ESC or click to close
Пресс-релизы и отчеты
Політичні орієнтації населення України: за шість тижнів до виборів
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 4 по 13 лютого цього року у співпраці з кафедрою соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» провів репрезентативне вибіркове опитування дорослого населення України. Методом інтерв’ю опитано 2014 респондентів, що мешкають у 111 селах, селищах міського типу та містах всіх областей та Криму, а також у Києві, за чотириступеневою стохастичною на кожному ступені вибіркою, що забезпечує репрезентативність даних для дорослого населення України віком від 18 років. Вибірка розроблена на основі випадкового відбору 210 точок опитування (поштових ділянок) по всій Україні (в усіх 24 областях України та в АР Крим). Процес побудови вибірки заснований на випадковому відборі вулиць, будинків та квартир у межах кожної поштової ділянки. Завершальним етапом є випадковий відбір респондентів у домогосподарствах. Статистична похибка вибірки з ймовірністю 0.95 не перевищує
(Наведені теоретичні величини статистичної похибки без врахування дизайн-ефекту; для переважної більшості показників вплив дизайну застосованої в опитуванні стохастичної вибірки підвищує похибку не більше ніж у 1.5 рази). За даними опитування, проведеного КМІС у перший половині лютого:
v найбільше прихильників серед усіх виборців України мають:
v якщо б вибори відбулися в середині лютого, у голосуванні найімовірніше взяли б участь 70% виборців, а до Верховної Ради пройшли б шість партій і блоків за такими результатами голосування: Партія регіонів – 37% поданих голосів, блок “Наша Україна” – 20,4%, блок Юлії Тимошенко – 16,6%, Соціалістична партія - 6,3%, блок Литвина - 4,5%, Комуністична партія – 3,1%; v відносно найвищий рівень довіри серед виборців України мають Віктор Ющенко та Віктор Янукович, яким повністю або переважно довіряють, відповідно, 32,0% та 32,7% виборців (відмінність статистично незначуща); v Юлії Тимошенко повністю або переважно довіряють 29%, Олександру Морозу та Володимиру Литвину - 26% та 25%, відповідно (відмінність статистично незначуща); Юрію Єханурову – 20%; v баланс довіри і недовіри у Володимира Литвина є відносно найменш негативним і складає –17,5%; це статистично незначуще відрізняється від балансів довіри і недовіри до Віктора Ющенка, Віктора Януковича та Юрія Єханурова, які дорівнюють, відповідно, –19,0%, –19,1% та –19,6%; від останнього показника статистично значуще не відрізняються баланси довіри і недовіри у Олександра Мороза та Юлії Тимошенко, відповідні показники для котрих складають –21,1% та –21,4%; v за останні півтора місяці баланс довіри і недовіри найменше погіршився у Віктора Ющенко (на 6,1%), у інших п’яти політиків він погіршився помітно більше:
v з результатами соціологічних опитувань знайомі близько 45% виборців,
v за попередній рік в Україні найбільш розповсюдженими були стреси пов’язані зі станом здоров’я: майже кожен третій пережив власну важку хворобу або важку хворобу своїх близьких,
v у 2005 році стресових ситуацій в Україні була значно менше ніж у 2000 році:
v позитивне ставлення до Всесвітнього банку в Україні поширено помітно більше, ніж негативне; корисною його діяльність вважають 34%, а шкідливою – вдвічі менше – 16.5% Передвиборні рейтинги партій і блоків Запитання стосовно майбутніх виборів до Верховної Ради було поставлено таким чином: «У бюлетень для голосування на виборах до Верховної Ради Центральна виборча комісія внесла такі партії та блоки (ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ 1).Скажіть, будь ласка, якщо б ці вибори були у найближчу неділю, чи взяли б Ви участь у голосуванні, і якщо так, то за кого Ви б, радше за все, проголосували?» Розподіл відповідей на це запитання (у відсотках) в Україні в цілому та в її чотирьох регіонах[1] – Західному, Центральному, Південному та Східному, серед політичних партій і блоків, які за чисельністю прихильників посіли перших 10 місць, виглядає таким чином:
Таблиця 1. Рейтинги 10 партій і блоків у середині виборчої кампанії (у відсотках до дорослого населення від 18 років)
Як видно з наведених в таблиці даних, за шість тижнів до виборів, - на «екваторі» передвиборної кампанії - більше половини усіх виборців України (52%) схильні голосувати за три політичні сили: Партію регіонів, яка на цей час має майже стільки ж прихильників як і два найпопулярніших помаранчевих об’єднання: блок “Наша Україна”, котрий за чисельністю прихильників посідає друге місце, та блок Юлії Тимошенко, котрий за цим показником зараз на третьому місці. Наступні три місця за чисельністю прихильників серед дорослого населення посідають Соціалістична партія (четверте місце), блок Володимира Литвина (п’яте місце) та Комуністична партія (шосте). З тих же даних видно, що Партія регіонів найбільше прихильників має у Східному регіоні, але чим далі на Захід, тим їх менше: вже у Південному регіоні їхня частка в 1,7 рази менша, ніж у Східному, у Центральному – у 6 разів менше, а у Західному регіоні – майже у 18 разів менша. Блок же «Наша Україна» та блок Юлії Тимошенко, навпаки, найбільше прихильників мають у Західному регіоні, а чим далі на Схід, тим їх менше. Так, у Західному регіоні частка їхніх прихильників сягає більше половини виборців (більше 54%), у Центральному регіоні – вона в 1,7 рази менша, у Південному – майже у 4 рази менша, а у Східному регіоні – майже в 11 разів менша, ніж на Заході. У Центрально-Західній частині України в цілому, в усіх областях якої на президентських виборах 2004 року більшість виборців проголосували за В.Ющенка, перше місце за чисельністю прихильників посідає блок «Наша Україна» (23% прихильників), друге місце - блок Юлії Тимошенко (18% прихильників), а третє – із значним відставанням - Партія регіонів (7% прихильників). У Південно-Східній частині України, в усіх областях і АР якої на президентських виборах 2004 року більшість виборців проголосували за В.Януковича, усі інші партії і блоки зараз значно випереджає Партія регіонів (46% прихильників), друге і третя місця – із значним відставанням від Партії регіонів - поділяють блок «Наша Україна» та блок Юлії Тимошенко (по 5% прихильників).
Протягом першої половини лютого найбільше змінилася чисельність виборців, що вагаються у своєму виборі. Частка цих виборців, яка наприкінці грудня складала 17%, а протягом бурхливих дебатів у січні (стосовно газового конфлікту з Росією та рішення Верховної Ради відправити у відставку уряд) знизилася до 13,5% (найбільше за рахунок Центрального та Східного регіонів), на середину лютого збільшилася до 22% - за рахунок зростання у Центральному регіоні на 13%, а у Південному та Східному – на 9%. (У Західному регіоні статистично значущих змін чисельності виборців, що вагаються у своєму виборі, за цей час не зафіксовано.) Зрозуміло, що ці коливання у чисельності виборців, що відкладають свій вибір під впливом дебатів, якими нас опромінюють ТВ і радіостанції, не могли не відбитися і на співвідношеннях у чисельності прихильників тих політичних сил, що займають у цих дебатах помітні для громадськості позиції. У наведеній нижче таблиці 2 (та рис. 1) показані зміни чисельності прихильників 10 політичних сил, що зафіксовані у наших опитування протягом першої половини передвиборної кампанії.
Таблиця 2. Динаміка рейтингів партій і блоків у першій половині виборчої кампанії (у відсотках до дорослого населення від 18 років)
Наведені у таблиці дані засвідчують, що протягом першої половини лютого зменшилася на 4% чисельність тих виборців, які схильні голосувати за Партію регіонів (в основному за рахунок Південного і Східного регіонів) та тих, які схильні голосувати за блок «Наша Україна»(в основному за рахунок Центрального та Західного регіонів). За цей же час більш ніж вдвічі (з 4,5% до 2,2%) зменшилась чисельність виборців, схильних проголосувати за Компартію (зміна статистично значуща на рівні p < 0,001). Це відбулося за рахунок зменшення їхньої частки в основному у Південному та Східному регіонах. В той же час, вдвічі зросла чисельність виборців, схильних проголосувати за блок ПОРА-ПРП (з 0,7% до 1,4%; зміна статистично значуща на рівні p < 0,02). Це зростання відбулосяза рахунок збільшення часток їхніх прихильників у трьох регіонах - Західному, Центральному та Східному. Статистично значущих змін у чисельності прихильників інших партій чи блоків за цей час не зафіксовано.
