Матеріали підготувала: Олена Богдан, olena.v.bogdan@gmail.com

 

Повна версія звіту за результатами опитування

 

• Упродовж останнього року майже чверть (23%) дорослого населення України відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз, але водночас 60% зазначають, що впродовж останнього року не читали жодних книжок (електронних або друкованих) і не відвідували ані бібліотеку, ані книгарню.
• 50% дорослого населення України не відвідали жодного культурного заходу упродовж останнього року. Водночас 79% населення зазначають, що за певних обставин відвідували б культурні заходи частіше: перепонами є насамперед брак часу та грошей.
• Навіть у найбільших містах (населення 500 тисяч і більше) менше половини дорослого населення (43%) зазначають, що в їхньому населеному пункті достатньо можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей. У селах так вважають лише 9%.
• 17% населення займаються певним видом творчо-мистецької діяльності (грають на музичному інструменті, пишуть вірші або прозу, співають у хорі або соло, займаються писанкарством, гончарством, вишивкою, художнім різьбленням по дереву, комп'ютерним дизайном тощо), причому 7% роблять це регулярно. П'ята частина населення (21%) хоча більше не задіяні до творчо-мистецької діяльності, але раніше такий досвід мали; ще 10% хоча ніколи не займалися, але хотіли б. 49% ніколи не займалися такою діяльністю і їх це не цікавить.

 

З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки, що є складовою проекту «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах», який реалізувала ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за ініціативи Міністерства культури України. Проект реалізований у межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Опитування репрезентативне для населення України віком 18 років і старше, що не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах). У Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною. На території Автономної Республіки Крим опитування не проводили. Загалом проведено 2026 інтерв’ю у 109 населених пунктах України.

Для дорослого населення України (18 років і старше) статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:

• 3,3% для показників, близьких до 50%;
• 2,8% для показників, близьких до 25 або 75%;
• 2,0% для показників, близьких до 10 або 90%;
• 1,4% для показників, близьких до 5 або 95%;
• 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

 

Майже чверть (23%) дорослого населення України відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз упродовж останнього року. Водночас упродовж останнього року більшість дорослого населення України (60%) не читали жодних книжок (електронних або друкованих) і не відвідували ані бібліотеку, ані книгарню. 13% хоч і не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку. Відвідуваність бібліотек і книгарень має значні відмінності за віком, рівнем освіти та розміром населеного пункту: частіше їх відвідують люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах[1].

Таблиця 1. Упродовж останнього року чи відвідали Ви хоча б один раз бібліотеку або книгарню (книжковий магазин)?

	Відсоток від усіх опитаних
Так, і бібліотеку, і книгарню	11,8	23,2
Лише бібліотеку, книгарню ні	2,9
Лише книгарню, бібліотеку ні	8,6
Ні, упродовж останнього року не відвідував/не відвідувала ані бібліотеку, ані книгарню – однак читав/читала книжку (електронну або друковану)	13,1	13,1
Ні, упродовж останнього року не відвідував/не відвідувала ані бібліотеку, ані книгарню – і книжок жодних теж не читав/не читала	60,0	60,0
Важко сказати / не пригадую	3,7	3,7
Разом, %	100,0	100,0
Разом, осіб	2026	2026

 

Упродовж останнього року половина дорослого населення України (50%) не відвідали жодного культурного заходу. Подібно до читацьких практик, рівень відвідування культурних заходів має значні відмінності за віком, рівнем освіти та розміром населеного пункту: більшою мірою відвідували культурні заходи люди молодших вікових категорій, з вищим рівнем освіти та які проживають у більших населених пунктах.

Таблиця 2. Упродовж останнього рокуякі з культурних заходів Ви відвідали?

	Відсоток від усіх опитаних
Фільм у кінотеатрі	21,5
Публічне святкування особливої дати	15,4
Музичний концерт	15,3
Театральна вистава	9,6
Публічне вшанування пам’яті певної людини або історичної події	6,6
Виставка картин, скульптур або інших мистецьких творів	6,6
Екскурсія місцями історичної спадщини	5,9
Книжковий ярмарок	4,2
Етнофестиваль	3,7
Гумористичний концерт	3,1
Публічна лекція	2,4
Літературний/поетичний вечір	1,6
Балет	1,5
Опера	1,5
Інше* (будь ласка, зазначте, що саме) ____________________________	1,0
Жодного культурного заходу за останній рік не відвідав(ла)	49,5
Важко пригадати	1,9

* Серед «Інше» шестеро респондентів назвали різні типи спортивних заходів і рибалку, п'ятеро ‒ культурні заклади (музей, парк, цирк), двоє згадали про релігійні практики (прощі та поїздка до монастиря); були згадані також ранок у дитячому садку, зустріч із випускниками, дискотеки, бари.

Лише 1% населення відвідують культурні заходи настільки часто, наскільки бажають. 79% зазначають, що за певних обставин відвідували б культурні заходи частіше. Перепонами для частішого відвідування називають насамперед брак грошей і вільного часу: 50% зазначають, що відвідували б культурні заходи частіше, якби мали більше грошей; 45% – якби мали більше вільного часу. Вага факторів грошей та часу приблизно однакова серед молодших категорій населення, проте ситуація змінюється з віком: літні люди зазначають про брак грошей удвічі частіше, ніж про брак вільного часу. 19% відвідували б культурні заходи частіше, якби вони були ближчі до місця проживання або роботи; у селах такий показник сягає 30%. Менш поширеним фактором є цікавість заходів: 5,5% населення зазначили, що відвідували б культурі заходи частіше, якби вони були більш цікавими, ніж зараз. Зовсім не цікавлять культурні заходи 9% населення.

 

 

17% населення зазначають, що в їхньому населеному пункті зовсім немає можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей. Понад чверть (27%) вважають, що в дітей їхнього населеного пункту таких можливостей достатньо. Чверть (25%) вважають, що такі можливості для дітей є, але їх мало б бути більше, а  22% що їх дуже мало.

Таблиця 6. На Вашу думку, чи достатньо у дітейнаселеного пункту, де Ви проживаєте, можливостей для творчого та мистецького розвитку?

	Відсоток від усіх опитаних
Так, цілком достатньо таких можливостей	26,7	52,0
Деякі можливості є, але їх мало б бути більше	25,3
Ні, таких можливостей дуже мало	21,6	31,5
Ні, таких можливостей зовсім немає	16,6
Важко сказати	9,9	9,9
Разом, %	100,0	100,0
Разом, осіб	2026	2026

Навіть у найбільших містах (населення 500 тисяч і більше) менше половини дорослого населення (43%) сьогодні вважають, що в їхньому населеному пункті достатньо можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей. Мешканці сіл, селищ міського типу та невеликих міст критичніше оцінюють наявність можливостей для творчого та мистецького розвитку дітей у їхніх населених пунктах, ніж мешканці великих міст. Позитивні оцінки мешканців великих міст майже в 5 разів перевищують позитивні оцінки мешканців сіл: зазначають, що можливостей достатньо, 43% мешканців міст з населенням 100 тисяч і більше, а в селах таку ж відповідь дають лише 9% респондентів.

 

Контактна особа для коментарів ЗМІ:

Андрій Крупник, моб. (067) 483 53 80, andrew.kroupnik@gmail.com, керівник проекту «Стан та перспективи розвитку соціокультурної інфраструктури в об'єднаних територіальних громадах» Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення»