ESC or click to close
|
Прес-релізи та звіти
Результати другої хвилі пілотного дослідження добробуту українців під час війни
Попри тривалу війну, українці зберігають потужне відчуття сенсу у житті. Добробут залишається помірним і варіюється залежно від віку, статі та обставин життя
Друга хвиля пілотного дослідження добробуту українців засвідчує, що відчуття сенсу в житті залишається найвищим і найстабільнішим серед інших показників, що може вказувати на його роль як психологічного ресурсу стійкості. Результати другої хвилі пілотного дослідження добробуту, які проводились у грудні 2024 року, засвідчують стабілізацію рівня щастя серед українців в умовах повномасштабної війни. Також зафіксовано зростання середнього рівня задоволеності життям та стабільно високі оцінки відчуття сенсу в житті. Водночас рівень тривожності демонструє тенденцію до зростання. Показник особистого добробуту комплексно демонструє рівень якості життя людини. Він охоплює крім матеріального достатку задоволеність людини такими аспектами життя як фізичне та ментальне здоров’я, професійна реалізація, освіта, безпека, особисті стосунки та соціальні зв’язки. Згідно з методологією Національного статистичного управління Великої Британії (ONS), за якою були проведені як перша, так і друга хвилі, вплив цих факторів кумулятивно демонструється через головних 4 показники: рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та рівень тривожності.
Ключові результати другої хвилі:![]()
Рівень задоволеності життям в українців зберігається на помірному рівні (5,4 бала за 10-бальною шкалою), проте за пів року цей показник демонструє поступове зростання. Найвищі оцінки фіксуються серед жителів сільській місцевості та жителів Заходу, тоді як найнижчі – серед внутрішньо переміщених осіб та жителів обласних центрів. Водночас відчуття сенсу в житті – ключовий психологічний ресурс, який підтримує внутрішню стійкість і здатність адаптуватися до війни, зберігається на найвищому рівні (7,1 бала з 10) відносно всіх інших показників. Найвищі показники спостерігаються у людей, які живуть в містах, що не є обласними центрами та у людей віком 30-44 роки. Жителі Сходу та внутрішньо переміщені особи мають нижчий рівень відчуття сенсів у житті, проте цей показник все одно залишається вище середнього значення. Українці загалом оцінюють своє почуття щастя на середньому рівні (5,6 бала з 10) – без змін за останні півроку. Найвищі оцінки фіксуються серед людей до 45 років, найнижчі – серед людей віком 60+. Водночас рівень тривожності зростає: майже кожен другий українець відчуває її на високому рівні. Найбільше тривоги – у людей віком 60+ та у жителів Сходу, а найменше тривоги демонструє молодь у віці 18-29 років. «Попри стрес, тривожність і втрати, українці зберігають високе відчуття сенсу в житті — цей показник залишається стабільно високим і навіть демонструє потенціал до зростання в умовах затяжної кризи. Натомість інші індикатори добробуту — задоволеність життям, щастя, тривожність — залишаються на помірному рівні, що відповідає надзвичайним умовам, у яких живе країна. Відчуття сенсу — це не лише психологічна опора, а й потужний ресурс дії та адаптації, що підтримує емоційну стійкість людей і зміцнює суспільну згуртованість.» — Олена Літвінова, партнерка Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка дослідження. «В Україні з 1990-х років КМІС та інші соціологічні інституції приділяли увагу і досліджували добробут населення. Наприклад, КМІС упродовж 20-30 років регулярно ставить запитання про самооцінку фінансового становища та про рівень щастя серед українців. При цьому серед соціологів є усвідомлення важливості виходу за межі суто грошового виміру добробуту і потреби окремого фокусу на суб’єктивному самопочутті населення. Проте з різних причин, переважно об’єктивних, наразі в Україні немає єдиної загальноприйнятої методології, яка була би, з одного боку, надійною і релевантною, і, з іншого боку, компактною і легкою в інтеграції у звичайні дослідження. Методологія Національного статистичного управління Великої Британії пропонує елегантний, методично обґрунтований та широко протестований у ряді досліджень варіант, який дозволяє відстежувати самопочуття українців.» – Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
Що відчувають різні групи українців?![]()
![]()
Дослідження реалізовано Агенцією з розробки імпакт стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за сприяння спільноти Social Value Ukraine, яка представляє в Україні міжнародну мережу Social Value International. Опитування проводилося в грудні 2024 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) та охопило 1000 респондентів з підконтрольних уряду України територій.
Про ініціаторів дослідження:Ruban Litvinova Social Impact Advisory — перша в Україні агенція з розробки обґрунтованих стратегій соціального впливу. Використовує методологію Social ROI для оцінки ефективності ініціатив і прозорої комунікації результатів. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — одна з провідних дослідницьких компаній України, що працює з міжнародними організаціями, державними структурами та медіа. Social Value Ukraine — перша українська спільнота з розвитку практик вимірювання соціальної цінності та управління соціальним впливом.
22.9.2025
|
Наші соціальні медіа:





Сторінка КМІС
Канал КМІС