Якщо б вибори відбувалися у середині лютого, то у голосуванні, за нашими розрахунками, найімовірніше взяли б участь 70% виборців (в тому числі, у Західному регіоні – 72%, у Центральному – 64%, у Південному – 68% та у Східному – 78%) і розклад поданих голосів імовірно був би таким: Таблиця 3
Наведені дані показують, якщо б вибори відбулися у середині лютого, то до Верховної Ради могли б пройти, щонайменше, чотири політичні сили – Партія регіонів, блок «Наша Україна», блок Юлії Тимошенко та Соцпартія. Щонайбільше, до Верховної Ради пройшли б ще чотири політичні сили - блок Литвина, Компартія, блок Наталії Вітренко і блок ПОРА-ПРП. Але найімовірніше у разі голосування у середині лютого до Верховної Ради пройшли б шість політичних сил. які разом отримали б 88% усіх поданих голосів, і через це 450 міст у Верховній Раді розподілилися б таким чином:
Для того, щоб коректно визначити зміни у рівнях довіри провідних політичних діячів, ми поставили таке запитання, яке ставили у грудні: Скажіть, будь ласка, а якщо скористатися такими варіантами відповідей (інтерв’юер передавав респонденту картку з такими варіантами: повністю довіряю; радше довіряю, ніж не довіряю; Важко сказати напевно; радше не довіряю, ніж довіряю; зовсім не довіряю), якою мірою Ви довіряєте (далі інтерв’юер називав одного з відомих політиків). Розподіли відповідей на це запитання стосовно Юрія Єханурова, Володимира Литвина, Олександра Мороза, Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка та Віктора Януковича, подані в таблицях 4 - 9. Таблиця 4 Довіра до Юрія Єханурова
Таблиця 5 Довіра до Володимира Литвина
Таблиця 7 Довіра до Юлії Тимошенко
Таблиця 9 Довіра до Віктора Януковича
Наведені дані свідчать про те, що відносно найвищий рівень довіри серед виборців України мають Віктор Янукович та Віктор Ющенко, яким повністю або переважно довіряють, відповідно, 32,7% та 32,0% виборців (відмінність статистично незначуща). Третє місце за рівнем довіри посідає Юлія Тимошенко, якій повністю або переважно довіряють 29,1% виборців. Олександр Мороз та Володимир Литвин за рівнем довіри поділяють четверте і п’яте місця (маючи, відповідно, 25,8% та 24,7%; відмінність статистично незначуща). Юрію Єханурову повністю або переважно довіряють 20,1% виборців. Баланси довіри і недовіри до усіх шести політиків виявилися негативними і дуже близькими за величиною. Так, баланс довіри і недовіри до Володимира Литвина є відносно найменш негативним і складає –17,5%, але це статистично незначуще відрізняється від балансів довіри і недовіри до Віктора Ющенка, Віктора Януковича та Юрія Єханурова, які дорівнюють, відповідно, –19,0%, –19,1% та –19,6%. А від останнього показника статистично значуще не відрізняються баланси довіри і недовіри до Олександра Мороза та Юлії Тимошенко, відповідні показники для котрих складають –21,1% та –21,4%.
За останні півтора місяці баланс довіри і недовіри погіршився у всіх шести політиків; відносно найменше він погіршився у Віктора Ющенко, рівень довіри до якого зменшився на 1,5%, рівень недовіри збільшився на 4,8%, а баланс довіри і недовіри погіршився на 6,3%. Рівень довіри до Віктора Януковича зменшився на 2,4%, а рівень недовіри збільшився на 7,5%, баланс довіри і недовіри погіршився на 9,9%; рівень довіри до Юрія Єханурова зменшився на 2,2%, рівень недовіри збільшився на 10,1%, баланс довіри і недовіри погіршився на 12,3%. Рівень довіри до Юлії Тимошенко зменшився на 6,9%, рівень недовіри збільшився на 6,1%, баланс довіри і недовіри погіршився на 13%. Рівень довіри до Володимира Литвина зменшився на 4,3%, рівень недовіри збільшився на 10,4%, баланс довіри і недовіри погіршився на 14,7%. Рівень довіри до Олександра Мороза зменшився на 7,5%, рівень недовіри збільшився на 12,7%, баланс довіри і недовіри погіршився на 20,1%.
Найвищий рівень довіри і найнижчий рівень недовіри Віктор Ющенко має у Західному регіоні. Тут йому довіряють 67,3%, а не довіряють лише 15,7%. Найнижчий же рівень довіри і найвищий рівень недовіри Віктор Ющенко має у Східному регіоні, де йому довіряють 7,7%, а не довіряють - 80,2%. А Віктор Янукович, навпаки, найвищий рівень довіри і найнижчий рівень недовіри має у Східному регіоні. Тут йому довіряють 67,5%, а не довіряють – 18,1%. Найнижчий же рівень довіри і найвищий рівень недовіри Віктор Янукович має у Західному регіоні, де йому довіряють лише 5,5%, а не довіряють - 85,1%. Ставлення до соціологів, довіра до соціологічних центрівЗ даними соціологічних опитувань знайомі близько 45% опитаних, на Заході дещо більше, ніж в інших регіонах. Таблиця 10
Чоловіки знайомі з опитуваннями дещо краще, ніж жінки (47% проти 42%), респонденти з вищою освітою суттєво краще знайомі з даними досліджень, ніж випускникі шкіл (55% проти 41%) Таблиця 11
Близько 17% населення довіряє даним деяких соціологічних центрів (що складає близько 40% тих, хто знайомий з даними досліджень). На Заході довіра до соціологів значно вища – 26% населення (чи майже 60% від тих, хто знайомий з даними досліджень) у порівнянні з 9.5% (чи 25% від тих, хто знайомий з даними досліджень). Можливо екзит-поли у виборах 2004, які ще до їх проведення таврувалися владою як політ-технологія опозиції, внесли свій вклад у негативний імідж соціологів на Сході. Таблиця 12
Наскільки впливовими є дані соціологічних досліджень? Майже три чверті опитаних все одно проголосує за свою партію, навіть якщо довіряє даним досліджень. Змінить свою поведінку тільки 18% тих, хто довіряє даним тих чи інших соціологічних центрів, а таких близько 17% населення. 18% від 17% складає близько 3%, тобто публікація даних соціологічних досліджень, що показують, що партія немає шансів пройти до Верховної Ради, може зменшити ії рейтинг на 3%.
Ми задавали також відкрите запитання щодо соціологічних центрів, яким довіряють, відповісти на це питання змогли лише близько 7% (144 респондента), похибка «рейтингу» центрів складає близько 10%. Таблиця 13
Тому статистично надійними є лише два результати – лідером довіри є Центр Разумкова, а друге місце за цим показником посідає КМІС.
Стресові ситуації населення України
Запитання, які ми час від часу задаємо мають на меті дізнатися, які стреси переживає населення протягом року (табл.14). Таблиця 14.
Як бачимо, найбільш розповсюджені стреси, що пов’язані зі станом здоров’я населення України, близько 30% пережили важку хворобу самі чи таку хворобу пережили їх близькі, кожний восьмий пережив смерть близьких і почуття своєї безпорадності, кожний десятий зіштовхнувся з підлістю і втратив віру у людей, кожний двадцятий був пограбований чи обкрадений. Незважаючи на ці невтішні цифри, з 2000 року в Україні був досягнутий значний прогрес. Графік показує, що лінія 2005 року лежить під лінією 2000 року, тобто немає жодної стресової ситуації, яка б стала частішою. Якщо в 2000 році жодних стресових ситуації не мало лише 22% населення, то у 2005 таких було 37%. Особливо суттєвий прогрес у матеріальній сфері, кількість тих, хто не мав засобів до існування, скоротилася втричі (з 15% до 5%), а кількість тих, хто втратив віру у свої сили – вдвічі (з 13% до 6%), вдвічі зменшився рівень безробіття (з 12% до 6%), покращилися також всі показники, пов’язані зі здоров’ям.
Діаграма 1. Стресові ситуації населення України у 1999-2000 та 2005 роках. Щодо регіональної диференціації, то найкраща ситуація в центрі, де майже половина населення не переживала жодних стресових ситуацій, в інших регіонах таких людей на 10-15% менше. Таблиця 15.
Ставлення населення до Всесвітнього банку В цілому ставлення до Всесвітнього банку скоріше позитивне, ніж негативне, його діяльність вважають корисною 34%, а шкідливою – вдвічі менше – 16.5%
На Заході це співвідношення набагато більш сприятливе для Всесвітнього Банку ( 42% - корисна і тільки 12% - шкідлива), на Сході – менш сприятливе (23% - корис [1] Західний регіон в цьому тексті - це вісім найзахідніших областей: Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Закарпатська, і Чернівецька; Центральний регіон - Житомирська, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Сумська, Чернігівська, Київська області і місто Київ; Південний регіон – Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області і Крим; Східний регіон - Харківська, Донецька і Луганська області.
16.2.2006
|
Наши социальные медиа: