|
ПРОПОНОВАНІ ПОСЛУГИ / Омнібус / Соціально-демографічні характеристики електоратівСоціально-демографічні характеристики електоратів
Базовими соціально-демографічними характеристиками, які включаються до Омнібусу і надаються клієнтам безкоштовно, є стать, вік, освіта, національність, регіон проживання і тип місцевості (сільська або міська). Цих характеристик достатньо, аби скласти орієнтовний соціально-демографічний портрет основних електоральних груп.
2.1. Стать
Наміри проголосувати за того чи іншого кандидата практично не залежать від статі
(таблиця 1).
Практично усі кандидати мають однаковий рівень підтримки серед людей різної статі. Єдине - кандидат К2 користується дещо більшою підтримкою серед чоловіків (5%), аніж серед жінок (3%).
Частка невизначених із вибором є дещо вищою серед жінок (14%), аніж чоловіків (10%).
Таблиця 1
Електоральні настрої: розподіл за статтю
| |
Стать |
| Чоловік |
Жінка |
| К7 |
23% |
22% |
| К5 |
15% |
15% |
| К8 |
8% |
9% |
| К4 |
4% |
4% |
| К2 |
5% |
3% |
| К6 |
2% |
3% |
| К3 |
1%
|
1% |
| К1 |
1% |
1% |
| Iнший кандидат |
1% |
1% |
| Проголосував би проти всiх |
13% |
11% |
| НЕ ВЗЯВ БИ УЧАСТI У ГОЛОСУВАННI |
16% |
16% |
| ВАЖКО СКАЗАТИ |
10% |
14% |
2.2. Вік
Електоральні симпатії досить слабо варіюються залежно від віку (таблиця 2).
Лідери передвиборчих перегонів (кандидати К7, К5 і К8) мають практично однаковий рівень підтримки у різних вікових категоріях.
Кандидат К4 користується відчутно вищою підтримкою серед людей старшого віку; у той час як серед 18-29 літніх його підтримують близько 1%, серед людей старше 70 років рівень підтримки виростає до 13%.
Слід також зазначити, що модель протестного голосування («проти всіх») або відсутність наміру брати участь в голосуванні частіше за решту демонструють люди середнього віку (30-49 років) – тобто саме та частина, яка має бути найбільш соціально і економічно адаптованою. Як можна припускати, саме ця частина населення найбільшою мірою розчарована в усіх наявних кандидатах, і не бачить на політичному обрії гідної підтримки кандидатури.
Таблиця 2
Електоральні настрої: розподіл за віковими групами
| |
Вік (6 вікових груп) |
| 18-29 років |
30-39 років |
40-49 років |
50-59 років |
60-69 років |
70 + років |
К7
|
29% |
19% |
18% |
21% |
21% |
24% |
| К5 |
17% |
12% |
12% |
17% |
17% |
14% |
| К8 |
7% |
6% |
9% |
10% |
10% |
10% |
| К4 |
1% |
2% |
4% |
3% |
6% |
13% |
| К2 |
3% |
2% |
5% |
6% |
5% |
2% |
| К6 |
3% |
2% |
3% |
1% |
2% |
3% |
| К3 |
1% |
2% |
1% |
1% |
2% |
3% |
| К1 |
0% |
1% |
1% |
1% |
1% |
1% |
| Iнший кандидат |
1% |
1% |
2% |
2% |
2% |
1% |
| Проголосував би проти всiх |
12% |
19% |
15% |
14% |
9% |
4% |
| НЕ ВЗЯВ БИ УЧАСТI У ГОЛОСУВАННI |
16% |
20% |
19% |
14% |
12% |
12% |
| ВАЖКО СКАЗАТИ |
11% |
14% |
13% |
10% |
13% |
14% |
Наведені діапазони вікових груп не є жорстко фіксованими, адже вік респондента вводиться в масив даних як метрична ознака. Це означає, що ми можемо здійснити розбивку вікових груп на будь-які діапазони в межах 18 років і старше, залежно від цілей дослідження і потреб замовника.
2.3. Освіта
Як можна зауважити (таблиця 3), зі збільшенням рівня освіти дещо зменшується підтримка кандидата К7 і К4. Люди із вищою освітою більш часто висловлювали намір голосувати проти всіх або не брати участі в голосуванні.
Таблиця 3
Електоральні настрої: розподіл за освітніми групами
| |
Освіта (4 освітні групи) |
| Неповна середня (та нижче) |
Середня |
Середня спеціальна
|
Вища |
К7
|
26% |
24% |
22% |
18% |
| К5 |
14% |
17% |
14% |
14% |
| К8 |
9% |
8% |
8% |
10% |
| К4 |
9% |
3% |
4% |
3% |
| К2 |
2% |
3% |
4% |
5% |
| К6 |
3% |
3% |
2% |
2% |
| К3 |
1% |
1% |
2% |
1% |
| К1 |
1% |
0% |
1% |
1% |
| Iнший кандидат |
1% |
1% |
2% |
1% |
| Проголосував би проти всiх |
7% |
12% |
12% |
16% |
| НЕ ВЗЯВ БИ УЧАСТI У ГОЛОСУВАННI |
14% |
15% |
17% |
16% |
| ВАЖКО СКАЗАТИ |
14% |
12% |
12% |
13% |
2.4. Національність
Суттєвий вплив на підтримку того чи іншого кандидата має національність (таблиця 4).
Росіяни, які живуть в Україні, у більшості схильні підтримувати кандидата К7. Натомість кандидат К5 має більшу підтримку серед українців і біетнорів (людей, які відносять себе до двох етносів - і до українців, і до росіян).
Таблиця 4
Електоральні настрої: розподіл за національністю
| |
Ким вважають себе за національністю |
| Українець |
Росiянин |
I українець i росiянин (якщо респондент сам так визначає) |
Інша національність |
| К7 |
18% |
38% |
18% |
31% |
| К5 |
17% |
6% |
19% |
5% |
| К8 |
9% |
4% |
4% |
9% |
| К4 |
4% |
5% |
4% |
8% |
| К2 |
4% |
3% |
0% |
4% |
| К6 |
3% |
0% |
0% |
2% |
| К3 |
1% |
1% |
2% |
1% |
| К1 |
1% |
1% |
3% |
0% |
| Iнший кандидат |
1% |
1% |
6% |
2% |
| Проголосував би проти всiх |
12% |
16% |
15% |
8% |
| НЕ ВЗЯВ БИ УЧАСТI У ГОЛОСУВАННI |
15% |
16% |
16% |
22% |
ВАЖКО СКАЗАТИ
|
13% |
8% |
13% |
8% |
2.5. Територіальний розподіл
Найбільш помітно електоральні симпатії жителів України різняться залежно від регіону проживання (таблиця 5). Кандидата К7 у більшості підтримують жителі східних і південних областей. Кандидат К5 має більший рівень підтримки на заході і в центрі, кандидат К8 – на заході.
Загалом, за своїми характеристиками близькими є електорати кандидатів К7 (22%) і К4 (4%), К5 (15%) і К8 (9%). Звісно, це не означає можливості автоматичного наслідування електоратів подібних кандидатів у другому турі, але припустивши, що у разі виходу в другий тур за кандидата К7 проголосують усі прихильники кандидата К4, а за кандидата К5 – усі прихильники кандидата К8, матимемо співвідношення 26% : 24%. Тобто у разі виходу в другий тур кандидатів К7 і К5, кожен із них матиме близькі шанси на перемогу.
Таблиця 5
Електоральні настрої: розподіл за макрорегіонами
| |
4 регіони |
| Західний |
Центральний |
Південний |
Східний |
| К7 |
7% |
11% |
31% |
41% |
| К5 |
20% |
24% |
9% |
4% |
| К8 |
17% |
10% |
4% |
4% |
| К4 |
1% |
3% |
6% |
8% |
| К2 |
6% |
4% |
4% |
2% |
| К6 |
7%
|
2% |
1% |
1% |
| К3 |
0% |
2% |
1% |
2% |
| К1 |
1% |
1% |
0% |
0% |
| Iнший кандидат |
2% |
1% |
1% |
1% |
| Проголосував би проти всiх |
7% |
12% |
14% |
15% |
| НЕ ВЗЯВ БИ УЧАСТI У ГОЛОСУВАННI |
18% |
14% |
17% |
15% |
| ВАЖКО СКАЗАТИ |
14% |
13% |
12% |
9% |
Західний регіон —Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька й Хмельницька області (21% виборців).
Центральний регіон — Житомирська, Вінницька, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська області та місто Київ (30% виборців).
Південний регіон — Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області й АР Крим (27% виборців).
Східний регіон — це Харківська, Донецька й Луганська області (22% виборців України).
|
