ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Скільки українців мають близьких родичів та друзів, які були поранені / загинули через російське вторгнення: результати телефонного опитування, проведеного 26 травня - 5 червня 2023 року
Пресреліз підготовлений Виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 26 травня-5 червня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2013 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 2013 респондентів 70 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2). Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Скільки українців мають близьких родичів та друзів, які були поранені / загинули через російське вторгнення
Абсолютна більшість українців – 78% - мають близьких родичів або друзів, які отримали поранення або загинули через російське вторгнення. Серед тих, хто має таких близьких родичів або друзів, у середньому (використовувалося медіанне значення) називалося число 7. Тобто в середньому такі респонденти мають 7 близьких родичів або друзів, які були поранені або загинули. При цьому: - 64% українців мають принаймні одного близького родича або друга, який був поранений (в середньому мають 5 поранених близьких людей), - а 63% мають принаймні одного близького родича або друга, який загинув (в середньому мають 3 загиблих близьких людей).
Графік 1. Скільки Ви знаєте Ваших близьких родичів чи друзів, які отримали поранення / загинули внаслідок російського вторгнення в Україну після 24 лютого 2022 року?
На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі. У всіх регіонах України[1] переважна більшість населення мають близьких родичів або друзів, які були поранені або загинули через російське вторгнення. Показник коливається від 70% на Сході до 80% на Заході.
Графік 2. Розподіл відповідей у регіональному вимірі
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
Війна росії проти України сформувала трагічний колективний досвід для абсолютної більшості українців. У всіх куточках України більшість населення мають родичів або друзів, які були поранені чи загинули через російське вторгнення. І жителі Заходу, і жителі Сходу переживають однакові жахливі втрати, спричинені росією. Можемо говорити про біль українців за втратами і шалений гнів на ворогів. Сильна емоційна забарвленість цього досвіду виступає тим фактором, який, з одного боку, дуже зближує різних українців і дозволяє краще зрозуміти один одного. З іншого боку, це сприяє згуртуванню українців для спільної роботи з вигнання ворога і досягнення справедливості – покарання за спричинені кривди. На цьому тлі зрозуміло стає, чому російська пропаганда щодо «спільної історії» / «спільної культури» є настільки безперспективною в Україні. Зокрема, це стосується «діди воювали». Хоча Друга світова війна була великою трагедією і для українців, але цей досвід уже зовсім віддалений в часі. Зараз же українські родини відчули горе, яке триває і досі. Тому нинішні емоції закарбовують на довгий час «геть від Москви». Крім цього, цей досвід додає стійкості і безкомпромісності щодо можливих поступок росії – якщо у тебе стільки родичів і друзів постраждали чи загинули, то як можна говорити про поступки?
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
Скільки Ви знаєте Ваших близьких родичів чи друзів, які отримали поранення внаслідок російського вторгнення в Україну після 24 лютого 2022 року? (% серед усіх респондентів)
Скільки Ви знаєте Ваших близьких родичів чи друзів, які загинули внаслідок російського вторгнення в Україну після 24 лютого 2022 року? (% серед усіх респондентів)
Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни
Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців). Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на травень 2023 року ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 8.3 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО). Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2022 року 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірку не потрапив жоден респондент, який наразі проживає в окупованому населеному пункті (разом з цим із загалом 2013 респондентів 70 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований; зараз ці респонденти проживають в одному з населених пунктів на території, що контролюється Урядом України). За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня 2022 року були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком. На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян). Ми провели у травні 2022 року методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні 2022 року ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання. [1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу. [2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
29.6.2023
|
Наші соціальні медіа: