ESC or click to close
|
Прес-релізи та звіти
Використання штучного інтелекту населенням України
Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто
Упродовж 23-29 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, були запитання про користування ШІ. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Водночас для запитання про довіру Президенту В. Зеленському проводився експеримент, де половині респондентів (тобто близько 500) ставилося звичайне пряме запитання (наскільки респондент довіряє чи не довіряє), а іншій половині – методом «задуманого знайомого». Тому для цього запитання похибка не перевищує 5,8%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Досвід і частота користування штучним інтелектом
Використання штучного інтелекту в сучасному суспільстві є важливим індикатором цифрової трансформації країни. ШІ дедалі ширше застосовується в різних сферах – від освіти і науки до бізнесу та державного управління. Тому рівень його поширення серед населення дозволяє оцінити готовність суспільства до нових технологій. Результати опитування за січень 2026 року (див. графік 1) свідчать, що використання ШІ в Україні вже має більш помітне поширення, але все ще залишається обмеженим.
Графік 1. Зараз активно розвиваються технології на основі штучного інтелекту (ШІ). А Ви особисто користуєтеся для роботи чи для власних потреб Штучним інтелектом? %
Понад 60% населення фактично не використовують ШІ, з них:
Таким чином, хоча рівень обізнаності є досить високим (близько 90% знають про ШІ), реальне впровадження в повсякденну практику суттєво відстає. Водночас близько 37% населення мають хоча б певний досвід використання ШІ (включно із хоча би нерегулярним використанням). Серед них:
Тобто регулярними користувачами ШІ (щонайменше раз на тиждень) є вже 27% українців. Ці дані свідчать про те, що Україна перебуває на етапі активного, але ще не масового впровадження технологій штучного інтелекту. З одного боку, сформовано високий рівень обізнаності, з іншого – існує значний розрив між знанням і практичним використанням. Водночас варто підкреслити, що частка щоденних користувачів (17%) уже є досить значною, що може свідчити про формування ядра активних користувачів, які інтегрували ШІ у свою роботу або повсякденне життя. Динаміка використання штучного інтелекту
Порівняння результатів опитувань 2025 і 2026 років (див. графік) показує, що використання штучного інтелекту в Україні поступово зростає, хоча темпи цього зростання поки що залишаються помірними.
Графік 2. Динаміка використання штучного інтелекту, %
Насамперед зменшується частка людей, які взагалі не користуються ШІ. Якщо у 2025 році таких було близько 64%, то у 2026 році – уже близько 62%. Зокрема, частка тих, хто знає про ШІ, але ніколи ним не користувався, знизилася з приблизно 52% до 41%. Водночас зростає частка користувачів. Особливо помітне збільшення серед регулярних користувачів:
У підсумку частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) зросла приблизно з 17% до 27%, тобто на 10 відсоткових пунктів. Це доволі суттєва зміна за один рік. Водночас частка тих, хто лише «пробував» ШІ, змінюється незначно, що може свідчити про поступовий перехід частини цієї групи до більш активного використання. Загалом ці результати, як ми вже зазначили вище, демонструють, що Україна входить у фазу поширення нової технології, але цей процес ще не став масовим. Значна частина населення все ще залишається поза практичним використанням ШІ, попри високий рівень обізнаності. З точки зору теорії поширення інновацій, така динаміка є типовою. Часто впровадження нових технологій відбувається за так званою S-подібною кривою: спочатку – повільне зростання (етап ранніх користувачів), потім – різке прискорення (масове прийняття) і зрештою – знову уповільнення при досягненні насичення. Наразі Україна, судячи з отриманих даних, перебуває саме на першій стадії цієї кривої – етапі початкового, ще відносно повільного поширення технології, перед можливим більш швидким зростанням у найближчі роки.
Хто найчастіше користується ШІПочаток форми
Кінець форми Найбільший вплив на користування ШІ має вік (див. графік 3).
Графік 3. Вплив віку на користування ШІ (відсоток регулярних користувачів), %
Найвищий рівень регулярного використання зафіксовано серед молоді 18-29 років – понад половина (58%) цієї групи регулярно користуються ШІ. У категорії 30-44 років цей показник становить лише 36%, а серед людей віком від 60 років – лише 9%. Це може свідчати про суттєвий цифровий розрив між поколіннями. При цьому за останній рік найбільший приріст користувачів відбувся серед 30-44 річних (з 21% до 36%) та серед 45-59 річних (з 9% до 25%). Серед 18-29 річних ріст на рівні тенденції з 54% до 58%, а серед 60+ річних – з 4% до 9%. На графіку нижче користування наведене в розрізі типу населеного пункту.
Графік 4. Вплив типу населеного пункту на користування ШІ (відсоток регулярних користувачів), %
Як можна бачити, у більших містах частка користувачів вища. Частка регулярних користувачів знижується з 37% у найбільших містах з населенням 500 тис. і більше до 18% у селах і СМТ / маленьких містечках. Разом з цим за останній рік усюди є тенденція до зростання користування. Такі дані також можуть показувати наявність цифрового розриву залежно від типу населеного пункту проживання. Проте якщо в 2025 році у найбільших містах частка регулярних користувачів у 2.7 разу перевищувала частку регулярних користувачів у селах (25% до 9%), то зараз – у 2.1 разу (37% до 18%). Тобто розрив є помітним, але принаймні дещо скоротився за останній рік.
На графіку нижче користування наведене в розрізі освіти. Дані розраховані серед респондентів у віці 25+ років (оскільки здебільшого до 25 років завершується освітня траєкторія і ми краще можемо бачити зв’язок освіти з користуванням ШІ).
Графік 5. Вплив освіти на користування ШІ (відсоток регулярних користувачів), % (серед респондентів у віці 25+ років)
Отже, спостерігається суттєвий розрив за освітою. Якщо серед респондентів з вищою освітою 42% є регулярними користувачами (ріст з 21% у 2025 році), то серед тих, хто має середню спеціальну або професійно-технічні освіту – 7% (практично без змін з 2025 року). Серед тих, хто лише закінчив школу, рівень користування 14% (ріст з 2%).
Стать не має значного впливу на користування ШІ. Також зазначимо, що в 2025 році був суттєвий розрив за добробутом (ті, хто мали вищий добробут, частіше користувалися). У поточному опитуванні ми не ставили запитання про добробут, але, вочевидь, той самий розрив зберігається.
Коментар В. Паніотто:У сучасному світі, де технології швидко змінюють спосіб життя і роботи, Україна має активно використовувати штучний інтелект (ШІ) для забезпечення розвитку та відновлення після війни. ШІ має великий потенціал для підвищення ефективності економіки, державного управління, освіти та науки, а також для посилення конкурентоспроможності країни на світовій арені. Як показують результати дослідження, в Україні використання ШІ лише набирає обертів. Значна частка населення ще не використовує ці технології на практиці, хоча рівень обізнаності вже досить високий. Регулярними користувачами ШІ (щонайменше раз на тиждень) є 27% українців, що свідчить про формування ядра активних користувачів, але ще не про масове поширення технології. У міжнародному контексті цей показник є цілком співставним із рівнем використання ШІ у багатьох країнах Заходу, де частка регулярних користувачів зазвичай перебуває в межах 20-30%, хоча в окремих країнах вона вже суттєво вища. Тобто Україна не є аутсайдером, але поки що не належить і до лідерів. Водночас наявний значний потенціал для зростання. Досвід інших країн показує, що поширення нових технологій може відбуватися дуже швидко після досягнення певного критичного рівня використання. Для того щоб скористатися цими можливостями, Україні необхідно розвивати цифрову інфраструктуру, інвестувати у дослідження і розробки у сфері ШІ, впроваджувати освітні програми для підвищення цифрових навичок населення, стимулювати використання ШІ у бізнесі та державному секторі. Водночас важливо враховувати і потенційні ризики. ШІ може призводити до витіснення частини професій і посилення нерівності. Тому його впровадження має супроводжуватися політикою перекваліфікації, підтримки зайнятості та зменшення соціальних дисбалансів. Таким чином, ШІ є не лише технологічною можливістю, а й серйозним викликом, і від того, наскільки ефективно Україна зможе інтегрувати ці технології, значною мірою залежить її майбутній розвиток.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
Зараз активно розвиваються технології на основі Штучного інтелекту (ШІ). А Ви особисто користуєтеся для роботи чи для власних потреб Штучним інтелектом? Ви…
26.3.2026
|
Наші соціальні медіа:


Сторінка КМІС
Канал КМІС