З 3 по 12 грудня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. У даному опитуванні вибірка розподілялася лише на контрольованій частині Донбасу, в тій пропорції, яку за даними ЦВК становили виборці Донбасу в останніх парламентських виборах (жовтня 2014 року).

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

            Шановні журналісти!  При інтерпретації даних дослідження просимо звернути увагу на наступне:

1)     Запитання про рейтинги стояли на початку анкети, тому інші запитання не могли на них вплинути

2)     Рейтинги є співвідносною оцінкою і залежать від списку. Сам список партій і кандидатів до тих пір, поки не почалася передвиборча кампанія і не закінчилася реєстрація, є деякою гіпотезою, не існує «правильного» списку.  В даному дослідженні:

-        список партій складено фахівцями КМІС

-        список кандидатів в президенти запропонованийРоманом Шрайком

3)     Стандартом КМІС є публікація рейтингів по відношенню до всіх опитаних і по відношенню до тих, хто планує прийти і визначився («імітація виборів»),

більш детально див. http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=661&page=1

Див. також В.Паниотто.  Различия в социологических данных «Зеркало недели. Украина» №45

http://gazeta.zn.ua/internal/razlichiya-v-sociologicheskih-dannyh-_.html

Головні результати:

• якби парламентські вибори відбулися на початку грудня, до парламенту з великою ймовірністю пройшли б представники шости політичних сил. Це  «Батьківщина» (18% серед тих, хто збирається голосувати і визначився), «Опозиційний блок» (12%), «Блок Петра Порошенка» (12%), партія «За життя» (10%), Радикальна партія О.Ляшка (10%), «Самопоміч» (8%). На грані проходження партія «Свобода» (5%).  Зберігає шанси пройти до парламенту «Громадянська позиція» (4.8%). 

• якби президентські вибори відбувалися на початку грудня, то жоден зі запропонованих респондентам кандидатів не отримав би кількості голосів,  достатньої  задля обрання Президентом у першому турі виборів.

• у другий тур таких виборів скоріш за все вийшли б Юлія Тимошенко і Петро Порошенко.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині грудня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  8,6%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  5,7% – за партію «Опозиційний блок»,
•  5,6% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  4,9% – за партію «За життя»,
•  4,6% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  2,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2,3% – за партію «Громадянська позиція»,
•  1,9% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом  7,5%,
•  7,2% – викреслили б усі партії, попсували б бюлетень,
• 21,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 24% – не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 47% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині грудня): 

• 18,3%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 12,2% – за партію «Опозиційний блок»,
• 11,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
• 10,4% – за партію «За життя»,
•  9,8% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  7,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  5% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  4,8% – за партію «Громадянська позиція»,
•  4,1% – за партію «Рух нових сил» (Саакашвілі),
• за інші партії – загалом  16%.

Нижче в Таблиці наводиться динаміка рейтингу партій за останні два роки.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента

Список кандидатів у президенти ("бюлетень для голосування"), який використовувався в опитуванні, запропонований Романом Шрайком.

Якби вибори Президента України відбувалися в середині грудня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  9,3%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,4% – за Петра Порошенка,
•  6,1% – за Юрія Бойка,
•  4,8% – за Вадима Рабіновича,
•  4,3% – за Олега Ляшка,
•  3,8% – за Анатолія Гриценка,
•  3,3% – за Святослава Вакарчука,
•  2,8% – за Андрія Садового,
•  2,2% – за Олега Тягнибока,
•  1,4% – за Надію Савченко,
•  1,2% – за Дмитра Яроша,
•  за інших кандидатів – загалом  5,8%,
•  6% – викреслили б усіх кандидатів, попсували б бюлетень,
• 19,2% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 23,5% – не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 51% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині грудня): 

• 18,1%  проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 12,5% – за Петра Порошенка,
• 11,9% – за Юрія Бойка,
•  9,3% – за Вадима Рабіновича,
•  8,3% – за Олега Ляшка,
•  7,5% – за Анатолія Гриценка,
•  6,4% – за Святослава Вакарчука,
•  5,5% – за Андрія Садового,
•  4,4% – за Олега Тягнибока,
•  2,7% – за Надію Савченко,
•  2,3% – за Дмитра Яроша,
•  за інших кандидатів – загалом  11,2%.

Додаток

Якби у найближчу неділю відбувалися вибори Президента України, чи взяли б Ви участь у голосуванні? ЯКЩО «ТАК», ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ 2 І ЗАПИТАЙТЕ: А яким був би Ваш вибір, якби у виборах брали участь такі кандидати? ОДНА ВІДПОВІДЬ