Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 листопада-9 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, що проживає на підконтрольній Уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

2023 рік, як і попередній 2022 рік, був надзвичайно складним для України та українців. Деякі очікування та надії не справдилися і під кінець року у публічному просторі (як в Україні, так і серед Західних союзників) усе частіше можна було бачити чи чути песимістичні голоси. У жовтні 2022 року ми ставили українцям запитання, яким вони бачать майбутнє України. Зараз, у грудні 2023 року, ми повторно поставити це запитання, для розуміння, як насправді змінилися погляди українців.

Ми дійсно спостерігаємо зростання песимістичних настроїв (з 5% до 19% стало більше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде країною із зруйнованою економікою та великим відтоком людей). Проте переважна більшість українців (73%) все одно зберігають віру, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною в складі ЄС (у жовтні 2022 року таких було 88%).

Графік 1. Яким Ви бачите майбутнє України через 10 років?

У всіх регіонах більшість населення вважають, що в майбутньому Україна буде процвітаючою країною в складі ЄС. Відносно найменше таких на Сході, де 67% мають оптимістичні погляди (а песимістичні погляди поділяють 25%). В інших регіонах 73-76% оптимістично дивляться на майбутнє країни (песимістично – 16-19%).

Графік 2. Бачення майбутнього України в регіональному вимірі

Незалежно від віку більшість українців оптимістично дивляться в майбутнє. Утім, варто звернути увагу, що більш молоді респонденти були трохи більше песимістичні. Зокрема, серед респондентів у віці 18-29 років 68% оптимістично дивляться на майбутнє України через 10 років, а песимістично – 26%.

Графік 3. Бачення майбутнього України у віковому вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Як і з іншими дотичними суспільними настроями, які ми обговорювали раніше, природно було очікувати, що після значного сплеску з часом рівень оптимізму буде знижуватися. Водночас наразі рівень оптимізму насправді зберігається на досить високому рівні (враховуючи всі випробування, через які проходить Україна та українці).

Ми хотіли б ще раз нагадати, що часто суб’єктивне сприйняття ситуації сильніше впливає на наслідки, ніж об’єктивні обставини. Підготовлена і споряджена за підтримки США армія Афганістану могла виглядати значно сильнішим супротивником за об’єктивними мірками, ніж Талібан. Проте більша суб’єктивна впевненість у своїх силах дала Талібану можливість дуже швидко захопити всю країну. Є ще значно ближчий для України приклад – ми самі. Якщо пригадати січень-лютий 2022 року, то він виглядав як церемонія прощання Заходу з Україною. Усі об’єктивні порівняння були абсолютно не на користь України, і тільки самі українці вірили в можливість відбити напад. І Україна не тільки вистояла, але і спромоглася визволити значну частину своїх територій та врешті здобути перспективу євроінтеграції.

Ми не можемо дозволити собі недооцінювати росію, яка зберігає потенціал завдавати великих страждань Україні. Для суспільства той чи інший образ майбутнього не є простою оцінкою ймовірності тих чи інших подій (як при прогнозуванні, наприклад, траєкторії планети). Для суспільства прогноз і план взаємопов'язані, упевненість у тому чи іншому варіанті розвитку подій наближає або віддаляє ці події. Оптимістичне бачення майбутнього підтримує нас та додає сил для покарання агресора.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Яким Ви бачите майбутнє України через 10 років? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