Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) презентував результати дослідження «Видимі та невидимі бар’єри: Гендерний аналіз викликів у експортній діяльності для українських мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП)». Презентація дослідження відбулася під час круглого столу за участю представників міжнародних та громадських організацій, урядових інституцій, наукових та освітніх закладів, а також бізнесу.

Презентація

Головна мета дослідження - надати зацікавленим сторонам корисні стратегічні рекомендації щодо зменшення ген­дерних бар'єрів у торгівлі для ММСП у власності та під керівництвом жінок.

Методологія.

Кількісні та якісні польові дослідження проводила група дослідників Центру «Соціальні індикатори» та Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Загалом, 432 ММСП, очолюваних чоловіками, та 209 ММСП, очолюваних жінками, з п'яти цільових галузей проекту взяли участь у дослідженні. Зокрема, були розглянуті підприємства з наступних галузей: кондитерська промисловість (шоколад і цукор), швейна промисловість, взуттєва промисловість, меблева промисловість та ІТ-послуги. 

Головні висновки дослідження:

1. У порівнянні з чоловіками жінки недостатньо представлені серед власників або менеджерів ММСП. У середньому лише одну з трьох компаній очолювала жінка (тобто в цих компаніях жінки були або власницями, або ке­рівницями). Цікаво, що у ММСП, очолюваних жінками, у чотирьох з п'яти досліджених галузей проекту CUTIS серед персоналу переважають жінки.
2. Серед п’яти цільових галузей найвищий рівень жі­ночого лідерства спостерігався у швейній промисловості, де 45% опитаних ММСП очолювали жінки. Це цілком закономірно, враховуючи історичну тенденцію ‒ жінки традиційно займалися виготовленням одягу. Найменшу частку підприємств, очолюваних жінками, було за­фіксовано у меблевій промисловості ‒ лише 21,5%.
3. Мікро- та малі підприємства, очолювані жінками, сьогодні менш схильні займатися експортом, ніж підприємства такого ж розміру, очолювані чоловіками.
4. Серед підприємств, які не займаються експортом, ММСП, очолювані жінками, менш схильні розгля­дати можливість виходу на іноземні ринки в майбутньому, ніж ММСП, очолювані чоловіками.
5. Основні експортні бар’єри, які викликають занепокоєння компаній, очолюваних жінками, ‒ вихід на ринок та оформлення митної документації.
6. У трьох із п’яти цільових галузей близько половини очолюваних жінками підприємств, які торгують на внутрішньому ринку, не планують займатися експортною діяльністю.
7. ММСП, очолювані жінками, та ММСП, очолювані чоловіками, майже з однаковою ймо­вірністю можуть отримати фінансування для бізнесу від фінансової установи. Разом з тим, загальні результати показують, що в Україні лише 24,5% ММСП, очолюваних чоловіками, і 22,0% ММСП, очолюваних жінками, подають заявки на фінансування бізнесу.
8. Лише незначна кількість ММСП, незалежно від їхньої галузі, повідомили, що вони є членами тієї чи іншої бізнес-асоціації в Україні. Тільки 9,6% ММСП, очолюваних жінками (менше од­ного з десяти), заявили, що вони є членами бізнес-асоціацій.
9. Окрім викликів, пов'язаних із торгівлею, ММСП, очолювані жінками, висловлювали серйозне занепокоєння у зв'язку із тра­диційними гендерними стереотипами та подвійним навантаженням жінок, що обмежує їхні можливості для виведення бізнесу на міжнародний рівень.
10. Традиційні гендерні стереотипи применшують вплив особистих якостей і досягнень на просування в бізнесі як для чоловіків, так і для жінок. Постійний доступ до наставництва та професійного розвитку є важливим елементом успіху в бізнесі як для чоловіків, так і для жінок.

За результатами дослідження експерти проекту розробили рекомендації щодо зменшення гендерних бар’єрів для ММСП, очолюваних жінками. Наприклад, що стосується рекомендацій для Уряду України, більшість з них може бути реалізована також місцевими або регіональними органами влади. Ми сподіваємося, що ці рекомендації сприятимуть подальшому обговоренню і спонукатимуть до дій, спрямованих на забезпечення більш рівних умов для чоловіків і жінок у міжнародній торгівлі.

Нагадаємо, що Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) – це 5-річна (2016-2021) ініціатива Уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та збільшення інвестицій з Канади до України. Проект фінансується Урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади. Проект реалізується Конференційною радою Канади спільно з Канадсько-українською торговою палатою.

Проект CUTIS реалізує програму підтримки експорту до Канади «U CAN EXPORT» у п’яти пріоритетних секторах: виробництво одягу, взуття, меблів та кондитерських виробів, а також ІТ-послуги.