Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 16-22 травня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до критики дій влади. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1067 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1067 респондентів 22 до 24 лютого 2022 року проживали на території, яка зараз окупована), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Восени 2023 року КМІС проводив опитування, за результатами якого 70% українців висловили думку, що необхідно і зараз критикувати дії влади[1]. Опитування засвідчило кардинальні зміни в громадській думці, оскільки на початку повномасштабного вторгнення більшість навпаки виступали за те, що не варто розхитувати ситуацію та критикувати дії влади.

У травні 2024 року КМІС поставив подібне запитання, але з більш деталізованими варіантами відповідей. Нас цікавило питання, чи українці прагнуть більш жорсткої, безкомпромісної критики, чи вони скоріше схиляються до конструктивної критики окремих дій влади. Нижче на графіку 1 можна побачити отримані результати.

Більшість українців – 63% – вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які би не розхитували ситуацію в країні (50%), або взагалі зараз не варто допускати критику (13%). Водночас третина українців (31%) вважають, що вже зараз критика має бути жорсткою і безкомпромісною. Решта 5% не змогли визначилися із своєю думкою.

Графік 1. Деякі люди вважають, що на період війни не можна критикувати дії влади, щоб не розхитувати ситуацію. Інші вважають, що важливо зберігати можливість критикувати, щоб можливі помилки були виправлені та враховані на майбутнє. А з якою з цих думок Ви погоджуєтеся в більшій мірі?

Нижче на графіку 2 дані наведені у розрізі мешканців окремих регіоні України. Ситуація досить подібна на Заході, в Центрі і на Півдні, де більшість (62-66%) вважають, що критика має бути в конструктивних рамках або взагалі відсутньою.

Водночас на Сході ситуація практично паритетна – 49% виступають за більше конструктивну критику, 47% наполягають на жорсткій безкомпромісній критиці.

Графік 2. Ставлення до критики дій влади у регіональному розрізі

У рамках цього ж опитування ми ставили запитання про довіру В. Зеленському[2]. Загалом Президенту В. Зеленському довіряють 59% (з них повністю – 21%, скоріше – 38%), не довіряють – 36% (з них зовсім – 22%, скоріше – 14%). Нижче на графіку 3 наведені дані, як респонденти ставляться до критики окремих дій влади залежно від довіри В. Зеленському.

Як можна бачити, лише серед тих, хто зовсім не довіряє Президенту (нагадаємо, таких 22% серед усього населення) більшість (62%) вважають, що критика має бути жорсткою і безкомпромісною. І при цьому навіть серед них третина (34%) вважають, що критика має бути щонайменше в конструктивних рамках.

Уже серед тих, хто скоріше не довіряє Президенту, ситуація змінюється на протилежну. Так, більшість (59%) наполягають на конструктивних рамках для критики (або взагалі проти неї). Підтримують жорстку безкомпромісну критику – близько третини (39%).

Серед же тих, хто довіряє Президенту, 76-77% вважають, що критика має бути в конструктивних рамках або відсутньою (проти 18-20%, які говорять про жорстку безкомпромісну критику).

Графік 3. Ставлення до критики дій влади у розрізі рівня довіри В. Зеленському

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Питання доцільності критики окремих дій влади лишається актуальним і зараз, після понад двох років повномасштабного вторгнення. З одного боку, можна почути справедливий аргумент, що надмірна критика може розхитувати ситуацію всередині країни та погіршувати відносини України із Західними партнерами. З іншого боку, справедливим є також погляд, що без критичного зворотного зв’язку певні хибни практики можуть продовжуватися та загрожувати Україні та українцям.

Результати опитування показують, що українці переважно займають досить прагматичну та виправдану позицію. Так, представники влади не повинні мати «імунітет» від критики на тлі повномасштабної війни. І водночас опозиційні політики, критично налаштовані журналісти та громадські активісти не повинні своєю діяльністю руйнувати стабільність та розхитувати ситуацію.

Досягнення успіху у війні є спільною справою і влади, і громадськості, і простих українців. Лише спільними діями ми можемо наблизити Перемогу. Спільні дії передбачають формування спільного простору якщо не щирої довіри, то хоча би конструктивної взаємодії. Більшість простих українців підтримують конструктивну співпрацю (з елементами здорової критики та без деструктивної агресивності), тому ми передусім закликаємо владу та журналістів / громадських активність також бути спокійними, виваженими і конструктивними.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Деякі люди вважають, що на період війни не можна критикувати дії влади, щоб не розхитувати ситуацію. Інші вважають, що важливо зберігати можливість критикувати, щоб можливі помилки були виправлені та враховані на майбутнє. А з якою з цих думок Ви погоджуєтеся в більшій мірі?