“Думки і погляди населення України — квітень 2005 р.”

Прес-конференція

Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ
5 травня 2005 р.

Учасники:

§ Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”; старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

§ Валерій Хмелько — президент Київського міжнародного інституту соціології, професор Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.

Ведучий: Віталій Довгич.

Питання до розгляду:

— Виборчі рейтинги партій і можливих блоків

— Соціально-економічні та політичні орієнтації в різних регіонах України

— Мовна ситуація в Україні та міграційні настрої

— Забезпеченість громадян України благами сучасної цивілізації

Якщо Ви хочете регулярно отримувати матеріали Фонду “Демократичні ініціативи” електронною поштою, будь ласка, зверніться до нас за адресою dif@dif.org.ua і ми внесемо Вас до свого списку розсилки. Матеріали Фонду можна знайти за адресою http://www.dif.org.ua. Матеріали Київського міжнародного інституту соціології — за адресою: http://www.kiis.com.ua

Пам’ятайте головне:

Чотири обов’язкові запитання журналіста щодо опитування громадської думки:

1. Хто проводив опитування?

2. Коли?

3. Кого опитував?

4. Яка похибка?

Прес-реліз підготовлено за даними загальноукраїнського опитування дорослого населення України, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології (ДІ/КМІС) 14–24 квітня 2005 року[*]. Методом інтерв’ю опитано 2045 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки становить 2.2%.

· З-поміж політичних напрямів населення України найбільше прихильне до націонал-демократичного (15%), соціал-демократичного (13%), екологічного (12%), комуністичного (9%) та соціалістичного (8.5%). Проте значна частина населення (27%) не ідентифікує себе з жодним політичним напрямом.

· Серед населення України переважає середній інтерес до політики (40.5%). Великою і дуже великою мірою зацікавлені у політиці 25% населення, а 34% зовсім не цікавляться політикою чи цікавляться мало. Абсолютна більшість населення України — 89% — не бере участі у діяльності жодної громадської організації чи об’єднання.

· Якби вибори до Верховної Ради відбулися наступної неділі за партійними списками, до парламенту увійшли б такі партії: Партія регіонів України (В.Янукович) — 13.3%, Партія “Батьківщина” (Юлія Тимошенко) — 10.7%, Народний Союз “Наша Україна” (Р.Безсмертний) — 10.8%, Партія “Наша Україна” (В.Пинзеник) — 8.3%, Соціалістична партія України (О.Мороз) — 7.4%, Комуністична партія України (П.Симоненко) — 6.5%, Прогресивна соціалістична партія України (Н.Вітренко) — 4.2%, імовірно було б і перетинання 3% бар’єру СДПУ(о) (В.Медведчук) — 2.7%. Значна частина населення — 21.4% — зі своїм майбутнім партійним вибором ще не визначилася.

· Якби вибори до Верховної Ради відбулися наступної неділі, то за будь-якого об’єднання партій у блоки найбільший відсоток набрав би блок, утворений навколо “Нашої України” (у різних варіантах — від 27% до 29% серед усього населення). Партія “Регіони України” могла б набрати від 14% як самостійна партійна сила і до 20% у разі утворення широкого блоку партій. Партія “Батьківщина” у разі самостійної участі у виборах може набрати 9%, у разі блокування з іншими політичними силами (не “Нашою Україною”) — майже стільки ж. Цілком могли б самостійно подолати прохідний бар’єр і КПУ та СПУ, а також ПСПУ.

· Якби наступної неділі вибори до Верховної Ради відбувалися у тому самому складі, що й на попередніх парламентських виборах 2002 року, істотно покращився б результат блоку “Наша Україна” (29% серед усього населення), дещо поліпшився б у СПУ (7.5%) та “Батьківщини” (7.8%), а ПСПУ Наталі Вітренко змогла б увійти до парламенту (7%). Були б представлені у Верховній Раді, але значно менше — КПУ (майже 8%) та блок “За єдину Україну!” (майже 4%). Практично не змінився б результат СДПУ(о) (4.2%).

· День 9 Травня громадяни України сприймають більше як державне офіційне свято (54%), аніж як народне (42%). А от день 1 Травня більшість громадян вважають народним святом (44%), ніж державним офіційним (31%). Проте для кожного четвертого жителя України (24%) 1 Травня — це просто вихідний день, особливо для жителів Західного регіону (44%).

· Для більшості населення України (68%) характерні великі сподівання на державу, яка повинна турбуватися про всіх своїх громадян, забезпечуючи їм гідний рівень життя. У виборі між цінностями рівності та свободи більшість громадян України (61%) віддає перевагу рівності.

· Менше половини дорослого населення України — близько 43% — тією чи іншою мірою пов’язує перспективу покращення добробуту більшості людей з розвитком приватного підприємництва; майже 28% незгодні з такою думкою, і майже стільки ж — 29% — не визначилися у своєму ставленні до цього питання;

· Громадяни України значно більш толерантно ставляться до права приватної власності на землю, ніж на великі підприємства;

· З приватною власністю на землю, з правом не лише володіти землею, але й купувати та продавати її, згодні більше 52% населення, і лише 26% з цим не згодні; з приватною власністю на великі підприємства погоджується лише 32% населення, а не погоджується більше 38%;

· За незалежність України висловлюється 76% її населення, — стільки ж, як й під час референдуму 1991 року; в тому числі у Східному регіоні* — близько 64%, у Південному — 70%, у Центральному — 81%, та у Західному — майже 90% його мешканців;

· За те, щоб не мати з Росією закритих кордонів, в цілому в Україні висловлюється більше 84% населення, в тому числі в Західному регіоні — 64%, у Центральному — близько 83%, у Південному — майже 93% та у Східному — 97%;

· За надання російській мові якогось офіційного статусу — місцевого або загальнодержавного — в Україні в цілому висловлюється більше 76% населення, в т.ч. в Західному регіоні — 43%, в Центральному — майже 75%, а у Південному та Східному — по 93%.

· Ставлення до приватного підприємництва, приватної власності на землю та на великі підприємства виявилися найбільш відмінними у Західному і Центральному регіонах, а найбільш подібними — у Західному і Східному;

· Найбільші відмінності між Західним та Східним регіонами зафіксовані у ставленні до основних політичних напрямів та у національно-політичних орієнтаціях — ставленні до незалежності України, її відносин з Росією, до офіційного статусу в Україні російської мови та обсягів її викладання в українських школах;

· Найбільша подібність національно-політичних орієнтацій зафіксована у Центральному і Південному регіонах;

· Найбільша подібність у ставленні до основних політичних напрямів виявлена у Південному та Східному регіонах.

· У спілкуванні на роботі українська та російська мови представлені практично однаково (31% та 32%), ще 22% спілкуються обома мовами, залежно від обставин. А от у спілкуванні з друзями дещо переважає російська (38%, українська — 34%). Залежно від обставин обирають мову спілкування 27%. У переважному використанні української чи російської мови існують значні регіональні відмінності. У Західному і Центральному регіонах і у діловому, і у побутовому спілкуванні переважає українська мова, у Південному та Східному — російська.

· Лише незначна частина населення України — 6% — хотіла б назавжди виїхати з України. На певний час поїхати за кордон бажають 21%, а 70% не налаштовані їхати за межі України. Найбільше бажаючих тимчасово виїхати за межі України є серед молоді у віці до 30 років — 44%. У регіональному відношенні найбільш налаштовані на тимчасовий виїзд з України жителі Західного регіону (28%), а виїхати назавжди найбільше хотіли б із Східного регіону (9%).

· Кожен третій житель України (34%) має у власному користуванні мобільний телефон, автомобілем володіють 20%, персональний комп’ютер мають 13%. Причому серед молоді віком до 30 років мобільний телефон мають 60% опитаних, серед людей середнього віку до 55 років — 42%, а от серед більш літніх людей — усього 9%. Електронною поштою та Інтернетом користуються в Україні 14% усього населення, проте серед молоді віком до 30 років — 32%.

Соціально-економічні та політичні орієнтації
в Україні та її регіонах

У цьому опитуванні, крім інших, були поставлені запитання щодо деяких соціально-економічних та політичних орієнтацій людей.

Запитання стосовно соціально-економічних орієнтацій формулювалися таким чином:

Існують різні уявлення про те, як покращити стан справ в економіці та добробут людей. Якою мірою Ви згодні чи незгодні з судженнями, які я буду називати.

Респондентам пропонувалося обрати один з таких варіантів відповідей:

Повністю не згоден	1
Радше не згоден, ніж згоден	2
Важко сказати напевно	3
Радше згоден ніж не згоден	4
Повністю згоден	5

Стосовно судження: “Головне, що може покращити добробут більшості людей — це розвиток приватного підприємництва”, розподіли обраних респондентами відповідей в України в цілому та у її чотирьох найбільших регіонах* наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

	Західний	Центральний	Південний	Східний	Україна в цілому
Повністю не згоден	7.5%	16.9%	12.8%	13.1%	12.9%
Радше не згоден, ніж згоден	13.3%	17.4%	16.1%	11.2%	14.9%
Важко сказати напевно	23.4%	30.5%	26.8%	35.2%	29.0%
Радше згоден ніж не згоден	34.2%	19.5%	26.5%	23.1%	25.3%
Повністю згоден	21.5%	15.7%	17.8%	17.5%	17.9%
ЗАГАЛОМ	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%

З наведених даних видно, що менше половини дорослого населення України — близько 43% — тією чи іншою мірою пов’язує перспективу покращення добробуту більшості людей з розвитком приватного підприємництва. Більше чверті, майже 28%, тією чи іншою мірою незгодні з цією тезою. І майже стільки ж — 29% — не визначилися у своєму ставленні в цьому питанні.

Стосовно найменш прихильне ставлення до приватного підприємництва зафіксовано у Центральному регіоні. Тут прихильників розвитку приватного підприємництва лише на 1% більше, ніж супротивників — 35% проти 34%. Значно більша ця різниця у Південному та Східному регіонах, де прихильників приватного підприємництва більше, ніж супротивників, відповідно, на 15 та 16% (44% проти 29% та 40% проти 24%). Але у Західній Україні зафіксовано ще значно прихильніше ставлення до приватного підприємництва. Тут чисельність тих, хто тою чи іншою мірою пов’язує перспективу покращення добробуту людей з розвитком приватного підприємництва, майже у 2,7 рази переважає чисельність його супротивників і досягає практично 35% — 56% проти 21%.

В Україні в цілому близькі до західноукраїнських пропорції прихильників і супротивників розвитку приватного підприємництва зафіксовані серед громадян у віці від 18 до 45 років. У цих вікових групах найменша частка супротивників приватного підприємництва — 21%, і більше половини — близько 51% — частка його прихильників.

Ще два запитання стосувалися двох з ключових умов розвитку приватного підприємництва — права приватної власності на землю і на великі підприємства (на яких зайнято більше 200 працівників).

В таблиці 2 наведені розподіли висловлювань респондентів в України в цілому та у її чотирьох найбільших регіонах стосовно судження: “Громадяни України мають отримати право приватної власності на землю, право володіти землею, купувати та продавати її”.

Таблиця 2

	Західний	Центральний	Південний	Східний	Україна в цілому
Повністю не згоден	6.0%	27.1%	16.4%	9.4%	15.9%
Радше не згоден, ніж згоден	10.2%	10.0%	11.4%	9.6%	10.3%
Важко сказати напевно	20.0%	20.0%	21.6%	24.2%	21.3%
Радше згоден ніж не згоден	29.3%	13.9%	23.5%	25.9%	22.4%
Повністю згоден	34.4%	29.0%	27.1%	30.9%	30.1%
ЗАГАЛОМ	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%

А в таблиці 3 наведені розподіли висловлювань респондентів стосовно судження: “Громадяни та групи громадян України мають мати право приватної власності на великі підприємства, на яких зайнято більше 200 працівників”.

Таблиця 3

	Західний	Центральний	Південний	Східний	Україна в цілому
Повністю не згоден	16.2%	28.6%	33.9%	17.2%	25.0%
Радше не згоден, ніж згоден	15.8%	13.1%	14.3%	10.8%	13.5%
Важко сказати напевно	30.5%	31.0%	20.3%	37.8%	29.4%
Радше згоден ніж не згоден	24.1%	14.1%	15.1%	17.0%	17.1%
Повністю згоден	13.4%	13.3%	16.4%	17.2%	15.0%
ЗАГАЛОМ	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%

Наведені у двох останніх таблицях дані свідчать, що громадяни України значно більш толерантно ставляться до права приватної власності на землю, ніж на великі підприємства. З тим, щоб громадяни України мали право дійсно приватної власності на землю, тобто право не лише володіти землею, але й купувати та продавати її, тією чи іншою мірою згодні більше половини дорослого населення — більше 52%. І лише приблизно чверть — близько 26% — з цим не згодні.

Стосовно того ж, щоб громадяни України мали право приватної власності на великі підприємства, тою чи іншою мірою погоджується лише близько третини дорослого населення — 32%, а не погоджується більше 38% (різниця статистично значуща на рівні менше 0,01).

При цьому, відносно найприхильніше ставлення до приватної власності на великі підприємства виявлено у двох протилежних регіонах — Західному і Східному. В кожному з них прихильників такої власності виявилося приблизно на 6% більше ніж супротивників (38% проти 32% у Західному та 34% проти 28% у Східному). В двох інших регіонах, навпаки, супротивників приватної власності на великі підприємства зафіксовано більше, ніж противників — на 17% у Південному регіоні (48% проти 31%) та на 14% у Центральному (41% проти 27%).

Цікаво, що найбільш близькими Західний і Східний регіони виявилися у ставленнях до приватної власності не лише на великі підприємства, але й на землю. Хоча у всіх чотирьох регіонах прихильників приватної власності на землю більше, ніж супротивників, але якщо у Центральному і Південному регіонах їх більше, відповідно, на 6% і 23% (43% проти 37% та 51% проти 28%), то у Східному і Західному — на 38% і 48% (57% проти 19% та 64% проти 16%).

Стосовно політичних орієнтацій в цьому опитуванні ми поставили одне загальне запитання, (про ставлення до основних політичних напрямів) та три більш конкретні — стосовно деяких аспектів національно-політичних орієнтацій.

Загальне запитання формулювалося таким чином:

Прогляньте, будь ласка, цей список політичних напрямів. Який з них Вам більш близький ніж інші?

Розподіли відповідей в України в цілому та у чотирьох найбільших регіонах наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

	Західний	Центральний	Південний	Східний	Україна в цілому
Екологічний, природоохоронний	9.6%	16.2%	12.8%	11.2%	12.7%
Комуністичний	1.1%	9.2%	13.3%	14.0%	9.6%
Ліберальний	5.5%	2.0%	6.2%	2.9%	4.1%
Національно-демократичний	31.0%	14.4%	10.5%	7.8%	15.6%
Націоналістичний	5.5%	2.0%	2.1%	1.7%	2.7%
Релігійно-політичний	5.7%	2.1%	1.3%	0.5%	2.4%
Соціал-демократичний	9.2%	9.1%	16.7%	22.1%	14.0%
Соціалістичний	4.6%	13.3%	8.3%	8.6%	9.0%
Інше	1.6%	3.4%	1.3%	1.9%	2.1%
Не визначилися	26.1%	28.4%	27.4%	29.5%	27.9%
ЗАГАЛОМ	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%	100.0%

Наведені данні засвідчують, що більше 10% прихильників в Україні в цілому мають три політичні напрями — національно-демократичний, соціал-демократичний та екологічний.

Національно-демократичний напрям має переважний пріоритет лише у Західному регіоні; у Центральному він поділяє друге і третє місце із соціалістичним напрямом, а у Південному регіоні — третє, четверте і п’яте місце з комуністичним та екологічним напрямами.

Соціал-демократичний напрям займає перше місце у двох регіонах — Східному і Південному, та поділяє перше і друге місце з екологічним напрямом у Центральному регіоні та друге і третє місце з комуністичним напрямом у регіоні.

Далі ми поставили запитання “Якими Ви хотіли би бачити взаємовідносини України з Росією?” з варіантами відповідей наведених у таблиці 5. Там же наведені розподіли цих відповідей в України в цілому та у чотирьох найбільших регіонах.

Таблиця 5