В травні та жовтні 2009 року Київським міжнародним інститутом соціології було проведено два опитування з однаковими формулюваннями питань щодо тютюнокуріння.

Перше опитування було проведено 21-31 травня, друге - 9-18 жовтня 2009 року. Методом інтерв'ю опитано 2008 (у травні) та 1997 (у жовтні) респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.

Опитування показали, що максимальні показники поширеності щоденного тютюнокуріння серед дорослих людей в Україні (62,3% - серед чоловіків, 16,7% - серед жінок, 37,4% - в цілому) були зафіксовані в червні 2005 року, напередодні ухвалення у вересні 2005 року Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

З того часу поширеність куріння зменшувалася, хоча порівняння даних різних опитувань має певні методологічні складнощі. Проведений аналіз показав, що опитувальники, в яких респондентам задавалося лише одне питання про те, курять вони чи ні, можуть вимірювати тільки рівні щоденного куріння, тому що при таких опитуваннях люди, які курять не кожного дня, зазвичай відповідають, що вони не курять.

Це треба брати до уваги при порівнянні даних таких простих опитувань з даними більш детальних опитувань, в яких визначалася поширеність як щоденного, так і нерегулярного куріння.

Нерегулярне куріння могло стати більш поширеним в останні роки, і через скорочення куріння колишніх щоденних курців, і через збільшення популярності таких курильних виробів як сигари, кальяни, тощо. При цьому, людина, яка курить кальян раз на місяць або рідше, на запитання, чи курить вона взагалі, може відповісти і «так», і «ні», бо може не вважати таку свою поведінку курінням. Люди, які курять не кожного дня, не мають нікотинової залежності і нерідко не витрачають власних грошей на придбання тютюнових виробів. Тому при аналізі тенденцій тютюнової епідемії та рівня вживання тютюну в країні більш важливою є динаміка поширеності щоденного куріння, хоча будь-яке вживання тютюнових виробів є шкідливим для здоров’я.

У травні 2009 року було зафіксовано наступні показники поширеності щоденного тютюнокуріння: 49,4% % - серед чоловіків, 8,8% - серед жінок, 27,0% - в цілому. У жовтні 2009 року ці показники зменшилися відповідно до 47,4% серед чоловіків, 6,6% - серед жінок, 24,8% - в цілому.

Зменшенню поширеності щоденного тютюнокуріння серед населення України сприяли проведені в країні заходи контролю над тютюном: поступове звільнення робочих та громадських місць від тютюнового диму, підвищення акцизів і цін на тютюнові вироби, запровадження великих та різноманітних попереджень про шкоду для здоров’я на тютюнових упаковках, надання допомоги в припиненні куріння в окремих медичних закладах.