ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Проект "Дзеркало суспільства"
Володимир Паніотто, генеральний директор КМІС, доктор філос. наук
На сьогодні практично вся інформація про суспільство, яку збирають соціологи, спрямована на обслуговування того чи іншого клієнта, організації чи соціальної групи (включаючи наукові академічні дослідження). Ми ж хочемо створити механізм, за допомогою якого наші дослідження обслуговували би населення України в цілому. Ідея полягає в тому, щоб регулярно (у майбутньому раз на місяць, поки що раз на квартал) проводити опитування, репрезентативне для населення України. І під час цього дослідження (на відміну від “звичайних” соціологічних опитувань) ми запитуємо не про те, що цікавить нас чи наших клієнтів, а прагнемо отримати відповіді на запитання, які цікавлять громадян України. Тому під час дослідження ми ставимо запитання про те, що люди хотіли б довідатися від інших людей, про що вони запитали б у респондентів, якби самі проводили опитування. У результаті аналізу результатів цього дослідження ми виявляємо, які питання найбільше цікавлять громадян, і ставимо ці запитання під час опитування, що проводиться наступного місяця. Тобто кожного місяця ми будемо отримувати відповіді на запитання, поставлені респондентами напередодні. Передбачається, що дані опитування будуть представлені в передачі на одному з популярних українських телеканалів. Отже, громадяни України за нашою допомогою і за допомогою телебачення самі собі ставлять запитання і на них відповідають, це як би соціологічне дзеркало суспільства. Ми сподіваємося, що цей проект допоможе людям зрозуміти ситуацію в країні, буде сприяти формуванню громадянського суспільства, розвитку демократії. Представляємо результати чергової хвилі нашого проекту.
Ми одержали багато різноманітних запитань, які можна розділити на такі групи (наводяться також типові приклади запитань до кожної групи).
Як люди думають голосувати на наступних виборах? Кого хотіли би бачити Президентом України? Чому на Сходi не голосували за Ющенка, а голосували за Кучму? Яка кiлькiсть населення вживає каву? Яку найчастiше? Як українці оцінюють своє матеріальне становище, якими причинами його пояснюють? Як живуть пенсiонери в iнших регiонах України? Ставлення українців до осіб кавказької національності.
Якби в українців була можливість виїхати за кордон, скористалися б вони такою можливістю? Як побороти страх? Начебто і немає цензури, а часом страшно говорити правду вголос! Чи є в українців оптимізм, чи впевнені в майбутньому? Чи потрібна для реформи в державі революція? Чи шкодують люди про те, що розпався Радянський Союз? Чи довiряють люди нашому правосуддю? Чи були захищенi їхнi права, коли вони зверталися до судiв?
Кого з вищих посадових осіб Ви хотіли би бачити за гратами? Багато дівчат зараз носять брюки, курять, п'ють. Зовсім утратили сором дівчата, жінки. Хотіла б знати думку інших людей з цього приводу. Як ви ставитеся до класичної музики? Як навчити наших дітей любити класику? Давайте виберемо Президента, такого як Путін у Росії, мешканціі України згодні зі мною чи ні? Чи згодні ви з тим, що в Україні найкрасивіші дівчата? Якби ви стали мільйонером (раптом розбагатіли), що би зробили - три перших дії?
До яких пір ми будемо так жити? Доки ми будемо терпіти владу? Доки ми будемо мовчати? Усе пропили, чи ще допиваєте? Звідки в нас мільйонери?
Як українці знаходять вихід із такої ситуації - якщо людина хвора і потребує операції, але грошей не має, щоб заплатити лікарям? Як вижити на пенсію в 140 гривень, як можна заощаджувати , на чому? Хто підкаже? Як виростити врожай без дощу?
У чому сенс життя? Як наздогнати розвинені країни Європи ? Як Україні розвиватися? Чому в інших державах добре живуть, а у нас погано?
Під час опитування ми поставили деякі з цих запитань респондентам. Нижче наведені відповіді на них.
Перше запитання стосувалося рівня добробуту респондентів. Як бачимо з табл. 1, найгірша ситуація у Східному регіоні, тут більше 38% зазначили, що їм не вистачає грошей навіть на їжу. Найкраща ситуація на Заході, де бідних приблизно на 20% менше, ніж на Сході, і для 83% населення принаймні вирішена проблема харчування. Відносно непогана ситуація в Південному регіоні (23% бідних), якщо порівнювати з Україною в цілому. У Центральному регіоні ситуація така сама, як в Україні в цілому. Таблиця 1
Розподіл відповідей респондентів на запитання:“Скажіть, яке із суджень найбільше відповідає фінансовому стану Вашого домогосподарства?”, залежно від регіону*, %
* До Західного регіону відносяться Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька області; до Західно-Центрального - Хмельницька, Житомирська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька області і м. Київ; до Східно-Центрального - Чернігівська, Сумська, Полтавська і Дніпропетровська області, до Південного - Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська область і АР Крим, до Східного - Харківська, Донецька і Луганська області.
Друге запитання: “Як Ви вважаєте, чи потрібна нашій країні революція?”. Таблиця 2 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Як Ви вважаєте, чи потрібна нашій країні революція?”, серед усіх опитаних, а також серед чоловіків і жінок, %
Більшість населення України (62%) за еволюційний шлях розвитку, 28% - за революційний, але “радикальних революціонерів”, що допускають насильство – лише 5%. Серед радикалів у три рази більше чоловіків, ніж жінок, за іншими варіантами відповіді значущої різниці між чоловіками та жінками немає (див. табл. 2).
Таблиця 3 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Як Ви вважаєте, чи потрібна нашій країні революція?”, серед міських і сільських мешканців, %
Щодо міста та села – трохи більше «ненасильницьких революціонерів» живе у селі, різниця значуща на 5%-му рівні, але невелика (див. табл. 3). Діаграма 1 Динаміка намірів голосування за П.Симоненка залежно від рівня добробуту громадян (порівняно з травнем 2003 року) Цікаво те, що всупереч нашій гіпотезі, серед молоді (18-29 років) та респондентів до 40 років менше революціонерів, ніж серед вікових когорт від 40 до 69 років (див. діагр. 1). І навіть серед респондентів старших 70 років більше “революціонерів”, ніж серед молоді. Ми спочатку подумали, що це пов’язано з матеріальним станом населення, але, як не дивно, значущих відмінностей кількості “революціонерів” серед різних груп, виділених за рівнем добробуту, не знайдено. Цей феномен потребує подальшого аналізу, можливо, що в молодіжному середовищі починає формуватися переконання про небезпечність революційного шляху розвитку суспільства.
ЧИ ХОЧУТЬ УКРАЇНЦІ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ Валерій Хмелько, президент КМІС, доктор філос. наук
Серед інших запитань цього разу ми вперше поставили запитання, що стосується першого етапу створення спільного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном, а саме – створення спільної зони вільної торгівлі. Це запитання формулювалося таким чином: «Як Ви вважаєте, потрібно чи не потрібно Україні створювати спільну з Росією, Білоруссю та Казахстаном зону вільної торгівлі?». При цьому фіксувалися такі варіанти відповідей: “Потрібно”, “Не потрібно” та “Важко сказати напевно”. На це запитання не відповіли лише 3,6% опитаних. Ще 12,8% не дали певної відповіді, а серед інших прихильники створення спільної зони вільної торгівлі більше ніж в 10 разів перевищують противників її створення – 76,1% проти 7,5%.Таблиця 1 Розподіл відповідей на запитання стосовно доцільності створення зони вільної торгівлі, спільної з Росією, Білоруссю та Казахстаном (у відсотках)
Найбільше прихильників створення спільної зони вільної торгівлі у віковій групі від 45 до 60 років – майже на 10% більше, ніж серед дорослого населення в цілому. Найменше ж прихильників створення зони вільної торгівлі виявилося у наймолодшій віковій групі - від 18 до 30 років - на 10% менше, ніж серед дорослого населення в цілому. Одночасно серед наймолодшої вікової групи і в 2,4 раза більша, ніж серед інших вікових груп разом, частка противників створення спільної зони вільної торгівлі – 13% проти 5,4%. В результаті якщо у старших економічно активних вікових групах прихильники створення спільної зони вільної торгівлі перевищують противників у 17-18 разів, то серед молоді тільки у 5 разів. (Усі наведені відмінності статистично значущі на рівні меншому 0,01, тобто з імовірністю більшою 0,99).
Таблиця 2 Розподіл відповідей стосовно доцільності створення зони вільної торгівлі, спільної з Росією, Білоруссю та Казахстаном, у чотирьох вікових групах (у відсотках)
Як і можна було очікувати, ще більші відмінності у пропорціях прихильників і супротивників створення спільної зони вільної торгівлі зафіксовані між регіонами України. Так, у Західному регіоні прихильників створення спільної зони вільної торгівлі виявилося більше, ніж супротивників у 2,7 раза (53,2% проти 19,7%), у Західно-Центральному – майже в десять разів (78,1% проти 8%), у Південному – у 14 разів (82,7% проти 5,9%), у Східно-Центральному – у 22 рази (77,3% проти 3,55), а у Східному – у 109 разів (87,2% проти 0,8%). Ці відмінності добре проглядаються на діаграмі 3.
Таблиця 3 Розподіл відповідей стосовно доцільності створеннязони вільної торгівлі, спільної з Росією, Білоруссю та Казахстаном, у п’яти регіонах України (у відсотках)
У зв’язку зі значною регіональною й віковою неоднорідністю розподілу прихильників і противників створення спільної зони вільної торгівлі значно відрізняється поширеність серед них прихильності до ймовірних кандидатів на майбутніх президентських виборах в Україні (див. таблицю 4). Так, Віктор Ющенко, який на сьогодні є лідером рейтингу кандидатів у Президенти України (із майже 23 відсотками прибічників), серед прихильників створення спільної зони вільної торгівлі має у 2,5 раза нижчий рейтинг, ніж серед супротивників створення такої зони (19,6% проти 48,2%). А Петро Симоненко, який зараз має другий загальноукраїнський рейтинг (13,6% прибічників), навпаки, серед прихильників створення спільної зони вільної торгівлі має у 2,7 раза вищий рейтинг, ніж серед її противників (15,9% проти 5,9%). Ще більше відрізняється ставлення прихильників і противників створення спільної зони вільної торгівлі до третього за загальним рейтингом можливого кандидата, а саме - Віктора Януковича. Його прибічників серед прихильників спільної зони майже у 4,8 раза більше, ніж серед її противників (7,6% проти 1,6%). У Юлії Тимошенко, яка на сьогодні має четвертий загальний рейтинг (6,1%), знов таки, як й у Віктора Ющенка, прибічників значно більше серед противників спільної зони вільної торгівлі, ніж серед прихильників – у 1,8 раза (11% проти 6%). І серед п’ятірки лідерів лише до Олександра Мороза ставлення прихильників і противників створення спільної зони вільної торгівлі практично однакове. Серед перших і других він має близько 6% прибічників.
Таблиця 4 Рейтинги ймовірних кандидатів у президенти серед прихильників і неприхильників зони вільної торгівлі з Росією, Білоруссю та Казахстаном
Такі відмінності у ставленні до більшості можливих кандидатів у Президенти прихильників і противників створення спільної зони вільної торгівлі дозволяє припускати, що позиції, які займуть кандидати у Президенти стосовно питань створення спільної з Росією, Білоруссю та Казахстаном зони вільної торгівлі та єдиного економічного простору, в наступні місяці можуть вплинути на ставлення до них певних категорій виборців. ЧИ ЗМІНЮЄТЬСЯ СТАВЛЕННЯ ДО КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ? Михайло Міщенко , зав. відділу політичного аналізу КМІС, кандидат соціол. наук
При дослідженні ставлення громадян до кандидатів на посаду Президента України та намірів голосування на виборах аналізувалися результати опитування тих респондентів, яким виповнилося 18 років (таких у масиві опитаних у червні 2003 року було 1989 осіб). Таблиця 1 показує, як серед населення змінилися частки прихильників потенційних кандидатів на посаду Президента порівняно з травнем 2003 року та з лютим 2002 року. Порівняно з травнем зріс лише рейтинг П.Симоненка, який “повернувся” до рівня лютого 2002 року. Якщо ж порівнювати дані останнього опитування з результатами лютого минулого року, то спостерігається зниження рейтингу В.Медведчука та зростання рейтингу Ю.Тимошенко, О.Мороза, а також, хоч і незначною мірою, - В. Литвина. Таблиця 1 Динаміка електоральних орієнтацій громадян України, %.
* Різниця з даними за червень 2003 року статистично значущана рівні 0,05. ** Різниця з даними за червень 2003 року статистично значуща на рівні 0,01. *** У лютому та листопаді 2002 року прізвище В.Януковича не включалося до списку можливих кандидатів, з-поміж яких респондентів просили зробити вибір. Таблиця 2 Динаміка електоральних орієнтацій громадян України у регіонах*, %
Примітка. Жирним шрифтом виділені дані травневого й лютневого опитувань, які на статистично значущому рівні відрізняються від аналогічних результатів останнього, червневого опитування.
У рівні електоральної підтримки провідних політиків у регіонах за останні чотири місяці відбулися такі зміни. У Західному регіоні порівняно з лютим зріс рейтинг Ю.Тимошенко, а порівняно з травнем - знизилася підтримка П.Симоненка (див. табл. 2). У Східно-Центральному регіоні порівняно з травнем зросла частка бажаючих голосувати за П.Симоненка, а рейтинг В.Януковича, який зріс у травні порівняно з лютим, у червні знову знизився до “лютневого” рівня. У Південному регіоні зросла підтримка виборцями О.Мороза і П.Симоненка. У Східному регіоні порівняно з травнем зріс рейтинг П.Симоненка, і порівняно з лютим знизилася частка тих, хто готовий віддати свій голос за В.Ющенка і В.Медведчука. У Західно-Центральному регіоні статистично-значущих змін у рейтингу політиків за цей період не відбулося. Наразі за рівнем підтримки виборцями В.Ющенко лідирує у Західному і Західно-Центральному регіонах, ділить лідерство з П.Симоненком у Східно-Центральному і поступається у Південному регіоні П.Симоненку, а у Східному - П.Симоненку і В.Януковичу. Так само як і у В.Ющенка, підтримка Ю.Тимошенко знижується із Заходу на Схід. Рівень підтримки В. Януковича у Східному регіоні у кілька разів вищий порівняно з іншими регіонами Частіше, ніж в інших регіонах, готові голосувати за О.Мороза у Західно-Центральному регіоні, за В.Медведчука - у Південному регіоні.
Наміри голосування за В.Ющенка істотно зростають із зростанням рівня добробуту респондентів (див. табл. 3), тоді як рейтинг П.Симоненка із зростанням добробуту, навпаки, знижується. Якщо порівнювати наміри голосувати за П.Симоненка з результатами травневого опитування, то можна побачити, що ці наміри зросли насамперед серед опитаних із низькими доходами (див. діагр. 1). Таблиця 3 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якщо президентські вибори відбувалися б найближчої неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то що Ви зробили б?”, залежно від самооцінки респондентами рівня добробуту родини,%
Діаграма 1 Динаміка намірів голосування за П.Симоненка залежно від рівня добробуту громадян (порівняно з травнем 2003 року)
Як бачимо з таблиці 4, рівень електоральної підтримки В.Ющенка найвищий серед молоді, хоча й в інших вікових групах він займає лідерські позиції, поділяючи їх лише у найстаршій віковій групі з П.Симоненком. Так само більш популярні у молодших вікових групах Ю.Тимошенко і В.Медведчук, а от П.Симоненко і В.Янукович, навпаки, мають вищу підтримку серед людей похилого віку. Разом з тим, у червні порівняно з травнем зросли наміри голосувати за лідера КПУ у віковій групі 30-44 роки з 6% до 11%.
Таблиця 4 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якщо президентські вибори відбувалися б найближчої неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то що Ви зробили б?”, залежно від віку опитаних,%
Якщо наміри голосування за В.Ющенка та Ю.Тимошенко більш виражені серед людей з високим освітнім рівнем, то бажання голосувати за П.Симоненка із зростанням рівня освіти, навпаки, знижується (див. табл. 5).
Таблиця 5 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якщо президентські вибори відбувалися б найближчої неділі, і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то що Ви зробили б?”, залежно від рівня освіти,%
Таблиця 6 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якщо президентські вибори відбувалися б найближчої неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то що Ви зробили б?”, залежно від типу й розміру населеного пункту,%
В.Ющенко є найбільш популярним політиком у середніх та великих містах і серед сільських мешканців, причому рівень його підтримки серед жителів сіл є помітно вищим, ніж в інших типах населених пунктів (див. табл. 6). А от у маленьких містечках (із числом мешканців до 100 тис.) та в селищах міського типу найчастіше готові голосувати за П.Симоненка. При цьому зростання його рейтинга у цих типах населених пунктів відбулося протягом останніх семи місяців (з 9 % у листопаді 2002 року до 22 % у червні 2003 року), а електоральна підтримка В.Ющенка за цей період знизилася з 25% до 12%. О.Мороза дещо частіше підтримують мешканці сіл, В.Медведчука і Ю.Тимошенко - мешканці великих міст, за В.Януковича міські жителі готові голосувати помітно частіше, ніж сільські.
Таблиця 7 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якщо президентські вибори відбувалися б найближчої неділі і в бюлетень для голосування були внесені такі кандидати, то що Ви зробили б?”, залежно від статі опитаних,%
У рівні підтримки кандидатів чоловіками й жінками статистично значущі відмінності спостерігаються лише стосовно Ю.Тимошенко, за яку частіше готові голосувати жінки, та стосовно В.Януковича, який має більшу підтримку серед чоловіків (див. табл. 7). Серед жінок помітно більше тих, хто ще не визначився, за кого голосуватиме. * До Західного регіону відносяться Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька області; до Західно-Центрального - Хмельницька, Житомирська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Вінницька області і м. Київ; до Східно-Центрального - Чернігівська, Сумська, Полтавська і Дніпропетровська області, до Південного - Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська область і АР Крим, до Східного - Харківська, Донецька і Луганська області.
13.6.2003
|
Наші соціальні медіа: