КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Динаміка самооцінки українцями можливості відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Нещодавно був оприлюднений проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України, де пропонується запровадження покарання за поширення недостовірної інформації.

Ця ініціатива викликала резонанс у суспільстві та активно обговорюється. Ми пропонуємо подивитися на проблему під дещо іншим кутом зору, а саме – а як самі українці оцінюють свою здатність відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків. Для початку доцільно нагадати окремі результати комплексного дослідження, яке проводив КМІС на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» у липні 2022 року[1]. Так, насамперед очевидним є зміна ландшафту каналів комунікації з переходом до виразного домінування цифрових каналів (особливо – телеграм-каналів[2]). Телебачення досі відіграє вагому роль, проте в динаміці ми бачимо значне зростання користування саме цифровими джерелами. Разом з цим 40% українців вважають, що «зараз існує так багато різних джерел інформації, що мені важко визначити, які з них дають дійсно правдиву інформацію про події» (52%, навпаки, попри розмаїття джерел можуть визначити такі, що дають правдиву інформацію). При цьому 56% покладають саме на державу відповідальність за боротьбу з фейками і неправдивою інформацією (на самих громадян покладають таку відповідальність 35%). Досить суперечливими є і думки українців щодо регулювання медіа сфери. З одного боку, 60% вважають, що «ЗМІ повинні мати можливість обґрунтовано критикувати дії влади» (проти 32%, які хочуть, щоб ЗМІ підтримували лінію влади). З іншого боку, 60% «для зміцнення захисту від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах» (30% вважають це обмеженням прав і свобод громадян).

Крім цього, раніше у 2018-2019 роках КМІС ставив респондентам на замовлення ГО «Детектор медіа» запитання «Чи вважаєте Ви, що самі здатні відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків?»[3]. У грудні 2022 року КМІС додав це запитання до власного всеукраїнського опитування для аналізу динаміки (див. у Додатку 1 методологію дослідження). Якщо в лютому 2019 року 52% відповіли, що можуть відрізнити якісну інформацію, то в грудні 2022 року – 78%, в т.ч. з 21% до 38% стало більше тих, хто відповів твердо «так». Зниження відбулося як за рахунок тих, хто вважає себе нездатним відрізнити якісну інформацію, так і за рахунок тих, хто раніше не міг визначити свою думку (представників обох цих категорій стало менше).

Потрібно врахувати, що в 2019 році опитування проводилося методом особистих (face-to-face) інтерв’ю, а в 2022 році – методом телефонних інтерв’ю. Почасти динаміка може бути наслідком різного методу, проте величина змін вказує, що між 2019 і 2022 роком дійсно українці стали більш упевненими в тому, що вони здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків.  

 

Графік 1. Чи вважаєте Ви, що самі здатні відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків?

 

 


У таблиці нижче самооцінка здатності відрізнити якісну інформацію наведена у розрізі окремих соціально-демографічних категорій (фактично серед усіх категорій більшість вважають себе здатними відрізними якісну інформацію, хоча все-таки рівень упевненості варіює).

 

Таблиця 1. Чи вважаєте Ви, що самі здатні відрізняти якісну інформацію від дезінформації та фейків?

100% у рядку Так Частіше так Частіше ні Ні Важко сказати
Стать          
Чоловік 47 37 8 3 4
Жінка 30 42 13 7 9
Вік          
18-29 років 35 46 12 4 3
30-39 років 39 43 10 3 5
40-49 років 38 38 12 6 5
50-59 років 38 41 9 4 8
60-69 років 41 36 11 4 9
70+ років 37 32 10 10 11
Освіта          
Повна середня 40 35 13 5 7
Середня спеціальна або професійно-технічна 38 36 11 6 8
Вища 38 45 9 4 4
Достаток родини          
Дуже низький 25 30 21 10 15
Низький 40 34 11 7 8
Середній 30 51 11 3 5
Високий 50 38 7 3 2
Регіон, де зараз проживають          
Захід 45 39 8 4 4
Центр 33 44 12 5 7
Південь 40 32 14 7 7
Схід 34 47 7 3 9
Тип населеного пункту, де зараз проживають          
Село 43 36 12 6 4
До 20 тис. 38 34 10 7 11
20-99 тис. 33 49 9 3 5
100 тис. і більше 36 42 10 4 8

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Запитання, яке ми ставили респондентам, стосується саме суб’єктивної самооцінки респондентом своєї здатності аналізувати інформацію. Скоріше за все, якби було застосоване тестування за більш об’єктивними методиками, результати були б менш втішними і виявили значну переоцінку українцями своїх аналітичних навичок (і це проблема загальносвітова, а не лише України).

Важливо враховувати три наступних моменти. По-перше, ріст упевненості відбувається на тлі різкого зростання користування цифровими джерелами, де немає безумовного чи навіть помітного лідера / лідерів, а натомість існують тисячі телеграм-каналів, ютуб-каналів, онлайн-видань тощо. Ландшафт став дуже фрагментований, а медіа користувач може знайти для себе безліч альтернативних джерел. По-друге, дослідження в соціальних науках показують, що суб’єктивне сприйняття ситуації більше важить, ніж об’єктивні обставини. Іншими словами, у цьому контексті якщо українці вірять у свою здатність відрізняти якісну інформацію, це може дійсно бути використаним ворогами для маніпулюванням громадськими настроями. Проте питання боротьби з цим і вибору оптимальних інструментів протидії лишається відкритим. По-третє, українці, зазвичай, скептично ставляться до заборон і суворих покарань. Тому будь-які подібні ініціативи повинні бути релевантними меті, зваженими, аргументованими та ґрунтуватись серед іншого на обговореннях із громадськістю.

 


           

Додаток 1. Методологія опитування та методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни (релевантні на період проведення опитування – на грудень 2022 року)

 

Методологія опитування

Упродовж 4-27 грудня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 995 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 1 респондента (з 995), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. методичні коментарі далі).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

 

Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 1 респондент з 995 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.

 



[1] Аналітичний звіт "Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни: липень, 2022" // https://www.oporaua.org/report/viyna/24250-demokratiia-prava-i-svobodi-gromadian-ta-mediaspozhivannia-v-umovakh-viini-lipen-2022

[2] Крім дослідження для «ОПОРА» також доцільно ознайомитися з результатами опитування КМІС на замовлення УІМК, проведеного в лютому 2023 року щодо телеграм каналів: Як функціонують та завойовують аудиторію телеграм-канали-мільйонники // https://www.jta.com.ua/news-and-reports/yak-funktsionuiut-ta-zavoyovuiut-audytoriiu-telehram-kanaly-milyonnyky-rezultaty-doslidzhennia-uimk/

[3] Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда: результати всеукраїнського опитування громадської думки // https://detector.media/infospace/article/164308/2019-03-21-dzherela-informatsii-mediagramotnist-i-rosiyska-propaganda-rezultaty-vseukrainskogo-opytuvannya-gromadskoi-dumky/


26.4.2023
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: