З 14 по 17 травня 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 2000 інтерв'ю. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.

Дані цього дослідження порівнюються з результатами опитувань КМІС, які  були проведені з 7 по 11 квітня та 27 по 30 березня.

Згідно з дослідженням, яке провів Київський міжнародний інститут соціології в період з 9 до 29 квітня 2020 року, майже половина громадян України знають або щось чули про Національну програму Президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» і хочуть, щоб вона тривала, незважаючи на пандемію коронавірусу.

Якби вибори Президента України відбувалися в кінці квітня, то за тих чи інших кандидатів проголовував би такий відсоток населення (рейтинг 1, дані зі стовпчика 1 таблиці 1) –

• 27,7%  проголосували б за Володимира Зеленського,
•  9,7% – за Петра Порошенка,
•  8% – за Юрія Бойка,
•  6,3% – за Юлію Тимошенко,
•  4,1% – за Ігоря Смешка,
•  2,8% – за Анатолія Гриценка,
•  2,3% – за Олега Ляшка...

Лише близько третини респондентів вказали, що за останні пів року вони спілкувалися про політику з тими, хто не підтримує їх думку (Таблиця 1). При цьому кожен десятий вів такі розмови кілька разів на тиждень або практично кожен день.

До найбільш розповсюджених ефектів такого спілкування (Таблиця 2) належать почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів, а також легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем. Кожен десятий з усіх опитаних відчував це достатньо часто або майже завжди під час спілкування з політичними опонентами.

Міжособистісна політико-психологічної напруженість відсутня взагалі або знаходиться на нормальному рівні у 89,0% опитаних. Відповідно рівень її вище норми мають 11% респондентів.

В Україні у лютому 2020 року добре або дуже добре ставилося до Росії 54% українців, погано або дуже погано — 33%, 13% не визначилися;  за півроку (з вересня 2019 р, коли проводилися останні заміри) ситуація в Україні щодо ставлення до Росії практично не змінилася.

В Росії навпаки, кількість тих, хто добре або дуже добре ставиться до України зменшилася (було 56%, стало 41%). Кількість тих, хто ставиться негативно до України збільшилася (було 31%, стало 47%).