Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, що респонденти вважають більш важливим для країни – добробут населення чи територіальна цілісність і суверенітет. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У жовтні 2020 року (тобто за півтора року до повномасштабного вторгнення) КМІС ставив респондентам запитання, що є більш важливим для України – незалежність і цілісність її кордонів (як одна відповідь) чи добробут населення. Тоді 52% обрали «державницький» варіант, проти істотна частка (кожен третій – 33%) зазначили, що, на їх думку, добробут населення важливіше[1]. У грудні 2023 року ми повторно поставили це запитання. Хоча очікування від 2023 року не справдилися, але все ж після повномасштабного вторгнення відбувся істотний зсув у багатьох цінностях і орієнтаціях українців, тому ми очікували, що з цього запитання мали бути зміни порівняно з 2020 роком. Проте у грудні 2023 року 53% обрали «незалежність і цілісність її кордонів» і 34% обрали «добробут населення». Тобто фактично жодних змін не було порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.

Зараз, у 2026 році, ми вирішили ще раз поставити це запитання. Водночас ми розділили його на два окремих запитання. В одному випадку ми протиставляли добробут і територіальну цілісність, в іншому випадку – добробут і суверенітет та незалежність. Ми їх розділили, тому що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України.

Частина експертів можуть справедливо зазначати, що протиставлення добробуту і, наприклад, суверенітету є до певної міри штучним, оскільки без суверенітету не буде і добробуту. Поступившись суверенітетом, люди не матимуть зрештою ні суверенітету, ні добробуту. Проте треба враховувати, що частина російської пропаганди та інформаційної війни – це переконати українців (і навіть ширше – європейців також), що не потрібно триматися за суверенітет, що можна ним трохи «поступитися», але при цьому отримати «винагороду» у вигляді кращого рівня життя. Тому така небезпечна конструкція цілком існує у свідомості частини громадян і важливо відстежувати, наскільки вона поширена.

Інший важливий методичний коментар – Україна дійсно просувається шляхом європейської інтеграції, що зрештою передбачатиме делегування певних повноважень на вищий рівень ЄС. Це також можна буде трактувати як обмеження суверенітету (дискусії про що ми бачимо в багатьох країна-членах ЄС). Проте наразі це питання не є частиною активних суспільних обговорень (особливо – на рівні звичайних громадян). Зараз питання суверенітету і незалежності є частиною дискурсу навколо війни з Росією і можливих мирних домовленостей. Водночас пізніше, коли після успішного для України завершення війни будуть інтенсивні дискусії навколо євроінтеграції, питання суверенітету набуде іншого забарвлення.

Отже, на графіку нижче наведені результати для обох пар. У парі з територіальною цілісністю 40% віддають перевагу добробуту населення, 48% – територіальній цілісності. Тобто більше тих, хто вважає важливішою територіальну цілісність, але водночас перевага на її користь є відносно незначною.

Проте в другій парі вже більшість – 59% – більш важливим вважають саме суверенітет і незалежність, а не добробут. Утім, доволі багато людей (29%) вважають добробут важливішим за суверенітет і незалежність.

Графік 1. Що з цього є більш важливим для України?

У таблиці нижче наведена двовимірна таблиця відповідей на обидва запитання, де сума комірок – 100%. Так, 21% респондентів послідовно, в обох парах, обирали «добробут населення». Тобто для 21% «добробут населення» важливіший і за територіальну цілісність, і за суверенітет.

Водночас 39% послідовно, в обох парах, обирали «державницьку» позицію, тобто для них територіальна цілісність і суверенітет важливіші.

Таблиця 1. Що з цього є більш важливим для України?

сума всіх комірок – 100%

У таблиці нижче наведені відповіді респондентів у розрізі окремих соціально-демографічних категорій. Можна бачити, що існують певні відмінності. Ми пропонуємо звернути увагу на наступні відмінності:

