VI. ДИНАМІКА ПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Валерій Хмелько, президент КМІС, доктор філософських наук

 

1.     Політико-економічні орієнтації

В цьому розділі в першій колонці наведені у відсотках дані опитування у грудні 1991 року (опитано 1163 респондента),  у другій - дані опитування у листопаді 2002 року (2023 опитаних).

Для характеристики змін у політико-економічних орієнтаціях найадекватнішими є показники ставлення до приватної власності на землю і на немалі підприємства, а також до співвідношення приватного підприємництва та державної регуляції економіки країни. У наших дослідженнях ці показники виступають як розподіли виборів респондентів між п’ятьма варіантами відповідей на наступні запитання:

 

Якою мірою Ви згодні чи незгодні з наступними судженнями?

Громадяни України мають отримати право приватної власності на землю, право володіти землею, купувати та продавати її

 

	1991	2002
Повністю не згоден	10	20
Радше не згоден, ніж згоден	10	10
Важко сказати напевно	7	14
Радше згоден ніж не згоден	16	18
Повністю згоден	58	38

 

Громадяни та групи громадян України мають отримати право приватної власності на великі підприємства, на яких зайнято більше 200 працівників

 

	1991	2002
Повністю не згоден	32	25
Радше не згоден, ніж згоден	17	14
Важко сказати напевно	13	25
Радше згоден ніж не згоден	17	19
Повністю згоден	32	17

 

Нижче представлені основні точки зору на те, яку економічну систему треба мати на Україні.  Яку точку зору ви вважаєте більш правильною, ніж інші?

 

 

	1991	2002
Потрібно відновити державне управління економікою без будь-якого  приватного підприємництва	25	20
Потрібно відновити державне управління економікою, зберігаючи  при цьому деякі можливості для приватного підприємництва	19	18
Потрібно створити рівні можливості  державному управлінню економікою та розвитку приватного підприємництва	31	36
Потрібно дати шлях приватному підприємництву, зберігаючи деякі  можливості для державного управління економікою	12	12
Потрібно дати свободу приватному підприємництву без будь-якого   державного втручання	3	4
Важко сказати	9	10

 

            Наведені дані свідчать, що за роки незалежності серед наших громадян стали дещо поширенішими ліві політико-економічні орієнтації стосовно приватної власності на землю. Проти неї тепер висловлюється 30, а не 20 відсотків населення - як це було у 1991 році. Хоча переважна більшість – 56% - і зараз підтримує цю форму власності.

            До відносин же власності у промисловому секторі ліві політико-економічні орієнтації, навпаки, стали менш поширеними. Проти приватної власності на великі підприємства, на яких зайнято більше 200 працівників, тепер висловлюється не 49, а 39 відсотків дорослих громадян. Хоча одночасно скоротилася і частка прихильників такої власності – із 49 до 36 відсотків. В цьому питанні майже вдвічі – з 13 до 25 відсотків збільшилася частка розгублених людей, які не знають, яка ж форма власності в цій сфері доцільніша.

            Менш поширеними стали ліві політико-економічні орієнтації і стосовно економічної системи України в цілому. Менше – з 25% до 20% - стало прихильників повернення до державного управління економікою без будь-якого  приватного підприємництва. Хоча при цьому чисельність прихильників надання пріоритету приватному підприємництву практично не збільшилася (15% у 1991 і 16% у 2002, різниця статистично не значуща на рівні 0,05).

 

2.     Внутрішньо-політичні орієнтації

В цьому розділі наведено у відсотках  дані опитувань, проведених у різні роки, починаючи з 1997, в залежності від того, коли ставилися відповідні запитання (у листопаді 1997 року - 2121 респондентів, у грудні 2001 року – 2013, у січні 2002 – 2273, у листопаді того ж року  - 2023).

Наведена нижче таблиця показує як за останні п’ять років  змінилась поширеність серед наших громадян стурбованості деякими проблемами суспільного життя.

Яка з проблем, що стоять зараз перед Україною, турбує Вас більше усього? Якщо важко вибрати тільки одну проблему, назвіть дві або три.

 

	1997	2002
Рівень життя	79	73*
Злочинність	42	40
Екологічні (Чорнобильська й інші)	30	26*
Безпека України	16	26*
Відносини з Росією	21	17*
Відродження української нації	9	10
Становище російської мови в Україні	5	7*
Відносини між представниками різних національностей	4	5
Проблеми Криму, Чорноморського флоту	3	4
Інше	3	4
Важко сказати	2	5

     * Різниця між даними 1997 і 2002 років статистично значима на рівні 0,01.

 

Як видно з наведеної таблиці за останні п’ять років дещо зменшилась (з 79% до 73%) поширеність домінуючої стурбованості – низьким рівнем життя, а також стурбованості екологічними проблемами (з 30% до 26%) та відносинами з Росією (з 21% до 17%).

В той же час фактично залишилась на тому ж рівні поширеність стурбованості злочинністю, яка залишається у нас проблемою номер 2. На тому ж рівні, що й п’ять років  тому залишилась поширеність стурбованості відродженням української нації, відносинами між представниками різних національностей та проблемами Криму.

Одночасно, значно - в 1,6 рази - збільшилась за цей час поширеність стурбованості безпекою України і в 1,4 рази - становищем російської мови в Україні.

 

            Наступний аспект внутрішньополітичних орієнтацій, динаміка якого відслідковувалася в межах року, що закінчується – 2002, це – поширеність певних політичних надій, або їх відсутності. І на початку, і наприкінці цього року ми ставили респондентам таке запитання:

 

Які політичні сили здатні, на Вашу думку, поліпшити стан України? 

 

При цьому пропонувався список партій, блоків, що пройшли до парламенту, і кожний респондент міг дати декілька відповідей.

Розподіли відповідей у січні й у листопаді поточного року склалися так:

 

	2002 січень	2002 листопад
Блок Віктора Ющенка	17.5	28.3
Комуністи	16.2	12.2
Блок Юлії Тимошенко	4.1	9.9
Партії з блоку “За єдину Україну”	3.3	7.2
Соціал-демократи (об'єднані)	6.4	7.1*
Соціалісти (партія Мороза)	3.5	7.1
Інші сили	6.4	0.8
Ніякі	21.0	27.0
Важко сказати	20.4	16.0
Не дали відповіді	1.2	0.0

                             * Різниця між даними січня і грудня статистично НЕ значима на рівні 0,05.

 

Математико-статистичний аналіз відмінностей між даними за січень і листопад показує, що поширеність надій на усі перераховані політичні сили – крім СДПУ(о) – статистично значуще змінилася.

При цьому зменшилась чисельність тільки тих, хто сподівається не на парламентські партії (у 8 разів), тих, хто сподівається на комуністів (в 1,3 рази),  а також тих, хто ще не визначився в тому, на кого сподіватися (теж майже в 1,3 рази – з 20,4% до 16,0%).           

Найбільше – майже на 11% - зросла чисельність тих, хто сподівається на блок Віктора Ющенка. Майже на 6% зросла чисельність тих, хто сподівається на блок Юлії Тимошенко. Майже на 4% зросла чисельність тих, хто сподівається на партії з блоку “За єдину Україну”, і на 3,6% - тих, хто сподівається на Соціалістичну партію О.Мороза.

                Як і на початку року найбільше тих, хто сподівається на блоки Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, у Західному регіоні і найменше - у Південному і Східному. На комуністів, “заєдістів” та есдеків (об’єднаних) найбільше сподіваються у Східному і, особливо, у Східно-Центральному регіонах. На соціалістів – в обох центральних регіонах, Східно-Центральному  і Західно-Центральному.

По регіонах:

                                                                                                            листопад 2002        

	Західний	Західно-Центральний	Східно-Центральний	Південний	Східний
Блок Віктора Ющенка	58	36	27	10	10
Комуністи	2	11	20	11	18
Блок Юлії Тимошенко	23	9	14	3	2
Партії блоку “За єдину Україну”	3	7	11	6	9
Соціал-демократи (об'єднані)	3	6	10	8	9
Соціалісти (партія Мороза)	5	12	13	3	3
Ніякі	14	26	20	31	42

 

Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Західно-Центральний: м. Київ, області: Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Хмельницька, Черкаська.

Східно-Центральний: Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Чернігівська.

Південний: Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська.

Східний: Донецька, Луганська, Харківська.

 

Розподіли відповідей на початку і наприкінці року на запитання: “За кого б Ви проголосували, якби  вибори президента були  завтра, а у виборах брали участь такі політики?” показує як змінилася чисельність прихильників лідерів згаданих вище політичних сил.

 

	2002 січень	2002 листопад
Віктор Ющенко	22.0	24.8
Петро Симоненко	13.5	9.2
Юлія Тимошенко	3.5	6.0
Віктор Медведчук	5.8	5.3
Олександр Мороз	3.6	4.1
Анатолій Кінах	4.3	4.0
Наталія Вітренко	3.9	3.3
Володимир Литвин	1.2	1.3
Олександр Омельченко	1.2	-
Сергій Тигіпко	0.5	0.9
Проти всіх	6.6	15.2
Не буду голосувати	6.3	4.8
Важко сказати	23.4	17.5
Не дали відповідь	4.0	3.7

 

            Ці дані показують, що протягом цього року чисельність прихильників Віктора Ющенка не тільки не зменшилася, а, навпаки, ще збільшилася. Якщо на початку року їхня чисельність була в 1,6 рази більше, ніж у його найближчого суперника - Петра Симоненка, то наприкінці року чисельність прихильників Ющенка стала у 2,7 разів більшою, ніж у Симоненка, який протягом року втратив майже третину прихильників. Найбільше відносне зростання чисельності – в 1,7 рази - спостерігалося щодо прихильників Юлії Тимошенко. Стосовно інших політичних діячів статистично значущих змін протягом року не зафіксовано.

            Розподіл прихильників провідних політичних діячів у п’яти великих регіонах України не відрізняється суттєво від розподілу тих, хто має надію на відповідні політичні сили. Як і на початку року прихильників Ющенка більше в усіх регіонах, крім Південного і Східного, де його випереджає Симоненко.

 

За кого б Ви проголосували, якби  вибори президента були  завтра…

                                                                                                            листопад 2002        

	Західний	Західно-Центральний	Східно-Центральний	Південний	Східний
Віктор Ющенко	60.5	28.8	21.0	9.6	8.8
Петро Симоненко	0.6	7.3	14.1	10.7	15.4
Юлія Тимошенко	15.7	4.7	7.9	1.6	2.1
Віктор Медведчук	2.4	4.9	7.1	5.4	7.9
Олександр Мороз	1.3	7.3	6.5	3.1	2.5

 

            Проведений аналіз показує, що чисельність прихильників таких потенційних кандидатів у Президенти як Віктор Ющенко і Петро Симоненко у різних регіонах статистично найтісніше пов’язана з їхньою культурно-етнічною неоднорідністю, із співвідношенням україномовного і російськомовного населення у відповідних областях (відповідні коефіцієнти кореляції досягають 0,86 для Ющенка і 0,78 для Симоненка), а ще тісніше – з поширеністю у різних областях відповідних лінгво-етнічних культурних орієнтацій, найбільш наочним показником яких є ставлення до статусу в Україні російської мови. 

 

           

У наших опитуваннях ми вже багато років регулярно ставимо таке запитання:           

 

Як Ви вважаєте, якою має бути державна політика щодо російської мови в Україні, якщо б  обговорювався вибір між такими її варіантами?

 

Російську мову -

	1997	2001	2002
- потрібно усунути з офіційного спілкування по всій Україні	18	15	13
- потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих      місцевостях, більшість населення яких цього бажає	36	39	44
- потрібно зробити другою державною мовою України	39	40	39
Важко сказати	7	7	4

 

            Зафіксовані тут коливання між схильністю надати російській мові статус місцевої офіційної або державної характерні не тільки для останніх п’яти років (див. графік 1).

            Але особливу увагу варто приділити регіональній неоднорідності розподілів відповідей на це запитання (див. наступну таблицю), і на те, що кореляція між розподілом по регіонах прихильників усунення російської мови з офіційного спілкування по всій Україні і прихильників Ющенка досягає 0,99.

 

Російську мову -                                                                                                       листопад 2002             

	Західний	Західно-Центральний	Східно-Центральний	Південний	Східний
Потрібно усувати з офіційного спілкування по всій Україні	44	12	8	2	2
Потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, більшість населення яких цього бажають	43	60	46	34	37
Потрібно зробити другою державною мовою України	6	23	42	61	61
Важко сказати	7	5	5	3	0
Загалом	100	100	100	100	100

 

 

3. Зовнішньо-політичні орієнтації

В цьому розділі наведено у відсотках дані опитувань, проведених у різні роки, починаючи з 1996, в залежності від того, коли ставилися відповідні запитання (у грудні 1991 року - 1141 респондент, у грудні 1992 року – 1227, у грудні 2001 року – 2013, у листопаді 2002 року - 2023).

 

                Здійснюючи моніторинг зовнішньополітичних орієнтацій наших громадян ми вже більше 10 років ставимо таке запитання:

 

Якими Ви хотіли би бачити взаємовідносини України з Росією?

 

	2001 грудень	2002 листопад
Вони мають бути такими ж, як з іншими державами – із закритими кордонами, візами, митницями	11	14
Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами – з відкритими кордонами, без віз та митниць	59	63
Україна та Росія повинні об’єднатися в одну державу	27	20
Важко сказати	3	3

 

Як бачимо, наприкінці 2002 року тільки 20 відсотків дорослих громадян схиляються до відмови від державної незалежності України, і ще близько трьох - вагаються обрати певну позицію в цьому питанні. А частка прихильників незалежності України складає рекордний за 10 років відсоток - СІМДЕСЯТ СІМ.

У тому, що це рекордний рівень, можна переконатися, поглянувши на графік 2, де відображено, як змінювалася частка прихильників незалежності України за останні 10 років (розрахована за такими саме відповідями на те саме запитання).[1] 

            Тут видно, що за роки незалежності її підтримка жодного разу не піднімалася до того високого рівня, який був продемонстрований на референдумі у грудні 1991 року, коли 90,3% від 84,3%  громадян, що взяли участь у голосуванні, тобто - 76,1% всього дорослого населення, -  висловилися на підтримку незалежності.

 

З чим може бути пов’язаний такий підйом патріотизму? Може - з політикою Росії стосовно Чечні? Ми поставили таке запитання:

 

Чи згодні Ви з тим, що політика Росії стосовно  Чечні є основною причиною захоплення заручників у театральному приміщенні в Москві 23 жовтня?

    Листопад 2002

Повністю не згодні	9
Радше не згодні, ніж згодні	7
Важко сказати напевно	26
Радше згодні, ніж не згодні	19
Повністю згодні	33
Не дали відповіді	5

 

У всякому разі тепер - ВПЕРШЕ ЗА ОСТАННІ ДЕСЯТЬ РОКІВ – за незалежність України висловилась не менша  частка громадян, ніж на референдумі 1991 року. В той же час, наведені данні свідчать, що сьогодні тільки близько 14 відсотків наших громадян складають ті прихильники незалежності України, що бажають відгородитися від Росії закритими кордонами, а переважна більшість прихильників нашої незалежності – це ті 63,5 відсотки громадян України, які бажають підтримування відкритих кордонів, дружніх відносин з Росією.

 

Ще один з аспектів зовнішньополітичних орієнтацій, який ми почали відслідковувати відносно недавно, – це поширеність прихильників вступу до Євросоюзу і утворення союзу слов’янських держав.

Відповідне запитання формулюються таким чином:

Яку точку зору Ви вважаєте більш правильною, ніж інші?

	2001 грудень	2002 листопад
Україна повинна у своєму розвитку орієнтуватися на Захід, із перспективою вступу в Євросоюз	17	16
Україна повинна, у першу чергу, відновити тісну дружбу з Росією і Білорусією, із перспективою  вступу в союз слов'янських держав	48	43
Україна повинна разом із Росією інтегруватися в Європу	11	16
Майбутнє України - у зберіганні повної незалежності і розвитку своїм особливим шляхом, що відрізняється від тих, існують у світі	16	18
Важко сказати	8	7

В цьому аспекті за останній рік зафіксовано деяке зменшення прихильників створення союзу слов’янських держав, відокремлених від Євросоюзу, і збільшення прихильників інтегрування  в Європу разом з Росією.

     Варто також звернути увагу на те, що за десять років значно збільшилася чисельність громадян України, що позитивно ставляться до Росії (з 69% до 89%) і Польщі (з 66% до 82%). 

 

Яка Ваша думка щодо Росії?	1992	2002
Цілком позитивна	35	53
Скоріше позитивна	34	36
Скоріше негативна	19	5
Цілком негативна	6	3
Важко сказати	6	3

 

Яка Ваша думка щодо Польщі?	1992	2002
Цілком позитивна	24	31
Скоріше позитивна	42	51
Скоріше негативна	18	9
Цілком негативна	4	3
Важко сказати	12	7

 

Практично не змінилася за 10 років чисельність громадян України, що тою чи іншою мірою позитивно ставляться до Німеччини (було 81% тепер 84%) і Франції (було 82% тепер 83%), хоча чисельність тих, хто цілком позитивно ставиться до цих країн помітно зменшилося.

 

Яка Ваша думка щодо Німеччини?	1992	2002
Цілком позитивна	50	39
Скоріше позитивна	31	45
Скоріше негативна	6	6
Цілком негативна	3	3
Важко сказати	10	7

 

Яка Ваша думка щодо Франції?	1992	2002
Цілком позитивна	50	34
Скоріше позитивна	32	49
Скоріше негативна	3	5
Цілком негативна	1	2
Важко сказати	14	10

 

За ці ж десять років найбільше змінилися пропорції тих, хто ставиться позитивно і негативно Сполучених Штатів. Чисельність позитивно налаштованих зменшилася з 81% до 61%, а негативно налаштованих збільшилася з 7% до 30%.

Значно – більш ніж вдвічі - зменшилася і частка тих, хто вірить у спроможність Сполучених Штатів відповідально підходити до рішення світових проблем, - 65% до 31%.

 

Яка Ваша думка щодо США?	1992	2002	Незалежно від того, якої Ви думки про США як країну,  якою мірою Ви вірите в  спромож-ність Сполучених Штатів відповідально підходити до рішення світових проблем?	1991	2002
Цілком позитивна	51	23	Великою мірою	28	6
Скоріше позитивна	30	38	До деякої міри	37	25
Скоріше негативна	5	19	Не дуже вірю	10	28
Цілком негативна	2	11	Зовсім не вірю	3	21
Важко сказати	12	10	Важко відповісти	21	20