В Україні у вересні 2019 року добре та дуже добре ставилося до Росії 54% українців, погано або дуже погано — 35%, 12% не визначилися;  

За весь період спостережень (з 2008 до 2019) українці краще ставилися до Росії, ніж росіяни до України.  У вересні 2019 року, вперше за роки моніторингу, кількість тих, хто добре ставиться в Росії до України більша, ніж в Україні до Росії – 56%. Погано або дуже погано до України ставляться 31% опитаних, тобто зараз  росіянидещо краще ставляться до України, ніж українці до Росії (56% у порівнянні з 54%, різниця невелика, у 2 відсоткових пункти).

З 9 по 11 жовтня КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. 

В жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: президента Зеленського (73% і 66%), прем'єр-міністра Гончарука (17% і 10%) і спікера парламенту Разумкова (33% і 27%). 

Research on the size of shadow economy in Ukraine has been conducted in 2019 by Kyiv International Institute of Sociology under H2020 Project SHADOW, which financed by the European Commission (GA no. 778188).

The task of the project is an exploration of the nature of informal economies and shadow practices in the former USSR region.

Абсолютна більшість українців схвалюють скасування недоторканості народних депутатів України (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Разом з тим, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить залежність депутатів від президента України і зробить їх менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців в Раді (50% не згодні з цим).

Більше половини населення не схвалюють скасування мораторію на продаж землі (52%). За думкою 64% українців, питання продажу землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися на референдумі.

Основними мотивами голосування  на президентських виборах були: ідеї та пропозиції кандидатів (23,5%),  можливості кандидата забезпечити мир на Донбасі (20%) та привабливість особистості (16%).   Відмінність мотивів голосування за кандидатів полягає у тому, що  Зеленського більше підтримували як «нового» кандидата, Петра Порошенка – як кандидата, який вже багато зробив для України і зможе домогтися вступу України до НАТО, Юрія Бойка – як кандидата, що зможе забезпечити мир на Донбасі, а Юлію Тимошенко – як кандидата, що має стратегію розвитку країни.