• За довірою Президенту. Серед тих, хто довіряє В. Зеленському, більше тих, хто обирає територіальну цілісність і суверенітет та незалежність. Зокрема, 68% обирають суверенітет та незалежність проти 21%, які обирають добробут. Серед же тих, хто не довіряє йому, 42% обрали суверенітет та незалежність і 45% – добробут;
• За регіоном. Із Заходу на Схід трохи знижується частка тих, хто обирає територіальну цілісність (з 54% до 38%) і суверенітет та незалежність (з 64% до 53%). Проте водночас у всіх регіонах більше тих, для кого суверенітет та незалежність є більшою цінністю, ніж добробут населення;
• За віком. Чим молодші респонденти, тим значно менш важливою для них є територіальна цілісність. Серед 18-29 річних респондентів 62% обирають добробут, а не територіальну цілісність (її обрали 32%). Серед 30-44 річних менш виражено, але також переважає добробут – 50% проти 38%. І вже серед 45+ річних більше тих, для кого важливіше територіальна цілісність. Водночас у випадку суверенітету і незалежності тенденція подібна (з 20% серед 60+ річних до 40% серед 18-29 річних стає більше тих, для кого важливіше добробут, а не суверенітет і незалежності), але все ж у всіх вікових категоріях більше тих, хто більше цінує суверенітет і незалежність;
• За мовою спілкування вдома. Якщо серед українськомовних і двомовних громадян більшість (відповідно, 65% і 57%) вважають більш важливими суверенітет і незалежність, то серед російськомовних громадян – 41%. Водночас 48% російськомовних громадян віддають перевагу добробуту. Окремо зазначимо, що в цьому ж опитуванні ми запитували про сприйняття переслідування і утисків за російську мову[2]. Так, третина російськомовних громадян вважають, що в Україні є переслідування за ознакою мови, і серед цієї третини (якщо її рахувати за 100%) 74% вважають добробут важливішим за суверенітет і незалежність. Натомість серед російськомовних громадян, які не вважають, що в Україні є проблеми із російською мовою, більшість (58%) вважають важливішим саме суверенітет і незалежність.

Таблиця 2. Що з цього є більш важливим для України у розрізі соціально-демографічних категорій

У таблиці нижче наведені дані, як ставляться до різних сценаріїв припинення вогню за нинішньою лінією фронту[4] ті, хто вважають більш важливим добробут чи територіальну цілісність / суверенітет і незалежність.

Доцільно звернути увагу на сценарії, де бойові дії заморожуються без жодних гарантій безпеки для України. Серед тих, для кого добробут є більш важливим за суверенітет і незалежність, 49% готові підтримати такий варіант, категорично проти – 47%. Водночас серед тих, для кого суверенітет і незалежність більш важливі, 72% категорично відкидають таку пропозицію (готові підтримати – 24%).

Таблиця 3. Ставлення до припинення вогню за нинішньою лінією фронту у розрізі того, що вважають більш важливим для України

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Ми поділяємо точку зору, що без суверенітету і незалежності неможливо буде створити фундамент для процвітання України і підвищення добробуту населення. Тому ідея поступок суверенітетом для досягнення миру, що нібито дозволить підняти стандарти життя – це підступна пастка російського ворога. Навіть якщо через припинення бойових дій частина населення відчує покращення у рівні життя (і дуже сумнівно, що це насправді відчує більшість населення), але це буде лише короткостроковий перепочинок, який повернеться новою спробою Росії уярмити Україну. Середньо- і довгостроково Росія та росіяни повернуться, щоб завершити свій намір з убивства українців.

На щастя, у наших опитуваннях стабільна більшість (66%) українців усвідомлюють, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити геноцид[5]. А 57% вважають, що навіть із гарантіями безпеки Росія спробує знову напасти на Україну (і ще 26% оцінили ймовірність як 50 на 50)[6]. Тобто більшість українців розуміють екзистенційний характер загроз з боку Росії і росіян.

Водночас ми не маємо заспокоювати себе, що для більшості українців суверенітет і незалежність є важливішими, за добробут. Все ж 29%, які вважають добробут більш важливим – це дуже істотна частка громадян (і особливо турбує поширеність поглядів серед більш молодих українців). І ми бачимо зв’язок таких поглядів із завершенням війни на будь-яких умовах. Тому просування такого наративу (про більшу важливість добробуту і доцільність поступок суверенітетом) містить серйозні ризики і загрози для безпеки України. Це вимагає консолідованих дій як української влади, так і опозиції та громадянського суспільства. Також це вимагає і дій Європейських союзників, де Росія також сіє аналогічну думку.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Що з цього є більш важливим для України? ЗАЧИТАТИ.РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ. ДОДАВАТИ «ЧИ» МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ

А з цього? ЗАЧИТАТИ.РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ. ДОДАВАТИ «ЧИ» МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ

РАНДОМІЗУВАТИ ПАРИ

Пара №1

Пара №2