З 21 по 25 лютого 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 1500 інтерв'ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які  були проведені з 15 по 18 грудня, з 22 по 25 листопада, з 4 по 7 листопада,  з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року.

• В оцінці успішності влади у справі вирішення конфлікту на Донбасі відбулося погіршення порівняно з груднем: тільки 25% опитаних думають, що влада успішна (у грудні було 40%), а 70% - що не успішна (у грудні було 50%).

• Боротьба з корупцією на вищих щаблях владі неуспішна: так думають 83% учасників дослідження (у грудні було 76%), бачать успіх 12% (у грудні було 17%).

• Більшість українців не бачить просування в розслідуванні резонансних кримінальних справ: так вважають 80% у лютому (у грудні було 71%), відзначають успіх тільки 11% (у грудні було 17%).

• 80% респондентів не бачать успіхів нової влади у справі зниження тарифів ЖКГ, 14% - бачать. У порівнянні з груднем оцінки стали гіршими.

• Майже половина опитаних (46%) сказали, що їхні витрати на оплату послуг ЖКГ у січні 2020 року зросли порівняно з січнем 2019 року. У 39% респондентів ці витрати не змінилися або зменшилися.

• 21% учасників дослідження вказали, що витрачають на оплату послуг ЖКГ більше половини доходу сім'ї. Ця частка зросла порівняно з опитуваннями КМІС листопада-грудня минулого року (тоді було 14% і 16% відповідно). Якщо порівняти результати цього дослідження з опитування КМІС, проведеним в 2015 році на замовлення Фонду Фрідріха Еберта (http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/Stavlennya_ua_do_energozberezhennia_ukr.pdf), то за 4 роки частка тих домогосподарств, які витрачають більше половини доходу на комунальні послуги, зросла більш, ніж втричі – з 6% до 21%. Частка українців, що витрачають на оплату послуг ЖКГ менше третини доходу сім'ї в лютому зменшилась порівняно с дослідженнями листопада та грудня: 42% в лютому і 53% та 48% в листопаді та грудні відповідно. Ще більша різниця за цим показником з дослідженням 2015 року: тоді менше третини доходу витрачали на послуги ЖКГ 66% опитаних, тепер – тільки 42%.

• До Володимира Зеленського позитивно ставляться в лютому 47% опитаних, негативно – 24%. Якщо порівнювати ці дані з грудневим опитуванням, то частка тих, хто ставиться до Зеленського позитивно, зменшилася на 13 відсоткових пунктів (було 60%), а частка тих, хто ставиться до нього негативно, зросла на 10 відсоткових пунктів (було 14%).

• До Олексія Гончарука позитивно ставляться в лютому 8% опитаних, негативно – 33%. Якщо порівнювати ці дані з грудневим опитуванням, то частка тих, хто ставиться до Гончарука позитивно, зменшилася на 4 відсоткових пункти (було 12%), а частка тих, хто ставиться до нього негативно, зросла на 11 відсоткових пунктів (було 22%).

• До Дмитра Разумкова позитивно ставляться в лютому 21% опитаних, негативно – 16%. Якщо порівнювати ці дані з грудневим опитуванням, то частка тих, хто ставиться до нього негативно, зросла на 5 відсоткових пунктів (було 11%).

• До Святослава Вакарчука позитивно ставляться в лютому 16% опитаних, негативно – 36%. Якщо порівнювати ці дані з грудневим опитуванням, то частка тих, хто ставиться до Вакарчука позитивно, зменшилася на 6 відсоткових пунктів (було 22%).

• До Петра Порошенко в лютому позитивно ставляться 14% опитаних, негативно – 61%; до Юрія Бойка позитивно ставляться 23% респондентів, негативно – 31%; до Віктора Медведчука позитивно ставляться 16% учасників дослідження, негативно – 45%; до Вадима Рабіновича позитивно ставляться 14%, негативно – 41%.

• Оцінка дій президента України порівняно з груднем в лютому погіршилася: на 15 відсоткових пунктів стало менше тих, хто схвалює його роботу (з 62% до 47%), і на 15 відсоткових пунктів зросла частка тих, хто не схвалює (з 25% до 40%).

• Оцінка дій Кабінету міністрів порівняно з груднем в лютому погіршилася: на 14 відсоткових пунктів стало менше тих, хто схвалює його роботу (з 35% до 21%), і на 20 відсоткових пунктів зросла частка тих, хто не схвалює (з 46% до 66%).

• Оцінка дій Верховної Ради порівняно з груднем в лютому погіршилася: на 16 відсоткових пунктів стало менше тих, хто схвалює її роботу (з 35% до 19%), і на 21 відсотковий пункт зросла частка тих, хто не схвалює (з 49% до 70%).

• Оцінюючи роботу уряду Гончарука за період с кінця серпня минулого року по лютий цього року, тільки близько 11% опитаних поставили оцінку «добре» або «відмінно» (4 та 5 за п’ятибальною шкалою). Більшість же респондентів вважає, що уряд Гончарука з моменту призначення працював або «дуже погано» (27%), або ж поставили «двійку» (19%), або дали оцінку «3» (задовільно) – таких 37%.

• Відносна більшість опитаних (44%) думає, що треба відправити у відставку діючий склад Кабінету Міністрів, 37% думають, що уряд на чолі з Гончаруком ще має працювати.

• Якби всеукраїнський референдум про продаж землі сільськогосподарського призначення відбувався найближчої неділі, 15% українців проголосували б на референдумі "за" ринок землі, 62% - "проти", ще 18% не брали б участі в голосуванні. Протягом періоду листопад 2019 року – лютий 2020 року, частка прихильників продажу землі знижувалася: 22% в листопаді, 19% - в грудні, 15% - в лютому.

• 33% опитаних вважають, що держава має забезпечити російськомовним громадян України правом отримувати шкільну освіту російською мовою по всій території України, ще 40% - що в тих областях, де більшість населення цього бажає, але не по всій території України, 24% респондентів вважають що держава не має забезпечувати такого права.

• 37% опитаних вважають, що держава має забезпечити російськомовним громадян України право спілкуватися з чиновниками російською мовою по всій території України, ще 31% - що в тих областях, де більшість населення цього бажає, але не по всій території України, 28% респондентів вважають, що держава не має забезпечувати такого права.

Коментар В.Паніотто

Як бачимо, значна частина населення за те, щоб держава забезпечувала можливість спілкування з чиновниками російською мовою.  Разом з тим інші дослідження показують, що більшість хоче, щоб українська мова була єдиною офіційною і державною, і щоб чиновники в робочий час говорили українською (див.  https://dif.org.ua/article/%20patriotyzm_mova).  Чи є громадська думка з цього приводу сформованою і чи не залежить вона від формулювання запитання, чи є вона амбівалентною, або тут немає суперечності, а респонденти відповідають, маючи на увазі різні аспекти цієї проблеми, – все це потребує подальших досліджень.

Додаток. Таблиці

Наскільки успішно чи не успішно, на вашу думку, нова влада (Президент Зеленський, Кабінет Міністрів, Верховна Рада, правоохоронні органи) справляються з такими завданнями… 

Скажіть, будь ласка, якщо порівняти суму за оплату послуг ЖКГ (опалення, газ, електрика, гаряча вода, вивіз сміття і т. д.), яку ваша родина заплатила за січень цього року з такою ж сумою за січень минулого, 2019 року, то вона…

Скажіть, будь ласка, який приблизно відсоток від загального доходу Вашої сім'ї за січень було витрачено на оплату послуг ЖКГ (опалення, газ, електрика, гаряча вода, вивіз сміття і т. д.)?

Кого з цих політиків чи громадсько-політичних діячів Ви знаєте? Як ви в цілому ставитеся до цього політика - позитивно, негативно чи нейтрально?