Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто

Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про самооцінку щастя. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2007 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2000 респондентів (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,8%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Публікація підготовлена фахівцями Ukraine2EU і з нею можна також ознайомитися на сайті: https://ukraine2eu.eu/uk/opytuvannya-bilshist-ukrayintsiv-pidtrymuyut-vstup-do-yes/

70% українців проголосували б за вступ до ЄС у разі референдуму.

Про це свідчать дані аналітичного звіту «Думки і погляди населення України щодо європейської інтеграції», підготованого Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Ukraine2EU та у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Опитування проводилось у травні-червні 2026 року.

Підтримка залишається стабільною в межах 68-72% після 2022 року. При цьому 30% українців є переконаними прихильниками вступу, ще 32% – помірковані прихильники, (такі, що «скоріше сильно» підтримують).

Серед очікуваних переваг від вступу України до ЄС респонденти називають зростання зарплат, свободу пересування та наближення законодавства до стандартів ЄС. Серед побоювань – зростання цін, відтік кваліфікованих кадрів та додаткові витрати для бізнесу.

     Пресреліз підготували Володимир Паніотто та Антон Грушецький

Абсолютна більшість українців (не менше 90%) підтримують Незалежність України. Лише 1% вважають, що Україні слід об’єднатися з Росією. Абсолютна підтримка Незалежності була доконаним фактом і до 2014 року, проте зараз ця підтримка стала ще вищою.

Ставлення до Дня Незалежності України з 2013 до 2026 радикально змінилося. У 2013 році це свято було найбільш важливим чи улюбленим для 12% українців, а у 2026 році – для 54%. У 2013 це було одним з найменш популярних свят (менш популярним був лише День Конституції), а зараз це одне з найбільш популярних свят в Україні, поступається лише двом головним релігійним святам.

Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто і виконавчим директором Антоном Грушецьким

Упродовж 17-23 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до постаті Сталіна. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 Також зазначимо, що у пресрелізі розрахунки округлені до цілих значень. В окремих випадках сума % може не сходитися у рівно 100% через округлення.

Ставлення до постаті Сталіна є одним з показників, що характеризують рівень декомунізації у суспільстві. КМІС час від часу ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у різних формулюваннях. У червні 2026 року ми повторили два запитання, які ставили в попередніх дослідженнях, що дає можливість простежити динаміку ставлення українців до Сталіна.

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 16-31 липня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Опитування здійснювалося мішаним методом (mixed-mode): половину респондентів було опитано методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI), половину – методом особистих (face-to-face) інтерв’ю з використанням планшетів.

Телефонні інтерв’ю проводилися на основі бази випадково згенерованих мобільних номерів. Далі інтерв’юери дзвонили на мобільні номери і пропонували громадянам участь в опитуванні (якщо на момент інтерв’ю вони проживали на підконтрольній Україні території і їм виповнилося 18 років). Додаткові квоти не застосовувалися, а остаточний масив був статистично зважений.

Особисті інтерв’ю проводилися на основі стратифікованої триступеневої випадкової вибірки з квотним відбором на останньому ступені. Вибірка розроблювалася лише для підконтрольних Уряду України територій. Спочатку вибірка стратифікувалася за областю і міською / сільською територією (поділ на міську / сільську територію здійснювався на основі усередненої за результатами телефонних опитувань КМІС у 2026 році (на основі випадкової вибірки) частки громадян, які повідомляли, що проживають у селі). Далі на першому ступені в межах страти випадково відбиралися виборчі дільниці (всього було відібрано 90 виборчих дільниць у 54 різних населених пунктах). На другому ступені в межах дільниці відбиралася стартова адреса, а на третьому ступені – відбиралися громадяни відповідно до статевовікового завдання. Остаточний масив також зважувався, щоб бути повністю еквівалентним за цими вимірами до масиву телефонних інтерв’ю.

В обох опитуваннях обсяг запланованої вибірки становив 900 респондентів, з яких 300 припадали на м. Київ. Для проведення аналізу «вага» м. Києва приводилася у відповідність до статистики під час статистичного зважування кожного з масивів.

Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.3 та з урахуванням структури вибірки з додатковими інтерв’ю в м. Київ) не перевищує 3.5% для вибірки обсягом 1808 респондентів (повна вибірка) та 4.9% для вибірки обсягом близько 900 респондентів (окремо телефонні інтерв’ю та окремі особисті інтерв’ю).

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У додатку можна ознайомитися із результатами окремо для телефонних інтерв’ю, окремо – для особистих інтерв’ю.

Також зазначимо, що у пресрелізі розрахунки округлені до цілих значень. В окремих випадках сума % може не сходитися у рівно 100% через округлення (те саме стосується розрахунку балансу довіри-недовіри).