ESC or click to close
|
Пресс-релизы и отчеты
Религиозная самоидентичность и молитва в Украине
Аналитический отчет. Статистическая ошибка выборки (с вероятностью 0,95 и при дизайн-эффекте 1,5) не превышает: 3,3% для показателей близких к 50%, 2,8% - для показателей близких к 25%, 2,0% - для показателей близких к 10%, 1,4% - для показателей близких к 5%, 0,7% для показателей, близких к 1 или 99%.
81% респондентов отметили, что принадлежат к определенной религии, в частности к христианству отнесли себя 80% опрошенных. 17% не принадлежат ни к одной религии; однако, 12% опрошенных хотя и не относят себя к определенному вероисповеданию, но считают себя верующими (табл. 1). Таблица 1. Религиозная принадлежность
* В этом и следующих вопросах опроса КМИС ответа «трудно сказать» не было среди вариантов ответов, предложенных респонденту на выбор. Его фиксировал интервьюер в том случае, если респондент спонтанно отвечал «трудно сказать», «не знаю», «не могу выбрать» и другие. ** Четверо респондентов не дали ответа на вопрос. 44% респондентов отметили, что молились дома хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, с молитвенником, иначе). Делали это хотя бы один раз за последний месяц почти две трети респондентов - 62%, что на 19 процентных пунктов меньше, чем процент людей, которые отметили принадлежность к определенной религии (табл. 1 и 2). Раньше, чем месяц назад, молились дома 11% респондентов; никогда - 17%, что на 11 процентных пунктов превышает количество тех, кто отметили "не принадлежу ни к одной религии и не является верующим человеком» (табл. 1 и 2). Таблица 2. Молитва дома
*Пятеро респондентов не дали ответа на вопрос.
Молитва дома среди женщин и мужчин Женщины значительно чаще отмечали более недавнее время молитвы дома, чем мужчины: 55% женщин и 31% мужчин отметили, что молились дома хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, с молитвенником, иначе). Процент мужчин, которые никогда не молились дома, в 2,5 раза превышает соответствующий процент женщин (25% мужчин и 10% женщин). Мужчины почти вдвое чаще, чем женщины, отмечали, что им трудно определить, как давно они в последний раз молились: 14% мужчин и 7,5% женщин (табл.3).
Молитва дома среди различных возрастных категорий Пожилые люди значительно чаще отмечали более недавнее время молитвы дома, чем молодежь. Процент людей старшей возрастной категории, которые молились хотя бы один раз в течение последней недели, почти вдвое превышает аналогичный процент среди молодежи: 66% респондентов в возрасте 70 лет и старше и 34% респондентов, которым 18-29 лет. Однако, разница в показателях молитвы дома меньше для этих возрастных категориях, если взглянуть в перспективе месяца: 76% респондентов 70 лет и старше и 54% в возрасте 18-29 лет молились хотя бы один раз за последний месяц (табл. 4).
Таблица 4. Молитва дома по возрастным категориям
*Шесть респондентов не дали ответа на вопрос. 2. Конфессиональная принадлежность и молитва в церкви среди христиан
Среди отметили принадлежность к христианству, 88% считают себя православными (70% от всех опрошенных), 8% - греко-католиками (6,4% от всех опрошенных). Только 2,4% христиан (1,9% респондентов в целом) не относят себя к конкретной христианской конфессии. Таблица 5. Конфессиональная принадлежность
Молитва в церкви (среди христиан) 25% респондентов, отметили свою принадлежность к христианскому вероисповеданию, сообщили, что молились в церкви хотя бы один раз в течение последней недели (своими словами, за молитвенником, иначе). Делали это хотя бы один раз за последний месяц почти две трети христиан - 62%[2]. Раньше, чем месяц назад, молились в церкви 23% христиан, а никогда - 8% (табл. 6). Таблица 6. Молитва в церкви среди христиан
*Трое респондентов не дали ответа на вопрос.
Тем самым респондентам в пределах одного опроса с интервалом 20-30 мин. были поставлены различные формулировки вопроса о религиозной, конфессиональной и церковной принадлежности. Сначала один вопрос (религиозно-конфессиональная идентификация в один этап) дальше (после ряда вопросов по другим темам) вновь были поставлены вопросы о религиозной идентичности, но на этот раз не одним вопросом, а путем постепенного уточнения в три этапа (чтобы ознакомиться с точными формулировками вопросов, см. Приложение). Во втором формулировке православные церкви были приведены в алфавитном порядке названий. В первом - в той последовательности, которая воспроизведена в таблице (табл. 7). Таблица 7. Первая формулировка вопроса: религиозная самоидентификация в один этап
* Варианты, предложенные респондентами в «Другой ответ»: буддизм, еретик, «не хожу», «личное отношение к религии», «личное отношение к вере», «православная без разделения», «просто православный», реформатор, старообрядческая вера, субботники, Украинская Православная Церковь, язычник.
Во второй формулировке вопроса (религиозная идентификация в три этапа), когда УАПЦ была приведена в списке православных церквей первой, ее выбрали в 5,2 раза больше респондентов, чем когда она была третьей в общем перечне различных религиозных, конфессиональных и церковных идентичностей (табл. 7, 8 и 9). В практике репрезентативных опросов известно, что повышенная вероятность избрания первого ответа свойственна тем ситуациям, когда респонденты не уверены в ответе (например, это можно видеть также на примере электоральных опросов). Из тех, кто в первом формулировке вопроса задекларировали принадлежность к УПЦ КП, повторно отметили ту самую принадлежность 79% респондентов; по УПЦ МП аналогичный показатель - 74%; УГКЦ - 92% [3], то есть среди верующих УГКЦ уровень стабильности ответов был выше, чем в крупнейших православных церквях, хотя и не 100% (табл. 8). В обоих формулировках вопрос количество респондентов, которые отнесли себя к УПЦ КП, в более раза превышает количество тех, кто отнесли себя к УПЦ МП. Так же, если отобрать только тех респондентов, которые дважды задекларировали принадлежность к той самой Церкви - УПЦ КП или МП (табл. 8).
Таблица 8. Сравнение результатов идентификации в один этап и в три: православные и греко-католическая Церкви
Не оминути увагою контраст у співвідношенні даних державної статистики щодо Церков Московського та Київського Патріархатів і відповідей респондентів щодо їхньої церковної належності. Згідно з даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016) кількість священників УПЦ МП у понад тричі перевищує кількість священників УПЦ КП (10 169 і 3 332 осіб відповідно), кількість діючих релігійних громад – у понад 2,5 рази (12 167 і 4 658 відповідно)[4]. Імовірно, контраст спричинений поєднанням проукраїнської орієнтації респондентів із кількома іншими факторами. Серед можливих причин недостатня поінформованість щодо офіційної назви Української Православної Церкви Московського Патріархату та мовні практики в ній.Її офіційною назвою є «Українська Православна Церква» (без жодних уточнень про афіліацію з Московським Патріархатом). Відповідно, бачачи на вході до храму «Українська Православна Церква», не всі віряни ідентифікують її як Московського Патріархату. Водночас можна натрапити на помилкове очікування, що церкви Московського Патріархату неодмінно російськомовні. Насправді ж вивіска на храмі «Українська Православна Церква» часто саме українською мовою і чимало священників УПЦ МП спілкуються з вірянами українською. Служба в УПЦ МП провадиться здебільшого церковнослов¢янською мовою, але також і українською. Тож, можливо, за мовною ознакою деякі респонденти, знову-таки, можуть віднести відвідану ними церкву до Київського Патріархату, хоча насправді вона належить до Московського. Водночас не варто виключати й інші фактори: політичний вплив на формування державної статистики, а також те, що наявна кількість церков значною мірою залежить від доступних політичних і фінансових ресурсів, а не лише від кількості вірян.
Таблиця 9. Друге формулювання запитання: відповіді на третє запитання з трьох поставлених (Ідентифікація у три етапи: спершу про релігійну належність,
потім конфесійну для християн, потім церковну для православних)
*У 16 анкетах відсутня відповідь на запитання.
