Рівень довіри владним структурам в Україні привернув особливу увагу соціологів в період політичної кризи зими 2000 - 2001 рр. або в період так званої "пікової точки кризи леґітимності" (Макеєв, С. (2001) Нелегітимна влада на виборах-2002. Політична Думка № 3).

Як свідчать соціологічні дослідження того часу, збільшилась недовіра до Президента, що, в значній мірі, пояснювалось касетним скандалом, і вперше довіра до уряду перевищила рівень довіри до Президента (така "популярність" уряду пов'язувалась з виплатою пенсій та обіцянками їх підвищити). (З архіву новин ТСН).

На основі даних всеукраїнських опитувань КМІС було проаналізовано рівень довіри владним структурам для різних періодів проведення досліджень. Було перевірене припущення про те, що рівень та динаміка політичної довіри залежать від регіону. Аналіз рівня довіри політичним лідерам було представлено в регіональному розрізі.

Згідно з діаграмою, рівень довіри Президенту був найвищим (у порівнянні з іншими представленими роками) в 1995 році (наступному році після виборів Президента). З того часу рівень довіри до Президента неухильно падав. Дещо випадає із загальної тенденції травень 2000 року, коли 27% респондентів відповіли що вони скоріше довіряють або цілком довіряють Президенту.

Такий "сплеск довіри" можна пояснити, з одного боку, тим, що на момент проведення дослідження пройшло лише біля півроку після президентських виборів. А підвищення рівня довіри після виборів можна вважати "цілком природною післявиборною реакцією громадян". (Макеєв, С. (2001) Нелегітимна влада на виборах-2002. Політична Думка № 3).

З іншого боку, як свідчить загальновідоме видання Дому свободи (Nations in Transit- 2002), саме в 1999-2000 рр. Президентська адміністрація обмежила громадянські свободи, і, перш за все, свободу преси . А саме на основі коментарів преси громадяни держави можуть оцінити ефективність діяльності політичних лідерів.

Рівень довіри до уряду значно стабільніший в часі. Невеличкий сплеск спостерігається так само в травні 2000 року. Дані підтверджують результати інших соціологічних досліджень: після політичної кризи зими 2000 року рівень довіри уряду став дещо вищим за рівень довіри до Президента.

Рівень довіри Верховній раді є ще більш стабільно негативним.

Ми представимо регіональні зміни для 2000 і 2002 років: результати досліджень цих років ілюструють суттєві розбіжності в зміненнях рівня довіри в різних регіонах. В аналізі регіональних особливостей довіри ми розглядаємо п'ять регіонів України: Західний, Західно-Центральний, Східно-центральний, Східний і Південний.

В аналізі рівня довіри Президенту привертає увагу той факт, що Західний регіон, який в 2000 році вирізнявся найбільшим рівнем довіри до Президента (43% респондентів повідомили що вони повністю або скоріше довіряють Леоніду Кучмі), в 2002 році став регіоном з найнижчим рівнем довіри Президенту. Також значний спад довіри до Президента спостерігається в Східно-центральному регіоні де відсоток людей, які довіряють Президенту, зменшився на 18. Найменший спад довіри спостерігається в Південному і Східному регіоні (5% і 8% відповідно).

Подібні тенденції можна спостерігати і з падінням рівня довіри уряду. Знову найбільш значний спад спостерігається в Західному регіоні (19%), а найменший спад довіри - в Східному регіоні (1%)

За винятком підвищення рівня довіри Верховній раді в Західно-центральному регіоні, тенденції спаду довіри Верховній раді можна вважати подібними до тих, які спостерігаються в рівні довіри Президенту і уряду.

За результатами дослідження, проведеного в листопаді 2002 року, рівень довіри В.Ющенко був найбільш високим (йому довіряють (цілком або скоріше) 38% опитаних), П. Симоненко і А.Кінаху довіряють 21%, Ю.Тимошенко - 19%, а Олександру Морозу - 18%.

Огляд рівня довіри політичним лідерам в Україні був би неповним без аналізу в регіональному розрізі. Розглянемо регіональні особливості довіри тим політичним лідерам, рівень довіри до яких в значній мірі залежить від регіону.

Рівень довіри В.Ющенко лінійно пов'язаний з регіоном. Найвищий рівень довіри спостерігається в Західному (там Ющенко довіряють 69%), а найнижчий - в Східному регіоні (17%).

Подібна тенденція спостерігається з рівнем довіри до Ю.Тимошенко: чим ближче до Заходу, тим більше довіри до Ю.Тимошенко. В Західному регіоні Тимошенко довіряють 39%, а в Східному, - 7%.

Навпаки, рівень довіри П.Симоненко є найнижчим на Заході і найвищим в Східному і Східно-центральному регіонах

Рівень довіри О.Морозу є найбільш високим у Східно-центральному та Західно-центральному регіонах.

Таким чином, в Західному і Західно-центральному регіонах Ющенко впевнено лідує за рівнем довіри населення. В цих регіонах йому довіряють 69% і 55% населення відповідно. У Східно-центральному регіоні 36% респондентів довіряють Ющенко і 31% - Симоненко. В Південному регіоні В.Ющенко довіряють 19%, а Симоненко - 20% опитаних. А в Східному регіоні частка тих, хто довіряє Симоненко значно більша, ніж частка тих, хто довіряє Ющенко (27% і 17% відповідно).

Короткий аналіз рівня довіри владним структурам показав неухильне зменшення кількості тих, хто довіряє Президенту, уряду і Верховній раді. Найбільший спад довіри спостерігається в Західному регіоні, де протягом тривалого часу рівень довіри до владних структур був найвищим. За результатами дослідження 2002 року, рівень довіри В.Ющенко був найбільш високим, при чому йому і Ю.Тимошенко більше довіряють в Західному регіоні.