• 92,2% респондентів вважають, що з підвищенням тарифів на комунальні послуги потрібно боротися. Вважають, що не потрібно боротися – 2%. Ще 5,8% респондентів не змогли або відмовилися відповісти на запитання.
• Разом з цим, серед 92,2% респондентів, які вважають, що слід боротися, 15% дотримуються думки, що найбільш ефективний у цьому О. Ляшко, 14,2% – Ю. Тимошенко. Далі йдуть Ю. Бойко (5,7%), В. Зеленський (2,9%), А. Гриценко (2,4%), П. Порошенко (1,7%), Є. Мураєв (1,5%), С. Вакарчук (1%). Інших політиків загалом назвали 3,1% респондентів. Ще 31,8% респондентів вважають, що жоден з політиків не бореться з підвищенням тарифів, а 12,8% не змогли або відмовилися відповісти на запитання.

66,3% респондентів вважають, що громадянин України, який володіє землею / земельним паєм, повинен мати право вільно розпоряджатися нею, в т.ч. мати право продати. Вважають, що громадянин не повинен мати таке право – 17,1%. Ще 16,6% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповідати на запитання.

Найбільший рівень довіри українців до випусків новин на таких каналах як 1+1, ICTV, СТБ, Україна та місцевих телеканалах (33-40%).  Якщо розглядати баланс довіри і недовіри, то першими є ті самі канали, але Україна  поступається місцевим каналом через більш високий рівень недовіри.  Практично для всіх каналів баланс позитивний чи відрізняється від нуля у рамках похибки.  

Найменший баланс довіри до випусків новин на каналах 5-й, Еспрессо, Прямой та NewsOne, кількість тих, хто довіряє приблизно дорівнює кількості тих, хто не довіряє.      

Євроінтеграційні прагнення населення України і пріоритетність судової реформи після Революції Гідності

• У разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 47,9% жителів країни проголосували б «за», 25,1% проголосували б «проти», а 11,5% утрималися б і не брали участі в голосуванні. Ще 15,5% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання. Таким чином, 65,7% українців, які б узяли участь у референдумі, проголосували б «за» вступ до Європейського Союзу.
• На запитання «Чи потребувала судова система реформування після Революції Гідності в 2013-14 році?» 40,5% респондентів відповіли, що «так, і це було одним з найбільш нагальних завдань». Ще 35,2% респондентів обрали варіант «так, але це було не найголовнішим завданням / були інші, більш актуальні реформи». Частка тих, хто вважає, що потреби в реформуванні не було – 4,6%. Ще 19,7% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання.

Оцінка суспільного благополуччя населенням України негативна, індекс дорівнює  -46 (його значення може змінюватися від -100 до +100). У порівнянні з 2017 роком ця оцінка дещо зросла. Своїм власним життям українці в середньому набагато більше задоволені, ніж життям країни (індекс вище на 52 пункти), за останні три роки індекс індивідуального благополуччя зріс з -8 до +6 і зараз відповідає рівню довоєнного 2013 року.