4. Церковна належність: зміни з 2010[5] по 2016 рік (Для коректності порівняння не включено до розрахунків АР Крим, Донецьку та Луганську області)
Станом на травень 2016 року частка вірян УПЦ МП є дещо меншою, ніж у червні 2010 року; в УПЦ КП – навпаки, вона є більшою[6]. Для порівняння було використано відповіді на ідентично сформульовані запитання та варіанти відповідей (зокрема ідентична послідовність варіантів відповідей).
Таблиця 10. Зміни в релігійній ідентичності: порівняння даних 2010 і 2016 років
(Для коректності порівняння до розрахунків включені лише ті респонденти, які в обох версіях запитань задекларували належність до тієї самої церкви)
Соціально-демографічні характеристики Соціально-демографічні характеристики вірян двох найбільших церков є значною мірою подібними. Немає суттєвих відмінностей серед вірян УПЦ КП та УПЦ КП за віком та розподілом населення на дві категорії - сільське та міське (табл. 11 і 12). Однак, порівняно з УПЦ КП, в УПЦ МП дещо більша частка населення у містах із населенням 100-499 тисяч[7] (табл. 13). Таблиця 11. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за віковими категоріями
Таблиця 12. Віряни УПЦ КП та МП: сільське та міське населення
Таблиця 13. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за типом населеного пункту
Порівняно з вірянами УПЦ КП, віряни УПЦ МП зазначали дещо вищий рівень освіти та дещо нижчий рівень доходів; однак, ці відмінності є статистично значимими лише з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99 (табл. 14 і 15). Таблиця 14. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем освіти
*Тут і далі, якщо кількість респондентів у категорії УПЦ КП менша за 723 або в категорії УПЦ МП менша за 198, це означає, що в частині анкет відповідь на запитання відсутня.
Таблиця 15. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем доходів сім¢ї
Віряни УПЦ МП більшою мірою присутні у Східному макрорегіоні, УПЦ КП - у Південному та Центральному макрорегіонах[8] (табл. 16-А та 16-Б).
Таблиця 16-А. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни певної Церкви)
Таблиця 16-Б. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни обох Церков у певному макрорегіоні)
* Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області. Центральний: Київ та Київська область Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області. Південний: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Східний: Донецька, Луганська, Харківська області.
Мовні преференції, національна ідентичність та погляди щодо зовнішньої політики України
Суттєві відмінності у мовних преференціях серед вірян УПЦ КП й МП не були виявлені. Віряни УПЦ МП дещо більшою мірою зазначали про зручність спілкування російською мовою (табл. 17-А і 18-Б; відмінність статистично значима з імовірністю 0,95, але не 0,99). Однак, загалом розподіл відповідей є доволі близьким і в разі об¢єднання варіантів відповідей у дві категорії - преференція щодо української або російської мови - дані можна інтерпретувати таким чином, що в обох Церквах більшість респондентів віддали перевагу спілкуванню українською: 64% в УПЦ КП та 59% в УПЦ МП (табл. 17-Б). Таблиця 17-А. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями[9]
Таблиця 17-Б. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями
* Об¢єднані відповіді: «українською», «однаково, але частіше розмовляє українською», «важко сказати -відповідає українською». ** Об¢єднані відповіді: «на русском», «одинаково, но чаще разговаривает на русском», «трудно сказать – отвечает на русском».
Хоча більшість вірян як УПЦ МП, так і УПЦ КП вважають себе українцями, серед вірян УПЦ МП українська ідентичність є дещо менш вираженою (відмінність статистично значима з імовірністю 0,99). Однак, в обох Церквах переважна більшість зазначили, що вважають себе «тільки українцем/українкою»: 90% вірян УПЦ КП та 76% вірян УПЦ МП (табл. 18). Таблиця 18. Віряни УПЦ КП та МП: за національною ідентичністю
Хоча віряни обох Церков не підтримують об¢єднання України та Росії в одну державу, є суттєві відмінності в поглядах щодо зовнішньої політики. Більшість вірян УПЦ КП вважають, що «відносини України з Росією мають бути такими ж, як з іншими» (54%), а більшість вірян УПЦ МП - що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами» (59%). Відмінність відповідей на варіант відповіді «Україна та Росія мають об¢єднатися в одну державу» є статистично значимою на рівні 0,95, але не 0,99; при цьому в обох церквах вірян з такими поглядами є низьким: 2,2% серед вірян УПЦ КП та 5,6% серед вірян УПЦ МП (табл. 19). Таблиця 19. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаних відносин України з Росією
Підтримують приєднання України до Європейського Союзу більшість вірян УПЦ МП (58%) і третина вірян УПЦ МП (33%). Приблизно одна п¢ята вірян УПЦ МП (21%) висловилися за приєднання України до Митного союзу - це майже втричі вищий показник, ніж для вірян УПЦ КП, для яких аналогічний показник становить 7,5% (табл. 20). Таблиця 20. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаної зовнішньої політики України
ДОДАТОК
Точні формулювання запитань в опитуванні
Запитання щодо мови 
Запитання щодо релігійної ідентичності та молитви
D7. Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите … ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ D7. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Після запитання D7 респонденти відповідали на низку запитань з інших тем. За деякий час їм пропонували відповісти на запитання блоку «Релігія», що наведений нижче.
БЛОК «РЕЛІГІЯ»
Ми вже заставили Вам запитання про релігію. Але ми б хотіли дещо уточнити і задати ще декілька запитань
Р1. Чи належите Ви до будь-якої релігії? Якщо так, то скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р1. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р2. До якої християнської конфесії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р2. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р3. До якої православної церкви Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р3. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р4. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВІ хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК» НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р5. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК», НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ
[1] Через те, що в таблиці представлені округлені значення, а сума підрахована на основі точних (неокруглених) значень, тут і в інших випадках сума наведених відсотків може виглядати такою, що має невелику розбіжність зі значенням 100,0. Наприклад, уявімо, що маємо точні значення 2,7 і 4,6; відповідно їхня сума 7,3. Якби ми наводили в таблиці ці значення, округлені до цілих чисел, то мали б 3 (замість 2,7), 5 (замість 4,6 ) та суму 7 (замість 7,3), а не 8, що може оманливо створювати ілюзію помилково розрахованої суми, але насправді є правильним значенням. [2] Для коректності інтерпретації результатів варто зауважити, що останній місяць включав Великдень, що може обумовити дещо вищий відсоток молитви в церкві, ніж був би в інші дати опитування (як зазначено на початку матеріалів, опитування проводили з 19 по 31 травня). Цього року Великдень за григоріанський календарем припадав на 27 квітня, а за юліанським, якого дотримуються православні та греко-католицька церкви, на 1 травня. [3] У разі УАПЦ кількість респондентів є надто малою для статистично значимих висновків: з 16 осіб, які початково задекларували належність до УАПЦ, її повторно зазначили 11 осіб, що арифметично становить 69,6%. Однак, дані для такої малої кількості респондентів мають надто велику похибку репрезентативності для надійності результату. Тому в таблиці зазначено прочерк щодо відсотка респондентів, які двічі задекларували належність до УАПЦ. [4] Варто брати до уваги той факт, що суттєво може різнитися кількість вірян у громаді: від кількох десятків до кількох тисяч осіб (у деяких випадках навіть десятки тисяч). Відповідно, маючи дані щодо кількості релігійних громад без уточнень розміру цих громад, неможливо робити жодні припущення щодо загальної кількості вірян, а отже, кількість релігійних громад і кількість вірян, які належать до певного типу громад, зовсім не обов¢язково мають бути пропорційними.
[5] Протягом 11-20 червня 2010 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2028 респонденти, що мешкають в усіх областях України та Криму (включно з містом Києвом) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%. [6] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99. [7] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99. [8] Статично значима відмінність з імовірністю 0,99. [9] Запитання про те, якою мовою зручніше спілкуватися, наведені в Додатку. [10] Тут і далі ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ позначені ті варіанти відповідей, що не були включені до картки, яку передавали респондентові.
18.7.2016
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наши социальные медиа:
Страница КМИС
Канал КМИС