Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 23 липня-4 серпня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, наскільки на думку українців імовірно, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1022 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1022 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. При цьому під час опитування реалізовувався експеримент: респонденти були випадково розподілені на три підвибірки і кожній підвибірці зачитувався різний супровідний текст щодо безпекових питань для України в майбутньому. У кожній підвибірці було 335-347 респондентів, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 7,2%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Опитування КМІС, проведене в травні-червні 2025 року, показало значне зростання песимізму щодо оцінки майбутнього України[1]. Цього разу ми провели експеримент, коли респондентам зачитувалися різні умови-сценарії і ми дізнавалися після цього їх думку, наскільки ймовірно, що через 10 років Україна стане процвітаючою країною в рамках Європейського Союзу[2]. Ці умови-сценарії були:

• «Європа не може надати надійних стабільних гарантій безпеки, тому Україна має покладатися на власну військову та економічну міць» – це сценарій, коли Україна не має надійних зовнішніх гарантій безпеки і має здійснювати опору лише на власні сили;
• «Хоча Європа не надсилає миротворців, Україна отримує від Європи стабільну військову та економічну підтримку» – це сценарій, коли Європа надає стабільну підтримку Україні;
• Контрольна група – жодний додатковий текст-уточнення не зачитувалися.

Як можна бачити, загалом 53% вважають скоріше чи дуже ймовірним, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Вважають це скоріше чи зовсім малоймовірним – 40%.

Водночас, як виявилося, додаткова інформація про необхідність покладання на власні сили чи про стабільну підтримку від Європи практично не вплинула на оцінку ймовірності квітучого майбутнього через 10 років. Незалежно від умов-сценарію половина (51-55%) вважають імовірним успішне майбутнє, а 39-49%, навпаки, мають песимістичні очікування. Можливо, серед українців уже є доволі кристалізоване уявлення про роль і потенціал Європи як надійного союзника, тому додаткова інформація, яку ми зачитували, уже не мала вплив на оцінку ймовірності респондентом.

Графік 1. На Вашу думку, наскільки ймовірно, що через 10 років Україна стане процвітаючою країною в рамках Європейського Союзу?

Нижче на графіку дані наведені в регіональному вимірі[3]. Оскільки додаткові сценарії-умови практично не мали впливу, далі дані наведені в цілому для всієї вибірки.

Отже, як можна бачити, із Заходу на Схід знижується частка тих, хто оптимістично оцінює майбутнє України через 10 років – з 57% до 44%. Причому відбувається це за рахунок зростання невизначеності – з 5% до 16%. У той же час частка песимістів майже однакова у всіх регіонах – 38-40%.

Графік 2. Чи ймовірно, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС у регіональному вимірі

У цьому ж опитуванні ми ставили запитання, як українці сприймають політику Європи щодо України. Так, 63% продовжують вважати Європу надійним союзником, а 27%, навпаки, вважають, що Європа втомилася і тисне для неприйнятного миру[4]. На графіку нижче наведені дані, як ці сегменти населення України оцінюють імовірність бути процвітаючою країною через 10 років.

Так, серед українців, які досі відчувають надійну підтримку Європи, рівень оптимізму вищий – серед них 58% вважають, що Україна буде через 10 років процвітаючою країною, не вважають так – 35%. Серед же тих, хто розчарований підтримкою Європи, лише 43% є оптимістами проти 49%, які песимістично оцінюють майбутнє країни.

Графік 3. Чи ймовірно, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС у розрізі сприйняття політики Європи щодо України

Серед тих, хто довіряє Президенту В. Зеленському, більшість – 64% – оптимістично оцінюють майбутнє України. Частка тих, хто налаштовані песимістично – 31%.

Водночас серед тих, хто не довіряє, більшість (54%) вважають малоймовірним, що Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Налаштовані оптимістично – 39%.

Графік 4. Чи ймовірно, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС у розрізі довіри Президенту В. Зеленському

Також важливо розглянути дані в розрізі віку. Як можна бачити на графіку нижче, Відносно більш оптимістично налаштовані – молоді українці до 30 років, а також українці у віці 60 років і старше.

Відносно вищий оптимізм серед молоді є позитивною тенденцією, хоча все одно треба зважати, що 38% українців до 30 років вважають малоймовірним успіх України через 10 років. Оскільки люди у віці до 30 років часто менш залежні від кар’єри та сімейних зобов’язань, вони є більш мобільними і можуть легше наважитися на еміграцію.

Графік 5. Чи ймовірно, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС у розрізі віку

У рамках цього опитування респонденти також відповідали на запитання про ставлення до умовних мирних планів від США, Європи / України та Росії[5]. У таблиці нижче зазначено, як сприймають ці плани ті, хто оптимістично / песимістично налаштований щодо майбутнього України.

Ті, хто песимістично оцінюють майбутнє країни, у більшій мірі готові прийняти мирні плани від США і Росії. Проте при цьому важливо зазначити, що у випадку російського плану фактичної капітуляції переважна більшість тих, хто песимістично оцінюють майбутнє, все одно відкидають його. Тобто попри скептицизм, якою буде Україна через 10 років, переважна більшість категорично проти капітуляції України.

Таблиця 1. Ставлення до умовних мирних планів у розрізі оцінки ймовірності України бути процвітаючою країною-членом ЄС через 10 років

Також респондентам, які вважають малоймовірним або сумніваються в щасливому майбутньому через 10 років, ставилося додаткове запитання у відкритій формі – чому саме вони так вважають. Нижче на графіку наведені основні відповіді (а в Додатку можна знайти повний перелік відповідей).

Так, найчастіше респонденти пояснювали це поширеністю корупції в Україні, неефективністю / незадоволеністю українською владою, небажанням самого ЄС приймати Україну, тим, що відбудова займе більше 10 років і взагалі значними руйнуваннями країни через війну.

Графік 6. Чому саме Ви вважаєте це малоймовірним / Чому саме Ви сумніваєтеся? (відкрите запитання)

% серед тих, хто вважає скоріше чи зовсім малоймовірним або сумнівається, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС, топ-відповіді

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Зараз в Україні визначальним контекстом, який впливає на різні суспільні настрої, є повномасштабна війна та очікування, коли і як вона завершиться. У українців наразі немає, на жаль, однозначних підстав бути впевненими, що війна триватиме недовго і завершиться на прийнятних для України умовах, а це зміцнює відчуття невизначеності та стривоженості.

Водночас варто звернути увагу, що є умовно два важливих фактори, які впливають на сприйняття майбутнього України – довіра українській владі та сприйняття прихильності Європи до успіху України. Коли українці відчувають, що ухвалені владою рішення спрямовані на реформування та розвиток країни, на досягнення справедливості – українці більш оптимістично налаштовані, якою буде країна через 10 років. Тому шкода від невдалих рішень (зокрема, які ми бачили в липні, але які, на щастя, були скасовані) не обмежується лише рівнем довіри владі та зниженням її перспектив бути переобраною на наступних виборах. Шкода має більший широкий та більш руйнівний вплив, оскільки сіє глибоку зневіру в суспільстві і веде багатьох до міркувань, що нічого в Україні змінити неможливо і перспектив немає.

Важливим є також і сприйняття політики Європи. Коли українці бачать тверду прихильність європейських союзників до України, це дає віру, що Україну дійсно чекають в європейській родині і будуть надавати всю необхідну підтримку. Проте важливо, щоб ця підтримка мала практичний вимір і українці крім сильних слів могли з європейською (або фінансованою Європою) зброєю в руках давати відсіч російському ворогу. Практичний вимір стосується і конкретних кроків, які би в не дуже довгостроковій перспективі привели Україну до повноправного членства в ЄС.

Українці продовжують демонструвати дивовижну стійкість і волю до продовження боротьби. І вони продовжать опір в будь-якому випадку, оскільки війна зберігає екзистенційні виклики. Українці заслуговують на надію – на надію, що в майбутньому, після всіх жертв і руйнувань, на нас нарешті чекає омріяна квітуча країна. Українське суспільство має виконувати своє «домашнє завдання», але і наші друзі в Європі також повинні мати хоробрість і рішучість в європейській інтеграції України.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Уявіть, будь ласка, що війна завершилася. … [SPLIT-SAMPLE – ВАРІАНТ А, Б чи В].

А – [БЕЗ ДОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ]

Б – Європа не може надати надійних стабільних гарантій безпеки, тому Україна має покладатися на власну військову та економічну міць.

В – Хоча Європа не надсилає миротворців, Україна отримує від Європи стабільну військову та економічну підтримку.

На Вашу думку, наскільки ймовірно, що через 10 років Україна стане процвітаючою країною в рамках Європейського Союзу?

[ЯКЩО 3-4] Чому саме Ви вважаєте це малоймовірним? [ЯКЩО 5] Чому саме Ви сумніваєтеся?

_____________________________________________________________________________

ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК ВІДПОВІДЕЙ НА ВІДКРИТЕ ЗАПИТАННЯ І % СЕРЕД ТИХ, ХТО ВІДПОВІДАВ НА ЗАПИТАННЯ: