Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 16-22 травня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» були додані запитання щодо 5-річчя Президента В. Зеленського. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1002 респондентів 26 до 24 лютого 2022 року проживали на території, які зараз окупована), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Більшість українців за опитуванням КМІС віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству. Стабільно понад 90% українців хочуть бачити Україну повноцінно функціонуючою демократією. Тому питання розбудови демократичних інституцій лишається одним із пріоритетів для українців. Ми поставили респондентам запитання, як за 5 років президентства В. Зеленського змінилася ситуація з демократією в країні. Водночас враховуючи повномасштабне вторгнення, якщо респонденти бачили погіршення ситуації, то ми уточнювали, з чим вони скоріше пов’язують погіршення – з об’єктивним наслідками воєнного часу чи з діями влади, які нібито згортають права і свободи громадян.

Як можна бачити на графіку 6, 19% українців вважають, що ситуація з демократією покращилася, а 29% – що не змінилася. Бачать певні погіршення – 43%, проте серед них 11% насамперед пов’язують це з об’єктивними обставинами воєнного часу, а 28% – із спробами влади згортати права і свободи громадян (ще 3% обидві причини назвали).

Графік 1. А як загалом за період президенства Володимира Зеленського змінився рівень демократії в Україні?

ЯКЩО ВВАЖАЮТЬ, ЩО СИТУАЦІЯ ПОГІРШИЛАСЯ: На Вашу думку, погіршення ситуації з демократією є скоріше наслідком об’єктивних обставин воєнного стану чи скоріше наслідком спроб влади згортати права і свободи громадян?

Українці також з кожним новим Президентом плекають надію на суттєві покращення в економіці (та їх добробуті). Після повномасштабного вторгнення ми фіксували парадоксальну ситуацію, коли об’єктивно ситуація в економіці стала однозначно гіршою, але громадськість краще її оцінювала, ніж до вторгнення. У цьому опитуванні ми запитали респондентів про зміни в економіці за останні 5 років (з фокусом-поясненням, що мова про умови для розвитку, прозорість правил, справедливе ставлення до бізнесу). Як і у випадку з демократією, у разі, якщо респонденти бачили погіршення, ми уточнювали, з чим саме це скоріше пов’язано.

Вважають, що за останні 5 років ситуація в економіці покращилася – 17%, не змінилася – 21%. Майже половина респондентів (49%) вважають, що ситуація погіршилася, проте з них 16.5% пов’язують це насамперед із повномасштабним вторгненням, а 23% – насамперед із помилковими діями влади (ще 9% назвали обидві причини).

Графік 2. А як загалом за період президенства Володимира Зеленського змінилася ситуація в економіці: створення умов для розвитку, прозорість правил, справедливість ставлення до бізнесу з боку влади тощо?

ЯКЩО ВВАЖАЮТЬ, ЩО СИТУАЦІЯ ПОГІРШИЛАСЯ: На Вашу думку, погіршення ситуації з економікою є скоріше наслідком об’єктивних обставин повномасштабного вторгнення чи скоріше наслідком певних помилкових дій влади?

На продовження дослідження питання запиту на демократію в Україні, респондентам також ставилося запитання, якою має бути форма правління – із сильнішим Президентом чи із сильнішим парламентом? Респонденту пропонувалися чотири варіанти[1]:

• Президентська – Президент є головою держави, призначає і звільняє Прем’єра та визначає всю політику;
• Президентсько-парламентська – Уряд призначається Президентом за згоди парламенту, але може бути звільнений і Президентом, і парламентом. Більшість влади зосереджено в руках Президента;
• Парламентсько-президентська – Уряд за згоди Президента призначається парламентом та зможе бути звільнений лише ним. Більшість влади – у руках Прем’єра;
• Парламентська – Уряд призначається і звільняється лише парламентом. Посади Президента або немає, або вона церемоніальна без значних повноважень

Результати наведені нижче на графіку 3. Так, 13% виступають за президентську форму правління, 27% – за президентсько-парламентську, 31% – за парламентсько-президентську, 16% – за парламентську. Решта 13% не змогли відповісти на запитання.

Хоча консенсусу немає, але водночас переважна більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент, який щонайменше повинен давати згоду на призначення Президентом Уряду і мати можливість його звільняти (таких 27%, а решта 47% бачать ще сильнішу роль у парламенту). Водночас 71% українців вважають, що в Україні має бути і Президент, який також повинен мати щонайменше певні серйозні повноваження.

Графік 3. Яка форма правління, на Вашу думку, є найбільш прийнятною для України?

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Хоча не більше п’ятої частини українців бачать покращення у сфері демократії і економіки за підсумками 5 років президентства В. Зеленського, але водночас і не більше чверті відзначають погіршення ситуації через хибні дії влади. Можна трактувати сприйняття українцями змін з демократією та економікою як відсутність видатних обнадійливих просувань, але і без жорстких обвинувачень влади (і враховуючи ці результати та результати попередніх опитувань скоріше українці зводили би пояснення до діяльності команди / оточення та до об’єктивних реалій повномасштабної війни).  

 Враховуючи історичний досвід України і те, як завершувалися 5-річні періоди попередніх Президентів, нинішнє сприйняття є досить непоганим і лишає значний простір для Президента (зрозуміло, у разі врахування проблем та ухвалення належних рішень і дій) зберігати серед населення досить високу підтримку та оптимізм щодо майбутнього.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети та результати в регіональному вимірі

А як загалом за період президенства Володимира Зеленського змінився рівень демократії в Україні? / ЯКЩО ВВАЖАЮТЬ, ЩО СИТУАЦІЯ ПОГІРШИЛАСЯ: На Вашу думку, погіршення ситуації з демократією є скоріше наслідком об’єктивних обставин воєнного стану чи скоріше наслідком спроб влади згортати права і свободи громадян?

А як загалом за період президенства Володимира Зеленського змінилася ситуація в економіці: створення умов для розвитку, прозорість правил, справедливість ставлення до бізнесу з боку влади тощо? / ЯКЩО ВВАЖАЮТЬ, ЩО СИТУАЦІЯ ПОГІРШИЛАСЯ: На Вашу думку, погіршення ситуації з економікою є скоріше наслідком об’єктивних обставин повномасштабного вторгнення чи скоріше наслідком певних помилкових дій влади?

Яка форма правління, на Вашу думку, є найбільш прийнятною для України?