Пресреліз підготовлений заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1025 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати менше респондентів, що проживають в окупованих населених пунктах, зокрема їх кількість складає 0,3%. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Тривалий період українська влада попереджає українців, що зима 2022-2023 може виявитися непростою. У вересні 2022 року ми поставили запитання, наскільки респонденти вважають свої родини готовими до можливих проблем з опаленням узимку. Крім цього, ми запитали про те, чи є поряд з оселею респондентів укриття / бомбосховище. 

Більшість респондентів – 70% – стверджують, що їх домогосподарство скоріше або повністю готове до можливих проблем з опаленням узимку. Водночас з них лише 24% вважають себе повністю готовими, у той час як 47% вважають себе скоріше готовими і стверджують, що «ще є дещо, що потрібно зробити для підготовки». Не вважають себе готовими 24% українців, в т.ч. 12% зовсім не готові. 

Графік 1. Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

У Таблиці 1 дані наведені в розрізі окремих соціально-демографічних категорій населення. Як можна бачити, з одного боку, більшість у кожній категорії вважають себе скоріше або повністю готовими до можливих проблем, хоча і є тенденція, що вважають себе краще готовими жителі Заходу, не-ВПО та більш заможні респонденти.

З іншого боку, більш істотні відмінності є, якщо порівнювати частку тих, хто вважає себе «повністю готовими». У регіональному вимірі частка «повністю готових» знижується із 30% на Заході до 12% на Сході (хоча навіть на Сході 59% вважають себе сумарно скоріше або повністю готовими). За типом населеного пункту частка знижується з 35% серед жителів сіл до 17% серед жителів великих міст. За рівнем достатку родини серед найбільш заможних респондентів 38% вважають себе «повністю готовими», і цей показник знижується до 15% серед найменш заможних українців. Окремо зазначимо, що серед ВПО 15% є «повністю готовими» проти 25% серед респондентів, які не є ВПО.

Таблиця 1. Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

Про наявність укриття поруч із своєю оселею говорять 57% респондентів, і з них 42% говорять, що воно в більш-менш нормальному стані (решта 14% говорять про поганий стан). Водночас 40% респондентів стверджують, що укриття поруч з їх оселею немає. 

Графік 2. Чи є поблизу Вашої оселі укриття / бомбосховище?

Дещо частіше говорять про наявність укриття (в т.ч. у більш-менш нормальному стані) жителі Заходу і Центру, жителі більших міст, більш заможні респонденти.

Таблиця 2. Чи є поблизу Вашої оселі укриття / бомбосховище?

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Щодо готовності до опалювального сезону, то потрібно враховувати, що ми говоримо про саме суб’єктивну самооцінку респондентів, що може суттєво відрізнятися від об’єктивної ситуації. Досить оптимістичні оцінки респондентів щодо власної готовності до можливих проблем можуть бути наслідком загалом оптимістичного настрою українців (як було показано в нещодавньому опитуванні КМІС, попри війну майже 90% українців оптимістично дивляться на майбутнє України). З точки зору війни досить оптимістичні очікування щодо зими є важливим показником, оскільки знижуються можливість використання цього фактору як важелю впливу агресора на Україну. Будемо сподіватися, що центральна і місцева влада готові до різних сценаріїв розвитку ситуації.

Також важливо звернути увагу влади на те, що 40% не мають бомбосховища чи укриття і ще 14% мають, але вони у поганому стані. Окреме занепокоєння викликає розшарування за доходом, коли менш заможні респонденти мають (за їх словами) доступ до укриттів із гіршими умовами.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Влада попереджає населення щодо можливих складнощів узимку з опаленням. А як би Ви оцінили готовність Вашого домогосподарства до можливих проблем з опаленням узимку?

(% серед усіх респондентів)

Чи є поблизу Вашої оселі укриття / бомбосховище?

(% серед усіх респондентів)

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. У вересні у звіті ООН зазначалося про 7.4 млн українців-біженців. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 13-15% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – 0,3%. За нашими поточними оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком. Успішні дії і визволення ряду територій на Харківщині ще зменшують цей відсоток.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти.

Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Наприклад, експеримент із «задуманим знайомим» показує невелику різницю із прямим запитанням. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні.

У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.