Упродовж 3-11 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням)  опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1.1) не перевищує: 2.4% для показників, близьких до 50%, 2.1% для показників, близьких до 25%, 1.5% - для показників, близьких до 10%, 1.1% - для показників, близьких до 5%.

Головні висновки:

1) респонденти вказують на те, що частіше відчували негативні емоції від потенційно конфліктного спілкування на політичні теми, ніж на некоректність у поведінці співрозмовників під час такого спілкування;

2) трохи більше половини опитаних відчувають низьку, середню або високу міжособистісну політико-психологічну напруженість;

3) національними групами з найбільшою кількістю респондентів, які не відчувають політико-психологічної напруженості є українці та росіяни;

4) найбільш відчутним фактором мінливості у показниках міжособистісної політико-психологічної напруженості є електоральна приналежність респондентів;

5) найвища міжособистісна політико-психологічна напруженість спостерігається серед потенційних виборців політичних партій «Європейська солідарність» та «Сила і Честь», найнижча – серед тих, кому важко визначитися зі своїм електоральним вибором.

Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми. Міжособистісна політико-психологічна напруженість також може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які мають потребу у постійному обговоренні політичних проблем.

З метою вивчення вказаної проблеми був використаний експрес-варіант методики «Міжособистісна політико-психологічна напруженість» (далі – МППН-ЕВ, див. Додаток 1), який дозволяє оцінити міжособистісну політико-психологічної напруженість як нормальну, середню або високу.

Частота випадків, що обумовлюють міжособистісну політико-психологічну напруженість; її узагальнені показники

МППН-ЕВ включає два індикатори, що сигналізують про міжособистісну політико-психологічну напруженість респондента – його власні негативні емоції внаслідок такого спілкування, а також оцінка поведінки опонентів, які під час обговорення політики вели себе, на думку респондента, некоректно.

В цілому респонденти вказують на те, що частіше відчували негативні емоції від такого спілкування, ніж на некоректність у поведінці опонентів (Графік 1). Так, щодо першого 55,4% відповіли, що не можуть пригадати таких випадків за останні 30 днів. В той же час, щодо другого кількість відповідної групи збільшується до 66,7%. Показовими тут є показники майже щоденного зіткнення з відповідними проявами міжособистісної політико-психологічної напруженості. Так, 9,0% опитаних сказали про зіткнення з негативними емоціями внаслідок суперечок про політику, й лише 3,5% з них – про неприйнятну поведінку інших.

Графік 1. Частота власних негативних почуттів та неприйнятної поведінки співрозмовників під час дискусій на політичні теми за останні 30 днів, %

У подальшому використовується агрегований показник міжособистісної політико-психологічної напруженості, що обчислюється як сума окремих індикаторів МППН-ЕВ з подальшим групуванням отриманих значень у чотири інтервали. Внаслідок додавання показник може приймати значення від 0 (за останні 30 днів відповідні випадки були відсутні) до 8 (за обома характеристиками респондент обрав варіант відповіді «Практично кожного дня»).

З огляду на це, групування здійснювалося наступним чином: 1) 0 відповідає відсутності міжособистісної політико-психологічної напруженості за останні 30 днів; 2) значенням від 1 до 3 – низька міжособистісна політико-психологічна напруженість; 2) значенням від 4 до 6 – середня міжособистісна політико-психологічна напруженість; 3) якщо хоча б за одним з індикаторів було обрано варіант відповіді «Практично кожного дня», робився висновок про високу міжособистісну політико-психологічну напруженість респондента (значення від 7 до 8 також підпадають під це правило).

В результаті було виявлено, що трохи більше половини опитаних відчувають низьку, середню або високу міжособистісну політико-психологічну напруженість (Графік 2).

Графік 2. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів, %

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних соціально-демографічних групах

Розглядаючи респондентів у статевому вимірі, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є трохи вищою серед чоловіків, ніж серед жінок (Графік 3).

Графік 3. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від статі респондента, %

З точки зору вікового поділу можна зауважити кілька цікавих моментів (Графік 4). В цілому більш виразною міжособистісна політико-психологічна напруженість характерна для респондентів віком від 40 до 69 років. При цьому серед наймолодшої групи (18-29 років) спостерігається найменша кількість осіб з відсутністю політико-психологічної напруженості, тобто залученість до конфліктного спілкування на політичну тематику серед них є доволі поширеною. Відчутне ж послаблення негативних ефектів комунікації на політичну тематику спостерігається у найстаршій віковій групі.

Графік 4. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від віку респондентів, %

У відповідності до регіонального ділення (Графік 5) міжособистісна політико-психологічна напруженість найменш поширена на Сході України (майже дві третини опитаних характеризуються її відсутністю), а найбільш поширена – у Центрі та на Півдні України.

Графік 5. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від регіону проживання респондентів, %

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних національних та політичних групах

Національними групами з найбільшою кількістю респондентів, які не відчувають політико-психологічної напруженості є українці та росіяни (Графік 6). При цьому, за дещо більшої кількості респондентів, які не відчувають комунікаційно обумовленого політичного дистресу серед росіян, в останніх більшою у порівнянні з українцями є й кількість тих, хто характеризується середньою або високою міжособистісною політико-психологічною напруженістю. В трьох інших групах (українець і росіянин за самовизначенням, інші національності сукупно та ті, хто не визначився) зменшується кількість респондентів, які не відчувають міжособистісну політико-психологічну напруженість, а також збільшується кількість тих, хто має її середній або високий рівень.

Графік 6. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від національності респондента, %

Нарешті, найбільш відчутним фактором мінливості у показниках міжособистісної політико-психологічної напруженості є електоральна приналежність респондентів (Графік 7; з відповідного графіку вилучені політичні сили, які були зазначені у відповідях менше ніж 95 респондентами, з огляду на потенційні коливання через випадкові похибки).

На представленому графіку політичні партії представлені в порядку збільшення кількості респондентів, у яких відсутня міжособистісна політико психологічна напруженість (за виключенням тих, хто не пішов би на вибори або вагається із відповіддю – вони розміщені наприкінці графіку).

Найвідчутніше міжособистісна політико-психологічна напруженість відчувається представниками політичних партій «Сила і честь» та «Європейська солідарність». Серед перших кількість респондентів із середньою та високою міжособистісною політико-психологічною напруженістю перевищує 30%, серед других спостерігається найменша кількість тих, хто не почуває політично індукованого психологічного дистресу.

Доволі схожими з точки зору показників міжособистісної політико-психологічної напруженості, а також близькими до загальних показників по вибірці у цілому є електорати політичних партій «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя» та «Слуга народу».

Найменш залученим до справжньої конфліктної комунікації з політичних питань виглядають респонденти, яким на момент опитування було важко визначитися з електоральним вибором.

Графік 7. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від електоральних переваг респондента, %

Додаток 1

Індикатори МППН-ЕВ

ppn1. Обговорення політиків та політичних подій з людьми, що відстоюють протилежну точку зору, може вести до негативних емоцій і вражень (наприклад, відчуття невдоволення співрозмовником, роздратування, імпульс висловлюватись на підвищених тонах тощо).

Наскільки часто за останні 30 днів Ви мали подібні відчуття під час або відразу після відповідного спілкування (не важливо, в реальному житті або в мережі Інтернет)?

1. Не можу пригадати таких випадків.
2. Один або два рази.
3. Кілька разів за місяць.
4. Кілька разів в тиждень.
5. Практично кожного дня.

ppn2. Говорячи про Ваших співрозмовників під час такого спілкування, як часто за останні 30 днів Ви стикались з тим, що Ваш співрозмовник вів себе неконструктивно (наприклад, порушував норми пристойності в спілкуванні, вперто не хотів Вас зрозуміти, був налаштований вороже тощо)?

1. Не можу пригадати таких випадків.
2. Один або два рази.
3. Кілька разів в місяць.
4. Кілька разів на тиждень.
5. Практично кожного дня.

Додаток 2

Таблиці

Таблиця 1

Частота власних негативних почуттів та неприйнятної поведінки співрозмовників під час дискусій на політичні теми за останні 30 днів, %

Таблиця 2

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів, %

Таблиця 3

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від статі респондента, %

Таблиця 4

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від віку респондентів, %

Таблиця 5

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від регіону проживання респондентів, %

Таблиця 6

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від величини населенного пункту проживання респондентів, %

Таблиця 7

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від національності респондента, %

Таблиця 8

Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від електоральних переваг респондента, %

 З приводу коментарів можна звертатись до Сергія Дембіцького, e_forge@me.com