З 28 лютого по 11 березня 2019 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення клієнта всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2004 респондентів, що мешкають у 129 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 4,7% для показників близьких до 50%, 4,1% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,1% — для показників близьких до 5%.

Мовні практики і ставлення до викладання російської мови в українськомовних школах

• 46% українців зі своїми найближчими родичами (батьки, бабусі і дідусі, рідні брати і сестри) розмовляють переважно або тільки українською мовою (в т.ч. 32,4% розмовляють тільки українською мовою). Переважно або тільки російською мовою розмовляють 28,1% українців (в т.ч. 15,8% розмовляють тільки російською мовою). Ще 24,9% українців у рівній мірі розмовляють українською і російською мовами. Іншими мовами розмовляють 0,2%, не змогли або відмовилися відповісти на запитання – 0,7%.
• На запитання «Як Ви вважаєте, вивченню російської мови в українськомовних школах повинно відводитися …» відповіді респондентів розподілилися таким чином:
  • …така ж кількість часу, як і на вивчення української мови – 29,9%,
  • …менше, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійську, німецьку та інші) – 25,9%,
  • …така ж або менше, ніж на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших) – 25,4%,
  • …не треба її вивчати взагалі – 7,8%,
  • Не змогли відповісти або відмовилися відповідати – 11%.

• Водночас, запитання про російську мову в українськомовних школах у подібному формулювання ставилося КМІС в опитуванні 1998 року, що дозволяє оцінити динаміку настрої за 20 років. Нижче в таблиці наводиться порівняння результатів опитувань 1998 і 2019 років. Як можна бачити, за 20 років з 46% до 29,9% знизилася частка тих, хто вважає, що російську мову потрібно вивчати в тому ж обсязі, що і українську мову. Також з 31,5% до 25,9% знизилася частка тих, хто вважає, що вивчати потрібно в меншому обсязі, ніж українську мову, але більшому, ніж інші іноземні мови. Натомість, з 16,7% до 25,4% зросла частка тих, хто вважає, що треба вивчати в меншому обсязі, ніж інші іноземні мови, а також зараз 7,8% респондентів обирають варіант «не треба її вивчати взагалі».

* В опитуванні 1998 року не було варіанту «не треба її вивчати взагалі», але був варіант «інше».

• Принаймні частина динаміки пояснюється тим, що опитування 1998 року включало АР Крим і усі території Донбасу. Нижче в таблиці наводиться порівняння результатів 1998 і 2019 років, але лише для територій України без Донбасу і АР Крим.

* В опитуванні 1998 року не було варіанту «не треба її вивчати взагалі», але був варіант «інше».

Надання непідконтрольним територіям Донбасу автономії у складі України для мирного врегулювання конфлікту

• Респондентам у перебігу опитування ставилося запитання «Якби для припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту на Донбасі потрібно було надати автономію у складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей (ДНР і ЛНР), чи підтримали б Ви таку пропозицію?». Відповідно до отриманих результатів, 51% українців скоріше або точно підтримали б таку пропозицію (в т.ч. точно підтримують – 28%), не підтримали б – 24% (в т.ч. точно не підтримали б – 15%). Ще 25% респондентів не змогли або відмовилися відповісти на запитання.

 Додаток 1. Формулювання запитань з анкети