КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Сприйняття готовності України до вторгнення

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 26 листопада-13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» було додане запитання щодо сприйняття того, наскільки Україна була готовою до вторгнення. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення

 

 


Наскільки Україна була готовою до повномасштабного вторгнення

 

На графіку 1 нижче наведені результати опитування, чи вважають українці, що Україна зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. До цього ми востаннє ставили це запитання декілька разів і можемо відстежити динаміку настроїв за останній час.

Як можна бачити, порівняно з результатами останнього опитування у вересні 2025 року оцінки громадян майже не змінилися. Так, переважна більшість українців продовжують вважати, що Україна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення – 78% (у вересні було 81%, формально різниця в межах похибки). З них 28% вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. А решта 50% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми (частка тих, хто так вважає, зросла з 44% у вересні до 50% у грудні).

Частка респондентів, які вважають, що Україна зробила скоріше чи повністю достатньо для підготовки – 15% (у вересні було майже стільки ж – 16%). З них 10% вважають, що Україна скоріше зробила достатньо, хоча були деякі прорахунки. А вважають, що Україна повністю достатньо все зробила – 5%.

  

Графік 1. Західні розвідки з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що Росія готує напад. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 пройшло близько 4 місяців. На Вашу думку, Україна достатньо чи недостатньо зробила, щоби за цей час підготуватися до нападу?

 

 

У всіх регіонах України[1] більшість населення вважають, що докладені Україною зусилля були недостатніми.

 

Графік 2. Оцінка достатності підготовки до нападу в регіональному вимірі

 

 


Причини недостатньої готовності України до вторгнення

 

Респондентам, які відповіли, що Україна зробила скоріше чи зовсім недостатньо для підготовки, ставилося додаткове запитання про можливі, на їх думку, причини.

Результати опитування показують, що серед населення немає однозначного консенсусу і бачення причин недостатньої підготовки до вторгнення. Так, відносно найбільше респондентів говорили про те, що політичній владі не вдалося докласти необхідних зусиль (49% серед тих, хто вважає, що Україна не була готовою; у вересні 2025 року було 46%, у лютому – 41%, тобто є тенденція до зростання протягом року).

Крім цього, досить багато респондентів говорили про те, що саме населення не вірило і не готувалося (29%, у вересні – 35%), про вплив проросійських сил та агентів (18%, раніше – 17%), про те, що військове командування не змогло докласти належних зусиль (15%, раніше – стільки ж), щоРосія володіла занадто великими ресурсами (13%, раніше – 21%), про недостатню підтримку Заходу (11%, раніше – 15%), про те, що за цей період об’єктивно неможливо підготуватися і все врахувати (10%, раніше – 14%).

 

Графік 3. З яких причин, на Вашу думку, у першу чергу Україна була неготовою до вторгнення? Оберіть до 2-х відповідей.

% серед респондентів, які вважають підготовку скоріше або абсолютно недостатньою

 

 

У всіх регіонах респонденти найчастіше говорили про зусилля з боку політичної влади (трохи більше – на Заході і в Центрі, трохи менше – на Півдні і Сході) та про те, що саме населення не вірило.

 

Таблиця 1. Причини недостатньої готовності до вторгнення в регіональному вимірі

% серед респондентів, які вважають підготовку скоріше або абсолютно недостатньою

% у стовпчику Захід Центр Південь Схід
Політична влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки 53 53 42 42
Саме населення не вірило у вторгнення і не готувалося належним чином 25 30 31 31
Проросійські сили та агенти, які діяли в Україні, підривали заходи підготовки 20 18 17 17
Керівництву Збройних сил України / військовому командуванню не вдалося докласти необхідних зусиль для підготовки 15 15 17 11
Росія володіла занадто великими ресурсами, неможливо було адекватно все підготувати 15 9 15 17
Країни Заходу не надали необхідну підтримку (зброю, санкції проти росії тощо) Україні для належної підготовки 15 8 11 13
За цей час об’єктивно неможливо було повністю підготуватися та все врахувати 11 9 10 12
Інше 0 2 2 0
Важко сказати 4 6 6 9

 


 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Серед українців є сильний запит на справедливість за результатами великої війни, який, зокрема, включає і покарання відповідальних за можливо недостатню підготовку до вторгнення. Водночас крім функції покарання важливим є визначення прорахунків і врахування їх на майбутнє. Тим більше, якщо дійсно в певний момент буде досягнуто «мирної угоди» з такою конфігурацією, яка буде означати, що Росія зберігатиме загрозу для України і далі. В опитуванні КМІС у вересні 2025 року лише 10% українців вважали, що у разі реалізації мирного плану від Європи і України (який загалом і тоді, і зараз сприймається хоч і важким, але прийнятним, і який включає гарантії безпеки) Росія більше не нападе на Україну (натомість 56% скоріше чи повністю вважали, що Росія спробує напасти знову)[2]. Тому безумовно важливим є врахування досвіду підготовки до подій лютого 2022 року.

При цьому треба враховувати, що пересічні громадяни не є експертами та не володіють усією інформацією про перебіг підготовки до 2022 року, тобто громадськість не може виступати остаточним надійним суддею. Це означає потребу у фаховій дискусії, яка були би спокійною і конструктивною. Критичне осмислення минулого досвіду не має ставати заручником політичних ігор та використовуватися політичними опонентами для зведення рахунків.

 

 

 

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

Західні розвідки з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що Росія готує напад. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 пройшло близько 4 місяців. На Вашу думку, Україна достатньо чи недостатньо зробила, щоби за цей час підготуватися до нападу?

1 Повністю достатньо
2 Скоріше достатньо, хоча були деякі прорахунки
3 Скоріше недостатньо, хоча дещо зробила все-таки
4 Абсолютно недостатньо
5 ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
6 ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 

 

 [ЯКЩО В ПОПЕРЕДНЬОМУ 3 АБО 4] З яких причин, на Вашу думку, у першу чергу Україна була неготовою до вторгнення? Оберіть до 2-х відповідей. РІЗНИЙ ПОРЯДОК

1 Політичній влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки
2 Керівництву Збройних сил України / військовому командуванню не вдалося докласти необхідних зусиль для підготовки
3 Країни Заходу не надали необхідну підтримку (зброю, санкції проти росії тощо) Україні для належної підготовки
4 За цей час об’єктивно неможливо було повністю підготуватися та все врахувати
5 Росія володіла занадто великими ресурсами, неможливо було адекватно все підготувати
6 Саме населення не вірило у вторгнення і не готувалося належним чином
7 Проросійські сили та агенти, які діяли в Україні, підривали заходи підготовки
8 Інше (що саме?)
9 ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
10 ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 



[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

[2] Результати всеукраїнського опитування КМІС з питань війни і миру // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1551&page=1


26.12.2025
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: