КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Геополітичні орієнтації жителів України: результати телефонного опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року

Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 6-20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2.5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати менше респондентів, що проживають в окупованих населених пунктах, зокрема їх кількість складає 0.2%. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

  

Голосування жителів України у разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС і НАТО

 

У разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 81% серед усіх респондентів проголосували б «за» вступ. «Проти» вступу до ЄС – 4%.   Інші (15%) не брали б участь у голосуванні чи не знають, як голосувати. Дещо нижча підтримка у випадку вступу до НАТО, але також переважна більшість українців проголосували б «за» – 71% серед усіх респондентів, у той час як «проти» проголосували б 7%.  22% населення не брали б участь у голосуванні чи не знають, як голосувати.

У перерахунку до респондентів, які взяли б участь у волевиявленні, на референдумі щодо вступу до ЄС було б 96% голосів «за», на референдумі щодо вступу до НАТО – 91% голосів «за».

 

Графік 1. Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до … . Ви можете проголосувати за вступ, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?

 

Хоча є тенденція до зниження підтримки вступу до ЄС і НАТО із Заходу на Схід, але при цьому у всіх регіонах більшість населення голосували б «за» вступ і до ЄС, і до НАТО. Навіть серед жителів Півдня і Сходу[1], відповідно, 77% і 71% серед усіх респондентів підтримали б приєднання України до ЄС. Також 65% і 56% підтримали б приєднання до НАТО.

 

Графік 2. Голосування на референдумі щодо вступу до ЄС і НАТО у регіональному вимірі

 

           


На графіку 3 результати наведені у розрізі лінгво-етнічних категорій населення України. Як можна бачити, більшість серед усіх категорій підтримують вступ України до ЄС і НАТО (хоча має місце тенденція до дещо нижчої підтримки серед російськомовних громадян). Навіть серед російськомовних росіян значно переважає підтримка вступу до ЄС і НАТО: 53% підтримують вступ до ЄС, не підтримують – 16%; у випадку НАТО 51% підтримують вступ до НАТО, не підтримують – 27%.

 

Графік 3. Голосування на референдумі щодо вступу до ЄС і НАТО серед лінгво-етнічних категорій населення

 

 

Подолання міжрегіональних розбіжностей і консолідація громадської думки українців щодо євроатлантичної інтеграції

 

Порівняно з червнем 2021 року з 52% до 81% зросла частка тих, хто підтримує вступ до ЄС. Також за цей період з 48% до 71% зросла частка тих, хто підтримує вступ до НАТО. Крім цього, у випадку ЄС з 19% до 4%, а у випадку НАТО з 24% до 7% знизилася частка тих, хто виступає проти членства України в цих організаціях.

Якщо порівнювати поточні настрої з тими, що були перед Революцією Гідності 2013-2014 років, можна бачити ріст підтримки вступу до ЄС з 47% до 81% (і зниження з 27% до 4% частки тих, хто проти вступу). У випадку НАТО в період до 2013 року лише 15-20% підтримували вступ до цієї організації (при більшості населення, яке виступало проти), у той час як зараз – 71% підтримують і лише 7% виступають проти.

 

Графік 4. Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до … . Ви можете проголосувати за вступ, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?[2]

 

* Хоча серед відкритих даних КМІС доступні дані за лише 2009 рік, але до 2013 року ситуація істотно не змінювалася і на 2013 рік (до Революції Гідності) вступ до НАТО підтримували ті ж 15-20% українців.

 

Крім загальноукраїнського рівня важливо звернути увагу на еволюцію громадської думки жителів окремих регіонів. На графіку 5 наведені відповідні дані щодо вступу до ЄС, на графіку 6 – щодо вступу до НАТО.

У випадку вступу до ЄС в період до 2013 року фактично лише жителі Заходу переважно підтримували вступ. У Центрі підтримка вступу до ЄС хоча й переважала, але це не була більшість населення. На Півдні ж і Сході переважали ті, хто виступав проти членства України в ЄС (лише чверть голосували б «за» вступ до ЄС на референдумі).

На 2021 рік упевнена більшість Заходу і Центру підтримували вступ до ЄС. На Півдні вже переважали прихильники вступу, хоча їх було менше половини. На Сході все одно переважали противники вступу. На липень 2022 року переважна більшість жителів і Заходу, і Центру, і Півдня, і Сходу підтримують вступ України до ЄС.

 

Графік 5. Голосування на референдумі щодо вступу до ЄС у регіональному вимірі

 

       

Аналогічний тренд змін простежується і щодо ставлення до вступу до НАТО за тією різницею, що це питання в міжрегіональному вимірі до 2013 року було значно поляризованішим. Зараз же більшість жителів і Заходу, і Центру, і Півдня, і Сходу підтримують вступ до НАТО.

 

Графік 6. Голосування на референдумі щодо вступу до НАТО у регіональному вимірі

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Як можна бачити, за менш ніж 10-річний період Україна пройшла від значно відмінних регіональних поглядів на зовнішній вектор розвитку до консолідації і єдності щодо євроатлантичного руху нашої країни.

 Насправді, і до 2013 року відбувалася поступова еволюція поглядів і зростання прихильності щодо європейської інтеграції. У наших опитуваннях в 1990-х роках більшість була проти членства України в ЄС, у той час як уже в 2013 році більше було тих, хто голосував би «за» приєднання України до цього союзу (хоча зберігалися виразні міжрегіональні відмінності).

Окупація росією Криму, розв’язання війни на Донбасі і врешті повномасштабне вторгнення 2022 року значно пришвидшили динаміку поглядів і привели переважну більшість українців у всіх регіонах (і всіх лінгво-етнічних категорій) до розуміння, що Україна має бути членом і ЄС, і НАТО.

 

 

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до Європейського Союзу. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися - не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?

(% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 року Україна в цілому Захід[3] Центр Південь Схід
За вступ 81 88 81 77 71
Проти вступу 4 2 4 4 5
Не брали б участі в голосуванні 11 8 11 13 17
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 4 2 4 5 7
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 0 0 0

 

 

А якщо б референдум відбувався з питання, чи вступати Україні до НАТО. Яким би був Ваш вибір  - проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися - не брати участі у голосуванні?

(% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 року Україна в цілому Захід[4] Центр Південь Схід
За вступ 71 81 73 65 56
Проти вступу 7 4 6 11 11
Не брали б участі в голосуванні 15 11 14 17 22
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 7 4 7 7 11
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 0 0 0

 

 

 


Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

 

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх 5 місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. На початку липня представники ЄС оцінювали, що зараз у цих країнах перебувають 3.2-3.7 млн українців – дорослих і дітей. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Крім цього, частина українців виїхали в інші країни, крім ЄС. Зокрема, значну частину українців насильно вивезли в росію і Білорусь (за деякими оцінками близько 1 млн). Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 10% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 14% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2.5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – 0.2%. Але потрібно враховувати, що значна частина населення продовжує виїжджати з цих територій, тому, скоріше за все, не більше 1.5-2.5% серед загалом дорослого населення України недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні невеликий методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти.

Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Наприклад, експеримент із «задуманим знайомим» показує невелику різницю із прямим запитанням. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні.

У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.



[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу.

[2] Дані за 2013 рік (для ЄС) і за 2009 рік (для НАТО) – за результатами опитування методом face-to-face. Для коректного порівняння з поточними результатами з аналізу виключений Крим, а структура вибірки за макрорегіонами відповідає поточному співвідношенню.

[3] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

[4] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


29.7.2022
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: