З 31 серпня по 13 вересня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення громадської організації «Центр стратегічних досліджень»  та "Агенціїі ненасильницьких рішень" опитування громадської думки жителів України. Методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютерних технологій (CATI) за стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому етапі, репрезентативною для населення України віком від 18 років, опитано 1000 респондентів. Опитування відбувалося у всіх регіонах України (крім АР Крим), в т.ч. і на територіях Донецької і Луганської областей, які тимчасово не контролюються владою України.

Статистична похибка вибірки нашого дослідження з ймовірністю 0.95 не перевищує 3.4% (теоретична похибка складає 3.1%, дизайн-ефект – 1.1). Крім статистичної похибки є також систематична похибка за рахунок використання опитування за стаціонарними телефонами, які має менше половини населення, що може додати до похибки ще близько 2%.  Загальна похибка дослідження з ймовірністю 0.95 не перевищує 5.4%.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% – не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Також на запитання «Яка з цих думок Вам ближча?» щодо подій на Донбасі 79,8% респондентів обрали варіант, що «Дії Росії на Донбасі фактично є військовою інтервенцією – збройним втручанням у внутрішні справи України», 7% обрали варіант «Дії Росії є на Донбасі є допомогою народу Донбасу у його боротьбі за свою незалежність». Ще 13,2% респондентів не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

Яким діям надають перевагу жителі України у разі іноземної збройної інтервенції / окупації

На запитання «Яким діям Ви б надали перевагу в умовах іноземної збройної інтервенції у Ваше місто чи село?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 23,8% обрали варіант чинити збройний опір,
• 28,6% –  опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора,
• 11% – виїхати у більш безпечний регіон України,
• 3,2% – виїхати за кордон,
• 13,1% – нічого не робити,
• 18,4% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,9% – відмовилися відповісти.

На запитання «Яким діям Ви б надали перевагу в умовах іноземної збройної окупації Вашого міста чи села?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 25,2% обрали варіант чинити збройний опір,
• 26% –  опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору – таких, як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора,
• 11,9% – виїхати у більш безпечний регіон України,
• 3,4% – виїхати за кордон,
• 13,1% – нічого не робити,
• 18,5% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,9% – відмовилися відповісти.

Які методи жителі України вважають більше ефективними для боротьби з переважаючим за силою противником

На запитання «Який метод боротьби з збройним вторгненням, яке здійснюється переважаючим за силою іноземним противником, Ви вважаєте більш ефективним?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 34,4% обрали варіант збройна боротьба,
• 34,7% –  ненасильницька боротьба (така як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора, відмова від співпраці з інтервентом), яку очолюють цивільні особи,
• 28,5% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2,4% – відмовилися відповісти.

На запитання «Який метод боротьби зі збройною окупацією, яка здійснюється переважаючим за силою іноземним противником, Ви вважаєте більш ефективним?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 34,2% обрали варіант збройна боротьба,
• 34,8% –  ненасильницька боротьба (така як демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора, відмова від співпраці з інтервентом), яку очолюють цивільні особи,
• 28,7% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2,3% – відмовилися відповісти.

Сприйняття ефективності методів ненасильницького опору

На запитання «Ви згодні чи не згодні з таким твердженням: “Демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора або відмова від співпраці з інтервентами були б більш ефективними засобами боротьби проти іноземного збройного вторгнення, ніж військовий опір”?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 11% повністю погоджуються з таким твердженням,
• 27,8% –  скоріше погоджуються з таким твердженням,
• 16,6% – скоріше не погоджуються з таким твердженням,
• 21% – повністю не погоджуються з таким твердженням,
• 21,9% – не визначилися зі своєю думкою,
• 1,7% – відмовилися відповісти.

На запитання «Ви згодні чи не згодні з таким твердженням: “Демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора або відмова від співпраці з окупантами були б більш ефективними засобами боротьби в умовах іноземної збройної окупації, ніж військовий захист”?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 11,5% повністю погоджуються з таким твердженням,
• 23,9% –  скоріше погоджуються з таким твердженням,
• 19,2% – скоріше не погоджуються з таким твердженням,
• 21,1% – повністю не погоджуються з таким твердженням,
• 22,3% – не визначилися зі своєю думкою,
• 2% – відмовилися відповісти.

Методи повернення Криму і окремих районів Донецької і Луганської областей під контроль влади України

Респондентам, які вважають приєднання Криму окупацією, ставилося запитання «Як Україна може отримати назад окупований Крим?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 14,3% обрали варіант зброєю,
• 43,2% – переговорами,
• 12,9% – невоєнними акціями ненасильницького опору, які створюватимуть перешкоди окупантам і які можуть отримати підтримку місцевого населення,
• 8,8% – ніяк,
• 20,3% – не визначилися зі своєю думкою,
• 0,5% – відмовилися відповісти.

Респондентам, які вважають подіє на Донбасі інтервенцією Росії, ставилося запитання «Як Україна може отримати назад окупований Донбас?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 25,3% обрали варіант зброєю,
• 41,1% – переговорами,
• 9,1% – невоєнними акціями ненасильницького опору, які створюватимуть перешкоди окупантам і які можуть отримати підтримку місцевого населення,
• 3,5% – ніяк,
• 20,4% – не визначилися зі своєю думкою,
• 0,5% – відмовилися відповісти.

В якій акціях опору інтервентам / окупантам готові взяти участь жителі України

У перебігу опитування респондентам, які вважають приєднання Криму окупацією або вважають події на Донбасі інтервенцією Росії, ставилися запитання, до яких акцій опору інтервентам або окупантам вони готові долучитися. Виходячи з міркувань безпеки, запитання не ставалися респондентам, які проживають на територіях Донецької і Луганської областей, які тимчасово не контролюються владою України.

Нижче наведений розподіли відповідей респондентів.

Розподіл відповідей на запитання: «В яких діях проти триваючого масштабного іноземного збройного вторгнення Ви взяли б участь?»

Розподіл відповідей на запитання: «До яких акцій проти іноземного окупанта у Вашому місті Ви готові приєднатися або почати самостійно?»

Розподіл відповідей на запитання: «Чи готові Ви взяти участь у таких акціях, якщо проживаєте під репресивною іноземною окупацією, за якої гинуть люди, їх заарештовують і залякують за незалежну діяльність?»

Розподіл відповідей на запитання: «В умовах репресивної іноземної окупації і арештів та переслідувань людей за їхні незалежні дії, чи готові Ви чинити опір окупації участю в…?»

Обізнаність з шахтарськими протестами на Донбасі 1989-1991 років

На запитання «Наскільки Вам відомо, що в 1989-1991 роках шахтарі Донбасу організували страйки, демонстрації та марші з вимогою виходу України зі складу СРСР, і їхні акції відіграли значну роль у здобутті Україною незалежності?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 4,7% відповіли, що їм дуже добре відомо про це,
• 8,3% – достатньо відомо про це,
• 21,1% – трохи знають про це,
• 46,5% – нічого не знають про це,
• 18,2% – не змогли відповісти на запитання,
• 1,2% – відмовилися відповісти.

Якщо респонденти повідомляли, що вони трохи, достатньо або дуже добре обізнані з шахтарськими протестами і водночас вони вважали дії Росії на Донбасі інтервенцією і підтримували його визволення, їм також ставилося запитання «Як Ви думаєте, для зміни політичної ситуації на окупованих територіях Донбасу, було б корисним ужити дії, які використовувалися шахтарями Донбасу у 1989-1991 роках?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 12,4% вважають, що це було б дуже корисним,
• 27% – трохи корисним,
• 21,6% – не було б корисним,
• 39,6% – не визначилися зі своєю думкою.

Якщо респонденти повідомляли, що вони трохи, достатньо або дуже добре обізнані з шахтарськими протестами і водночас вони вважали приєднання Криму окупацією і підтримували його визволення, їм також ставилося запитання «Як Ви думаєте, для зміни політичної ситуації в Криму, було б корисним ужити дії, які використовувалися шахтарями Донбасу у 1989-1991 роках?». Відповіді респондентів розподілилися таким чином:

• 8,4% вважають, що це було б дуже корисним,
• 31,1% – трохи корисним,
• 20,9% – не було б корисним,
• 39% – не визначилися зі своєю думкою.

Додаток