Пресреліз підготував президент КМІС Володимир Паніотто

Упродовж 26 листопада-29 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру результатам опитувань від соціологічних організацій, які давно працюють. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1001 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС зазвичай досліджує довіру населення до соціологічних опитувань раз на рік, у грудні. Ми ставимо запитання «Чи довіряєте Ви результатам соціологічних опитувань організацій, які вже давно працюють та публікують результати своїх досліджень?». Респонденту зачитуються варіанти «так», «ні» і «важко сказати» (тобто варіант «важко сказати» ми одразу зачитуємо і пропонуємо респондентам серед доступних опцій).

Грудневе опитування 2025 року показало, що 53% опитаних довіряють даним соціологічних організацій, що вже давно працюють, 10% – не довіряють, інші не мають певної думки з цього приводу (див. графік 1). 

Графік 1. Чи довіряєте Ви результатам соціологічних опитувань організацій, які вже давно працюють та публікують результати своїх досліджень?

На рівень довіри до соціологів дещо впливає вік: довіра серед вікової категорії 18-29 років становить 72%, 30-39 років – 54%, а серед старших вікових груп (40+) – 49%.  Стать, освіта, тип поселення не мають суттєвого впливу на рівень довіри до соціологів.

Динаміка зміни довіри і недовіри до соціологічних центрів наведена на графіку 1.

Графік 2. Динаміка рівня довіри і рівня недовіри до результатів опитувань від соціологічних центрів, які давно працюють, 2002-2025 роки, %

Як бачимо, рівень довіри до результатів соціологічних опитувань організацій, що вже давно працюють та публікують результати своїх досліджень, серед населення України за останні 20 років спочатку суттєво підвищився (із 36% у 2002 до 47% у 2004), а потім залишався більш-менш стабільним з деякими коливаннями (49% плюс-мінус 2%) до 2016 року, але потім почав знижатися і у 2021 році знизився до 37%. 

Однак, дані за 2022-2025 роки показують значні зміни  у громадській думці. У 2022 році рівень довіри до результатів соціологічних опитувань зріс до 42%, а у 2025 році – до 53%. У той же час рівень недовіри знизився до 10% у грудні 2025 року (порівняно з 23% за результатами останнього опитування до вторгнення). Цей стрибок у довірі можна пояснити зростаючою потребою населення в надійній інформації в умовах кризи. Він також може бути одним із проявів «гуртування навколо прапора» – підвищення довіри до влади і соціальних інституцій, в тому числі соціологічних організацій, під час війни.

Більш чітко динаміку змін видно на графіку 3.

 Графік 3. Баланс довіри і недовіри до результатів опитувань від соціологічних центрів, які давно працюють (відсоток тих, хто довіряє, мінус відсоток тих, хто недовіряє), 2002-2025 роки 

Ми бачимо зростання балансу довіри, стабільний період і падіння з 36% до 14% у 2021 році. Після початку повномасштабної війни баланс довіри і недовіри відновив свої позиції, збільшившись з +14% у 2021 році до +34% у 2022 році та до +43% у 2025 році. Ці зміни підкреслюють важливість соціологічних опитувань для населення як інструменту для вимірювання та розуміння громадської думки у періоди суспільних випробувань.

Коментар В. Паніотто:

Довіра до соціологічних опитувань – це не лише питання репутації окремих дослідницьких центрів. Це важливий елемент функціонування демократичного суспільства. Соціологія виконує роль «дзеркала» громадської думки: вона дозволяє суспільству бачити себе, а владі – розуміти настрої населення.  В Україні соціологічні дослідження, перш за все екзит-поли, стали також суттєвим елементом виборів: вони перевіряють результати  голосування і зменшують можливості для фальсифікацій. Так, у 2004 році екзит-пол показав фальсифікацію другого туру президентських виборів і став тригером Помаранчевої революції і підставою для переголосування другого туру. У ситуації війни ця функція стає ще більш критичною. Коли зростає невизначеність і дефіцит надійної інформації, суспільство особливо потребує інструментів, які дають об’єктивну картину

Разом із тим, важливо розуміти, що довіра до соціологічних опитувань не є сталою – вона залежить як від якості досліджень, так і від політичного контексту. Є дві ключові причини її падіння у попередні роки. По-перше – поява псевдосоціологічних опитувань. В Україні, особливо в періоди виборів, регулярно з’являються непрофесійні «соціологічні служби», які публікують замовні або сфальсифіковані дані. Для пересічного громадянина відрізнити професійну організацію від псевдосоціологічної часто складно, що підриває довіру до всієї галузі.

По-друге – особливості політичної культури. Якщо результати опитувань не відповідають очікуванням або політичним симпатіям людей чи політиків, замість того щоб поставити під сумнів власні уявлення, значна частина аудиторії схильна звинувачувати соціологів.

У поєднанні ці два фактори призводили до зниження довіри, що добре видно у даних: з рівня близько 50% у 2010-х роках до 37% у 2021 році.

Якщо порівняти довіру до соціології з довірою до інших соціальних інституцій[1], то ситуація виглядає досить показово. За даними КМІС у 2025 році близько 53% довіряють соціологічним опитуванням, тоді як не довіряють – лише 10%. Це досить високий баланс довіри (+43 п.п.). Для порівняння Збройні сили України мають найвищий рівень довіри – зазвичай понад 90% (баланс біля +80%), Президент – на довіру рівні 60% і баланс +30% (із коливаннями). Уряд, парламент, суди – значно нижчі показники, часто в діапазоні 20-40% довіри з негативним балансом. На цьому фоні соціологічні опитування має вищу довіру, ніж більшість політичних інституцій і поступаються лише інституціям, пов’язаним із війною та безпекою (ЗСУ, волонтери).

Звісно, це порівняння є неточним, бо запитання про соціологічні центри йшло окремо, а не разом з іншими інституціями, що створювало інший контекст і формулювання дещо відрізнялося. Але можна сказати, що професійні соціологічні центри займають непогану позицію в структурі суспільної довіри – значно кращу, ніж можна було б очікувати з огляду на постійні інформаційні атаки та критику.

Додаток 1. Формулювання запитання з анкети і таблиці

Чи довіряєте Ви результатам соціологічних опитувань організацій, які вже давно працюють та публікують результати своїх досліджень?