КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Релігійна самоідентичність і молитва в Україні

Аналітичний звіт.
Матеріали підготувала: Олена Богдан, olena.v.bogdan@gmail.com

З 19 по 31 травня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2014 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим та окупованої частини Донецької та Луганської областей) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років, за винятком територій, які не контрольовані Україною (у Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною; на території Автономної Республіки Крим опитування не проводили).

 

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:

3,3% для показників близьких до 50%,

2,8% — для показників близьких до 25%,

2,0% — для показників близьких до 10%,

1,4% — для показників близьких до 5%,

0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

 
Повний варіант звіту в pdf форматі можна завантажити тут

 

  • 80% респондентів зазначають, що належать до християнства; 12% - що не належать до жодної релігії, але є віруючими людьми. Водночас молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня 44% (своїми словами, за молитовником, інакше), а впродовж останнього місяця - 62% респондентів.

  • Жінки значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома (своїми словами, за молитовником, інакше), ніж чоловіки, літні люди – значно частіше, ніж молодь.

  • 55% жінок і 31% чоловіків зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня.

  • Відсоток чоловіків, які ніколи не молилися вдома, у 2,5 рази перевищує відповідний відсоток жінок (25% чоловіків і 10% жінок).

  • Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися бодай один раз упродовж останнього тижня, майже вдвічі переважає аналогічний відсоток серед молоді: 66% респондентів віком 70 років і старше та 34% тих респондентів, яким 18-29 років.

  • Соціально-демографічні характеристики вірян двох найчисельніших українських Церков - Православних Церков Київського та Московського Патріархатів - значною мірою подібні (відсутні статистично значимі відмінності за віком і поділом на сільське та міське населення; відмінності за рівнем освіти та доходів і за преференцією щодо мови спілкування значимі, але невеликі – вони значимі з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99). Попри відмінності в розподілі за макрорегіонами, за національною ідентичністю та поглядам щодо зовнішньої політики, переважна більшість вірян обох Церков вважають себе «тільки українцем/українкою» (без поєднання з російською або іншою ідентичністю) - 90% вірян УПЦ КП та 76% УПЦ МП.

 

  1. 1.     Релігійна належність і молитва вдома

81% респондентів зазначили, що належать до певної релігії, зокрема до християнства віднесли себе 80% опитаних. 17% не належать до жодної релігії; однак, 12% опитаних хоча й не відносять себе до певного віросповідання, але вважають себе віруючими (табл. 1).

Таблиця 1. Релігійна належність



Чи належите  Ви  до будь-якої релігії?  Якщо так,  то скажіть,  будь ласка,  до якої релігії Ви належите?
Відсоток Кількість респондентів
Християнство 79,6 1600
Буддизм 0,6 11
Індуїзм 0,0 1
Іслам 0,1 3
Інша релігія 0,6 12
Не належу до жодної релігії, але є віруючою людиною 11,6 234
Не належу до жодної релігії i не є віруючою людиною 5,6 112
Важко сказати* 1,9 38
Разом** 100,0 2010

*У цьому та наступних запитаннях опитування КМІС відповідь «важко сказати» не була серед варіантів відповідей, запропонованих респондентові на вибір. Її занотовував інтерв¢юер у тому разі, якщо респондент спонтанно відповідав «важко сказати», «не знаю», «не можу вибрати» тощо.

** Четверо респондентів не дали відповіді на запитання.

 

44% респондентів зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті респондентів - 62%, що на 19 відсоткових пунктів менше за відсоток тих людей, які зазначили про належність до певної релігії (табл. 1 і 2).

Давніше, ніж місяць тому, молилися вдома 11% респондентів; ніколи - 17%, що на 11 відсоткових пунктів переважає кількість тих, хто зазначили «не належу до жодної релігії і не є віруючою людиною» (табл. 1 і 2).

Таблиця 2. Молитва вдома

Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, iнакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... Відсоток Кількість респондентів
Останнього тижня 44,2 887
Останнього місяця (але не останнього тижня) 18,0 362
Останнього року (але не останнього місяця) 6,0 120
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) 4,6 92
Ніколи не молився / не молилася вдома 16,7 337
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] 10,5 211
Разом* 100,0 2009

*П'ятеро респондентів не дали відповіді на запитання.

 

Молитва вдома серед жінок і чоловіків

Жінки значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж чоловіки: 55% жінок і 31% зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Відсоток чоловіків, які ніколи не молилися вдома, у 2,5 рази перевищує відповідний відсоток жінок (25% чоловіків і 10% жінок). Чоловіки майже удвічі частіше, ніж жінки, зазначали, що їм важко визначити, як давно вони востаннє молилися: 14% чоловіків і 7,5% жінок (табл.3).

Таблиця 3. Молитва вдома серед жінок і чоловіків

Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... Чоловіки, % Жінки, % Усі респонденти
Останнього тижня 31,2 54,9 44,2
Останнього місяця (але не останнього тижня) 17,0 18,9 18,0
Останнього року (але не останнього місяця) 7,7 4,6 6,0
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) 5,1 4,2 4,6
Ніколи не молився / не молилася вдома 25,0 10,0 16,7
Важко сказати 14,1 7,5 10,5
Разом 100,0[1] 100,0 100,0
Разом, осіб 908 1103 2011


Молитва вдома серед різних вікових категорій

Літні люди значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж молодь. Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися бодай один раз упродовж останнього тижня, майже удвічі переважає аналогічний відсоток серед молоді: 66% респондентів віком 70 років і старше та 34% тих респондентів, яким 18-29 років. Однак, відмінність у показниках молитви вдома є меншою для цих вікових категоріях, якщо поглянути в перспективі місяця: 76% респондентів 70 років і старше та 54% віком 18-29 років молилися бодай один раз упродовж останнього місяця (табл. 4).

 

Таблиця 4. Молитва вдома за віковими категоріями

Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж... Вікові категорії, % Усі
респонденти
18-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70 +
Останнього тижня 33,8 37,6 42,2 43,3 51,6 65,7 44,2
Останнього місяця (але не останнього тижня) 20,6 18,0 22,3 19,4 14,5 10,5 18,0
Останнього року (але не останнього місяця) 9,9 5,6 4,2 6,2 6,5 2,2 6,0
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) 3,8 7,5 3,9 4,5 5,2 2,2 4,6
Ніколи не молився / не молилася вдома 18,2 21,2 14,2 18,5 13,7 11,9 16,7
Важко сказати 13,7 9,9 13,3 8,1 8,5 7,6 10,5
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Разом, осіб* 423 372 332 356 248 277 2008

*Шестеро респондентів не дали відповіді на запитання.

2. Конфесійна належність і молитва в церкві серед християн

 

Серед тих, хто зазначили про належність до християнства, 88% вважають себе православними (70% від усіх опитаних), 8% – греко-католиками (6,4% від усіх опитаних). Лише 2,4% християн (1,9% респондентів загалом) не відносять себе до конкретної християнської конфесії.

Таблиця 5. Конфесійна належність

До якої християнської конфесiї Ви належите? (Запитання ставили лише тим, хто зазначили «християнство» як відповідь на запитання про належність до певної релігії.) Кількість респондентів Відсоток від тих, хто вважають себе християнами Відсоток від усіх опитаних
Православ'я 1405 87,8 69,7
Греко-католицизм 129 8,1 6,4
Протестантизм 7 0,4 0,3
Римо-католицизм 11 0,7 0,6
Iнша християнська конфесiя 8 0,5 0,4
Я - просто християнин/християнка (не належу до конкретної християнської конфесії) 38 2,4 1,9
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] 2 0,1 0,1
Разом християн 1600 100,0 79,5
Респонденти, яким не ставили запитання 414 - 20,5
Разом 2014 - 100,0

 

Молитва в церкві (серед християн)

25% тих респондентів, які зазначили про свою належність до християнського віросповідання, повідомили, що молилися в церкві хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті християн - 62%[2]. Давніше, ніж місяць тому, молилися в церкві 23% християн, а ніколи - 8% (табл. 6).

Таблиця 6. Молитва в церкві серед християн

Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВI хоча б один раз упродовж...(Запитання ставили лише тим, хто зазначили «християнство» як відповідь на запитання про належність до певної релігії.) Кількість респондентів Відсоток від тих, хто вважають себе християнами
Останнього тижня 394 24,7
Останнього місяця (але не останнього тижня) 599 37,5
Останнього року (але не останнього місяця) 245 15,3
Давніше, ніж рік тому (але не останнього року) 128 8,0
Ніколи не молився / не молилася в церкві 121 7,6
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] 110 6,9
Разом* 1597 100,0

*Троє респондентів не дали відповіді на запитання.

 

  1. 3.     Релігійна, конфесійна та церковна належність: порівняння відповідей на різні запитання в межах одного опитування

Тим самим респондентам у межах одного опитування з інтервалом 20-30 хв. було поставлено різні формулювання запитання про релігійну, конфесійну та церковну належність. Спершу одне запитання (релігійно-конфесійна ідентифікація в один етап); далі (після низки запитань з інших тем) знову були поставлені запитання про релігійну ідентичність, але цього разу не одним запитанням, а шляхом поступового уточнення в три етапи (щоб ознайомитися з точними формулюваннями запитань, див. Додаток). У другому формулюванні православні церкви були наведені за абеткою назв. У першому – у тій послідовності, яку відтворено в таблиці нижче (табл. 7).

Таблиця 7. Перше формулювання запитання: релігійна самоідентифікація в один етап
 
Скажiть, до якої конфесiї/церкви Ви належите...(Запитання ставили всім респондентам) Осіб %
Українська православна церква (Київський патрiархат) 920 45,7
Українська православна церква (Московський патрiархат) 268 13,3
Українська автокефальна православна  церква 16 0,8
Греко-католицька церква 120 5,9
Римо-католицька церква 15 0,7
Протестантськi християнськi церкви 20 1,0
Мусульманська 4 0,2
Вiруючий, але не належу до жодної конфесiї 443 22,0
Невiруючий, атеїст 109 5,4
Iнша вiдповiдь* 26 1,3
Важко сказати / Не знаю 74 3,7
Разом 2014 100,0

 

*Варіанти, запропоновані респондентами в «Інша відповідь»: буддизм, єретик, «не ходжу», «особисте ставлення до релігії», «особисте ставлення до віри», «православная без разделения», «просто православний», реформатор, старообрядова віра, суботники, Українська Православна Церква, язичник.

 

У другому формулюванні запитання (релігійна ідентифікація в три етапи), коли УАПЦ була наведена в переліку православних церков першою, її обрали у 5,2 рази більше респондентів, ніж коли вона була третьою в загальному переліку різних релігійних, конфесійних і церковних ідентичностей (табл. 7, 8 і 9). У практиці репрезентативних опитувань відомо, що підвищена ймовірність обрання першої відповіді властива тим ситуаціям, коли респонденти не певні щодо відповіді (наприклад, це можна бачити також на прикладі електоральних опитувань).

З тих, хто в першому формулюванні запитання задекларували належність до УПЦ КП, повторно зазначили ту саму належність 79% респондентів; щодо УПЦ МП аналогічний показник - 74%; УГКЦ - 92%[3], тобто серед вірян УГКЦ рівень стабільності відповідей був вищим, ніж у найбільших православних церков, хоча і не 100% (табл. 8).

В обох формулюваннях запитання кількість респондентів, які віднесли себе до УПЦ КП, у понад тричі переважає кількість тих, хто віднесли себе до УПЦ МП. Так само, якщо відібрати лише тих респондентів, які двічі задекларували належність до тієї самої Церкви - УПЦ КП або МП (табл. 8).

 

Таблиця 8. Порівняння результатів ідентифікації в один етап і в три: православні та греко-католицька Церкви
 
Церкви(за абеткою) Перше формулювання (одне запитання; ідентичне 2010 р.) Друге формулювання (три запитання) Відповідь збігається в обох формулюваннях Відсоток респондентів, які повторно задекларували ту саму ідентичність, %
Осіб % Осіб % Осіб %
Українська Автокефальна Православна  Церква3 16 0,8 83 4,1 11 0,5 -
Українська Греко-Католицька Церква 120 5,9 129 6,4 110 5,5 92,0
Українська Православна Церква (Київський Патріархат) 920 45,7 782 38,8 723 35,9 78,6
Українська Православна Церква (Московський Патріархат) 268 13,3 224 11,1 198 9,8 73,9
….
Разом 2014 100,0 2014 100,0 2014 100,0 -
Співвідношення респондентів, які декларували належність до УПЦ КП та УПЦ МП, разів 3,43 3,49 3,65 -

 

Не оминути увагою контраст у співвідношенні даних державної статистики щодо Церков Московського та Київського Патріархатів і відповідей респондентів щодо їхньої церковної належності. Згідно з даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016) кількість священників УПЦ МП у понад тричі перевищує кількість священників УПЦ КП (10 169 і 3 332 осіб відповідно), кількість діючих релігійних громад – у понад 2,5 рази (12 167 і 4 658 відповідно)[4]. Імовірно, контраст спричинений поєднанням проукраїнської орієнтації респондентів із кількома іншими факторами. Серед можливих причин недостатня поінформованість щодо офіційної назви Української Православної Церкви Московського Патріархату та мовні практики в ній.Її офіційною назвою є «Українська Православна Церква» (без жодних уточнень про афіліацію з Московським Патріархатом). Відповідно, бачачи на вході до храму «Українська Православна Церква», не всі віряни ідентифікують її як Московського Патріархату. Водночас можна натрапити на помилкове очікування, що церкви Московського Патріархату неодмінно російськомовні. Насправді ж вивіска на храмі «Українська Православна Церква» часто саме українською мовою і чимало священників УПЦ МП спілкуються з вірянами українською. Служба в УПЦ МП провадиться здебільшого церковнослов¢янською мовою, але також і українською. Тож, можливо, за мовною ознакою деякі респонденти, знову-таки, можуть віднести відвідану ними церкву до Київського Патріархату, хоча насправді вона належить до Московського. Водночас не варто виключати й інші фактори: політичний вплив на формування державної статистики, а також те, що наявна кількість церков значною мірою залежить від доступних політичних і фінансових ресурсів, а не лише від кількості вірян. 

 

 

Таблиця 9. Друге формулювання запитання:  відповіді на третє запитання з трьох поставлених (Ідентифікація у три етапи: спершу про релігійну належність,
потім конфесійну для християн, потім церковну для православних)
 
До якої православної церкви Ви належите? (Запитання ставили лише тим, хто зазначили «православ¢я» як відповідь на запитання про належність до певної християнської конфесії.) Осіб Відсоток від усіх опитаних Відсоток від тих, хто вважають себе православними
Українська Автокефальна Православна Церква 84 4,2 6,0
Українська Православна Церква (Київський Патрiархат) 782 38,8 56,3
Українська Православна Церква (Московський Патрiархат) 223 11,1 16,0
Iнша православна церква 15 0,7 1,1
Я - просто православний/православна (не належу до конкретної православної церкви) 270 13,4 19,4
Важко сказати [як варіант відповіді не пропонували] 17 0,8 1,2
Разом* 1389 69,0 100,0

*У 16 анкетах відсутня відповідь на запитання.

 

4. Церковна належність: зміни з 2010[5] по 2016 рік (Для коректності порівняння не включено до розрахунків АР Крим, Донецьку та Луганську області)

 

 

Станом на травень 2016 року частка вірян УПЦ МП є дещо меншою, ніж у червні 2010 року; в УПЦ КП – навпаки, вона є більшою[6]. Для порівняння було використано відповіді на ідентично сформульовані запитання та варіанти відповідей (зокрема ідентична послідовність варіантів відповідей).

 

Таблиця 10. Зміни в релігійній ідентичності: порівняння даних 2010 і 2016 років
 
Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите ? (Результати опитувань КМІС, проведених у червні 2010 та травні 2016 років) Кількість респондентів Відсоток Різниця відсотків
Варіанти відповідей / Рік опитування 2010 2016 2010 2016
Українська православна церква (Київський патрiархат) 552 917 34,2 48,7 14,5
Українська православна церква (Московський патрiархат) 293 234 18,2 12,4 -5,8
Українська автокефальна православна  церква 38 16 2,4 0,8 -1,5
Греко-католицька церква 148 120 9,1 6,4 -2,8
Римо-католицька церква 8 15 0,5 0,8 0,3
Протестантськi християнськi церкви 13 20 0,8 1,1 0,3
Мусульманська 11 4 0,7 0,2 -0,4
Вiруючий, але не належу до жодної конфесiї 385 386 23,8 20,5 -3,3
Невiруючий, атеїст 111 88 6,9 4,7 -2,2
Iнша вiдповiдь 26 24 1,6 1,3 -0,3
Важко сказати / Не знаю 29 59 1,8 3,1 1,4
Разом 1614 1881 100,0 100,0  

 


  1. 4.     Порівняння складу вірян українських православних Церков Київського та Московського патріархатів (травень 2016)
(Для коректності порівняння до розрахунків включені лише ті респонденти, які в обох версіях запитань задекларували належність до тієї самої церкви)

Соціально-демографічні характеристики

Соціально-демографічні характеристики вірян двох найбільших церков є значною мірою подібними. Немає суттєвих відмінностей серед вірян УПЦ КП та УПЦ МП за віком та розподілом населення на дві категорії - сільське та міське (табл. 11 і 12). Однак, порівняно з УПЦ КП, в УПЦ МП дещо більша частка населення у містах із населенням 100-499 тисяч[7] (табл. 13).

Таблиця 11. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за віковими категоріями

 Вікова категорія До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб Відсоток Осіб Відсоток Осіб Відсоток
18-29 145 20,1 39 19,7 426 21,1
30-39 133 18,4 31 15,7 372 18,5
40-49 115 15,9 33 16,7 333 16,6
50-59 118 16,3 35 17,7 357 17,7
60-69 95 13,1 27 13,6 249 12,4
70 + 117 16,2 33 16,7 277 13,8
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 12. Віряни УПЦ КП та МП: сільське та міське населення

 Міське та сільське населення До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб Відсоток Осіб Відсоток Осіб Відсоток
Міське 430 59,5 113 57,1 1334 66,2
Сільське 293 40,5 85 42,9 680 33,8
Разом 723 100 198 100 2014 100,0

 

Таблиця 13. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за типом населеного пункту

Тип і розмір населеного пункту До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Село 293 40,5 85 42,9 680 33,8
Селище мiського типу 36 5,0 5 2,5 108 5,4
Маленьке мiсто (до 20 тисяч мешканцiв) 34 4,7 5 2,5 81 4,0
Середнє мiсто (20-49 тис.) 57 7,9 4 2,0 133 6,6
Мiсто з населенням 50-99 тис. 9 1,2 0 0,0 44 2,2
Велике мiсто (100-499 тис.) 153 21,2 66 33,3 511 25,4
Дуже велике мiсто (понад 500 тис.) 141 19,5 33 16,7 456 22,6
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Порівняно з вірянами УПЦ КП, віряни УПЦ МП зазначали дещо вищий рівень освіти та дещо нижчий рівень доходів; однак, ці відмінності є статистично значимими лише з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99 (табл. 14 і 15).

Таблиця 14. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем освіти

Яка у Вас освiта? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Початкова (менше 7 класiв) 12 1,7 5 2,5 32 1,6
Неповна середня (менше 10 класiв) 21 2,9 8 4,1 57 2,8
РУ, ФЗУ, ПТУ пiсля 7-8 класiв 29 4,1 2 1,0 54 2,7
Повна середня, загальна (10-11 класiв) 132 18,4 32 16,2 357 17,9
СПТУ, ПТУ пiсля 10-11 класiв 78 10,9 17 8,6 201 10,1
Середня спецiальна (технiкум тощо) 234 32,7 55 27,9 621 31,1
Неповна вища (3 курси i бiльше) 34 4,7 12 6,1 90 4,5
Повна вища 175 24,4 66 33,5 583 29,2
Важко сказати / Не знаю 1 0,1 0 0,0 1 0,0
Разом* 716 100,0 197 100,0 1995 100,0

*Тут і далі, якщо кількість респондентів у категорії УПЦ КП менша за 723 або в категорії УПЦ МП менша за 198, це означає, що в частині анкет відповідь на запитання відсутня.

 

Таблиця 15. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем доходів сім¢ї

 Враховуючи всi доходи i грошовi надходження всiх членiв вашої сiм'ї за 1 мiсяць, до якої iз груп за доходом належить Ваша сiм'я? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Не бiльше 1000 грн. 17 2,4 6 3,0 58 2,9
1001 - 2000 грн. 147 20,3 47 23,7 345 17,1
2001 - 3000 грн. 116 16,0 42 21,2 344 17,1
3001 - 4000 грн. 91 12,6 21 10,6 276 13,7
4001 - 5000 грн. 78 10,8 13 6,6 185 9,2
5001 - 6000 грн. 55 7,6 12 6,1 178 8,8
6001 - 8000 грн. 23 3,2 8 4,0 77 3,8
8001 - 10000 грн. 10 1,4 5 2,5 36 1,8
Понад 10000 грн. 7 1,0 0 0,0 22 1,1
Важко сказати 77 10,7 25 12,6 192 9,5
Відмова від відповіді 102 14,1 19 9,6 301 14,9
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Порівняно з УПЦ КП, віряни УПЦ МП більшою мірою присутні у Східному макрорегіоні, натомість УПЦ КП - у Південному та Центральному макрорегіонах[8] (табл. 16-А та 16-Б).

 

Таблиця 16-А. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни певної Церкви)
 
Макрорегіони* До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Західний 212 29,3 66 33,3 543 27,0
Центральний 285 39,4 62 31,3 703 34,9
Південний 167 23,1 38 19,2 504 25,0
Східний 59 8,2 32 16,2 263 13,1
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 16-Б. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни обох Церков у певному макрорегіоні)
 
Макрорегіони* До якої православної церкви Ви належите? Віряни обох церков
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Західний 212 76,3 66 23,7 278 100,0
Центральний 285 82,1 62 17,9 347 100,0
Південний 167 81,5 38 18,5 205 100,0
Східний 59 64,8 32 35,2 91 100,0
Разом 723 78,5 198 21,5 921 100,0

 

Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області.

Центральний: Київ та Київська область Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області.

Південний: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області.

Східний: Донецька, Луганська, Харківська області.

 

Мовні преференції, національна ідентичність

та погляди щодо зовнішньої політики України

 

Суттєві відмінності у мовних преференціях серед вірян УПЦ КП й МП не були виявлені. Віряни УПЦ МП дещо більшою мірою зазначали про зручність спілкування російською мовою (табл. 17-А і 18-Б; відмінність статистично значима з імовірністю 0,95, але не 0,99). Однак, загалом розподіл відповідей є доволі близьким і в разі об¢єднання варіантів відповідей у дві категорії - преференція щодо української або російської мови - дані можна інтерпретувати таким чином, що в обох Церквах більшість респондентів віддали перевагу спілкуванню українською: 64% в УПЦ КП та 59% в УПЦ МП (табл. 17-Б).

Таблиця 17-А. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями[9]

Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Українською 414 57,3 95 48,0 957 47,5
На русском 227 31,4 79 39,9 805 40,0
Однаково, але частiше розмовляє українською 44 6,1 16 8,1 130 6,5
Важко сказати - вiдповiдає українською 5 0,7 5 2,5 27 1,3
Одинаково, но чаще разговаривает на русском 32 4,4 2 1,0 82 4,1
Трудно сказать - отвечает на русском 1 0,1 1 0,5 12 0,6
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

 

Таблиця 17-Б. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями

Якою мовою респонденту зручнiше розмовляти (об'єднані варіанти відповідей) До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Українською* 463 64,0 116 58,6 1114 55,3
Російською** 260 36,0 82 41,4 900 44,7
Разом 723 100,0 198 100,0 2014 100,0

Об¢єднані відповіді: «українською», «однаково, але частіше розмовляє українською», «важко сказати -відповідає українською».

** Об¢єднані відповіді: «на русском», «одинаково, но чаще разговаривает на русском», «трудно сказать – отвечает на русском».

 

Хоча більшість вірян як УПЦ МП, так і УПЦ КП вважають себе українцями, серед вірян УПЦ МП українська ідентичність є дещо менш вираженою (відмінність статистично значима з імовірністю 0,99). Однак, в обох Церквах переважна більшість зазначили, що вважають себе «тільки українцем/українкою»: 90% вірян УПЦ КП та 76% вірян УПЦ МП (табл. 18).

Таблиця 18. Віряни УПЦ КП та МП: за національною ідентичністю

Я прошу Вас вiдповiсти ще на одне запитання стосовно нацiональної приналежностi, щоб записати її по можливостi точнiше. Це пов'язано з тим, що деякi люди вважають себе приналежними одночасно до декiлькох нацiональностей. До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Тiльки українцем (кою) 642 89,7 143 75,7 1668 84,7
I українцем (кою), i росiянином (кою), але бiльше українцем 43 6,0 12 6,3 132 6,7
Однаковою мiрою i українцем (кою) i росiянином (кою) 25 3,5 15 7,9 97 4,9
I росiянином (кою), i українцем (кою), але бiльше росiянином 2 0,3 10 5,3 35 1,8
Тiльки росiянином (кою) 2 0,3 9 4,8 32 1,6
Інша відповідь 2 0,3 0 0,0 5 0,2
Разом 716 100,0 189 100,0 1968 100,0

 

Хоча віряни обох Церков не підтримують об¢єднання України та Росії в одну державу, є суттєві відмінності в поглядах щодо зовнішньої політики. Більшість вірян УПЦ КП вважають, що «відносини України з Росією мають бути такими ж, як з іншими» (54%), а більшість вірян УПЦ МП - що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами» (59%). Відмінність відповідей на варіант відповіді «Україна та Росія мають об¢єднатися в одну державу» є статистично значимою на рівні 0,95, але не 0,99; при цьому в обох церквах вірян з такими поглядами є низьким: 2,2% серед вірян УПЦ КП та 5,6% серед вірян УПЦ МП (табл. 19).

Таблиця 19. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаних відносин України з Росією
 
Якими б Ви хотiли бачити вiдносини України з Росiєю? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Вiдносини України з Росiєю мають бути такими ж, як з iншими 387 53,8 58 29,4 917 46,0
Україна й Росiя мають бути незалежними, але дружнiми державами 272 37,8 116 58,9 858 43,0
Україна й Росiя мають об'єднатися в одну державу 16 2,2 11 5,6 62 3,1
Важко сказати / Не знаю 44 6,1 12 6,1 159 7,9
Разом 719 100,0 197 100,0 1996 100,0

 

Підтримують приєднання України до Європейського Союзу більшість вірян УПЦ КП (58%) і третина вірян УПЦ МП (33%). Приблизно одна п¢ята вірян УПЦ МП (21%) висловилися за приєднання України до Митного союзу - це майже втричі вищий показник, ніж для вірян УПЦ КП, для яких аналогічний показник становить 7,5% (табл. 20).

Таблиця 20. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаної зовнішньої політики України
 
Як Ви вважаєте, яким напрямком зовнішньої політики має йти Україна? До якої православної церкви Ви належите? Усі респонденти
УПЦ КП УПЦ МП
Осіб % Осіб % Осіб %
Приєднання до Європейського Союзу 421 58,2 65 33,0 960 47,7
Приєднання до Митного союзу Росiї, Бiлорусi, Казахстану, Киргизії та Вірменії 54 7,5 42 21,3 272 13,5
Неприєднання анi до Європейського Союзу, анi до Митного Союзу 159 22,0 66 33,5 531 26,4
Важко сказати / Не знаю 89 12,3 24 12,2 250 12,4
Разом 723 100,0 197 100,0 2013 100,0

 


ДОДАТОК
Точні формулювання запитань в опитуванні

 

Запитання щодо мови

 


Запитання щодо релігійної ідентичності та молитви

 

D7. Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите … ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ D7. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Українська православна церква (Київський патріархат) 1
Українська православна церква (Московський патріархат) 2
Українська автокефальна православна  церква 3
Греко-католицька церква 4
Римо-католицька церква 5
Протестантські християнські церкви 6
Мусульманська 7
Інша конфесія 8
Віруючий, але не належу до жодної конфесії 9
Інша відповідь (ЗАПИШІТЬ)______________________________ 10
Невіруючий, атеїст 11
ВАЖКО СКАЗАТИ/ НЕ ЗНАЮ 12

 

Після запитання D7 респонденти відповідали на низку запитань з інших тем. За деякий час їм пропонували відповісти на запитання блоку «Релігія», що наведений нижче.

 

БЛОК «РЕЛІГІЯ»

 

Ми вже заставили Вам запитання про релігію.   Але ми б хотіли дещо уточнити і задати ще декілька запитань

 

Р1. Чи належите  Ви  до будь-якої релігії?  Якщо так,  то скажіть,  будь ласка,  до якої релігії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р1. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Християнство 1  
Буддизм 2 перехід до запитання Р5
Індуїзм 3
Іслам 4
Іудаїзм 5
Інша релігія 6
Не належу до жодної релігії, але є віруючою людиною 7
Не належу до жодної релігії і не є віруючою людиною 8
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ[10] 9

 

Р2. До якої християнської конфесії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р2. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Православ'я 1  
Греко-католицизм 2 перехід  до запитання Р4
Протестантизм 3
Римо-католицизм 4
Інша християнська конфесія 5
Я – просто християнин/християнка (не належу до конкретної християнської конфесії) 6
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 7

 

Р3. До якої православної церкви Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р3. ОДНА ВІДПОВІДЬ

Українська Автокефальна Православна Церква 1
Українська Православна Церква (Київський Патріархат) 2
Українська Православна Церква (Московський Патріархат) 3
Інша православна церква 4
Я – просто православний/православна (не належу до конкретної православної церкви) 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 

Р4. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВІ хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК» НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ

ОСТАННЬОГО ТИЖНЯ 1
ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ 2
ОСТАННЬОГО РОКУ 3
ДАВНІШЕ, НІЖ РІК ТОМУ 4
НІКОЛИ НЕ МОЛИВСЯ /НЕ МОЛИЛАСЯ В ЦЕРКВІ 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 

Р5. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК», НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ

ОСТАННЬОГО ТИЖНЯ 1
ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ 2
ОСТАННЬОГО РОКУ 3
ДАВНІШЕ, НІЖ РІК ТОМУ 4
НІКОЛИ НЕ МОЛИВСЯ /НЕ МОЛИЛАСЯ ВДОМА 5
ВАЖКО СКАЗАТИ / НЕ ЗНАЮ 6

 



[1] Через те, що в таблиці представлені округлені значення, а сума підрахована на основі точних (неокруглених) значень, тут і в інших випадках сума наведених відсотків може виглядати такою, що має невелику розбіжність зі значенням 100,0. Наприклад, уявімо, що маємо точні значення 2,7 і 4,6; відповідно їхня сума 7,3. Якби ми наводили в таблиці ці значення, округлені до цілих чисел, то мали б 3 (замість 2,7), 5 (замість 4,6 ) та суму 7 (замість 7,3), а не 8, що може оманливо створювати ілюзію помилково розрахованої суми, але насправді є правильним значенням.

[2] Для коректності інтерпретації результатів варто зауважити, що останній місяць включав Великдень, що може обумовити дещо вищий відсоток молитви в церкві, ніж був би в інші дати опитування (як зазначено на початку матеріалів, опитування проводили з 19 по 31 травня). Цього року Великдень за григоріанський календарем припадав на 27 березня, а за юліанським, якого дотримуються православні та греко-католицька церкви, на 1 травня.

[3] У разі УАПЦ кількість респондентів є надто малою для статистично значимих висновків: з 16 осіб, які початково задекларували належність до УАПЦ, її повторно зазначили 11 осіб, що арифметично становить 69,6%. Однак, дані для такої малої кількості респондентів мають надто велику похибку репрезентативності для надійності результату. Тому в таблиці зазначено прочерк щодо відсотка респондентів, які двічі задекларували належність до УАПЦ.

[4] Варто брати до уваги той факт, що суттєво може різнитися кількість вірян у громаді: від кількох десятків до кількох тисяч осіб (у деяких випадках навіть десятки тисяч). Відповідно, маючи дані щодо кількості релігійних громад без уточнень розміру цих громад, неможливо робити жодні припущення щодо загальної кількості вірян, а отже, кількість релігійних громад і кількість вірян, які належать до певного типу громад, зовсім не обов¢язково мають бути пропорційними.

 

[5] Протягом 11-20 червня 2010 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2028 респонденти, що мешкають в усіх областях України та Криму (включно з містом Києвом) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

[6] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99.

[7] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99.

[8] Статично значима відмінність з імовірністю 0,99.

[9] Запитання про те, якою мовою зручніше спілкуватися, наведені в Додатку.

[10] Тут і далі ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ позначені ті варіанти відповідей, що не були включені до картки, яку передавали респондентові.

 


18.7.2016
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: