Прес-реліз підготовлений заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 5-7 лютого 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 2005 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.      

В Таблиці 1 наведений рейтинг партій, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку лютого (але після рішення РНБОУ) і в них брали участь зазначені партії. Крім цього, наводиться порівняння рейтингу партій з результатами опитування, проведеного 22 січня (опитано 1005 респондентів) і результатами опитування, проведеного 4-8 грудня (2000 респондентів). Усі опитування проводилися методом телефонних інтерв’ю за однаковою методологією, що забезпечує коректне порівняння результатів. Зірочкою * і жирним виділені рейтинги 5-7 лютого і 22 січня, які статистично значущо (тобто понад похибку) відрізняються. Тобто це випадки, коли результати опитування 5-7 лютого свідчать про значущу зміну. 

Станом на 5-7 лютого одразу три партії мають підтримку, яка відрізняється в межах статистичної похибки, то фактично ці три партії «ділять» перше-третє місця. Крім цього, четверта партія мінімально відстає від формальних лідерів (і її підтримка нижча в межах похибки порівняно з партією, що посідає формально третє місце в рейтингу). Отже, відносно найбільше голосів отримали б партія «ЄС», за яку віддали б свій голос 12,2% серед усіх респондентів і 18,1% серед тих, хто визначився з вибором; партію «ОПЗЖ» – відповідно, 11,4% і 16,8%; партія «Слуга народу» – 10,5% і 15,5%; партія «Батьківщина» – 8,9% та 13,2%. Далі йдуть «Сила і честь» (відповідно, 4,3% і 6,3%) та Радикальна партія (3,5% і 5,2%). Дещо нижче прохідного бар’єру мають «Партія Шарія» (2,6% та 3,9%), «Голос» (2,5% і 3,7%) та «Українська стратегія Гройсмана» (2,1% та 3,2%). 

Порівняно з 22 січнем найбільше змінилися рейтинги «ОПЗЖ» (-4,3% серед усіх респондентів і -3,9% серед тих, хто визначився) і «Слуги народу» (+2% серед усіх і +4,3% серед тих, хто визначився). Хоча у випадку «ЄС» рейтинг змінився на +0,6% серед усіх респондентів і +2,8% серед тих, хто визначився, але формально це зміна в межах похибки (тому в цьому випадку можна говорити лише про певну тенденцію).

Таблиця 1

Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України

Коментар фахівців КМІС:

По-перше, звертаємо увагу, що це опитування проведено методом телефонних інтерв’ю. У телефонному опитуванні, як показав наш експеримент, який ми провели спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» (див. пресреліз від 28 грудня на нашому сайті https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=991&page=2), відповідають люди більш освічені і заможні, ніж в face-to-face опитуванні (наприклад, людей з вищою освітою більше на 10%). Через це рейтинги в дослідженнях, що проведені різними методами, трохи відрізняються. Наприклад, в телефонних опитуваннях підтримка П. Порошенка дещо вища, ніж в face-to-face опитуванні, а які дані більш точні невідомо, бо не було перепису і невідомий розподіл населення за освітою. Тому в цьому пресрелізі поточні результати порівнюються з іншими нашими телефонними опитуваннями.

По-друге, отримані результати не дають інформації щодо причин динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження. Утім, ми звертаємо увагу, що з початку року ситуація в Україні дуже динамічна і громадськість, відповідно, чутливо реагує на різні резонансні події. Опитування 22 січня припало на період тарифних протестів (які підтримують понад 90% жителів України), а також на кінець локдауну (до якого ряд людей мають критичне ставлення), що негативно позначалося на підтримці влади і було сприятливо для опозиційний сил. До проведення поточного опитування влада здійснила ряд кроків для стабілізації ситуації в соціально-економічній сфері, а також були резонансні внутрішньополітичні заходи, основний з яких – рішення РНБОУ щодо заборони трансляції трьох телеканалів. Це могло сприяти як підвищенню підтримки влади, так і окремих опозиційних сил.

По-третє, стосовно рейтингу «ОПЗЖ» потрібно враховувати, що рейтинг міг знизитися як за рахунок зміни поглядів окремих її колишніх прихильників з огляду на заяви РНБОУ, так і за рахунок того, що деякі її прихильники під час опитувань більшою мірою стали «приховувати» свої реальні погляди. Наприклад, у першому турі виборів Президента 2019 року екзит-поли недооцінили підтримку Ю. Бойка, оскільки частина його виборців менш схильна брати участь в опитуваннях і щиро відповідати. Подібну тенденцію щодо кандидатів від «ОПЗЖ» / самої партії можна було спостерігати на місцевих виборах. Тому, можливо, і зараз з огляду на заборону частина респондентів просто не хочуть / бояться називати свої орієнтації.

Додаток 1. Формулювання і порядок запитань з анкети

(% серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися)