ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Динаміка довіри соціальним інституціям протягом 2020-2021 років: результати телефонного опитування
Упродовж 3-11 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. У грудні 2020 року КМІС проводив аналогічне опитування, тому у прес-релізі також наводиться динаміка показників упродовж 2020-2021 років[1]. [1]Довіра соціальним інституціям і партіям: грудень 2020 // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1005&page=3 Найбільшою довірою в українському суспільстві продовжують користуватися армія, волонтери, звичайні люди у своєму населеному пункті і Церква. При цьому, порівняно з груднем 2020 року простежується зростання довіри до Збройних сил України. Армії довіряють загалом 72% українців, а баланс довіри-недовіри становить +60%. Порівняно з груднем 2020 року частка тих, хто довіряє, зросла на 6 процентних пункти, а баланс довіри-недовіри – на 8 процентних пунктів. При цьому простежуються помітні регіональні відмінності – із Заходу на Схід знижується частка тих, хто довіряє армії, але разом з цим у всіх регіонах більшість респондентів довіряють ЗСУ (від 81% на Заході до 52% на Сході) при виразному позитивному балансу довіри-недовіри (від +75% на Заході до +28% на Сході). Також порівняно з груднем 2020 року у всіх регіонах простежується тенденція до зростання довіри до армії. Також більшість респондентів довіряють волонтерам (68%, баланс – +57%) і звичайним людям у своєму населеному пункті (63%, баланс – +51%), а Церкві довіряють 51% при балансі +27%. У випадку волонтерів і Церкви показники не змінилися порівняно з 2020 роком (зміни в межах похибки), а у випадку звичайних людей простежується зниження на 4 процентних пункти і частки тих, хто їм довіряє, і балансу. У регіональному вимірі довіра звичайним людям приблизно однакова в різних регіонах. У випадку волонтерів є тенденція до зниження довіри із Заходу на Схід (з 75% до 60%). Щодо Церкви, то на тлі інших регіонів виділяється Захід, де 67% довіряють Церкві проти 41-47% в інших регіонах. Позитивний баланс довіри-недовіри також мають громадські організації – загалом їм довіряють 39% респондентів, а баланс становить +18% (без значущих зміни порівняно з 2020 роком). У регіональному вимірі також є тенденція до зниження довіри із Заходу на Схід (з 45% до 30%, хоча у всіх регіонах зберігається позитивний баланс довіри-недовіри). Решта 8 інституцій у списку мають негативний баланс довіри-недовіри. Фактично, серед респондентів переважає недовіра інституціям центральної влади (президенту, парламенту, уряду), правоохоронним органам (національна поліція, патрульна поліція, СБУ), ЗМІ (як українським, так і російським). Серед органів влади Президенту довіряють 27%, а не довіряють – 50%. Відповідно, баланс довіри-недовіри становить -23%. Порівняно з груднем 2020 року простежується погіршення показників: частка тих, хто довіряє Президента, знизилася на 5 процентних пунктів, а баланс довіри-недовіри – на 10 процентних пунктів. У регіональному вимірі у всіх регіонах простежується переважання недовіри, хоча недовіра дещо зростає із Заходу на Схід. Кабінету Міністрів і Верховній Раді довіряють менше респондентів: відповідно, 14% довіряють Уряду (баланс – -46%) і 11% довіряють парламенту (баланс – -56%). Порівняно з груднем 2020 року ситуація практично не змінилася. Дещо краща ситуація у випадку правоохоронних органів: 30-35% довіряють Патрульній поліції, СБУ і Національні поліції. Баланс довіри коливається від -2% у випадку Патрульної поліції до -14% у випадку Національної поліції. Хоча частка тих, хто довіряє цим інституція не змінилася порівняно з груднем 2020 року, але баланс у всіх трьох випадках став дещо кращим. Значних регіональних відмінностей у довірі правоохоронних органів немає. Українським ЗМІ довіряють 32% респондентів, а баланс довіри-недовіри становить -7%. Порівняно з груднем 2020 року простежується покращення балансу довіри-недовіри. Дещо менше довіряють українським ЗМІ на Сході. Російським ЗМІ довіряють 3% респондентів при балансі -75%. Порівняно з груднем 2020 року значущих змін не було. У всіх регіонах переважна більшість не довіряють російським ЗМІ, але дещо менш критичні до них – жителі Сходу України.
Нижче на діаграмах та в таблицях наводиться деталізована інформація. На діаграмах стрілочками позначені випадки, коли різниця порівняно з груднем 2020 року є статистично значущою.
Формулювання запитання в анкеті Зараз я буду називати деякі соціальні інституції. Скажіть мені, будь ласка, наскільки Ви довіряєте тим, кого я називатиму? Шкала відповідей: Повністю довіряю / Скоріше довіряю / Важко сказати / Скоріше не довіряю / Зовсім не довіряю / ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ Діаграма 1 Динаміка довіри соціальним інституціям, % довіряють
Діаграма 2 Динаміка довіри соціальним інституціям, % баланс довіряють-не довіряють
Таблиця 1 Довіри соціальним інституціям, % довіряють і не довіряють та баланс довіри-недовіри
[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
26.1.2022
|
Наші соціальні медіа: