ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Міжетнічні упередження в Україні
Міжетнічні упередження в Україні
З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2026 респондентів, що мешкають у 109 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%. Методологічні зауваженняЗазвичай ми наводимо методологічну інформацію у додатках, але в даному випадку необхідні попередні пояснення. З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних груп. Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса (адаптованою Н.Паніною). Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну) . Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи. Я згоден допустити представників названої в рядку національної групи.. (ДИВІТЬСЯ ТАБЛИЦЮ 1, ДЕ ВОНИ ПЕРЕРАХОВАНІ В АЛФАВІТНОМУ ПОРЯДКУ)
МОЖЛИВІ КІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ ПО КОЖНІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ГРУПІ Таблиця 1
І т.д., перелік груп у додатку Результати опитування.
Ієрархія соціальних дистанцій На графіку 1 наведена соціальна відстань (середній індекс, отриманий за допомогою шкали Богардуса) від населення України до тих чи інших етнічних груп.
Графік 1 . Соціальна дистанція від дорослого населення України до деяких етнічних груп (індекс), вересень 2018 Найменша соціальна дистанція до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,8 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім йдуть білоруси (3,3), далі з деяким відривом росіяни (3,8) та поляки (4,1). Потім йдуть кримські татари, канадці, євреї, німці і американці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,4-4,5. Завершують ієрархію соціальних дистанцій китайці (5,3), африканці (5,4) араби (5,5). На останньому місці роми (5,7). Для інтерпретації цих результатів слід взяти до уваги, що деякі групи проживають тільки за межами України (наприклад, американці, китайці), деякі переважно в Україні (українці, кримські татари), а деякі і в Україні і за ії межами (наприклад, росіяни, білоруси). В останньому випадку частина респондентів мають на увазі громадян України, частина – громадян іншої держави, що ускладнює інтерпретацію даних. Так, ставлення до росіян є поляризованим, 40% опитаних готові допустити росіян як членів своєї родини і близких друзів, а 42% не хотіли б, щоб вони були жителями України і готові їх допустити тільки як гостей України чи взагалі б не пускали в Україну. Можна висловити гіпотезу, що в першому випадку респонденти мали на увазі росіян – жителів України, а у другому – громадян Росії.
Динаміка ксенофобії На графіку 2 динаміка індексу ксенофобії, який розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (всі групи, крім кримських татар, арабів і китайців) . Назва індексу умовна, цей індекс ми розглядаємо як показник, який пов»язаний з рівнем ксенофобії (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником).
Графік 2 . Динаміка рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2018 (індекс ксенофобії). Як бачимо, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень). З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 ми провели два опитування – у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1) . Далі індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс (з 4.1 до 4.2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і повернувся до рівня 2011 року[1] Фактори ксенофобії
Стать практично не впливає на рівень ксенофобії, чоловіки мають дещо нижчий рівень ксенофобії (4,15), ніж жінки (4,24), ця різниця статистично значуща на рівні 5%, але дуже невелика. До того ж серед жінки довше живуть, а з віком рівень ксенофобії зростає (серед чоловіків 22% старші 60 років, а серед жінок – 32%). Тому ця різниця може бути зумовлена віком, а не статтю. І дійсно, серед респондентів, що молодші 60 років різниця індексу ксенофобії між чоловіками і жінками стає незначущою.
Вік має деякий вплив на рівень ксенофобії – чим вищий вік – тим вищий рівень ксенофобії (див графік 3). Графік 3. Вік і рівень ксенофобії (індекс ксенофобії) Тип поселення має суттєвий вплив на рівень ксенофобії, ті, хто проживають у місті, мають значно менший рівень ксенофобії (індекс 4,05) у порівнянні з тими, хто проживає у селі (індекс 4,51).
Регіон проживання теж має суттєвий вплив на рівень ксенофобії (графік 4), найвищий рівень ксенофобії на Заході (4,74), найменший на Півдні (3,61). Частково ця залежність пояснюється тим, що на Заході більше сільського населення, яке має вищий рівень ксенофобії. Але регіон проживання впливає і незалежно від типу поселення, бо якщо відібрати тільки населення великих міст з населенням більше 100 тисяч, то отримуємо приблизно таке ж співвідношення рівнів ксенофобії як на графіку 4. Графік 4. Регіон проживання і рівень ксенофобії (індекс ксенофобії)Освіта має один з найбільших впливів на рівень ксенофобії з досліджуваних нами факторів (див. графік 5). Якщо для осіб без середньої освіти індекс ксенофобії дорівнює 4,64, то для осіб з вищою освітою 4,02. Графік 5. Освіта і рівень ксенофобії (індекс ксенофобії)Фінансовий статус теж має вплив на рівень ксенофобії (див.графік 6) – чим вищий рівень добробуту – тим нижчий рівень ксенофобії Графік 6. Фінансовий статус і рівень ксенофобії (індекс ксенофобії) Але тут може впливати не фінансовий статус, а освіта, бо вони пов’язані між собою, люди з вищим рівнем освіти мають кращий фінансовий стан. Наприклад, серед тих, кому не вистачає на їжу, лише 15% респондентів з вищою освітою, а серед тих, хто може купувати коштовні речі – 56%. Додатки Таблиця 1.
Омн_лют 2014 КМІС провів опитування громадської думки «Омнібус» з 8 по 18 лютого 2014 року. Методом інтерв'ю опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Омн_жовт2014 З 9-19 жовтня 2014 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2025 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім Луганської області та АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Омн_вер2015 З 9 по 24 вересня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки.Методом особистого інтерв'ю опитано 2041 респондент, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною, в Донецькій області на територіях, що підконтрольні Україні, та в Донецьку (який не є підконтрольним Україні). Омн_вер2016 З 16 по 26 вересня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Омн_трав2017 З 20 по 29 травня 2017 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Омн_вер2018 З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки з застосуванням планшетів. Методом особистого інтерв'ю опитано 2026 респондентів, що мешкають у 109 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
[1] Коливання частково можуть бути пояснені змінами у доступності для опитування окупованих територій. У лютому 2014 Крим ще входив у вибірку, з жовтня 2014 вже не входив, але входили ті чи інші частини окупованого Донбасу ((див. додаток 2). Крім того, останнє дослідження (вересень 2018) на відміну від попередніх проводилося не з паперовими опитувальниками, а за допомогою планшетів, але ми маємо надію, що це не мало великого впливу на зміни у результатах опитування.
4.10.2018
|
Наші соціальні медіа: