ESC or click to close
Press releases and reports
Хто за кого проголосував? Демографія Національного екзит-полу на парламентських виборах
21 липня 2019 року, у день виборів до Верховної Ради України, Консорціум, до якого входять Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провів Національний екзит-пол’2019 – парламентські вибори. Управління проектом, його фінансовий і медійний менеджмент здійснює Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». Наукове керівництво проектом, розробку вибірки і координацію опитування виконує КМІС. Опитування виборців на виході з виборчих дільниць провели Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) і Центр Разумкова. Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць). Теоретично вибірка репрезентативна для України в цілому, для всіх тих дільниць, на яких відбулися вибори. Опитано 11 618 респондентів на 300 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Рівень досяжності склав 74%. Керівник проекту «Національний екзит-пол’2019 – парламентські вибори» — І.Бекешкіна Науковий керівник проекту — Н.Харченко Менеджер робіт Київського міжнародного інституту соціології — А.Грушецький Менеджери робіт Центру Разумкова — А.Биченко, М.Міщенко Консультант — В.Паніотто Національний екзит-пол під час парламентських виборів-2019 здійснюється за фінансової підтримки міжнародних донорів: Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.
ХТО ЗА КОГО ПРОГОЛОСУВАВ:
ДЕМОГРАФІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКЗИТ-ПОЛУ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ Результати опитування на виході з виборчих дільниць дають змогу проаналізувати особливості голосування соціально-демографічних груп виборців, виокремлених за регіональною, поселенською, статевою та освітньою ознаками.
Переваги у регіонах. Переможцем в усіх регіонах України стала партія «Слуга народу». У Західному регіоні партія «Слуга народу» набрала 39,4%, на другому місці – партія «Голос» (14,1%), далі – партія «Європейська солідарність» (12,7%) та «Батьківщина» (9,9%). Більше, ніж в усіх інших регіонах, отримала партія «Свобода» (4,7%). А от підтримка другого призера виборів – партії «Опозиційна платформа – За життя» у Західному регіоні виявилася зовсім незначною – усього 2,0%. У Центральному регіоні лідером теж є партія «Слуга народу» (45,5%), далі – «Європейська солідарність» (10,1%), «Батьківщина» (9,6%), «Опозиційна платформа – За життя» (6,8%) та «Голос» (5,4%). Партія «Сила і честь» у Центральному регіоні отримала свій найкращий результат (5,9%). На Півдні лідерство партії «Слуга народу» найбільше – 50,2%. На другому місці – «Опозиційна платформа «За життя» – 16,7%, здолала 5%-й бар’єр у цьому регіоні й партія «Європейська солідарність» (5,9%). А от «Батьківщина» та «Голос» отримали у Південному регіоні, відповідно, 4,6% та 3,3%. На Сходілідером теж є партія «Слуга народу» (37,6%), але до неї тісно підходить «Опозиційна платформа – За життя» (30,3%). А от решта три партії, що пройшли до Верховної Ради, у Східному регіоні прохідний бар’єр не долають: «Європейська солідарність» – 4,4%, «Батьківщина» – 3,1%, «Голос» – 2,0%. Натомість дві партії, які не набрали 5% у масштабах країни, у Східному та Південному регіонах показали добрі результати: партія «Опозиційний блок» – 8,3% на Сході і 5,5% на Півдні, Партія Шарія – 6,5% на Сході і 4,8% на Півдні.
Вибір жителів населених пунктів різного типу і розміру. У населених пунктах різного типу першість має партія «Слуга народу», причому різниця у підтримці незначна: найбільша – у містах з населенням від 100 тис. жителів (47,6%), найменша – у містах з населенням від 50 до 100 тис. (39,9%). В обласних центрах найбільше голосів набрала партія «Слуга народу» (40,8%), далі йдуть «Європейська солідарність» (13,0%), «Опозиційна платформа – За життя» (10,0%), «Голос» (8,9%) та «Батьківщина» (5,5%). Особливістю великих міст (понад 100 тис. жителів) є більш високий відсоток голосів, отриманих «Опозиційною платформою – За життя» (15,5%) та «Опозиційним блоком» (8,2%). А от «Батьківщина» отримала свій кращий результат у селах (9,8%), посівши там друге місце. У Радикальної партії Олега Ляшка найкращий результат також у селах (5,3%). У виборі чоловіків і жінок відмінності найбільш виражені у підтримці партії «Слуга народу»: за неї проголосували 41,7% чоловіків та істотно більше жінок – 46,0%. У решти кандидатів відмінності зовсім незначні, переважно у межах похибки вибірки, за винятком партії «Європейська солідарність», за яку проголосували 9.6% чоловіків і дещо менше – 8.3% жінок та Партії Шарія, де теж більша підтримка чоловіків – 4,1% чоловіків і 2,4% жінок.
Переваги у вікових групах.. Партія «Слуга народу» є лідером серед виборців в усіх вікових групах, але найбільше – у групі наймолодших, 18–29 років, де за неї проголосувало 58,8% виборців. Прохідний відсоток у цій групі отримали партія «Голос» – 9,4%, «Європейська солідарність» (7,0%) та Партія Шарія (6,8%). У групі виборців 30–39 років партія «Слуга народу» теж є явним лідером (53,5%), далі йдуть партії «Голос» (9,5%), «Європейська солідарність» (8,1%) та Партія Шарія (5,1%). Виборці 40–49 років підтримали переважно такі партії: «Слуга народу» (48,4%), «Європейська солідарність» (11,2%), «Опозиційна платформа за життя» (7,5%), «Голос» (7,2%), «Батьківщина» (5,2%). У групі виборців 50–59 років результати наступні: «Слуга народу» – 42,7%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,6%, «Європейська солідарність» – 9,1%, «Батьківщина» – 7,9%. Серед виборців, старших 60 років, найбільшу підтримку отримала теж партія «Слуга народу», проте меншу, ніж у інших вікових групах – 32,7%, натомість значно більше, ніж у інших вікових групах, отримала партії «Опозиційний блок – За життя» (20,1%) та «Батьківщина» (11,6%). Також прохідний бар’єр серед найстарших виборців здолали партії «Європейська солідарність» (8,6%) та «Сила і честь» (6,1%). А от «Голос» у найстаршій віковій групі отримав лише 3,6%.
Переваги в освітніх групах. Партія «Слуга народу» є лідером в усіх освітніх групах, особливо – серед виборців з незакінченою вищою освітою (власне, це студенти). У групі виборців з вищою освітою у партії «Слуга народу» 40,3% голосів, партії «Європейська солідарність» – 12,8%, «Опозиційної платформи – За життя» – 9,6%, «Голосу» – 8,8%, «Батьківщини» – 6,1%. Серед виборців з незакінченою вищою освітою партія «Слуга народу» отримала 52,9% голосів, «Опозиційна платформа – За життя» – 7,6%, «Голос» – 7%, «Європейська солідарність» – 6,6%, «Батьківщина» – 5,5%, «Партія Шарія» – 5,1%. Серед виборців із середньою спеціальною освітою теж попереду партія «Слуга народу» – 46,8%, у «Опозиційної платформи – За життя» – 13,8%, «Батьківщини» – 8,1%, «Європейської солідарності» – 6,5%, «Голосу» – 5,1%. У групі виборців з повною середньою освітоюпартія «Слуга народу» має 45,7%, «Опозиційна платформа – За життя» – 11,5%, «Батьківщина» – 9,7%, «Європейська солідарність» – 6,4%, а от «Голос» – лише 4,5%, натомість Радикальну партію Олега Ляшка у цій освітній групі підтримує 5,6% виборців. Нарешті, у групі виборців з неповною середньою освітою у партії «Слуга народу» 41,9% голосів, «Опозиційної платформи – За життя» – 13,3%, «Батьківщини» – 9,3%. Не долають прохідний бар’єр у цій освітній групі «Європейська солідарність» (4,3%) та «Голос» (3,7%), натомість непоганий результат мають «Радикальна партія Олега Ляшка» (7,4%) та «Опозиційний блок» (5,9%).
Особливості електоратів кандидатів
За регіонами. В електоратах партій «Голос» (52%) та «Свобода» (55%) більше половини становлять виборці Західного регіону; виборці Заходу і Центру переважають в електоратах «Української стратегії» (79%), «Батьківщини» (78%), Радикальної партії Олега Ляшка (77%), партії «Сила і честь» (77%), «Європейської солідарності» (76%). Натомість виборці Півдня і Сходу складають більшість в електоратах «Опозиційного блоку» (78%), Опозиційної платформи «За життя» (74%), Партії Шарія (69%). А от основний виборець партії «Слуга народу» зосереджений у Центральному та Південному регіонах (67%).
За типом населеного пункту. Найбільший відсоток сільського електорату наявний в електоратах Радикальної партії Олега Ляшка (62%) та «Батьківщини» (42%), а виборці обласних центрів становлять основну частину виборців Партії Шарія (49%), «Громадянської позиції» (49%), «Європейської солідарності» (46%), «Голосу» (43%).
За статтю. Чоловіки переважають серед виборців Партії Шарія (57%), «Громадянської позиції» (56%), «Свободи» (56%). Значна перевага жінок в електоратах «Опозиційного блоку» (61%), партій «Українська стратегія» (58%), «Слуга народу» (58%). За віком. Найбільш молодий електорат – у «Партії Шарія» (52% виборців віком 18-40 років). Порівняно з іншими партіями більше молоді віком до 40 років у складі партій «Голос» (41%) та «Слуга народу» (36%). А найстарший електорат – у «Опозиційної платформи – За життя» (79% виборців – у віці 50 років і старше). Значну частину виборці, яким за 50 років, також складають в електоратах «Батьківщини» (73%), партії «Громадянська позиція» (70%), Радикальної партії Олега Ляшка (69%), партії «Сила і честь» (68%), «Опозиційного блоку» (67%). За рівнем освіти найбільше виборців з вищою і незакінченою вищою освітою присутні в електоратах «Партії Шарія» (68%), «Європейської солідарності» (62%), «Голосу» (60%), найменше – у складі виборців Радикальної партії Олега Ляшка (18%). Коли виборці основних кандидатів визначилися, за кого голосувати? Загалом більше половини виборців (55%) визначилися з вибором партії незалежно від виборчої кампанії, бо «були прихильниками цієї партії задовго до виборів». Це характерно насамперед для виборців «Європейської солідарності» (74%), «Батьківщини» (71%), «Свободи» (70%), «Опозиційної платформи – За життя» (67%), «Опозиційного блоку» (60%). А от виборців, які визначилися в останній день голосування чи безпосередньо на виборчій дільниці, найбільше виявилося серед виборців партій «Українська стратегія» (11%), «Радикальної партії Олега Ляшка» (10%), партії «Громадянська позиція» (10%), «Голосу» (9%).
І. ОСТАТОЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЕКЗИТ-ПОЛУ І ПОРІВНЯННЯ З ОФІЦІЙНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ
Таблиця 1.1 Порівняння даних Національного екзит-полу’2019 (парламентські вибори) з результатами виборів
Таблиця 1.2 Порівняння даних Національного екзит-полу’2019 (парламентські вибори) – окремо КМІС і Центр Разумкова
ІІ. РЕЙТИНГ ПАРТІЙ ЗА РЕГІОНАМИ, ТИПОМ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ, СТАТТЮ, ВІКОМ І ОСВІТОЮ Таблиця 2.1 Рейтинг партій на виборах до ВРУ серед жителів макрорегіонів України
Таблиця 2.1 Рейтинг партій на виборах до ВРУ серед жителів населених пунктів різного типу і розміру
Таблиця 2.3Рейтинг партій на виборах до ВРУ серед чоловіків і жінок
Таблиця 2.4Рейтинг партій на виборах до ВРУ серед вікових груп населення
Таблиця 2.5Рейтинг партій на виборах до ВРУ серед груп населення за рівнем освіти
ІІІ. РЕГІОН, ТИП НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ, СТАТЬ, ВІК, ОСВІТА ВИБОРЦІВ ТОП-ПАРТІЙ Таблиця 3.1 Стать, вік, освіта виборців топ-партій
ІV. КОЛИ ВИЗНАЧИЛИСЯ, ЗА ЯКУ ПАРТІЮ ГОЛОСУВАТИ
Таблиця 4.1 Коли виборці основних партій визначилися, за яку партію голосувати
Коли виборці основних кандидатів визначилися, за кого голосувати? Загалом більше половини виборців (55%) визначилися з вибором партії незалежно від виборчої кампанії, бо «були прихильниками цієї партії задовго до виборів». Це характерно насамперед для виборців «Європейської солідарності» (74%), «Батьківщини» (71%), «Свободи» (70%), «Опозиційної платформи «За життя» (67%), «Опозиційного блоку» (60%). А от виборців, які визначилися в останній день голосування чи безпосередньо на виборчій дільниці найбільше виявилося серед виборців партій «Українська стратегія» (11%), «Радикальної партії Олега Ляшка» (10%), партії «Громадянська позиція» (10%), «Голосу» (9%).
31.7.2019
|
Our social media: