Україна зазнає потужних інформаційних атак з боку російського ворога (та їх сателітів в Україні та країнах-партнерах) з різних питань. Один із інформаційних напрямків підриву України зсередини та підриву підтримки у країнах-партерах – звинувачувати Україну в авторитаризмі, згортанні демократії та громадянських прав і свобод.

Самі українці послідовно демонструють прихильність до демократії. За даними опитування КМІС для National Democratic Institute у листопаді 2023 року 93% українців хотіли би, щоб Україна стала повноцінно функціонуючою демократією (і до її найважливіших аспектів зараховували справедливе правосуддя, свободу слова та вільні і чесні вибори)[1]. І водночас небагато українців убачають зараз проблему згортання демократії та переходу до авторитаризму (щонайменше не відчувають її актуальність на тлі інших загроз): у жовтні 2023 року серед 12 проблем лише 9% (7 місце) до топ-проблем зарахували ризик згортання демократії[2].

Хоча більшість українців усвідомлюють, що зараз вибори не на часі (незалежно від формулювання запитання, переважна більшість українців проти проведення зараз національних виборів), проте це часто використовується як аргумент для дискредитації демократичності України.

У цьому пресрелізі ми пропонуємо ознайомитися з результатами двох власних опитувань КМІС, проведених у грудні 2023 року і лютому 2024 року (у кожному опитуванні опитано методом телефонних інтерв’ю близько 1000 респондентів за всеукраїнською вибіркою дорослих громадян) щодо того, наскільки Україна є демократичною країною, та наскільки пріоритетною для України є демократична система.

Упродовж 17-23 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1052 респондентів 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.