КИЕВСКИЙ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ
ИНСТИТУТ
СОЦИОЛОГИИ
социологические и
маркетинговые
исследования
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Чи має Україна виконувати всі вимоги ЄС для якнайшвидшого вступу: результати телефонного опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року

Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 6-20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2.5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати менше респондентів, що проживають в окупованих населених пунктах, зокрема їх кількість складає 0.2%. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

Виконати всі вимоги ЄС і якнайшвидший вступ vs. Відстоювати інтереси та не погоджуватися на окремі вимоги і можлива затримка із вступом

 

Хоча в українському суспільстві є консенсус щодо вступу до ЄС (81% підтримують вступ до ЄС), але при цьому 62% респондентів загалом дотримуються думки, що Україна має відстоювати свої інтереси і не погоджуватися на певні вимоги, навіть якщо через це відкладеться в часі набуття повноправного членства.

Водночас 31% респондентів вважають, що Україна має схвалювати всі необхідні закони та виконувати всі вимоги ЄС, аби тільки якнайшвидше стати членом організації.

 

Графік 1. З якою точкою Ви згодні в більшій мірі?

 

 

На графіку 2 дані наведені в регіональному вимірі[1]. Як ми показували раніше, між регіонами є консенсус і підтримка євроінтеграції. Також ми бачимо, що більшість жителів у всіх регіонах скоріше обирає варіант відстоювати інтереси і не погоджуватися на окремі вимоги, навіть якщо через це відкладеться вступ до ЄС.

 

Графік 2. Виконання вимог ЄС у регіональному вимірі

 

 

На графіку 3 дані наведені серед тих, хто голосував би «за» / «проти» / «не голосували б» / «не визначилися» на референдумі щодо вступу до ЄС. Навіть серед тих, хто підтримує вступ до ЄС, більшість (59%) вважають, що потрібно відстоювати інтереси і не погоджуватися на окремі вимоги.

 

Графік 3. Виконання вимог ЄС залежно від того, як би респондент голосував на референдумі щодо вступу до ЄС

 

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Важливо правильно розуміти, що саме вимірює це запитання. Прагнення до вступу до ЄС безумовно домінує серед населення України. Проте розглянуті в цьому пресрелізі результати показують, що це прагнення не є повністю беззастережним і загалом українці відчувають, що є певні питання, які потребують справедливої та уважної дискусії з ЄС.

 Водночас ми хочемо підкреслити, що щодо окремих вимог ЄС, якби ми описували респондентам конкретні вимоги, абсолютна більшість українців скоріше за все висловила б повну згоду і вважали, що їх треба безумовно виконувати. Крім цього, якщо українці і готові на певну «відстрочку» членства, то навряд чи готові чекати дуже довго. Тобто такі результати не дають «індульгенцію» політикам, журналістам та експертам затримувати реалізацію або спотворювати справедливі та обґрунтовані вимоги ЄС до України.

З нашого багаторічного досвіду моніторингу громадських настроїв можна обґрунтовано припускати, що абсолютна більшість українців погодилися б з вимогами щодо боротьби з корупцією, забезпечення справедливого правосуддя і верховенства права. Те саме стосується зменшенням впливу олігархів на політику в Україні. Водночас дуже можливо, що громадяни вимагали б ретельніших перемовин щодо питань соціально-економічного характеру. А також можливий спротив викликали б вимоги, пов’язані з питаннями цінностей та ідентичності (будемо надіятися, ніхто з членів ЄС не буде вимагати від України щось подібне до того, що Болгарія вимагає від Північної Македонії).

 

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

Деякі люди вважають, що зараз Україна має ухвалювати всі необхідні закони і виконувати всі вимоги Європейського Союзу, тільки щоб якнайшвидше стати членом Європейського Союзу.

Інші люди вважають, що Україна повинна відстоювати свої інтереси і не погоджуватися на окремі вимоги Європейського Союзу, навіть якщо через це відкладеться в часі набуття Україною повноправного членства.

А з якою точкою Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ ТВЕРДЖЕНЬ

(% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 року Україна в цілому Захід[2] Центр Південь Схід
Україна має ухвалювати всі необхідні закони і виконувати всі вимоги Європейського Союзу, тільки щоб якнайшвидше стати членом Європейського Союзу 31 33 31 32 21
Україна повинна відстоювати свої інтереси і не погоджуватися на окремі вимоги Європейського Союзу, навіть якщо через це відкладеться в часі набуття Україною повноправного членства 62 61 60 62 71
Я ВЗАГАЛІ ПРОТИ ЧЛЕНСТВА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 1 0 1 1 0
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 6 5 8 5 8
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 0 0 1

 

 


Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

 

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх 5 місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. На початку липня представники ЄС оцінювали, що зараз у цих країнах перебувають 3.2-3.7 млн українців – дорослих і дітей. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Крім цього, частина українців виїхали в інші країни, крім ЄС. Зокрема, значну частину українців насильно вивезли в росію і Білорусь (за деякими оцінками близько 1 млн). Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 10% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 14% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2.5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – 0.2%. Але потрібно враховувати, що значна частина населення продовжує виїжджати з цих територій, тому, скоріше за все, не більше 1.5-2.5% серед загалом дорослого населення України недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні невеликий методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти.

Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Наприклад, експеримент із «задуманим знайомим» показує невелику різницю із прямим запитанням. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні.

У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.



[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу.

[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


29.7.2022
ФИЛЬТР ПО ДАТЕ
Год:
Месяц: