали всем респондентам) Людей %
Украинская православная церковь (Киевский патриархат) 920 45,7
Украинская православная церковь (Московский патриархат) 268 13,3
Украинская автокефальная православная церковь 16 0,8
Греко-католическая церковь 120 5,9
Римско-католическая церковь 15 0,7
Протестантские христианские церкви 20 1,0
мусульманская 4 0,2
Другая конфессия 4 0,2
Верующий, но не принадлежу ни к одной конфессии 443 22,0
Другой ответ * 22 1,1
Неверующий, атеист 109 5,4
Трудно сказать / Не знаю 74 3,7
Итого 2014 100,0

* Варианты, предложенные респондентами в «Другой ответ»: буддизм, еретик, «не хожу», «личное отношение к религии», «личное отношение к вере», «православная без разделения», «просто православный», реформатор, старообрядческая вера, субботники, Украинская Православная Церковь, язычник.

 

Во второй формулировке вопроса (религиозная идентификация в три этапа), когда УАПЦ была приведена в списке православных церквей первой, ее выбрали в 5,2 раза больше респондентов, чем когда она была третьей в общем перечне различных религиозных, конфессиональных и церковных идентичностей (табл. 7, 8 и 9). В практике репрезентативных опросов известно, что повышенная вероятность избрания первого ответа свойственна тем ситуациям, когда респонденты не уверены в ответе (например, это можно видеть также на примере электоральных опросов).

Из тех, кто в первом формулировке вопроса задекларировали принадлежность к УПЦ КП, повторно отметили ту самую принадлежность 79% респондентов; по УПЦ МП аналогичный показатель - 74%; УГКЦ - 92% [3], то есть среди верующих УГКЦ уровень стабильности ответов был выше, чем в крупнейших православных церквях, хотя и не 100% (табл. 8).

В обоих формулировках вопрос количество респондентов, которые отнесли себя к УПЦ КП, в более раза превышает количество тех, кто отнесли себя к УПЦ МП. Так же, если отобрать только тех респондентов, которые дважды задекларировали принадлежность к той самой Церкви - УПЦ КП или МП (табл. 8).

 

Таблица 8. Сравнение результатов идентификации в один этап и в три: православные и греко-католическая Церкви
 
Церкви (по алфавиту) Первая формулировка (один вопрос; идентично 2010) Друге формулювання (три запитання) Відповідь збігається в обох формулюваннях Відсоток респондентів, які повторно задекларували ту саму ідентичність, %
Людей % Осіб % Осіб %
Украинская Автокефальная Православная Церковь 16 0,8 83 4,1 11 0,5 -
Украинская Греко-Католическая Церковь 120 5,9 129 6,4 110 5,5 92,0
Украинская Православная Церковь (Киевский Патриархат) 920 45,7 782 38,8 723 35,9 78,6
Украинская Православная Церковь (Московский Патриархат) 268 13,3 224 11,1 198 9,8 73,9
….
Итого 2014 100,0 2014 100,0 2014 100,0 -
Співвідношення респондентів, які декларували належність до УПЦ КП та УПЦ МП, разів 3,43 3,49 3,65 -

 

Не оминути увагою контраст у співвідношенні даних державної статистики щодо Церков Московського та Київського Патріархатів і відповідей респондентів щодо їхньої церковної належності. Згідно з даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016) кількість священників УПЦ МП у понад тричі перевищує кількість священників УПЦ КП (10 169 і 3 332 осіб відповідно), кількість діючих релігійних громад – у понад 2,5 рази (12 167 і 4 658 відповідно)[4]. Імовірно, контраст спричинений поєднанням проукраїнської орієнтації респондентів із кількома іншими факторами. Серед можливих причин недостатня поінформованість щодо офіційної назви Української Православної Церкви Московського Патріархату та мовні практики в ній.Її офіційною назвою є «Українська Православна Церква» (без жодних уточнень про афіліацію з Московським Патріархатом). Відповідно, бачачи на вході до храму «Українська Православна Церква», не всі віряни ідентифікують її як Московського Патріархату. Водночас можна натрапити на помилкове очікування, що церкви Московського Патріархату неодмінно російськомовні. Насправді ж вивіска на храмі «Українська Православна Церква» часто саме українською мовою і чимало священників УПЦ МП спілкуються з вірянами українською. Служба в УПЦ МП провадиться здебільшого церковнослов¢янською мовою, але також і українською. Тож, можливо, за мовною ознакою деякі респонденти, знову-таки, можуть віднести відвідану ними церкву до Київського Патріархату, хоча насправді вона належить до Московського. Водночас не варто виключати й інші фактори: політичний вплив на формування державної статистики, а також те, що наявна кількість церков значною мірою залежить від доступних політичних і фінансових ресурсів, а не лише від кількості вірян. 

 

 

Таблиця 9. Друге формулювання запитання:  відповіді на третє запитання з трьох поставлених (Ідентифікація у три етапи: спершу про релігійну належність,
потім конфесійну для християн, потім церковну для православних)
 
До якої православної церкви Ви належите? (Запитання ставили лише тим, хто зазначили «православ¢я» як відповідь на запитання про належність до певної християнської конфесії.) Осіб Відсоток від усіх опитаних Відсоток від тих, хто вважають себе православними
Українська Автокефальна Православна Церква 84 4,2 6,0
Українська Православна Церква (Київський Патрiархат) 782 38,8 56,3
Українська Православна Церква (Московський Патрiархат) 223 11,1 16,0
Iнша православна церква 15 0,7 1,1
Я - просто православний/православна (не належу до конкретної православної церкви) 270 13,4 19,4
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] 17 0,8 1,2
Разом* 1389 69,0 100,0

*У 16 анкетах відсутня відповідь на запитання.

 

4. Церковна належність: зміни з 2010[5] по 2016 рік (Для коректності порівняння не включено до розрахунків АР Крим, Донецьку та Луганську області)

 

 

Станом на травень 2016 року частка вірян УПЦ МП є дещо меншою, ніж у червні 2010 року; в УПЦ КП – навпаки, вона є більшою[6]. Для порівняння було використано відповіді на ідентично сформульовані запитання та варіанти відповідей (зокрема ідентична послідовність варіантів відповідей).

 

Таблиця 10. Зміни в релігійній ідентичності: порівняння даних 2010 і 2016 років
 
Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите ? (Результати опитувань КМІС, проведених у червні 2010 та травні 2016 років) Кількість респондентів Відсоток Різниця відсотків
Варіанти відповідей / Рік опитування 2010 2016 2010 2016
Українська православна церква (Київський патрiархат) 552 917 34,2 48,7 14,5
Українська православна церква (Московський патрiархат) 293 234 18,2 12,4 -5,8
Українська автокефальна православна  церква 38 16 2,4 0,8 -1,5
Греко-католицька церква 148 120 9,1 6,4 -2,8
Римо-католицька церква 8 15 0,5 0,8 0,3
Протестантськi християнськi церкви 13 20 0,8 1,1 0,3
Мусульманська 11 4 0,7 0,2 -0,4
Iнша конфесiя 15 4 0,9 0,2 -0,7
Вiруючий, але не належу до жодної конфесiї 385 386 23,8 20,5 -3,3
Iнша вiдповiдь 11 20 0,7 1,1 0,3
Невiруючий, атеїст 111 88 6,9 4,7 -2,2
Важко сказати / Не знаю 29 59 1,8 3,1 1,4
Разом 1614 1881 100,0 100,0  

 


  1. 4.     Порівняння складу вірян українських православних Церков Київського та Московського патріархатів (травень 2016)
(Для коректності порівняння до розрахунків включені лише ті респонденти, які в обох версіях запитань задекларували належність до тієї самої церкви)

 

Соціально-демографічні характеристики

Соціально-демографічні характеристики вірян двох найбільших церков є значною мірою подібними. Немає суттєвих відмінностей серед вірян УПЦ КП та УПЦ КП за віком та розподілом населення на дві категорії - сільське та міське (табл. 11 і 12). Однак, порівняно з УПЦ КП, в УПЦ МП дещо більша частка населення у містах із населенням 100-499 тисяч[7] (табл. 13).

Таблиця 11. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за віковими категоріями

 Вікова категорія До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб Відсоток Осіб Відсоток Осіб Відсоток
18-29 145 20,1 39 19,7 426 21,1
30-39 133 18,4 31 15,7 372 18,5
40-49 115 15,9 33 16,7 333 16,6
50-59 118 16,3 35 17,7 357 17,7
60-69 95 13,1 27 13,6 249 12,4
70 + 117 16,2 33 16,7 277 13,8
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 12. Віряни УПЦ КП та МП: сільське та міське населення

 Міське та сільське населення До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб Відсоток Осіб Відсоток Осіб Відсоток
Міське 430 59,5 113 57,1 1334 66,2
Сільське 293 40,5 85 42,9 680 33,8
Разом 723 100 198 100 2014 100,0

 

Таблиця 13. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за типом населеного пункту

Тип і розмір населеного пункту До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Село 293 40,5 85 42,9 680 33,8
Селище мiського типу 36 5,0 5 2,5 108 5,4
Маленьке мiсто (до 20 тисяч мешканцiв) 34 4,7 5 2,5 81 4,0
Середнє мiсто (20-49 тис.) 57 7,9 4 2,0 133 6,6
Мiсто з населенням 50-99 тис. 9 1,2 0 0,0 44 2,2
Велике мiсто (100-499 тис.) 153 21,2 66 33,3 511 25,4
Дуже велике мiсто (понад 500 тис.) 141 19,5 33 16,7 456 22,6
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Порівняно з вірянами УПЦ КП, віряни УПЦ МП зазначали дещо вищий рівень освіти та дещо нижчий рівень доходів; однак, ці відмінності є статистично значимими лише з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99 (табл. 14 і 15).

Таблиця 14. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем освіти

Яка у Вас освiта? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Початкова (менше 7 класiв) 12 1,7 5 2,5 32 1,6
Неповна середня (менше 10 класiв) 21 2,9 8 4,1 57 2,8
РУ, ФЗУ, ПТУ пiсля 7-8 класiв 29 4,1 2 1,0 54 2,7
Повна середня, загальна (10-11 класiв) 132 18,4 32 16,2 357 17,9
СПТУ, ПТУ пiсля 10-11 класiв 78 10,9 17 8,6 201 10,1
Середня спецiальна (технiкум тощо) 234 32,7 55 27,9 621 31,1
Неповна вища (3 курси i бiльше) 34 4,7 12 6,1 90 4,5
Повна вища 175 24,4 66 33,5 583 29,2
Важко сказати / Не знаю 1 0,1 0 0,0 1 0,0
Разом* 716 100,0 197 100,0 1995 100,0

*Тут і далі, якщо кількість респондентів у категорії УПЦ КП менша за 723 або в категорії УПЦ МП менша за 198, це означає, що в частині анкет відповідь на запитання відсутня.

 

Таблиця 15. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем доходів сім¢ї

 Враховуючи всi доходи i грошовi надходження всiх членiв вашої сiм'ї за 1 мiсяць, до якої iз груп за доходом належить Ваша сiм'я? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Не бiльше 1000 грн. 17 2,4 6 3,0 58 2,9
1001 - 2000 грн. 147 20,3 47 23,7 345 17,1
2001 - 3000 грн. 116 16,0 42 21,2 344 17,1
3001 - 4000 грн. 91 12,6 21 10,6 276 13,7
4001 - 5000 грн. 78 10,8 13 6,6 185 9,2
5001 - 6000 грн. 55 7,6 12 6,1 178 8,8
6001 - 8000 грн. 23 3,2 8 4,0 77 3,8
8001 - 10000 грн. 10 1,4 5 2,5 36 1,8
Понад 10000 грн. 7 1,0 0 0,0 22 1,1
Важко сказати 77 10,7 25 12,6 192 9,5
Відмова від відповіді 102 14,1 19 9,6 301 14,9
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Віряни УПЦ МП більшою мірою присутні у Східному макрорегіоні, УПЦ КП - у Південному та Центральному макрорегіонах[8] (табл. 16-А та 16-Б).

 

Таблиця 16-А. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни певної Церкви)
 
Макрорегіони* До якої православної церкви Ви належите? Віряни обох церков
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Західний 212 29,3 66 33,3 543 27,0
Центральний 285 39,4 62 31,3 703 34,9
Південний 167 23,1 38 19,2 504 25,0
Східний 59 8,2 32 16,2 263 13,1
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 16-Б. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни обох Церков у певному макрорегіоні)
 
Макрорегіони* До якої православної церкви Ви належите? Віряни обох церков
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Західний 212 76,3 66 23,7 278 100,0
Центральний 285 82,1 62 17,9 347 100,0
Південний 167 81,5 38 18,5 205 100,0
Східний 59 64,8 32 35,2 91 100,0
Разом 723 78,5 198 21,5 921 100,0

 

Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області.

Центральний: Київ та Київська область Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області.

Південний: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області.

Східний: Донецька, Луганська, Харківська області.

 

Мовні преференції, національна ідентичність

та погляди щодо зовнішньої політики України

 

Суттєві відмінності у мовних преференціях серед вірян УПЦ КП й МП не були виявлені. Віряни УПЦ МП дещо більшою мірою зазначали про зручність спілкування російською мовою (табл. 17-А і 18-Б; відмінність статистично значима з імовірністю 0,95, але не 0,99). Однак, загалом розподіл відповідей є доволі близьким і в разі об¢єднання варіантів відповідей у дві категорії - преференція щодо української або російської мови - дані можна інтерпретувати таким чином, що в обох Церквах більшість респондентів віддали перевагу спілкуванню українською: 64% в УПЦ КП та 59% в УПЦ МП (табл. 17-Б).

Таблиця 17-А. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями[9]

Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Українською 414 57,3 95 48,0 957 47,5
На русском 227 31,4 79 39,9 805 40,0
Однаково, але частiше розмовляє українською 44 6,1 16 8,1 130 6,5
Важко сказати - вiдповiдає українською 5 0,7 5 2,5 27 1,3
Одинаково, но чаще разговаривает на русском 32 4,4 2 1,0 82 4,1
Трудно сказать - отвечает на русском 1 0,1 1 0,5 12 0,6
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 17-Б. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями

Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти (об'єднані варіанти відповідей) До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Українською* 463 64,0 116 58,6 1114 55,3
Російською** 260 36,0 82 41,4 900 44,7
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

Об¢єднані відповіді: «українською», «однаково, але частіше розмовляє українською», «важко сказати -відповідає українською».

** Об¢єднані відповіді: «на русском», «одинаково, но чаще разговаривает на русском», «трудно сказать – отвечает на русском».

 

Хоча більшість вірян як УПЦ МП, так і УПЦ КП вважають себе українцями, серед вірян УПЦ МП українська ідентичність є дещо менш вираженою (відмінність статистично значима з імовірністю 0,99). Однак, в обох Церквах переважна більшість зазначили, що вважають себе «тільки українцем/українкою»: 90% вірян УПЦ КП та 76% вірян УПЦ МП (табл. 18).

Таблиця 18. Віряни УПЦ КП та МП: за національною ідентичністю

Я прошу Вас вiдповiсти ще на одне запитання стосовно нацiональної приналежностi, щоб записати її по можливостi точнiше. Це пов'язано з тим, що деякi люди вважають себе приналежними одночасно до декiлькох нацiональностей. До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Тiльки українцем (кою) 642 89,7 143 75,7 1668 84,7
I українцем (кою), i росiянином (кою), але бiльше українцем 43 6,0 12 6,3 132 6,7
Однаковою мiрою i українцем (кою) i росiянином (кою) 25 3,5 15 7,9 97 4,9
I росiянином (кою), i українцем (кою), але бiльше росiянином 2 0,3 10 5,3 35 1,8
Тiльки росiянином (кою) 2 0,3 9 4,8 32 1,6
Інша відповідь 2 0,3 0 0,0 5 0,2
Разом 716 100,0 189 100,0 1968 100,0

 

Хоча віряни обох Церков не підтримують об¢єднання України та Росії в одну державу, є суттєві відмінності в поглядах щодо зовнішньої політики. Більшість вірян УПЦ КП вважають, що «відносини України з Росією мають бути такими ж, як з іншими» (54%), а більшість вірян УПЦ МП - що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами» (59%). Відмінність відповідей на варіант відповіді «Україна та Росія мають об¢єднатися в одну державу» є статистично значимою на рівні 0,95, але не 0,99; при цьому в обох церквах вірян з такими поглядами є низьким: 2,2% серед вірян УПЦ КП та 5,6% серед вірян УПЦ МП (табл. 19).

Таблиця 19. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаних відносин України з Росією
 
Якими б Ви хотiли бачити вiдносини України з Росiєю? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Вiдносини України з Росiєю мають бути такими ж, як з iншими 387 53,8 58 29,4 917 46,0
Україна й Росiя мають бути незалежними, але дружнiми державами 272 37,8 116 58,9 858 43,0
Україна й Росiя мають об'єднатися в одну державу 16 2,2 11 5,6 62 3,1
Важко сказати / Не знаю 44 6,1 12 6,1 159 7,9
Разом 719 100,0 197 100,0 1996 100,0

 

Підтримують приєднання України до Європейського Союзу більшість вірян УПЦ МП (58%) і третина вірян УПЦ МП (33%). Приблизно одна п¢ята вірян УПЦ МП (21%) висловилися за приєднання України до Митного союзу - це майже втричі вищий показник, ніж для вірян УПЦ КП, для яких аналогічний показник становить 7,5% (табл. 20).

Таблиця 20. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаної зовнішньої політики України
 
Як Ви вважаєте, яким напрямком зовнішньої політики має йти Україна? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Приєднання до Європейського Союзу 421 58,2 65 33,0 960 47,7
Приєднання до Митного союзу Росiї, Бiлорусi, Казахстану, Киргизії та Вірменії 54 7,5 42 21,3 272 13,5
Неприєднання анi до Європейського Союзу, анi до Митного Союзу 159 22,0 66 33,5 531 26,4
Важко сказати / Не знаю 89 12,3 24 12,2 250 12,4
Разом 723 100,0 197 100,0 2013 100,0

 


ДОДАТОК
Точні формулювання запитань в опитуванні

 

Запитання щодо мови

 


Запитання щодо релігійної ідентичності та молитви

 

D7. Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите … ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ D7. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Українська православна церква (Київський патріархат) 1
Українська православна церква (Московський патріархат) 2
Українська автокефальна православна  церква 3
Греко-католицька церква 4
Римо-католицька церква 5
Протестантські християнські церкви 6
Мусульманська 7
Інша конфесія 8
Віруючий, але не належу до жодної конфесії 9
Інша відповідь (ЗАПИШІТЬ)______________________________ 10
Невіруючий, атеїст 11
ВАЖКО СКАЗАТИ/ НЕ ЗНАЮ 12

 

Після запитання D7 респонденти відповідали на низку запитань з інших тем. За деякий час їм пропонували відповісти на запитання блоку «Релігія», що наведений нижче.

 

БЛОК «РЕЛІГІЯ»

 

Ми вже заставили Вам запитання про релігію.   Але ми б хотіли дещо уточнити і задати ще декілька запитань

 

Р1. Чи належите  Ви  до будь-якої релігії?  Якщо так,  то скажіть,  будь ласка,  до якої релігії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р1. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Християнство 1  
Буддизм 2 перехід до запитання Р5
Індуїзм 3
Іслам 4
Іудаїзм 5
Інша релігія 6
Не належу до жодної релігії, але є віруючою людиною 7
Не належу до жодної релігії і не є віруючою людиною 8
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ[10] 9

 

Р2. До якої християнської конфесії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р2. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Православ'я 1  
Греко-католицизм 2 перехід  до запитання Р4
Протестантизм 3
Римо-католицизм 4
Інша християнська конфесія 5
Я – просто християнин/християнка (не належу до конкретної християнської конфесії) 6
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 7

 

Р3. До якої православної церкви Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р3. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Українська Автокефальна Православна Церква 1
Українська Православна Церква (Київський Патріархат) 2
Українська Православна Церква (Московський Патріархат) 3
Інша православна церква 4
Я – просто православний/православна (не належу до конкретної православної церкви) 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 

Р4. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВІ хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК» НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ

ОСТАННЬОГО ТИЖНЯ 1
ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ 2
ОСТАННЬОГО РОКУ 3
ДАВНІШЕ, НІЖ РІК ТОМУ 4
НІКОЛИ НЕ МОЛИВСЯ /НЕ МОЛИЛАСЯ В ЦЕРКВІ 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 

Р5. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК», НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ

ОСТАННЬОГО ТИЖНЯ 1
ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ 2
ОСТАННЬОГО РОКУ 3
ДАВНІШЕ, НІЖ РІК ТОМУ 4
НІКОЛИ НЕ МОЛИВСЯ /НЕ МОЛИЛАСЯ ВДОМА 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 



[1] Через те, що в таблиці представлені округлені значення, а сума підрахована на основі точних (неокруглених) значень, тут і в інших випадках сума наведених відсотків може виглядати такою, що має невелику розбіжність зі значенням 100,0. Наприклад, уявімо, що маємо точні значення 2,7 і 4,6; відповідно їхня сума 7,3. Якби ми наводили в таблиці ці значення, округлені до цілих чисел, то мали б 3 (замість 2,7), 5 (замість 4,6 ) та суму 7 (замість 7,3), а не 8, що може оманливо створювати ілюзію помилково розрахованої суми, але насправді є правильним значенням.

[2] Для коректності інтерпретації результатів варто зауважити, що останній місяць включав Великдень, що може обумовити дещо вищий відсоток молитви в церкві, ніж був би в інші дати опитування (як зазначено на початку матеріалів, опитування проводили з 19 по 31 травня). Цього року Великдень за григоріанський календарем припадав на 27 квітня, а за юліанським, якого дотримуються православні та греко-католицька церкви, на 1 травня.

[3] У разі УАПЦ кількість респондентів є надто малою для статистично значимих висновків: з 16 осіб, які початково задекларували належність до УАПЦ, її повторно зазначили 11 осіб, що арифметично становить 69,6%. Однак, дані для такої малої кількості респондентів мають надто велику похибку репрезентативності для надійності результату. Тому в таблиці зазначено прочерк щодо відсотка респондентів, які двічі задекларували належність до УАПЦ.

[4] Варто брати до уваги той факт, що суттєво може різнитися кількість вірян у громаді: від кількох десятків до кількох тисяч осіб (у деяких випадках навіть десятки тисяч). Відповідно, маючи дані щодо кількості релігійних громад без уточнень розміру цих громад, неможливо робити жодні припущення щодо загальної кількості вірян, а отже, кількість релігійних громад і кількість вірян, які належать до певного типу громад, зовсім не обов¢язково мають бути пропорційними.

 

[5] Протягом 11-20 червня 2010 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2028 респонденти, що мешкають в усіх областях України та Криму (включно з містом Києвом) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

[6] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99.

[7] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99.

[8] Статично значима відмінність з імовірністю 0,99.

[9] Запитання про те, якою мовою зручніше спілкуватися, наведені в Додатку.

[10] Тут і далі ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ позначені ті варіанти відповідей, що не були включені до картки, яку передавали респондентові.

 


18.7.2016
ФИЛЬТР ПО ДАТЕ
Год:
Месяц: