ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Динаміка ставлення населення до росії та емоційний фон унаслідок війни: результати телефонного опитування, проведеного 13-18 травня 2022 року
Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 13-18 травня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення. Ознайомтесь, будь ласка, нижче з додатковими коментарями щодо факторів, які впливають на проведення соціологічних опитувань у воєнних умовах. Динаміка ставлення до росії
За останні 3 роки до повномасштабного вторгнення простежувалося поступове зниження позитивного ставлення до росії, але навіть попри декілька місяців поспіль ескалації біля кордонів України 34% населення України на початку лютого 2022 року добре ставилися до росії (в одній з публікацій у кінці 2021 року вивчалося, що переважно це було пов’язано із сприйняттям «росії» як «звичайних росіян» – http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1078&page=4). Зараз уже лише 2% громадян добре ставляться до росії, у той час як 92% – погано. Утім, важливо розуміти, що 2% – це близько 500 000 осіб, тобто достатньо істотна кількість в абсолютному вимірі все одно зберігає попри очевидні факти позитивне ставлення до агресора.
Графік 1. Динаміка доброго і поганого ставлення населення України до росії
Крім цих даних, важливо бачити зміни на індивідуальному рівні. У рамках методичного експерименту ми повторно опитали 513 респондентів-учасників нашого «Омнібусу», проведеного на початку лютого 2022 року, тобто до повномасштабного вторгнення. Для цих респондентів ми знали, яким було їхнє ставлення до росії на початку лютого, а зараз повторили те саме запитання. Як можна бачити на графіку 2, серед тих, хто мав і раніше погане ставлення до росії, 97% продовжують його мати (хоча 3% зараз обрали варіант «важко сказати»). Кардинальною є зміна поглядів тих, хто мав добре ставлення до росії і тих, хто мав невизначене ставлення до неї. Так, 80% тих, хто раніше добре ставився до росії, тепер погано ставляться до неї. Менше ніж кожен десятий зберіг позитивне ставлення до росії, хоча ще 12% вирішили зараз відповісти «не визначилися». Серед же тих, хто мав невизначене ставлення до росії, 97% зараз уже погано до неї ставляться.
Графік 2. Як зараз до росії ставляться ті, хто на початку лютого 2022 року ставилися до неї добре / погано / мали невизначене ставлення
У всіх регіонах України абсолютна більшість жителів погано ставляться до росії, зокрема, на Півдні 90% погано ставляться, на Сході – 85% (у той час, як на початку лютого, відповідно, 45% і 53% добре ставилися до росії). Відносно найбільше продовжують добре ставитися до росії на Сході – 4%.
Графік 3. Ставлення до росії в регіональному вимірі
Абсолютна більшість громадян – 82% – які продовжують проживати на окупованій після 24 лютого 2022 року території негативно ставляться до росії, і лише 6% позитивно ставляться до неї.
Графік 4. Ставлення до росії залежно від того, де зараз проживає респондент
Емоційний фон унаслідок вторгнення росії
Топ-емоції, які у українців викликає війна росії проти України: гнів / обурення / ненависть / відраза (53%), гордість за Україну / армію (52%) і тривога / страх / жах (38%).
Графік 5. Які емоції у Вас викликає війна росії проти України? Оберіть до 3-х відповідей з переліку.
У таблиці 1 дані про емоційний фон наведені в регіональному вимірі. Хоча загалом ситуація подібна, але є тенденція із Заходу на Схід тривоги / страху / жаху, а також шоку.
Таблиця 1. Емоційний фон у регіональному вимірі
У таблиці 2 наведені дані залежно від того, де зараз проживає респондент. Важливо бачити, що навіть серед тих, хто проживає в умовах окупації, 41% відчувають гордість за Україну / армію.
Таблиця 2. Емоційний фон залежно від того, де зараз проживає респондент
А. Грушецький. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни. Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх 3 місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців). Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Перед початком польового етапу за даними ООН оцінювалося, що близько 6 млн українців – дорослих і дітей – виїхали з України. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Відповідно, серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) близько 10% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 15% респондентів цього опитування – це ВПО). Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Досвід проведення опитування показує, що для більшості окупованих територій є технічна можливість встановлювати контакт з жителями та проводити інтерв’ю з ними (звісно, якщо вони відчувають себе в безпеці). Загалом, 4% респондентів на момент інтерв’ю проживали на окупованій території (а ще 3% проживали до 24 лютого 2022 року у населених пунктах, які були окуповані, але виїхали з них на підконтрольну владі України територію). У випадку територій з активними воєнними діями, то вони охоплюють незначний відсоток серед загалом населення України (хоча при цьому ми не можемо забувати трагічність положення, в якому опинилися ці люди). Крім цього, значна частина населення окупованих територій та територій з воєнними діями, переїхали в більш безпечні місця на підконтрольній владі України території (або закордон). Відповідно, скоріше за все, не більше 1-2% дорослого населення України є недосяжними для опитування через ці фактори. На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян). Ми провели невеликий методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні. У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
Які емоції у Вас викликає війна Росії проти України? Оберіть до 3-х відповідей з переліку. РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ (% серед усіх респондентів)
* «Ненависть» і «відраза» не зачитувалися респондентам, а були додані з «інших» відповідей. ** «Армія» не зачитувалася респондентам, а була додана з «інших» відповідей.
Як Ви в цілому ставитесь зараз до Росії? (% серед усіх респондентів)
[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
26.5.2022
|
Наші соціальні медіа: