ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Суспільно-політичні настрої населення України: вибори Президента України та Верховної Ради України за результатами телефонного опитування, проведеного 20-21 січня 2022 року
Упродовж 20-21 січня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1205 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 12%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.
Напрямок справ в Україні
Більшість респондентів – 64,7% – вважають, що справи рухаються в неправильному напрямку. Водночас вважають, що напрямок справ правильний – 17,6%.
Діаграма 1 Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямку?
Рейтинг кандидатів на виборах Президента України
У Таблиці 1 наводиться рейтинг кандидатів на виборах Президента України, якби у виборах брали участь зазначені кандидати, а також наводиться динаміка, починаю з жовтня 2021 року. Відносно найвищу підтримку мають В. Зеленський (за нього проголосували б 17,4% серед усіх респондентів і 23,5% серед тих, хто визначився з вибором) і П. Порошенко (відповідно, 15,5% і 20,9%). Різниця у підтримці цих кандидатів у межах статистичної похибки, тобто формально вони «ділять» перше місце. Далі йдуть Ю. Тимошенко (8,8% і 11,8%), І. Смешко (7,1% і 9,6%), Ю. Бойко (6,9% і 9,3%). Інші кандидати мають нижчу підтримку. Порівняно з груднем 2021 року серед респондентів, які визначилися з вибором, з 16,7% до 20,9% зросла підтримка П. Порошенка. Також простежується ріст підтримки І. Смешка (з 6,8% до 9,6%). Водночас простежується зниження підтримки Д. Разумкова (з 8,1% до 5%) і О. Тягнибока (з 3,1% до 1.1%). Таблиця 1 Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі, за кого Ви би віддали свій голос
* Для цих кандидатів порівняно з груднем 2021 року різниця понад похибку, тобто рейтинг кандидата статистично значущо змінився. . Динаміка рейтингу топ-кандидатів за результатами телефонних опитувань КМІС, жовтень 2021-січень 2022
Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України У Таблиці 2 наводиться рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України, якби у виборах брали участь зазначені партії, а також наводиться динаміка, починаю з жовтня 2021 року. Відносно найвищу підтримку має партія «Європейська солідарність», за яку проголосували б 16% серед усіх респондентів і 18,9% серед тих, хто визначився з вибором. Підтримка партії статистично значущо (понад похибку) переважає підтримку інших політичних сил. Далі йдуть три партії, чия підтримка відрізняється в межах похибки, тобто вони формально «ділять» друге місце: «Слуга народу» (11,6% серед усіх респондентів і 13,7% серед тих, хто визначився з вибором), «Батьківщина» (11,3% і 13,7%) та «ОПЗЖ» (9,8% і 11,6%). Також набирають понад 5% прохідного бар’єру такі партії, як «Розумна політика» (6,4% і 7,6%), «Сила і честь» (6,3% і 7,4%), «Наші» (4,6% і 5,5%). Мають дещо нижче прохідного бар’єру «Українська стратегія Гройсмана» (4% і 4,7%), Радикальна партія (3,9% і 4,6%), «УДАР» (3,8% і 4,5%). У інших партій – нижча підтримка. Порівняно з груднем 2021 року статистично значущо зросла підтримка партії «Європейська солідарність» (з 15,4% до 18,9% серед тих, хто визначився з вибором). Водночас, за цей період знизилася підтримка партії «Слуга народу» (з 17,4% до 13,7%). Підтримка інших партій статистично значущо не змінилася.
Таблиця 2 За яку партію Ви б проголосували, якби вибори до Верховної Ради проводилися наступної неділі?
* Для цих партій порівняно з груднем 2021 року різниця понад похибку, тобто рейтинг партій статистично значущо змінився.
Динаміка рейтингу топ-партій за результатами телефонних опитувань КМІС, жовтень 2021-січень 2022
Хто є реальною опозицією до влади
Серед чотирьох парламентських партій найбільше респондентів головною опозицією до влади назвали «ЄС» (32,3%). Далі йдуть «ОПЗЖ» (19,1%) і «Батьківщина» (15,2%). Партію «Голос» назвали 2,7%.
Діаграма 2 Кого Ви вважаєте головною і реальною опозицією до нинішньої влади?
Ставлення до балотування В. Зеленського на другий президентський термін
Більшість респондентів (62,5%) не підтримують, щоб В. Зеленський балотувався на другий термін. Підтримують – 30,3%.
Діаграма 3 Чи підтримуєте Ви, щоб Володимир Зеленський балотувався на свій другий президентський термін на виборах в 2024 році?
Ставлення до проведення дострокових виборів Верховної Ради України і Президента України
Проведення дострокових парламентських виборів підтримують 53,6% респондентів, не підтримують – 38,9%. Водночас вважають, що потрібно провести дострокові президентські вибори – 47,2%. Стільки ж респондентів (46,5%) не підтримують проведення дострокових президентських виборів.
Діаграма 4 Ви підтримуєте чи не підтримуєте проведення найближчим часом…?
Коментар Антона Грушецького: Ми, як завжди, звертаємо увагу, що під час аналізу результатів (особливо рейтингів кандидатів і партій) слід враховувати, що, по-перше, опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю. Ми неодноразово звертали увагу експертної громадськості на те, що метод дослідження впливає на результати. Респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю, більш заможні, мають дещо вищий рівень освіти і дещо більш активні, ніж респонденти, опитані методом особистих (face-to-face) інтерв’ю. Ці відмінності були предметом доповіді генерального директора КМІС професора В. Паніотто на 4 конгресі Соціологічної асоціації України 28-29 жовтня. При цьому, через відсутність перепису немає надійних даних щодо частки людей з вищою освітою тощо, що дозволило б зрозуміти, який з методів є більш точним. Деякі експерименти в 2019 році показували, що більш точними є опитування методом особистих інтерв’ю, але зараз через пандемію COVID-19 та інші фактори ситуація могла змінитися. По-друге, потрібно враховувати період опитування – одразу після подій навколо повернення П. Порошенка в Україні та його судового процесу. Утім, «після не означає внаслідок», тому виявлена динаміка показників, скоріше за все, насправді є наслідком комплексу факторів – як, власне, судовий процес над П. Порошенком, так і економічні питання та питання, пов’язані з безпекою України через ескалацію з боку Росії. У будь-якому випадку, розрив між топ-кандидатами і партіями досить невеликий, що робить різницю між підтримкою кандидатів і партій дуже контекстно залежною і «відкритою» до коливань (наприклад, при «згасанні» уваги медіа до певної яскравої події вплив на рейтинг може не зафіксуватися і тому може бути певне «відкочування» на попередні позиції, або, навпаки, додавання нових подій може давати кумулятивний більш потужний ефект). По-третє, для аналізу динаміки потрібно враховувати статистичну похибку. У ряді випадків коливання рейтингу певних кандидатів і партій – у межах статистичної похибки, тобто формально змін не відбувається.
24.1.2022
|
Наші соціальні медіа: