Until the registration of parties and candidates, any list of candidates has the right to exist. Meanwhile, the rating of a candidate depends on how many candidates from the same electoral field are on the list - the more of them, the lower the rating of each candidate. The same applies to parties. In addition, a significant role is played by who is considered the party leader. Therefore, now, before the registration of the lists of candidates / parties, all the obtained data on the ratings are conditional and depend on the list offered to the respondents. At the same time, the more different the lists, the less substantiated is the comparison of the results obtained with different lists. In addition, the results of the survey are influenced by a number of factors, such as the survey method (telephone survey or face-to-face survey, and "inside" these methods are also affected by a specific implementation - for example, completely random sampling or quota sampling), the order and context of the questions in the questionnaire (including the influence of which question is asked earlier - about the parliamentary or presidential elections), etc.

Більшість респондентів – 54,4% – вважають, що за останні 2 роки фінансове становище їхньої родини погіршилося. Про покращення говорять 11,3% респондентів, а 33,6% стверджують, що нічого не змінилося за цей період.

Разом з цим, респондентам ставилося запитання, що, на їхню думку, є головною причиною економічної кризи в Україні і пропонувалося обрати з 4 варіантів. Найбільше респондентів – 42,9% – вважають основною причиною високий рівень корупції. Трохи менше респондентів (33,8%) пояснюють кризу некомпетентністю влади. 

Серед жителів Харкова переважають позитивні оцінки напрямку справ у місті: 48% вважають, що справи розвивають у правильному напрямку, проти 32,8%, які, навпаки, вважають, що вони розвиваються в неправильному напрямку.

Серед запропонованого переліку сфер розвитку найбільше респондентів обирали медицину – 68,3%. Топ-сферами також є ремонт житлового фонду (54,1%), внутрішньоквартальні дороги (49,6%), соціальний захист населення (45,4%) і двори та прибудинкові території (41,5%).

Більшість респондентів (69%) змогли пригадати принаймні рік, в якому відбулася аварія. Проте, лише трохи більше половини опитаних (52%) знають точну дату.  Незважаючи на те, що опитування проводилось у дати, близькі до роковин аварії, майже третина населення України (31%) не змогли пригадати рік аварії, майже половина населення (48%) на знають точну дату.

У порівнянні з опитуванням, яке проводилося рік тому, частка українців, які змогли пригадати точну дату аварії на ЧАЕС зросла з 40% до 52%, а частка тих, хто знає принаймні рік майже не змінилася (опитування 2020 року зафіксувало 68% таких українців).