Майже половина опитаних (45%) сказали, що їхні витрати на оплату послуг ЖКГ у жовтні 2019 року зросли порівняно з жовтнем 2018 року. У 35% респондентів ці витрати не змінилися або зменшилися.

До Володимира Зеленського позитивно ставляться в кінці листопада 52% опитаних, негативно – 19%. Протягом осені частка тих, хто ставиться до Зеленського позитивно, зменшувалась: 73% в вересні, 66% - в жовтні, 64% на початку листопада, 52% - в кінці листопада. Частка тих, хто ставиться до Зеленського негативно, протягом осені зростала: 7% в вересні, 9% в жовтні, 12% на початку листопада, 19% в кінці листопада.

• 47,2% опитаних киян вважають, що в Україні справи йдуть у правильному напрямку, 40,1% – що у неправильному напрямку. Ще 12,7% респондентів не змогли або відмовилися відповідати на запитання;
• На аналогічне запитання щодо справ у Києві 44,6% респондентів відповіли, що справи в місті в цілому йдуть у правильному напрямку, 44,5% – що у неправильному напрямку. Ще 6,1% респондентів не змогли або відмовилися відповідати на запитання.
• 34,4% респондентів «добре» оцінюють діяльність В. Кличка на посаді мера Києва, «погано» оцінюють його діяльність – 30,9%. Ще 34,5% оцінюють його діяльність «ні добре, ні погано».

З 9 по 11 жовтня КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. 

В жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: президента Зеленського (73% і 66%), прем'єр-міністра Гончарука (17% і 10%) і спікера парламенту Разумкова (33% і 27%). 

Абсолютна більшість українців схвалюють скасування недоторканості народних депутатів України (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Разом з тим, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить залежність депутатів від президента України і зробить їх менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців в Раді (50% не згодні з цим).

Більше половини населення не схвалюють скасування мораторію на продаж землі (52%). За думкою 64% українців, питання продажу землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися на референдумі.

Основними мотивами голосування  на президентських виборах були: ідеї та пропозиції кандидатів (23,5%),  можливості кандидата забезпечити мир на Донбасі (20%) та привабливість особистості (16%).   Відмінність мотивів голосування за кандидатів полягає у тому, що  Зеленського більше підтримували як «нового» кандидата, Петра Порошенка – як кандидата, який вже багато зробив для України і зможе домогтися вступу України до НАТО, Юрія Бойка – як кандидата, що зможе забезпечити мир на Донбасі, а Юлію Тимошенко – як кандидата, що має стратегію розвитку країни.