КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

В Україні зростає готовність чинити опір російським інтервентам: результати телефонного опитування, проведеного 5-13 лютого 2022 року

Упродовж 5-13 лютого 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням)  опитано 2004 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

Аналогічне запитання КМІС ставив у грудні 2021 року, тому у пресрелізі наводиться динаміка настроїв населення за останні 2 місяці.

           

 

У лютому 2022 року КМІС в рамках «Омнібусу» ставив респондентам запитання: «У разі здійснення збройної інтервенції з боку Росії у Ваше місто чи село, чи вдалися б Ви до якихось дій і якщо «так», то яких саме?». Загалом, результати опитування засвідчують, що українці чинитимуть опір російським інтервентам.

При цьому, з грудня 2021 року попри продовження агресивної ескалації ситуації Росією в Україні зростає готовність чинити опір: з 33,3% до 37,3% зросла готовність чинити збройний опір. Крім цього, з 21,7% до 25% зросла готовність опиратися шляхом участі в акціях громадянського спротиву. Загалом, одним або іншим способом чинити опір готові 57,5% українців проти 50,2% у грудні. Серед інших опцій – виїхали б у більш безпечний регіон – 12,4%, виїхали б закордон – 7,5%, нічого б не робили – 17,9%. Ще 7,6% не визначилися із відповіддю, а 1,2% відмовилися відповісти на запитання.

У регіональному вимірі готовність чинити опір варіює від 72,2% на Заході до 30,5% на Сході. Готовність чинити збройний опір – від 44,8% на Заході до 17,8% на Сході. На Заході і в Центрі готовність чинити опір зросла. На Півдні порівняно з груднем різниця в межах похибки, але з тенденцією до деякого зростання готовності чинити опір. На Сході, навпаки, різниця також у межах похибки порівняно з груднем, але є тенденція до нижчої готовності чинити опір.

 

Таблиця 1

До яких дій готові вдатися українці у разі російської збройної інтервенції у їхній населений пункт

% у стовпчику Україна в цілому Захід[1] Центр Південь Схід
Гру.21 Лют.22 Гру.21 Лют.22 Гру.21 Лют.22 Гру.21 Лют.22 Гру.21 Лют.22
Чинитимуть опір (обрали одну з двох нижче або обидві опції): 50,2 57,5 60,5 72,2 52,2 62,9 43,0 48,4 37,2 30,5
Чинити збройний опір 33,3 37,3 39,7 44,8 33,7 42,2 29,7 32,6 25,6 17,8
Опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора 21,7 25,0 28,6 31,2 22,5 26,9 15,8 20,2 16,8 16,1
Виїхати у більш безпечний регіон України 14,8 12,4 8,8 5,7 14,0 12,1 16,7 15,8 25,6 20,2
Виїхати за кордон 9,3 7,5 9,6 6,9 8,7 6,0 10,1 7,4 9,1 12,6
Нічого б не робив 18,6 17,9 14,4 11,6 17,8 14,8 22,1 21,0 22,7 32,8
Не знаю 12,1 7,6 10,9 6,6 13,7 7,0 12,1 9,4 10,7 7,9
Відмова відповідати 1,1 1,2 0,8 0,5 0,7 0,8 1,7 2,3 2,2 1,9

 

 

У Таблиці 2 готовність чинити опір російським інтервентам наведена у розрізі партійних і президентських електоратів. Готовність до опору відрізняється залежно від того, яку партію / кандидата підтримують респонденти і можна говорити про тенденцію, що прихильники сил, яких політичні коментатори зараховують до «проросійських», у меншій мірі готові чинити опір. Утім, разом з цим важливо також бачити, що навіть серед виборців таких сил значна частина буде чинити опір російським інтервентам (тобто що прихильність до таких партій / кандидатів не є тотожною схваленню агресивних дій Росії і, тим більше, не є тотожною «вітанню» інтервентів на українській землі).

 

 

Таблиця 2

До яких дій готові вдатися українці у разі російської збройної інтервенції у їхній населений пункт: партійні та президентські електорати

% у рядку Чинитимуть опір загалом Збройний опір Громадянський опір Виїхати в інший регіон Виїхати закордон Нічого не будуть робити Не знаю Відмова
Партійні електорати:                
«Європейська солідарність» (Порошенко) 80,2 53,9 32,4 6,7 4,1 8,9 3,9 0,2
«Слуга народу» (Шуляк) 60,2 38,9 25,2 19,7 13,3 9,8 5,0 0,0
«Батьківщина» (Тимошенко) 66,2 36,2 31,3 6,4 7,4 18,3 5,1 1,2
«Опозиційна платформа - За життя» (Бойко, Медведчук, Рабінович) 27,4 16,6 11,8 11,3 3,6 45,8 11,5 3,9
«Наші» (Мураєв) 39,7 24,6 17,4 10,9 5,1 35,8 7,5 5,6
«Розумна політика» (Разумков) 49,9 27,8 29,7 16,1 6,7 20,5 8,4 0,2
«Сила і Честь» (Смешко) 69,3 36,2 37,7 6,7 3,4 16,6 1,1 2,9
Радикальна партія (Ляшко) 62,8 52,3 10,5 7,1 8,4 12,0 12,5 0,0
«Українська стратегія Гройсмана» 73,8 40,1 36,4 6,3 3,0 5,0 11,8 0,0
«Партія Шарія» 17,6 12,0 7,1 10,1 17,8 44,8 15,6 1,4
«Свобода» (Тягнибок) 68,3 54,2 20,6 6,1 5,6 17,1 4,8 0,0
«УДАР» (Кличко) 65,7 55,6 18,9 13,2 5,3 14,7 5,3 0,0
Президентські електорати:                
Зеленський Володимир 59,7 36,1 29,5 19,5 12,2 9,6 4,8 0,2
Порошенко Петро 76,2 49,4 31,4 8,0 3,3 10,5 5,5 0,0
Тимошенко Юлія 60,0 31,9 29,5 10,7 8,5 18,9 8,3 0,5
Бойко Юрій 30,3 18,2 12,1 13,1 5,9 42,5 10,9 2,6
Разумков Дмитро 55,3 36,4 26,0 13,8 8,6 16,4 6,4 0,6
Мураєв Євгеній 37,5 21,9 17,6 8,3 5,2 37,8 7,6 6,3
Смешко Ігор 75,0 43,4 38,7 7,8 0,0 13,5 2,9 2,2
Гройсман Володимир 70,5 47,0 27,7 10,9 2,9 10,2 6,9 0,0
Ляшко Олег 64,3 43,9 22,4 5,0 8,2 19,2 6,9 0,0
Тягнибок Олег 65,5 61,8 8,2 12,4 7,0 12,8 4,6 0,0

 

 

У Таблиці 3 готовність чинити опір російським інтервентам наведена у розрізі статі, віку і типу населеного пункту проживання. Чоловіки у більшій мірі готові чинити опір: серед них 72% готові чинити опір, в т.ч. 60% готові до збройного опору, а 17% – до участі в громадянському опорі. Серед жінок 46% готові чинити опір, з яких 18% готові збройно чинити опір, 32% – шляхом участі в акціях громадянського опору. За віком лише найстарші респонденти (70+ років) вирізняються дещо нижчою готовністю опиратися, у той час як більшість респондентів 18-69 років готові до опору, в т.ч. не менше 32.5% залежно від вікової категорії готові до збройного опору.

 

Таблиця 3

До яких дій готові вдатися українці у разі російської збройної інтервенції у їхній населений пункт: стать, вік

% у рядку Чинитимуть опір загалом Збройний опір Громадянський опір Виїхати в інший регіон Виїхати закордон Нічого не будуть робити Не знаю Відмова
Стать:                
Чоловік 71,9 60,4 16,6 7,7 5,3 10,9 6,8 1,7
Жінка 45,6 18,1 31,9 16,2 9,3 23,7 8,2 0,9
Вік:                
18-29 54,2 36,3 22,3 23,0 17,8 8,4 3,4 0,4
30-39 59,5 42,8 24,5 20,2 12,7 8,3 7,4 0,9
40-49 60,5 43,8 22,1 13,3 5,2 16,7 7,8 0,4
50-59 65,1 43,8 26,8 5,7 2,6 16,5 7,5 3,2
60-69 59,1 32,5 28,6 5,9 2,8 22,0 10,6 0,9
70+ 43,3 18,8 26,3 2,4 1,9 41,9 9,0 1,7

 


 

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

У разі здійснення збройної інтервенції з боку Росії у Ваше місто чи село, чи вдалися б Ви до якихось дій і якщо «так», то яких саме? РЕСПОНДЕНТ МОЖЕ ОБРАТИ ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ

 (% серед усіх респондентів)

% у стовпчику Респондентам зачитувався список варіантів Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Чинити збройний опір 37,3 44,8 42,2 32,6 17,8
Опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора 25,0 31,2 26,9 20,2 16,1
Виїхати у більш безпечний регіон України 12,4 5,7 12,1 15,8 20,2
Виїхати за кордон 7,5 6,9 6,0 7,4 12,6
Нічого б не робив 17,9 11,6 14,8 21,0 32,8
Не знаю 7,6 6,6 7,0 9,4 7,9
Відмова відповідати 1,2 0,5 0,8 2,3 1,9

 



[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


15.2.2022
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: