КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Сприйняття боротьби з корупцією: результати опитування, проведеного 8-16 жовтня 2026 року

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 8-16 жовтня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про сприйняття боротьби з корупцією. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1031 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0.95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1.3) не перевищувала 4.0% для показників, близьких до 50%, 3.4% для показників, близьких до 25%, 2.4% – для показників, близьких до 10%, 1.7% – для показників, близьких до 5%.

Крім цього, ми порівнюємо результати, отримані 8-9 жовтня 2026 року (до «дизельної угоди» і подальшого тиску на Україну), і 10-16 жовтня 2026 року (тобто після цих подій). Протягом 8-9 жовтня було опитано 274 респонденти (похибка 7.7%), протягом 10-16 жовтня – 757 респондентів (похибка 4.6%).

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої.

У пресрелізі розрахунки округлені до цілих значень. В окремих випадках сума % може не дорівнювати рівно 100% через округлення.

 


Проблема корупції лишається однією з найгостріших в очах українського суспільства. За результатами опитування, яке КМІС провів у вересні 2026 року, 72% респондентів відповіли, що за час повномасштабної війни рівень корупції зріс, а серед переліку зачитаних респондентам проблем 50% до найбільш важливих зарахували корупцію у владі (і ця проблема очолила цей антирейтинг) [1].

Крім об’єктивної шкоди, яку корупція завдає Україні та українцям, важливим є також суб’єктивний вимір, а саме – який наратив супроводжує обурливі для суспільства антикорупційні розслідування. Виявлені під час розслідувань факти корупції можуть подаватися суспільству (і Західним партнерам) як приклад, що попри всі складнощі в Україні дійсно є зрушення в боротьбі із корупцією на вищих рівнях і дійсно є спроби відновити справедливість. Це – умовно оптимістичний інформаційний супровід антикорупційних розслідувань, який хоча й викликає обурення через виявлені факти, але дає промінь надії, що ми рухаємося правильним шляхом.

Утім, ті самі виявлені під час розслідувань факти корупції можуть, навпаки, подаватися як приклад безнадійної корумпованості країни та її інституцій. Це – умовно песимістичний інформаційний супровід антикорупційних розслідувань, який лишає людей і з гірким відчуттям несправедливості, і з відчуттям безнадії, що нічого не змінюється на краще.

Причому сприйняття боротьби з корупцією не існує ізольовано від інших поглядів, зокрема поглядів на питання війни і миру (як ми ще раз продемонструємо в цьому пресрелізі). Тому так багато уваги наш російський ворог приділяє наративу корупції в країні.

КМІС тривалий час відстежує сприйняття боротьби з корупцією. Востаннє ми ставили наше моніторингове запитання в грудні 2025 року. Зараз, у жовтні 2026 року, ми повторили його для відстеження динаміки настроїв (зокрема, враховуючи контекст резонансних розслідувань за останній період).


 

Динаміка сприйняття боротьби з корупцією

 

Отже, більшість українців – 55% – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 41%.

Як ми зазначили раніше, востаннє ми ставили це запитання в грудні 2025 року (після скандалу навколо «плівок Міндіча»). Як можна бачити, показники трохи погіршилися: з 35% до 41% стало більше тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою (частка тих, хто, навпаки, бачить позитивні зрушення, становила 57% раніше і 55% зараз, але різниця – у межах похибки). Проте якщо брати до увагу, що між груднем 2025 року і жовтнем 2026 року була низка корупційних скандалів, то погіршення показників не є таким значним, як можна було очікувати.

 

Графік 1. У ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що…  

 


Сприйняття боротьби з корупцією та питання війни і миру

 

            У цьому опитуванні ми також ставили запитання, що стосуються війни і миру [2]. У таблиці нижче наведені результати, як на запитання про війну і мир відповідали ті, хто вважає, що в Україні є позитивні зрушення в боротьбі з корупцією, і ті, хто, навпаки, вважає країну безнадійно корумпованою.

            Як можна бачити, ті, хто поділяють песимістичний наратив про безнадійну корумпованість, мають і більш песимістичні погляди з питань війни і миру. Так, якщо серед тих, хто бачить позитивні зрушення в боротьбі з корупцією, 27% готові схвалити виведення українських військ з Донеччини в обмін на гарантії безпеки (і 70% категорично проти), то серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою – 47% (і 48% категорично проти). Якщо серед перших 76% готові терпіти війни стільки, скільки буде необхідно, то серед других – 43%.

            Крім цього, серед тих, хто бачить позитивні зрушення в боротьбі з корупцією, лише 12% згодні з твердженням, що українська влада має бути більш поступливою в мирних переговорах. Натомість серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, таких уже третина – 31%.

                       

Таблиця 1. Думки і погляди щодо питань війни і миру залежно від сприйняття боротьби з корупцією

100% у стовпчику В Україні дійсно є спроби боротися з корупцією, є позитивні зрушення Україна є безнадійно корумпованою, позитивних змін немає
Ставлення до пропозиції виведення українських військ з Донеччини в обмін на гарантії безпеки    
Готові прийняти 27 47
Ця умова абсолютно неприйнятна 70 48
Важко сказати 3 5
Скільки готові терпіти війну    
Декілька місяців-пів року 13 32
1 рік 3 5
Стільки, скільки потрібно буде 76 43
Важко сказати 8 20
«Українська влада має бути більш поступливою у мирних переговорах, щоб домовитися з Росією»    
Згодні 12 31
Не згодні 83 61
Важко сказати 5 8
«Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією»    
Згодні 85 81
Не згодні 12 13
Важко сказати 4 6
Що краще відповідає Вашій думці про те, що перешкоджає досягненню миру?    
Українська влада занадто непоступлива і це заважає можливості домовитися з Росією 4 23
Росія хоче підкорити Україну, тому не готова на мир, при якому Україна буде суверенною державою з сильною армією 92 63
Важко сказати 4 14

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 Наше опитування не є спеціалізованим для виявлення причиново-наслідкових зв’язків, тобто ми не можемо однозначно стверджувати, що переконання в безнадійній корумпованості веде до більшої схильності песимістично сприймати питання війни і миру. Можливо, існує спільний фактор, який впливає і на сприйняття корупції, і на сприйняття війни і миру. Інше пояснення стосується зворотного зв’язку: можливо, песимістичні оцінки ситуації з війною ведуть і до песимістичних оцінок боротьби з корупцією.

Разом з цим, усе ж видається дуже правдоподібним припускати, що песимістичні погляди на боротьбу з корупцією дійсно можуть вести до думки про марність продовження опору Росії. Наприклад, такі громадяни можуть міркувати: «Навіщо продовжувати боротьбу і нести тяжкі втрати, якщо все одно в Україні нічого не змінюється на краще? Краще тоді схвалити мир на будь-яких умовах, щоб війна просто закінчилася і ми могли виїхати за кордон.».

 Тому подальше посилення наративу про безнадійну корумпованість може вести до погіршення громадських настроїв з питань війни і миру і, відповідно, ослаблювати обороноздатність країни. Наш ворог чудово це розуміє, тому використовує виявлені факти корупції у своїй інформаційній війні проти України. На додачу до цього окремі українські суб’єкти (з числа як політиків, так і громадянського суспільства та медіа) занадто захопилися політичною боротьбою і «забувають» про контекст війни, коли безкомпромісно просувають антикорупційний порядок денний.

Ми повністю підтримуємо рішучу боротьбу з корупцією і очікуємо від влади належних практичних та комунікаційних кроків. Українська влада не має достатнього кредиту довіри від суспільства, щоб вважати питання корупції другорядними чи такими, що можуть «потерпіти» завершення війни. Тому адекватна комунікація від влади з демонстрацією справжньої прихильності до боротьби з корупцією є нагальною необхідністю.

Водночас і інші суб’єкти – з числа опозиції, громадянського суспільства і медіа – мають усвідомлювати важливість контексту та те, який наратив ми «просуваємо» щодо корупції. Антикорупційна діяльність (зокрема, у її медіавимірі) має враховувати принцип «не нашкодь обороні». Не буде жодного сенсу у запальній боротьбі з корупцією, якщо в процесі це деморалізує українське суспільство і призведе до значного ослаблення готовності чинити спротив ворогу.

Спеціалісти з комунікацій можуть запропонувати кращі і ширші пропозиції, як інформаційно супроводжувати боротьбу з корупцією, щоб це відповідало довгостроковим інтересам держави і людей. Водночас ми як соціологи щонайменше бачимо, що це не має зводитися до оприлюднення відповідними органами або розслідувачами яскравих антикорупційних розслідувань, які не стільки прагнуть поінформувати суспільство, скільки хочуть збурювати негативні емоції і привернути до себе увагу. Крім цього, публікація розслідувань у період загострення міжнародних відносин або тиску на Україну для завершення війни на неприйнятних умовах викликає більше питань, ніж відповідей. Також якщо опубліковане розслідування зосереджене лише на факті виявлення корупції, то це створює і лише негативний контекст. Натомість такі факти мають бути вплетені в більш широкий контекст і довгострокові процеси. Зокрема, це стосується такого висвітлення, яке давало б надію на краще майбутнє, а не занурювало в несправедливий темний світ сьогодення.

Тобто боротьба з корупцією має продовжуватися, але враховувати нинішній контекст та адаптувати свій комунікаційний супровід до нинішніх умов і відповідально підходити до його здійснення.

 

 

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

У ЗМІ регулярно з’являлася інформація про корупційні розслідування, затримання, арешти тощо. Для Вас особисто, це скоріше свідчення, що… ЗАЧИТАТИ. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

В Україні дійсно є спроби боротися з корупцією, є позитивні зрушення 1
Україна є безнадійно корумпованою, позитивних змін немає 2
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 4

 



[1] Що зараз хвилює українців та сприйняття проблеми корупції: результати опитування, проведеного 12-21 вересня 2026 року // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1636&page=2

[2] Думки і погляди українців щодо питань війни і миру: результати опитування, проведеного 8-16 жовтня 2026 року // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1643&page=1


26.10.2026
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: