ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Релігійна самоідентичність і молитва в Україні
Аналітичний звіт. З 19 по 31 травня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2014 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим та окупованої частини Донецької та Луганської областей) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років, за винятком територій, які не контрольовані Україною (у Луганській та Донецькій областях опитування проводили лише на територіях, контрольованих Україною; на території Автономної Республіки Крим опитування не проводили).
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.
81% респондентів зазначили, що належать до певної релігії, зокрема до християнства віднесли себе 80% опитаних. 17% не належать до жодної релігії; однак, 12% опитаних хоча й не відносять себе до певного віросповідання, але вважають себе віруючими (табл. 1). Таблиця 1. Релігійна належність
*У цьому та наступних запитаннях опитування КМІС відповідь «важко сказати» не була серед варіантів відповідей, запропонованих респондентові на вибір. Її занотовував інтерв¢юер у тому разі, якщо респондент спонтанно відповідав «важко сказати», «не знаю», «не можу вибрати» тощо. ** Четверо респондентів не дали відповіді на запитання.
44% респондентів зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті респондентів - 62%, що на 19 відсоткових пунктів менше за відсоток тих людей, які зазначили про належність до певної релігії (табл. 1 і 2). Давніше, ніж місяць тому, молилися вдома 11% респондентів; ніколи - 17%, що на 11 відсоткових пунктів переважає кількість тих, хто зазначили «не належу до жодної релігії і не є віруючою людиною» (табл. 1 і 2). Таблиця 2. Молитва вдома
*П'ятеро респондентів не дали відповіді на запитання.
Молитва вдома серед жінок і чоловіків Жінки значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж чоловіки: 55% жінок і 31% зазначили, що молилися вдома хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Відсоток чоловіків, які ніколи не молилися вдома, у 2,5 рази перевищує відповідний відсоток жінок (25% чоловіків і 10% жінок). Чоловіки майже удвічі частіше, ніж жінки, зазначали, що їм важко визначити, як давно вони востаннє молилися: 14% чоловіків і 7,5% жінок (табл.3). Таблиця 3. Молитва вдома серед жінок і чоловіків
Молитва вдома серед різних вікових категорій Літні люди значно частіше зазначали більш нещодавній час молитви вдома, ніж молодь. Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися бодай один раз упродовж останнього тижня, майже удвічі переважає аналогічний відсоток серед молоді: 66% респондентів віком 70 років і старше та 34% тих респондентів, яким 18-29 років. Однак, відмінність у показниках молитви вдома є меншою для цих вікових категоріях, якщо поглянути в перспективі місяця: 76% респондентів 70 років і старше та 54% віком 18-29 років молилися бодай один раз упродовж останнього місяця (табл. 4).
Таблиця 4. Молитва вдома за віковими категоріями
*Шестеро респондентів не дали відповіді на запитання. 2. Конфесійна належність і молитва в церкві серед християн
Серед тих, хто зазначили про належність до християнства, 88% вважають себе православними (70% від усіх опитаних), 8% – греко-католиками (6,4% від усіх опитаних). Лише 2,4% християн (1,9% респондентів загалом) не відносять себе до конкретної християнської конфесії. Таблиця 5. Конфесійна належність
Молитва в церкві (серед християн) 25% тих респондентів, які зазначили про свою належність до християнського віросповідання, повідомили, що молилися в церкві хоча б один раз упродовж останнього тижня (своїми словами, за молитовником, інакше). Робили це хоча б один раз упродовж останнього місяця майже дві треті християн - 62%[2]. Давніше, ніж місяць тому, молилися в церкві 23% християн, а ніколи - 8% (табл. 6). Таблиця 6. Молитва в церкві серед християн
*Троє респондентів не дали відповіді на запитання.
Тим самим респондентам у межах одного опитування з інтервалом 20-30 хв. було поставлено різні формулювання запитання про релігійну, конфесійну та церковну належність. Спершу одне запитання (релігійно-конфесійна ідентифікація в один етап); далі (після низки запитань з інших тем) знову були поставлені запитання про релігійну ідентичність, але цього разу не одним запитанням, а шляхом поступового уточнення в три етапи (щоб ознайомитися з точними формулюваннями запитань, див. Додаток). У другому формулюванні православні церкви були наведені за абеткою назв. У першому – у тій послідовності, яку відтворено в таблиці нижче (табл. 7). Таблиця 7. Перше формулювання запитання: релігійна самоідентифікація в один етап
*Варіанти, запропоновані респондентами в «Інша відповідь»: буддизм, єретик, «не ходжу», «особисте ставлення до релігії», «особисте ставлення до віри», «православная без разделения», «просто православний», реформатор, старообрядова віра, суботники, Українська Православна Церква, язичник.
У другому формулюванні запитання (релігійна ідентифікація в три етапи), коли УАПЦ була наведена в переліку православних церков першою, її обрали у 5,2 рази більше респондентів, ніж коли вона була третьою в загальному переліку різних релігійних, конфесійних і церковних ідентичностей (табл. 7, 8 і 9). У практиці репрезентативних опитувань відомо, що підвищена ймовірність обрання першої відповіді властива тим ситуаціям, коли респонденти не певні щодо відповіді (наприклад, це можна бачити також на прикладі електоральних опитувань). З тих, хто в першому формулюванні запитання задекларували належність до УПЦ КП, повторно зазначили ту саму належність 79% респондентів; щодо УПЦ МП аналогічний показник - 74%; УГКЦ - 92%[3], тобто серед вірян УГКЦ рівень стабільності відповідей був вищим, ніж у найбільших православних церков, хоча і не 100% (табл. 8). В обох формулюваннях запитання кількість респондентів, які віднесли себе до УПЦ КП, у понад тричі переважає кількість тих, хто віднесли себе до УПЦ МП. Так само, якщо відібрати лише тих респондентів, які двічі задекларували належність до тієї самої Церкви - УПЦ КП або МП (табл. 8).
Таблиця 8. Порівняння результатів ідентифікації в один етап і в три: православні та греко-католицька Церкви
Не оминути увагою контраст у співвідношенні даних державної статистики щодо Церков Московського та Київського Патріархатів і відповідей респондентів щодо їхньої церковної належності. Згідно з даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016) кількість священників УПЦ МП у понад тричі перевищує кількість священників УПЦ КП (10 169 і 3 332 осіб відповідно), кількість діючих релігійних громад – у понад 2,5 рази (12 167 і 4 658 відповідно)[4]. Імовірно, контраст спричинений поєднанням проукраїнської орієнтації респондентів із кількома іншими факторами. Серед можливих причин недостатня поінформованість щодо офіційної назви Української Православної Церкви Московського Патріархату та мовні практики в ній.Її офіційною назвою є «Українська Православна Церква» (без жодних уточнень про афіліацію з Московським Патріархатом). Відповідно, бачачи на вході до храму «Українська Православна Церква», не всі віряни ідентифікують її як Московського Патріархату. Водночас можна натрапити на помилкове очікування, що церкви Московського Патріархату неодмінно російськомовні. Насправді ж вивіска на храмі «Українська Православна Церква» часто саме українською мовою і чимало священників УПЦ МП спілкуються з вірянами українською. Служба в УПЦ МП провадиться здебільшого церковнослов¢янською мовою, але також і українською. Тож, можливо, за мовною ознакою деякі респонденти, знову-таки, можуть віднести відвідану ними церкву до Київського Патріархату, хоча насправді вона належить до Московського. Водночас не варто виключати й інші фактори: політичний вплив на формування державної статистики, а також те, що наявна кількість церков значною мірою залежить від доступних політичних і фінансових ресурсів, а не лише від кількості вірян.
Таблиця 9. Друге формулювання запитання: відповіді на третє запитання з трьох поставлених (Ідентифікація у три етапи: спершу про релігійну належність,
потім конфесійну для християн, потім церковну для православних)
*У 16 анкетах відсутня відповідь на запитання.
4. Церковна належність: зміни з 2010[5] по 2016 рік (Для коректності порівняння не включено до розрахунків АР Крим, Донецьку та Луганську області)
Станом на травень 2016 року частка вірян УПЦ МП є дещо меншою, ніж у червні 2010 року; в УПЦ КП – навпаки, вона є більшою[6]. Для порівняння було використано відповіді на ідентично сформульовані запитання та варіанти відповідей (зокрема ідентична послідовність варіантів відповідей).
Таблиця 10. Зміни в релігійній ідентичності: порівняння даних 2010 і 2016 років
(Для коректності порівняння до розрахунків включені лише ті респонденти, які в обох версіях запитань задекларували належність до тієї самої церкви)
Соціально-демографічні характеристики Соціально-демографічні характеристики вірян двох найбільших церков є значною мірою подібними. Немає суттєвих відмінностей серед вірян УПЦ КП та УПЦ МП за віком та розподілом населення на дві категорії - сільське та міське (табл. 11 і 12). Однак, порівняно з УПЦ КП, в УПЦ МП дещо більша частка населення у містах із населенням 100-499 тисяч[7] (табл. 13). Таблиця 11. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за віковими категоріями
Таблиця 12. Віряни УПЦ КП та МП: сільське та міське населення
Таблиця 13. Віряни УПЦ КП та МП: розподіл за типом населеного пункту
Порівняно з вірянами УПЦ КП, віряни УПЦ МП зазначали дещо вищий рівень освіти та дещо нижчий рівень доходів; однак, ці відмінності є статистично значимими лише з імовірністю 0,95, але не з імовірністю 0,99 (табл. 14 і 15). Таблиця 14. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем освіти
*Тут і далі, якщо кількість респондентів у категорії УПЦ КП менша за 723 або в категорії УПЦ МП менша за 198, це означає, що в частині анкет відповідь на запитання відсутня.
Таблиця 15. Віряни УПЦ КП та МП: за рівнем доходів сім¢ї
Порівняно з УПЦ КП, віряни УПЦ МП більшою мірою присутні у Східному макрорегіоні, натомість УПЦ КП - у Південному та Центральному макрорегіонах[8] (табл. 16-А та 16-Б).
Таблиця 16-А. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни певної Церкви)
Таблиця 16-Б. Віряни УПЦ КП та МП за макрорегіонами (Відсоткова база: віряни обох Церков у певному макрорегіоні)
* Західний: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області. Центральний: Київ та Київська область Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Чернігівська області. Південний: Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Східний: Донецька, Луганська, Харківська області.
Мовні преференції, національна ідентичність та погляди щодо зовнішньої політики України
Суттєві відмінності у мовних преференціях серед вірян УПЦ КП й МП не були виявлені. Віряни УПЦ МП дещо більшою мірою зазначали про зручність спілкування російською мовою (табл. 17-А і 18-Б; відмінність статистично значима з імовірністю 0,95, але не 0,99). Однак, загалом розподіл відповідей є доволі близьким і в разі об¢єднання варіантів відповідей у дві категорії - преференція щодо української або російської мови - дані можна інтерпретувати таким чином, що в обох Церквах більшість респондентів віддали перевагу спілкуванню українською: 64% в УПЦ КП та 59% в УПЦ МП (табл. 17-Б). Таблиця 17-А. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями[9]
Таблиця 17-Б. Віряни УПЦ КП та МП: за мовними преференціями
* Об¢єднані відповіді: «українською», «однаково, але частіше розмовляє українською», «важко сказати -відповідає українською». ** Об¢єднані відповіді: «на русском», «одинаково, но чаще разговаривает на русском», «трудно сказать – отвечает на русском».
Хоча більшість вірян як УПЦ МП, так і УПЦ КП вважають себе українцями, серед вірян УПЦ МП українська ідентичність є дещо менш вираженою (відмінність статистично значима з імовірністю 0,99). Однак, в обох Церквах переважна більшість зазначили, що вважають себе «тільки українцем/українкою»: 90% вірян УПЦ КП та 76% вірян УПЦ МП (табл. 18). Таблиця 18. Віряни УПЦ КП та МП: за національною ідентичністю
Хоча віряни обох Церков не підтримують об¢єднання України та Росії в одну державу, є суттєві відмінності в поглядах щодо зовнішньої політики. Більшість вірян УПЦ КП вважають, що «відносини України з Росією мають бути такими ж, як з іншими» (54%), а більшість вірян УПЦ МП - що «Україна та Росія мають бути незалежними, але дружніми державами» (59%). Відмінність відповідей на варіант відповіді «Україна та Росія мають об¢єднатися в одну державу» є статистично значимою на рівні 0,95, але не 0,99; при цьому в обох церквах вірян з такими поглядами є низьким: 2,2% серед вірян УПЦ КП та 5,6% серед вірян УПЦ МП (табл. 19). Таблиця 19. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаних відносин України з Росією
Підтримують приєднання України до Європейського Союзу більшість вірян УПЦ КП (58%) і третина вірян УПЦ МП (33%). Приблизно одна п¢ята вірян УПЦ МП (21%) висловилися за приєднання України до Митного союзу - це майже втричі вищий показник, ніж для вірян УПЦ КП, для яких аналогічний показник становить 7,5% (табл. 20). Таблиця 20. Віряни УПЦ КП та МП: за поглядами щодо бажаної зовнішньої політики України
ДОДАТОК
Точні формулювання запитань в опитуванні
Запитання щодо мови
Запитання щодо релігійної ідентичності та молитви
D7. Скажіть, до якої конфесії/церкви Ви належите … ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ D7. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Після запитання D7 респонденти відповідали на низку запитань з інших тем. За деякий час їм пропонували відповісти на запитання блоку «Релігія», що наведений нижче.
БЛОК «РЕЛІГІЯ»
Ми вже заставили Вам запитання про релігію. Але ми б хотіли дещо уточнити і задати ще декілька запитань
Р1. Чи належите Ви до будь-якої релігії? Якщо так, то скажіть, будь ласка, до якої релігії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р1. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р2. До якої християнської конфесії Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р2. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р3. До якої православної церкви Ви належите? ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ Р3. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р4. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) У ЦЕРКВІ хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК» НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ
Р5. Чи молилися Ви (своїми словами, за молитовником, інакше) ВДОМА хоча б один раз упродовж… ПІСЛЯ ПЕРШОГО «ТАК», НЕ НАЗИВАЙТЕ РЕСПОНДЕНТОВІ НАСТУПНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ОДНА ВІДПОВІДЬ
[1] Через те, що в таблиці представлені округлені значення, а сума підрахована на основі точних (неокруглених) значень, тут і в інших випадках сума наведених відсотків може виглядати такою, що має невелику розбіжність зі значенням 100,0. Наприклад, уявімо, що маємо точні значення 2,7 і 4,6; відповідно їхня сума 7,3. Якби ми наводили в таблиці ці значення, округлені до цілих чисел, то мали б 3 (замість 2,7), 5 (замість 4,6 ) та суму 7 (замість 7,3), а не 8, що може оманливо створювати ілюзію помилково розрахованої суми, але насправді є правильним значенням. [2] Для коректності інтерпретації результатів варто зауважити, що останній місяць включав Великдень, що може обумовити дещо вищий відсоток молитви в церкві, ніж був би в інші дати опитування (як зазначено на початку матеріалів, опитування проводили з 19 по 31 травня). Цього року Великдень за григоріанський календарем припадав на 27 березня, а за юліанським, якого дотримуються православні та греко-католицька церкви, на 1 травня. [3] У разі УАПЦ кількість респондентів є надто малою для статистично значимих висновків: з 16 осіб, які початково задекларували належність до УАПЦ, її повторно зазначили 11 осіб, що арифметично становить 69,6%. Однак, дані для такої малої кількості респондентів мають надто велику похибку репрезентативності для надійності результату. Тому в таблиці зазначено прочерк щодо відсотка респондентів, які двічі задекларували належність до УАПЦ. [4] Варто брати до уваги той факт, що суттєво може різнитися кількість вірян у громаді: від кількох десятків до кількох тисяч осіб (у деяких випадках навіть десятки тисяч). Відповідно, маючи дані щодо кількості релігійних громад без уточнень розміру цих громад, неможливо робити жодні припущення щодо загальної кількості вірян, а отже, кількість релігійних громад і кількість вірян, які належать до певного типу громад, зовсім не обов¢язково мають бути пропорційними.
[5] Протягом 11-20 червня 2010 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом інтерв'ю (при зустрічі) опитано 2028 респонденти, що мешкають в усіх областях України та Криму (включно з містом Києвом) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%. [6] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99. [7] Відмінність є статистично значимою з імовірністю 0,99. [8] Статично значима відмінність з імовірністю 0,99. [9] Запитання про те, якою мовою зручніше спілкуватися, наведені в Додатку. [10] Тут і далі ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ позначені ті варіанти відповідей, що не були включені до картки, яку передавали респондентові.
18.7.2016
|
Наші соціальні медіа: