Лише близько третини респондентів вказали, що за останні пів року вони спілкувалися про політику з тими, хто не підтримує їх думку (Таблиця 1). При цьому кожен десятий вів такі розмови кілька разів на тиждень або практично кожен день.

До найбільш розповсюджених ефектів такого спілкування (Таблиця 2) належать почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів, а також легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем. Кожен десятий з усіх опитаних відчував це достатньо часто або майже завжди під час спілкування з політичними опонентами.

Міжособистісна політико-психологічної напруженість відсутня взагалі або знаходиться на нормальному рівні у 89,0% опитаних. Відповідно рівень її вище норми мають 11% респондентів.

Дослідження показало, що загалом українці ставляться до свят з любов‘ю та повагою; лише 2% опитаних  не ставляться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених.

Найпопулярнішими офіційними святами українців є:

• Різдво Христове – 79%
• Пасха (Великдень) – 77%
• Новий рік – 74%
• Міжнародний жіночий день – 40%
• День Перемоги – 33%
• Трійця – 31%
• День Незалежності України – 19%

Серед трьох найбільших Церков України найкраще ставлення простежується у випадку Православної Церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% українців, негативно – 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). Причому, у всіх регіонах Православна Церква України має найвищі показники ставлення; зокрема, у всіх регіонах не менше половини населення позитивно ставляться до Православної Церкви України (від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході).

За даними опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, в цілому, готовність до протестів за останній рік не змінилася. Частка тих, хто стверджує, що НЕ готові брати участь у будь-яких акціях масового протесту протягом 2018-2019 рр. не змінилась і складає 49%.

У грудні 2019 року в акціях  протесту готові брати участь 48% дорослих жителів України. Рівень зріс порівняно з 2018 роком (44%). Порівняно із попередніми роками рівень готовності до участі в акціях соціального протесту спочатку зріс із 43% у грудні 2014 року до 49% у грудні 2016 року, а потім знизився до 40% у грудні 2017 року, і в останні 2 роки зростає (44% у 2018 та 48% у 2019 р.).  Але, як бачимо з останньої таблиці у додатку, це зростання пов’язано переважно зі зростанням готовності прийняти участь у виборах.