VI. ДИНАМІКА ПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Валерій Хмелько, президент КМІС, доктор філософських наук

 

1.     Політико-економічні орієнтації

В цьому розділі в першій колонці наведені у відсотках дані опитування у грудні 1991 року (опитано 1163 респондента),  у другій - дані опитування у листопаді 2002 року (2023 опитаних).

Для характеристики змін у політико-економічних орієнтаціях найадекватнішими є показники ставлення до приватної власності на землю і на немалі підприємства, а також до співвідношення приватного підприємництва та державної регуляції економіки країни. У наших дослідженнях ці показники виступають як розподіли виборів респондентів між п’ятьма варіантами відповідей на наступні запитання:

 

Якою мірою Ви згодні чи незгодні з наступними судженнями?

Громадяни України мають отримати право приватної власності на землю, право володіти землею, купувати та продавати її

 

 

1991

2002

Повністю не згоден

10

20

Радше не згоден, ніж згоден

10

10

Важко сказати напевно

7

14

Радше згоден ніж не згоден

16

18

Повністю згоден

58

38

 

Громадяни та групи громадян України мають отримати право приватної власності на великі підприємства, на яких зайнято більше 200 працівників

 

 

1991

2002

Повністю не згоден

32

25

Радше не згоден, ніж згоден

17

14

Важко сказати напевно

13

25

Радше згоден ніж не згоден

17

19

Повністю згоден

32

17

 

Нижче представлені основні точки зору на те, яку економічну систему треба мати на Україні.  Яку точку зору ви вважаєте більш правильною, ніж інші?

 

 

 

1991

2002

Потрібно відновити державне управління економікою без будь-якого  приватного підприємництва

25

20

Потрібно відновити державне управління економікою, зберігаючи  при цьому деякі можливості для приватного підприємництва

19

18

Потрібно створити рівні можливості  державному управлінню економікою та розвитку приватного підприємництва

31

36

Потрібно дати шлях приватному підприємництву, зберігаючи деякі  можливості для державного управління економікою

12

12

Потрібно дати свободу приватному підприємництву без будь-якого   державного втручання

3

 4

Важко сказати

9

10

 

            Наведені дані свідчать, що за роки незалежності серед наших громадян стали дещо поширенішими ліві політико-економічні орієнтації стосовно приватної власності на землю. Проти неї тепер висловлюється 30, а не 20 відсотків населення - як це було у 1991 році. Хоча переважна більшість – 56% - і зараз підтримує цю форму власності.

            До відносин же власності у промисловому секторі ліві політико-економічні орієнтації, навпаки, стали менш поширеними. Проти приватної власності на великі підприємства, на яких зайнято більше 200 працівників, тепер висловлюється не 49, а 39 відсотків дорослих громадян. Хоча одночасно скоротилася і частка прихильників такої власності – із 49 до 36 відсотків. В цьому питанні майже вдвічі – з 13 до 25 відсотків збільшилася частка розгублених людей, які не знають, яка ж форма власності в цій сфері доцільніша.

            Менш поширеними стали ліві політико-економічні орієнтації і стосовно економічної системи України в цілому. Менше – з 25% до 20% - стало прихильників повернення до державного управління економікою без будь-якого  приватного підприємництва. Хоча при цьому чисельність прихильників надання пріоритету приватному підприємництву практично не збільшилася (15% у 1991 і 16% у 2002, різниця статистично не значуща на рівні 0,05).

 

2.     Внутрішньо-політичні орієнтації

В цьому розділі наведено у відсотках  дані опитувань, проведених у різні роки, починаючи з 1997, в залежності від того, коли ставилися відповідні запитання (у листопаді 1997 року - 2121 респондентів, у грудні 2001 року – 2013, у січні 2002 – 2273, у листопаді того ж року  - 2023).

Наведена нижче таблиця показує як за останні п’ять років  змінилась поширеність серед наших громадян стурбованості деякими проблемами суспільного життя.

Яка з проблем, що стоять зараз перед Україною, турбує Вас більше усього? Якщо важко вибрати тільки одну проблему, назвіть дві або три.

 

 

1997

2002

Рівень життя

79

73*

Злочинність

42

40

Екологічні (Чорнобильська й інші)

30

26*

Безпека України

16

26*

Відносини з Росією

21

17*

Відродження української нації

9

10

Становище російської мови в Україні

5

7*

Відносини між представниками різних національностей

4

5

Проблеми Криму, Чорноморського флоту

3

4

Інше

3

4

Важко сказати

2

5

     * Різниця між даними 1997 і 2002 років статистично значима на рівні 0,01.

 

Як видно з наведеної таблиці за останні п’ять років дещо зменшилась (з 79% до 73%) поширеність домінуючої стурбованості – низьким рівнем життя, а також стурбованості екологічними проблемами (з 30% до 26%) та відносинами з Росією (з 21% до 17%).

В той же час фактично залишилась на тому ж рівні поширеність стурбованості злочинністю, яка залишається у нас проблемою номер 2. На тому ж рівні, що й п’ять років  тому залишилась поширеність стурбованості відродженням української нації, відносинами між представниками різних національностей та проблемами Криму.

Одночасно, значно - в 1,6 рази - збільшилась за цей час поширеність стурбованості безпекою України і в 1,4 рази - становищем російської мови в Україні.

 

            Наступний аспект внутрішньополітичних орієнтацій, динаміка якого відслідковувалася в межах року, що закінчується – 2002, це – поширеність певних політичних надій, або їх відсутності. І на початку, і наприкінці цього року ми ставили респондентам таке запитання:

 

Які політичні сили здатні, на Вашу думку, поліпшити стан України? 

 

При цьому пропонувався список партій, блоків, що пройшли до парламенту, і кожний респондент міг дати декілька відповідей.

Розподіли відповідей у січні й у листопаді поточного року склалися так:

 

 

2002

січень

2002

листопад

Блок Віктора Ющенка

17.5

28.3

Комуністи 

16.2

12.2

Блок Юлії Тимошенко

4.1

 9.9

Партії з блоку “За єдину Україну”

3.3

 7.2

Соціал-демократи (об'єднані)

6.4

 7.1*

Соціалісти (партія Мороза)

3.5

 7.1

Інші сили

6.4

 0.8

Ніякі

21.0

27.0

Важко сказати

20.4

16.0

Не дали відповіді

1.2

0.0

                             * Різниця між даними січня і грудня статистично НЕ значима на рівні 0,05.

 

Математико-статистичний аналіз відмінностей між даними за січень і листопад показує, що поширеність надій на усі перераховані політичні сили – крім СДПУ(о) – статистично значуще змінилася.

При цьому зменшилась чисельність тільки тих, хто сподівається не на парламентські партії (у 8 разів), тих, хто сподівається на комуністів (в 1,3 рази),  а також тих, хто ще не визначився в тому, на кого сподіватися (теж майже в 1,3 рази – з 20,4% до 16,0%).           

Найбільше – майже на 11% - зросла чисельність тих, хто сподівається на блок Віктора Ющенка. Майже на 6% зросла чисельність тих, хто сподівається на блок Юлії Тимошенко. Майже на 4% зросла чисельність тих, хто сподівається на партії з блоку “За єдину Україну”, і на 3,6% - тих, хто сподівається на Соціалістичну партію О.Мороза.

                Як і на початку року найбільше тих, хто сподівається на блоки Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, у Західному регіоні і найменше - у Південному і Східному. На комуністів, “заєдістів” та есдеків (об’єднаних) найбільше сподіваються у Східному і, особливо, у Східно-Центральному регіонах. На соціалістів – в обох центральних регіонах, Східно-Центральному  і Західно-Центральному.

По регіонах:

                                                                                                            листопад 2002        

 

Західний

Західно-Центральний

Східно-Центральний

Південний

Східний

Блок Віктора Ющенка

58

      36

      27

      10

      10

Комуністи

 2

      11

      20

      11

      18

Блок Юлії Тимошенко

23

       9

      14

       3

       2

Партії блоку “За єдину Україну”

 3

       7

      11

       6

       9

Соціал-демократи (об'єднані)