З 5 по 19 квітня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2004 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Головні результати:

• 45,9% українців вважають, що Україна має йти інтеграційним напрямком вступу до Європейського Союзу. Вважають, що має йти напрямком вступу до Митного союзу – 8,9%. Ще 31,6% українців вважають, що Україні не слід ані орієнтуватися на вступ до ЄС, ані до Митного союзу.

• Вступ до НАТО підтримують 41,4% населення, не підтримують – 37,8%.

• 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в неправильному напрямку. Вважають, що веде в правильному напрямку – 10,4%.

• Серед 27 громадсько-політичних діячів, які були присутні в списку опитувальника, найкраще ставлення серед населення України мають В. Зеленський (до нього ставляться позитивно 40%, нейтрально – 41% і негативно – 11%) і С. Вакарчук (позитивно – 38%, нейтрально – 42%, негативно – 12%). Позитивний баланс ставлення також має А. Гриценко (позитивно – 24%, нейтрально – 37%, негативно – 21%). До інших діячів зі списку позитивно ставляться не більше 17% і баланс ставлення (практично у всіх випадках) – негативний.

• Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня 2018 року і в  них брали участь С. Вакарчук і В. Зеленський, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (16,1% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – А. Гриценко (12,7%), О. Ляшко (12,2%), П. Порошенко (12,2%), В. Зеленський (10,8%) і С. Вакарчук (9,6%). Різниця у підтримці цих (крім Ю. Тимошенко) кандидатів практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце. Також 8,8% отримав би Ю. Бойко, 8,6% – В. Рабінович.

• Якби парламентські вибори відбулися в середині квітня 2018 року і в них брали участь партії «Блок С. Вакарчука» і «Слуга народу», до Верховної Ради пройшли б представники восьми політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (14,4% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Громадянська позиція» (11,5%), Радикальна партія (11,4%), «Блок П. Порошенка» (9,9%), «За життя» (9,3%), «Опозиційний блок» (9,3%), «Блок С. Вакарчука» (8,6%) і «Слуга народу» (8,4%). Різниця у підтримці цих (крім ВО «Батьківщина») партій практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце.

Зовнішньополітичні орієнтації населення України

• На запитання «Яким інтеграційним напрямком має йти Україна?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
  • 45,9% обрали варіант «Вступ до Європейського Союзу»,
  • 8,9% – «Вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном»,
  • 31,6% – «Неприєднання ані до Європейського Союзу, ані до Митного союзу»,
  • 12,9% – не визначилися зі своєю думкою,
  • 0,7% – відмовилися відповідати.
• 41,4% українців скоріше або безумовно підтримують вступ до НАТО. Скоріше або безумовно не підтримують – 37,8%. Ще 20% респондентів не визначилися зі своєю думкою, а 0,9% відмовилися відповісти на запитання.

Оцінка дій керівництва країни і топ-проблеми

• 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в скоріше неправильному напрямку. Вважають, що веде в скоріше правильному напрямку – 10,4%. Не визначилися зі своєю думкою – 14%, відмовилися відповісти на запитання – 0,3%.
• На думку українців, із запропонованого переліку проблем першочерговими для України є:
  • Припинення війни на Сході – 61,7% вважають проблему однією з топ-3 першочергових,
  • Створення робочих місць – 33,5%,
  • Підвищення зарплат і пенсій – 31,9%,
  • Подолання корупції – 29%,
  • Зниження тарифів на комунальні послуги – 19,1%.

Ставлення до громадсько-політичних діячів

            Респондентам у перебігу інтерв’ю ставився список з 27 громадсько-політичних діячів. Респонденти відповідали, чи знають/не знають вони цього діяча, і якщо знають, то як ставляться до нього: позитивно, нейтрально, негативно. Нижче наведені результати, упорядковані за часткою тих, хто позитивно ставиться до діяча, серед усіх респондентів.

* Різниця між часткою тих, хто позитивно ставиться, і часткою тих, хто ставиться негативно.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у першому турі

Попередні коментарі: До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Наведені далі рейтинги (як президентські, так і партійні) включають, зокрема, В. Зеленського, С. Вакарчука та їхні можливі політичні сили. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, всі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків не перевищує 8-8.5% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера до другого місці – менший за 2%. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися.

Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  8% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,3% – за Анатолія Гриценка,
•  6,1% – за Олега Ляшка,
•  6% – за Петра Порошенка,
•  5,4% – за Володимира Зеленського,
•  4,8% – за Святослава Вакарчука,
•  4,4% – за Вадима Рабіновича,
•  4,3% – за Юрія Бойка,
•  1,7% – за Андрія Садового,
•  1,4% – за Дмитра Яроша,
•  0,9% – за Віктора Чумака,
•  0,4% – за Андрія Білецького,
•  5,7% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
• 14% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 29,3% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,4% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих кандидатів більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має Ю. Тимошенко. Наступні п’ять кандидатів (від А. Гриценка до С. Вакарчука) мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці кандидати скоріше «ділять» друге місце і всі вони можуть претендувати на вихід у другий тур.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

• 16,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 12,7% – за Анатолія Гриценка,
• 12,2% – за Олега Ляшка,
• 12,2% – за Петра Порошенка,
• 10,8% – за Володимира Зеленського,
•  9,6% – за Святослава Вакарчука,
•  8,8% – за Вадима Рабіновича,
•  8,6% – за Юрія Бойка,
•  3,3% – за Андрія Садового,
•  2,9% – за Дмитра Яроша,
•  1,9% – за Віктора Чумака,
•  0,9% – за Андрія Білецького.

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декількох кандидатів. Скажіть, будь ласка, за якого або яких кандидатів крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих кандидатів, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал кандидатів (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають Ю. Тимошенко (11,2%) і А. Гриценко (10,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за кандидата), то найбільший потенціал буде у С. Вакарчука (26%), В. Зеленського (25%) і А. Гриценка (24,8%).

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у другому турі

Респондентам у перебігу опитування пропонувалися 22 пари можливих учасників другого туру виборів Президента. Нижче в таблиці наведені результати. Для кожної пари відмічений кандидат, який має підтримку, вищу за статистичну похибку (якщо жоден з кандидатів не відмічений, це означає, що різниця у їхній підтримці – в межах статистичної похибки). Тобто у цій парі цей кандидати станом на середину квітня набрав би більше голосів.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

•  8,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  6,8% – за партію «Громадянська позиція»,
•  6,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  5,8% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  5,5% – за партію «За життя»
•  5,5% – за партію «Опозиційний блок»,
•  5,1% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
•  5% – за партію «Слуга народу»,
•  2,1% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  1,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  1,4% – за Аграрну партію,
•  1% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом  4,3%,
•  4,1% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
• 12,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 23,1% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,3% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих партій більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має ВО «Батьківщина». Наступні сім партій мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці політичні скоріше «ділять» друге місце.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо: 

• 14,4%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 11,5% – за партію «Громадянська позиція»,
• 11,4% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  9,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  9,3% – за партію «За життя»
•  9,3% – за партію «Опозиційний блок»,
•  8,6% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
•  8,4% – за партію «Слуга народу»,
•  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  2,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2,4% – за Аграрну партію,
•  1,7% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом  7,3%.

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декілька партій. Скажіть, будь ласка, за яку або які партії крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих партій, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал партій (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають ВО «Батьківщина» (12,7%) і «Громадянська позиція» (11,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за партію), то найбільший потенціал буде у «Блоку С. Вакарчука» (27,6%), «Громадянської позиції» (27,4%) і «Слуги народу» (26,5%).

Окремо можна завантажити повний звіт, який, крім іншого, містить повний опитувальник (повний перелік, порядок і формулювання всіх запитань) разом з розподілами відповідей на всі запитання на рівні України в цілому і окремих 5 макрорегіонів.

Повний звіт

Презентація