«ДУМКИ І ПОГЛЯДИ В УКРАЇНІ ЩОДО ПОЛІТИЧНОЇ
РЕФОРМИ»
Аналітичні матеріали за результатами соціологічного дослідження
Вступне слово
У цих аналітичних матеріалах наведено результати соціологічного дослідження, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 22 травня 2003 року на замовлення Адміністрації Президента України в рамках всенародного обговорення проекту політичної реформи. Методом інтерв’ю було опитано 2018 респондентів віком від 18 років, що мешкають у 118 селах, селищах міського типу та містах усіх областей та Криму, а також у Києві. Вибірка репрезентативна щодо дорослого населення України, багатоступенева, випадкова на кожному етапі. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
Аналогічні
опитування у ці ж терміни проводилися також Центром політичних і електоральних
досліджень “СОЦІС”, Українським інститутом соціальних досліджень та
Українським центром політичних і економічних досліджень ім. О.Разумкова.
Метою
дослідження було вивчення ставлення громадян України до політичної реформи,
запропонованої Президентом України Л.Кучмою, отримання інформації про те, якою
мірою громадяни нашої держави обізнані із самим фактом проведення реформи, з
окремими її положеннями, про їх ставлення до цих положень, як і до реформи
загалом. Адже це ставлення, соціальні очікування, які громадяни пов'язують
з реформою, врешті-решт визначатимуть успішність її проведення.
До завдань
опитування входило також вивчення рівня поінформованості громадян про реформу,
визначення джерел отримання інформації, можливості ознайомлення з точкою зору
опозиції стосовно політичної реформи; рівня участі в обговоренні положень реформи,
добровільності участі в обговоренні.
Вільне поширення
результатів цього дослідження, ознайомлення з ними всіх зацікавлених осіб,
організацій, засобів масової інформації передбачене умовами цього
дослідницьеого проекту.
1. Рівень
зацікавленості громадян України політичними проблемами
Очевидно, що зацікавленості проблемами політичної реформи можна очікувати
насамперед від тих громадян, які загалом цікавляться політичними проблемами та
стежать за перебігом політичного життя України. Однак лише 12% опитаних дали
відповідь, що їх дуже цікавить політика, 59% - що вона їх цікавить деякою мірою, а 28% -що вона їх зовсім не
цікавить.
Таблиця 1.1
Розподіл відповідей
респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, наскільки Вас цікавить
політика?”, %
Зовсім не цікавить
|
27,7 |
|
Цікавить деякою мірою |
59,0 |
|
Дуже цікавить |
11,9 |
|
Важко відповісти, немає відповіді |
1,3 |
Не є несподіваним, що частіше інтерес до політики висловлюють люди з високим освітнім рівнем (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Розподіл відповідей
респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, наскільки Вас цікавить
політика?”, залежно від рівня освіти опитаних, %
|
|
Початкова або базова (неповна) середня |
Повна середня |
Базова вища або середня спеціальна |
Повна вища |
Зовсім не цікавить
|
40,9 |
28,1 |
22,9 |
18,6 |
|
Цікавить деякою мірою |
49,6 |
60,0 |
63,3 |
61,3 |
|
Дуже цікавить |
7,7 |
10,3 |
12,5 |
19,8 |
|
Важко відповісти, немає відповіді |
1,7 |
1,6 |
1,3 |
0,3 |
Серед мешканців різних регіонів дещо частіше низький інтерес до політики демонструють мешканці Східного регіону (див. табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Розподіл відповідей респондентів
на запитання: “Скажіть, будь ласка, наскільки Вас цікавить
політика?”, залежно від регіону*, %
|
|
Західний |
Західно-Центральний |
Східно-Централь-ний |
Південний |
Східний |
Зовсім не цікавить
|
25,7 |
28,6 |
23,2 |
26,2 |
33,1 |
|
Цікавить деякою мірою |
62,0 |
58,0 |
60,2 |
58,2 |
57,4 |
|
Дуже цікавить |
11,5 |
11,8 |
13,1 |
15,1 |
8,6 |
|
Важко відповісти, немає відповіді |
0,8 |
1,7 |
3,4 |
0,5 |
0,9 |
Найчастіше джерелом отримання інформації про політичне життя є телебачення (див. табл. 1.4). Як буде показано у третьому розділі, через телебачення найчастіше громадяни отримують інформацію і про політичну реформу.
Таблиця 1.4
Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Як часто ви дивитеся програми про політику чи політиків по телевізору, слухаєте по радіо, читаєте про них у газетах або журналах?, %
|
|
Дивляться по телевізору |
Слухають по радіо |
Читають у газетах або журналах |
Щодня
|
36,7 |
20,4 |
11,8 |
|
Декілька (більше двох) разів на тиждень |
19,8 |
12,5 |
13,4 |
|
Один чи два рази на тиждень |
14,6 |
9,3 |
20,8 |
|
Рідше, ніж один раз на тиждень |
14,1 |
12,1 |
17,6 |
|
Ніколи |
12,4 |
40,4 |
32,1 |
|
Важко відповісти |
2,1 |
3,2 |
2,5 |
|
Немає відповіді |
0,4 |
2,2 |
1,8 |
2. Рівень поінформованості громадян
стосовно проекту політичної реформи
23% опитаних
зазначили, що вони знайомі з пропозиціями Президента України Л.Кучми стосовно реформування
політичної системи країни, 38% лише чули про них, а ще 38% - навіть не чули про ці
пропозиції.
Як і слід
було очікувати, помітно вищим є рівень ознайомленості з пропозиціями Президента
серед респондентів, які цікавляться політикою (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “5
березня цього року Президент України Л.Кучма висловив низку пропозицій щодо
реформування політичної системи країни. Чи знайомі Ви з цими пропозиціями,
чи тільки чули про них або ще не чули?”, залежно від рівня інтересу до
політики, %
|
|
Наскільки Вас цікавить політика? |
||
|
|
Зовсім не цікавить |
Цікавить деякою мірою |
Дуже цікавить |
|
Знайомий з цими пропозиціями |
7,7 |
24,0 |
55,8 |
|
Не знайомий, лише чув про ці пропозиції |
25,6 |
45,9 |
29,2 |
|
Ще не чув про ці пропозиції |
65,3 |
29,8 |
14,6 |
|
Немає відповіді |
1,4 |
0,3 |
0,4 |
Після того як респондентів
запитали про рівень підтримки основних пропозицій Президента щодо реформування
політичної системи, респондентам ставилося запитання, чи були вони раніше
знайомі з тими пропозиціями, про які їх запитували.
Лише 9%
респондентів заявили, що вони до опитування були знайомі з усіма пропозиціями
Президента стосовно політичної реформи, про які їх запитували, ще 14%
були знайомі з більшістю з них, 38% - із деякими з них, а 38% уперше про них чули.
Рівень
ознайомленості з пропозиціями Президента істотно зростає із зростанням
освітнього рівня респондентів (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл
відповідей респондентів на запитання: “Чи були Ви знайомі до сьогодні з
пропозиціями, про які ми зараз говорили, і якщо були знайомі, то якою мірою?,
залежно від рівня освіти респондентів, %
|
|
Початкова або базова (неповна) середня |
Повна середня |
Базова вища або середня спеціальна |
Повна вища |
|
Знайомий(а) з усіма цими пропозиціями |
3,6 |
5,1 |
11,7 |
17,6 |
|
Знайомий(а) з більшістю цих пропозицій |
6,5 |
9,8 |
15,2 |
26,3 |
|
Знайомий(а) з деякими з цих пропозицій |
34,5 |
41,6 |
40,6 |
33,7 |
|
Уперше чую про такі пропозиції |
53,4 |
42,9 |
31,8 |
22,0 |
|
Відмова від відповіді |
1,9 |
0,6 |
0,6 |
0,3 |
Потрібно
зазначити, що рівень ознайомленості з пропозиціями істотно нижчий у Південному
та Східному регіонах порівняно з іншими регіонами (у Південному регіоні 45%
опитаних зазначили, що уперше чують про ці пропозиції, у Східному - 48% (див. табл.
2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Чи були Ви знайомі до
сьогодні з пропозиціями, про які ми зараз говорили, і якщо
були знайомі, то якою мірою?, залежно від регіону, %
|
|
Західний |
Західно-Централь-ний |
Східно-Центральний |
Південний |
Східний |
|
Знайомий(а) з усіма цими пропозиціями |
10,7 |
8,9 |
7,0 |
8,0 |
8,8 |
|
Знайомий(а) з більшістю цих пропозицій |
10,5 |
15,9 |
18,0 |
13,2 |
10,9 |
|
Знайомий(а) з деякими з цих пропозицій |
41,1 |
39,7 |
49,2 |
33,2 |
31,3 |
|
Уперше чую про такі пропозиції |
36,9 |
34,9 |
23,5 |
45,1 |
47,8 |
|
Відмова від відповіді |
0,8 |
0,6 |
2,1 |
0,5 |
1,1 |
Можливо, це є
свідченням більш низького інтересу до політики у цих регіонах? Однак у
Південному регіоні частка тих, кого політика зовсім не цікавить, майже така ж,
як і по масиву опитаних у цілому (відповідно 26 і 28%), а частка тих, хто
відповів, що нею дуже цікавиться, навіть трохи вища (відповідно 15 і 12%). У
Східному регіоні частка тих, хто не цікавиться політикою, дійсно, трохи, вища,
ніж по масиву опитаних у цілому (відповідно 33 і 28%), але не настільки, щоб
повністю пояснити різницю у рівні ознайомленості з положеннями проекту
політичної реформи. Можливо причиною цього є та обставина, що населення саме
цих двох регіонів помітно рідше отримує інформацію про політичне життя з газет
(у Південному регіоні 36% зазначили, що ніколи не дізнаються про політику з
газет, у Східному - 39%, тоді як в інших трьох регіонах таку
відповідь дали від 26 до 30%), а саме газетні видання мають можливість найбільш
детально викласти зміст положень політичної реформи. Отже, можна припустити, що
однією з основних причин відносно низької поінформованості населення Південного
та Східного регіону про зміст положень політичної реформи є характер поширення
в цих регіонах інформації про політичне життя, де домінування телебачення особливо
виражене. Очевидно,
з цієї точки зору має сенс збільшення ефірного часу для програм, в яких
подається інформація про зміст положень політичної реформи, насамперед на
телеканалах, які популярні у Південному та Східному регіонах.
А оскільки
рівень ознайомлення з положеннями реформи російськомовного населення є нижчим,
ніж україномовного населення (нічого не знали про положення проекту політичної
реформи серед тих, хто розмовляє вдома російською, 45%, тоді як серед тих, хто
розмовляє українською - 37%), то можна говорити і про необхідність збільшення обсягів
інформації про політичну реформу насамперед у російськомовних засобах масової
інформації.
27% опитаних вважають, що
інформації про політичну реформу за останні місяці було цілком достатньо (на це
запитання відповідали лише ті, хто тією чи іншою мірою знайомий з основними
положеннями проекту реформи), 23% дотримуються думки, що такої інформації
повинно бути більше, а 2% вважають, що її повинно бути менше, що, очевидно,
свідчить про деяке роздратування частини населення інформаційною
кампанією в підтримку реформи.
Як бачимо з табл. 2.4,
більше третини тих, хто заявив, що знайомий з усіма основними пропозиціями
Президента стосовно політичної реформи, вважає, що інформації стосовно реформи
все ж було недостатньо, а серед тих, хто знайомий лише з деякими положеннями
проекту реформи, лише 40% вважають, що такої інформації повинно бути
більше.
Таблиця 2.4
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “На Вашу думку, інформації про політичну реформу за останні місяці…”, %
|
|
|
|
Серед тих, хто знайомий: |
||
|
|
Серед усіх опита-них |
Серед тих, хто тією чи іншою мірою знайомий з пропозиціями стосовно політичної реформи |
з усіма пропози-ціями стосовно політич-ної реформи |
з більші-стю пропози-цій |
з деякими пропози-ціями |
|
…було достатньо, |
26,7 |
43,9 |
57,4 |
55,1 |
36,9 |
|
…чи такої інформації повинно бути більше, |
23,1 |
38,0 |
36,9 |
33,6 |
39,8 |
|
…чи такої інформації повинно бути менше? |
2, |
3,4 |
1,7 |
3,6 |
3,6 |
|
Важко відповісти |
8,1 |
13,3 |
4,0 |
6,6 |
17,9 |
|
Немає відповіді |
0,8 |
1,4 |
|
1,1 |
1,8 |
|
Не відповідали на запитання |
39,2 |
|
|
|
|
Про рівень і характер поінформованості громадян України про окремі положення політичної реформи свідчать і відповіді респондентів на запитання: “Як Ви вважаєте, у запропонованому Президентом проекті реформи визначений чи не визначений спосіб обрання представників регіонів до верхньої палати двопалатного парламенту?». У проекті Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (ст.71), говориться: «Вибори Президента України, до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі рівного й прямого виборчого права шляхом таємного голосування» [1] . Тобто згідно з цим положенням депутати верхньої палати парламенту повинні обиратися прямим таємним голосуванням населення регіону. Щоправда, прямо не говориться, чи це повинні бути вибори за мажоритарними округами чи вони повинні здійснюватися в інший спосіб. Як показує дослідження, 7% опитаних (або 12% тих, хто тією чи іншою мірою ознайомлений з положеннями проекту політичної реформи) вважають, що спосіб обрання представників регіонів до верхньої палати у запропонованому Президентом проекті реформи визначений, протилежної точки зору дотримуються відповідно 15 і 25%, відповідно 35 і 57%, тобто більша ж частина тих, хто відповів, що ознайомлений з проектом реформи, не змогли дати чітку відповідь на це запитання. З цього можна зробити висновок, що в процесі обговорення політично реформи процедурі обрання депутатів Палати регіонів потрібно приділити особливу увагу.
Також це є свідченням того,
що самооцінка рівня ознайомленості респондентів з проектом
реформи виявилося завищеною - насправді більшість із тих, хто вважає, що знайомий
з усіма положеннями політичної реформи, або взагалі не змогли дати чітку
відповідь на це запитання або дали невірну відповідь (див.табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Як Ви вважаєте, у запропонованому Президентом проекті реформи визначений чи не визначений спосіб обрання представників регіонів до верхньої палати двопалатного парламенту?», залежно від рівня ознайомленості респондентів з пропозиціями Президента, %
|
|
Знайомі усіма пропозиціями |
Знайомі з більшістю пропозиціями |
Знайомі з деякими пропозиціями |
|
Так, визначений |
19,9 |
14,2 |
9,3 |
|
Ні, не визначений |
39,8 |
34,7 |
18,6 |
|
Не знаю, не можу сказати напевно |
35,2 |
48,2 |
65,6 |
|
Немає відповіді |
5,1 |
2,9 |
6,6 |
Відповіді
щодо джерел отримання інформації про пропозиції Президента стосовно політичної
реформи наведені в таблиці 3.1. Як бачимо, найчастіше джерелом інформування про пропозиції Президента
стосовно політичної реформи є телебачення, на це вказали більше половини (54%)
усіх опитаних, або 89% тих, хто тією чи іншою мірою знайомий з цими
положеннями. Однак “глибина” ознайомлення з положеннями реформи через
телебачення є досить незначною. Серед тих, хто отримував інформацію про
реформу через телебачення, 63% знайомі лише з деякими положеннями політичної
реформи, 23% - знайомі з більшістю основних положень, і лише 14% - зі всіма, тоді як серед тих, хто
дізнавався про реформу з газет - відповідно 47%, 32% і 21%. Серед тих же, хто отримує інформацію
про політичну реформу тільки через телебачення, знайомі лише з деякими її
положеннями 81%. Сказане стосовно телебачення рівною мірою стосується й
радіо.
Чим старші
респонденти, тим більше значення для них має радіо як джерело отримання
інформації про політичну реформу, молодь значно частіше серед джерел інформації
називає лекції (це насамперед стосується студентської та учнівської молоді),
дещо частіше молоді люди називають Інтернет.
Чим вищий
освітній рівень респондентів, тим частіше вони отримують інформацію про
політичну реформу з газет -
якщо серед респондентів з початковою освітою газети як джерело інформації
називають 23%, серед тих, у кого повна середня освіта - 42% , то серед тих, у кого повна
вища освіта - 63%.
Таблиця 3.1
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “З яких джерел Ви знаєте про пропозиції президента Л. Кучми щодо політичної реформи?”, %. Респондент міг вибрати кілька варіантів відповіді, тому сума відсотків перевищує 100%.
|
|
Серед усіх опитаних |
Серед тих, хто знайомий з пропозиціями
стосовно політичної реформи |
|
Бачив по телебаченню |
54,3 |
89,3 |
|
Читав у газетах |
29,1 |
47,9 |
|
Чув по радіо |
27,6 |
45,3 |
|
Обговорювали родичі, друзі, знайомі |
9,6 |
15,8 |
|
Обговорювали колеги, співробітники на роботі |
7,0 |
11,6 |
|
З Інтернету |
0,5 |
0,9 |
|
Немає відповіді |
0,6 |
0,9 |
|
З лекцій |
1,5 |
2,4 |
|
Із зустрічей з активістами політичних партій |
0,7 |
1,2 |
|
З інших джерел |
0,8 |
1,2 |
|
З інформації, отриманої у громадській приймальні |
0,6 |
1,0 |
|
Не відповідали на запитання |
39,2 |
|
Як відомо,
проблеми впровадження політичної реформи та окремі її положення по-різному висвітлюються
державними та опозиційними засобами масової інформації. Респондентам ставилося
запитання, кому з них при висвітленні запропонованої Президентом
політичної реформи вони більше довіряють. Як показали результати
дослідження, найчастіше звучала відповідь “не довіряю ні тим, ні іншим”
(35%), 15% однаково довіряють і державним, і опозиційним джерелам
інформації, державним джерелам інформації - 23%, опозиційним -10%.
Потрібно
зазначити, що це запитання задавалося усім респондентам, незалежно від того, чи
знайомі вони з позицією державних чи опозиційних засобів інформації, а також
незалежно від того, якою мірою вони знайомі з пропозиціями Президента щодо
реформування політичної системи. У таблиці 3.2 наведено ставлення до
висвітлення проблем реформи державними та опозиційними засобами інформації,
залежно від рівня ознайомлення з пропозиціями Президента, а в таблиці 3.3 - залежно від того, чи знайомі
респонденти з точкою зору опозиції стосовно політичної реформи.
Як бачимо,
частина респондентів, які взагалі не знайомі з пропозиціями щодо реформування
політичної системи, і, як з цього випливає, не знайомі і з точкою зору
державних і опозиційних засобів інформації стосовно цих реформ, все ж віддають
перевагу тим чи іншим засобам інформації (20% серед них більше довіряють
державним джерелам, 5% -опозиційним,
9% - і тим, і іншим). Тобто
фактично вони дають відповідь не стосовно висвітлення цими джерелами положень
політичної реформи (адже раніше вони відповіли, що не знайомі з ними), а щодо
ставлення до державних і опозиційних джерел інформації взагалі.
Так само
частина (5%) тих, хто не знайомий з точкою зору опозиції, все ж заявляє, що
більше довіряє тому, як опозиція висвітлює положення пропонованої політичної
реформи, а ще 13% з-поміж них заявляють, що однаковою мірою довіряють і
державним, і опозиційним джерелам інформації. Це свідчить про наявність
“превентивної установки” стосовно державних або опозиційних засобів інформації,
яка залежить насамперед від ставлення респондентів до влади та опозиції.
Таблиця 3.2
Розподіл відповідей респондентів на
запитання: “Яким джерелам інформації щодо змісту запропонованої
Президентом політичної реформи Ви більше довіряєте?”, залежно від рівня
ознайомлення з пропозиціями Президента стосовно реформування політичної
системи, %
|
|
Знайомий(а) з
усіма цими пропозиціями |
Знайомий(а) з
більшістю цих пропозицій |
Знайомий(а) з
деякими з цих пропозицій |
Уперше чую про
такі пропозиції |
|
Державним |
33 ,5 |
26 ,2 |
23 ,1 |
19 ,8 |
|
Опозиційним |
16 ,5 |
13 ,8 |
10 ,7 |
5 ,4 |
|
Довіряєте однаковою мірою і тим, і іншим |
25 ,0 |
24 ,0 |
17 ,1 |
8 ,7 |
|
Не довіряєте ні тим, ні іншим |
16 ,5 |
25 ,5 |
36 ,9 |
40 ,7 |
|
Важко сказати |
8 ,0 |
9 ,1 |
10 ,3 |
20 ,9 |
|
Немає відповіді |
0,6 |
1 ,5 |
1 ,9 |
4 ,4 |
Таблиця 3.3
Розподіл відповідей респондентів на
запитання: “Яким джерелам інформації щодо змісту запропонованої
Президентом політичної реформи Ви більше довіряєте?, залежно від того, чи знайомі респонденти з точкою зору опозиції стосовно політичної
реформи, %
|
|
Чи знайомі Ви з точкою зору опозиції стосовно політичної реформи, ініційованої Президентом України? |
|
|
|
Так |
Ні |